Користувацький вхід

Останні публікації

2017-12-13 19:50

Національно-патріотичне виховання

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Національно-патріотичне виховання
Це так, як дихати – любити Батьківщину.
В. Сосюра
ПАТРІО́Т, а, чол. Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
ПАТРІОТИ́ЗМ, у, чол. Любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

Патріотизм у сучасному розумінні– це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,
Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,
Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,
Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.
Патріотизм – це любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на подвиги. Це, образно кажучи, сплав почуттів і думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем…
Патріотизм починається з любові до людини… Патріотизм починається з колиски( В. Сухомлинський)
Патріотичне почуття за своєю природою є інтегральним , оскільки об’єднує в одне ціле усі сторони розвитку особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, фізичну. Це почуття формується поступово під впливом навколишнього середовища та інших виховних чинників.
Бути патріотом – це означає любити материнську мову, свою рідну домівку, рідних і близьких , усіх людей, шанувати їхню працю, любити природу рідного краю, звичаї, традиції народу, прагнути не лише зберігати духовну скарбницю народу, але й примножувати її.
Ще з молодшого шкільного віку у дитині повинна закладатися готовність захищати і примножувати здобутки народу, рідного краю. У домашньому середовищі по – особливому сприймається шевченківське слово, народна пісня, рідна природа, батьківський дім, сімейні реліквії, спогади старших.
Не варто думати , що високі поняття недоступні дитині. З дітьми потрібно говорити про Батьківщину, її неповторну красу.
До основних завдань патріотичного виховання належать:
- формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, школи, міста);
- формування духовно-моральних взаємин;
- формування любові до культурного спадку свого народу;
- виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
- почуття власної гідності як представників свого народу;
- толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників,
батьків, сусідів, інших людей .
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей молодшого шкільного віку Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Молодші школярі -це вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).
Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття .
Діти мають знати уявлення про сім’ю та рідний дім , назву рідного міста (села), повинні мати певні уявлення про Батьківщину (“ Україна – рідна країна , Батьківщина, в якій живуть українці та інші народи; орієнтуються в її символах”); діти орієнтуються в місцезнаходженні України на карті, знають назву держави, її столиці , державну символіку , дбайливо і з повагою ставляться до людей різних національностей . Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому.
Ідучи вулицею, потрібно звертати увагу на її красу, на зелені насадження, на будинки, на квітники; розказува про знаменитих людей, котрі жили або живуть на цій вулиці. Підкреслити, що все, що бачить дитина, створено людською працею, що ми живемо у чудовім краю; закріплювати назву вулиці, села, міста, нашої держави
Ознайомлюючи дітей зі звичаями, традиціями, обрядами, навчаючи співати українських пісень-це все для того, щоб діти зростали з рідним словом, у ріднім краю, а запах материнки і чебрецю нехай в дорослому віці завжди повертає їх до рідних порогів.

Автор: 

Лопатньова Тетяна Леонідівна
вчитель початкових класів, вчитель-методист
Снігурівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №4

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі