Рута, виявляється, – жовта квітка. За переказами, що досі існують у Карпатах, вона лише на кілька хвилин, у ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її знайде, буде щаслива в коханні.
Пісню "Червона рута" написав Володимир Івасюк – дев’ятнадцятирічний студент Чернівецького медичного інституту. Як же народився задум?
У багатющій батьковій бібліотеці юний Володя, тоді ще старшокласник, натрапив на видану 1906 року збірку коломийок. В одній із них він прочитав про чарівне зілля – червону руту. Для юного музики цей образ став зворушливою знахідкою, справжнім одкровенням. Потім він багато мандрував селами, шукаючи ключ до розкриття таємниці, і згодом знайшов новий варіант коломийки про загадкове чар-зілля.
На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів, яким показав нову пісню. Її прем’єра відбулася в програмі "Камертон доброго настрою". І ось настало свято Володиної музики та поезії – визнання його творчої роботи: "Червона рута" стала піснею року в колишньому Радянському Союзі на конкурсі "Пісня-71".