Каширець Ганна, вихованка гуртка "Юні фенологи" КПНЗ ЦДЮТ "Сонях" у своїй експериментально-дослідницькій роботі"Уся правда про сороку та річку Саксагань" перевіряє достовірність версії походження назви річки Саксагань на половецькій мові – від слова СОРОКА , яких дуже багато у верхів’ях водоймища, порівнює фізіологічні особливості цього птаха з описом його у народному фольклорі. В результаті ознайомлення з науково-публіцистичною літературою, перегляду відеофільмів, проведення фенологічних спостережень за зимуючими птахами, та сорокою особисто, дівчина робить висновки:
Птах сорока – головна героїня народного фольклору українського народу. Найчастіше у приказках, прислів’ях, загадках, казках сорока представлена як негативний персонаж, який завдає шкоду не тільки «лісовим мешканцям», а й людині.
Під час перевірки достовірності фактів у народному фольклорі на основі наукових даних, Каширець Ганна переконалася, що не всі вони правдиві. У сороки багато прізвищ – і сорока-білобока, і сорока-скрекотуха, і навіть сорока-злодійка. І ці прізвища сорока отримала недарма! І за свій зовнішній вигляд, і за звички.
Але незважаючи над усе сорока – справжня прикраса природи, її не сплутаєш ні з одним птахом! Вона любить спілкуватися, дуже працелюбна, ретельно піклується про своє потомство. У деяких казках – це турботлива господиня, вимоглива мама.
Сорока здатна на шкоду, на «пліткування», навіть на злочин, та найкраща витівка сороки – це відкриття Національного Сорочинського ярмарку.
Якби ми не вважали сороку шкідливим птахом чи корисним, її в любу погоду можна побачити на деревах, на даху будинків, на годівничках біля КЗШ № 14, яка знаходиться поруч з річкою Саксагань. Тому версія походження назви річки Саксагань на половецькій мові – від слова СОРОКА обгрунтована та має підстави вважати її правдивою.
<