Родинно-сімейне виховання
(з досвіду роботи Марченко С.В.)
Немає дорожчого скарбу, який
подарувала природа людині, ніж сім’я
О.А.Захаренко
З давніх-давен українці розглядали сім'ю і рід як святиню, а виховання
дітей – як святий обов’язок. Сучасна сім'я – головна ланка у вихованні
дитини. Вона має забезпечувати їй достатні матеріальні та педагогічні умови
для інтелектуального, морального та духовного розвитку.
У вихованні молодого покоління важливим чинником має стати
родинна педагогіка, яка розглядає виховання дитини як певну взаємодію
батьків і конкретних умов, що впливають на формування й соціальне
становлення особистості. Як учителі, так і батьки повинні добре знати
особистісні характеристики дитини: фізичне й психічне здоров'я, інтереси й
можливості.
Виховання – це співпраця з дітьми, відповідальність за яку несуть
дорослі. Спілкуючись зі своїми дітьми, батьки не тільки допомагають їм
дорослішати, розвиватися, але водночас змінюються й самі. Зв'язок між
батьками й дітьми є одним із найміцніших людських зв’язків!
Щоб рости і бути щасливою, дитині потрібна любов, впевненість у своїх силах, у своїй значущості для нас, дорослих.
А ми – батьки, учителі – повинні зрозуміти наших дітей, допомагати їм, підтримувати. Ми повинні пам’ятати: кращі людські риси формуються тоді, коли дитина стає співучасником виховного процесу, союзником дорослих. Чи буде так, залежить від плідної співпраці вчителів і батьків.
Перед учителем стоїть завдання – налагодити з батьками своїх вихованців дружні взаємини, які будуватимуться на взаєморозумінні і взаємоповазі. Це можливо в тому випадку, якщо ми залучимо батьків до різних форм роботи в дитячому колективі.
Однією із форм роботи з батьками є батьківські збори, які плануються
у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями
навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у
ході спільної діяльності вчителя і батьків.
У роботі з батьками використовую різні форми роботи:
1) Індивідуальні (відвідую сім’ї,запрошую до школи , проводжу індивідуальні бесіди)
2) Групові (зібрання батьківського активу, групові консультації)
3) Колективні (лекції , бесіди, вечори питань і відповідей, загально –шкільні та класні батьківські збори, збори - концерти, диспути)
Використовую інноваційні форми роботи з батьками. Залучаю батьків до проведення виховних годин, загальношкільних заходів та конкурсів. До батьківських зборів готуюся ретельно та заздалегідь. Усім батькам на зборах завжди готую поради в друкованому вигляді.
Найчастіше проводжу традиційні святкування разом з батьками. У 1 класі провели свято Букварика, де були залучені батьки, які виготовляли костюми, прикраси, солодощі. У 2 класі провели «Свято нашої родини», у 3 класі два свята за участю батьків і дітей. Це «Тільки ти, один єдиний тато, і кращого немає на Землі» та «Найрідніші наші мами». Заходи проводила у вигляді змагань між батьками і дітьми, щоб більше згуртувати дорослих і дітей.
Залучаю батьків до участі у шкільних ярмарках, до походів у ліс.
Активну участь приймають батьки у природоохоронній роботі школи і класу. Тато Софії Лук’яненко навчав першокласників будувати шпаківню. Потім разом всі були присутні , коли батько прилаштовував шпаківню до дерева. Також батьки прийняли участь у виготовленні годівничок та придбанні саджанців для нашого шкільного садка.
Співпрацюю з батьками у вирішенні проблем з поведінкою дітей та з навчанням. Допомагають батьки дітям приймати участь у різних конкурсах. Дідусь Мишка Гавчука разом з онуком виготовив пінгвінів з дерева на шкільний конкурс поробок . Мама Аліни Бухалової та Вані Орінічева разом з дітками виготовили ялинки з вторинної сировини. Мама Марійки Гуменюк виготовила героїв для пальчикового театру та картину для класної кімнати.
Допомагають батьки у оформленні газет, святкових прикрас. Мама Вані Орінічева прийняла участь у шкільному святі «Тарасові березини», виконуючи роль у сценці разом з сином.
Приймають участь батьки у виконанні ремонтних робіт у школі.
Головне моє завдання, на мою думку, у роботі з батьками -
забезпечити єдність вимог до виховання учнів з боку сім'ї та школи, створити
нормальні умови для домашнього навчання дітей, спрямувати виховну
діяльність сім'ї. Виховання дітей у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківської домівки на формування особистості завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку і захисту, сімейній злагоді. Особливу роль у вихованні дитини в сім’ї відіграє загальний мікроклімат, настрій, уклад, спрямованість.