Використання уроків-тренінгів
в процесі навчання дитини

План
1. Передмова
2. Що таке урок-тренінг?
3. Структура уроку тренінгу.
4. Висновки
Передмова
Подальше входження України у світовий освітній простір супроводжується великими знаннями у педагогічній теорії і навчальній практиці. Проголошений принцип варіативності освіти дозволяє педагогічним працівникам вибирати і будувати навчальний процес на основі новітніх ідей і технологій. Сьогодні кожний учитель розуміє, що традиційна методика навчання багато в чому вичерпала свої можливості. У школі я працюю 13 років і весь час шукаю все нові і нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу, які б допомагали зацікавити учнів навчальним матеріалом, змогли б активізувати їхню розумову та пізнавальну діяльність, сприяти прищепленню любові до знань, інтересу до навчання.
Одним з таких шляхів вважаю впровадження у практику роботи уроків-тренінгів. Уроки-тренінги викликають особливий інтерес з багатьох причин. Одна з них передбачає докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту. Існує потреба в розвиткові творчої ініціативи педагогів у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних форм і методів до нестандартних.
Діти хочуть навчитися роз’язувати складні проблеми, критично ставлячись до обставин, порівнювати різні точки зору, приймати виважені рішення. Але здатністю мислити критично треба оволодіти під час навчання в школі. Саме тому я почала впроваджувати уроки-тренінги.
Традиційна освітня система передачі знань від учителя до учня не може озброїти людину відповідати на питання, що постають протягом життя. Школа повинна не навчити на все життя, а навчити все життя вчитися. Для цього потрібно формувати новий світогляд активного пізнання та прийняття рішень.
Уроки-тренінги потрібно впроваджувати як елемент навчальної та виховної компоненти педагогічного процесу, стимулюючи пошукову самостійну діяльність

Що таке тренінг ?
Слово тренінг походить від англійського «to train» , що означає «навчати, тренувати». Тренінг – це водночас і цікаве спілкування, і захопливий процес пізнання себе та інших, і ефективна форма опанування знань, розширення досвіду, і спосіб формування вмінь та навичок.
Перші тренінгові заняття були організовані учнями К.Левіна в середині 1940-х років. Учений стверджував, що більшість ефективних змін у поведінці, настановах людей відбувається в групах. Щоб виробити нові форми поведінки, свої певні настанови, людина повинна навчитися бачити себе очима інших.
Сьогодні в літературі і практичній діяльності поняття «тренінг» трактується набагато ширше, ніж кілька років тому. Розширення меж використання терміна пов’язано зі збільшенням діапазону цілей,більш широкого, ніж розвиток компетентності у спілкуванні.

Структура тренінгу
Тренінг має певну структуру
Вступна частина тренінгу передбачає вирішення таких завдань:
  оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу (отримання зворотнього зв’язку). Зазвичай це відбувається у формі опитування (що найбільше запам’яталося чи сподобалося на минулому тренінгу) або перевірки домашнього завдання;
   актуалізація теми поточного тренінгу і виявлення очікувань;
  створення доброзичливої і продуктивної атмосфери (цей етап називають загальним терміном «знайомство». Він проходить у формі самопрезентації чи взаємопрезентації учасників тренінгу;
   підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи.
Основна частина тренінгу – кілька тематичних завдань у поєднанні з вправами на зняття м’язового і психологічного напруження.
В основній частині тренінгу іноді виділяють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є досить умовним. Адже знання (як уміння та навички) на тренінгу здобуваються у процесі виконання практичних завдань (міні-лекції у формі бесіди, презентації, взаємонавчання, робота в групах).
Заключна частина тренінгу охоплює:
  підведення підсумків;
   отримання зворотного зв’язку за тематикою поточного тренінгу;
  релаксацію і процедури завершення тренінгу.

Висновки
Урок-тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності у методиці проведення. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал учня професійного навчального закладу: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.
Так само, як і будь-яке навчальне заняття, урок-тренінг має певну мету, якою можуть бути: інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь; опанування нових технологій у професійній сфері; зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо); зміна погляду на проблему; зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення; пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених проблем тощо.
Отже, інноваційне навчання у вигляді уроку-тренінгу має чітко структуровану основу. А інноваційні методи, що застосовують під час проведення тренінгу, передбачають використання системи прийомів, спрямованої головним чином не на повідомлення готових знань, а на організацію умов для самостійного одержання знань у навчальному закладі.