ЯК ПОДОЛАТИ ЗАЇКУВАТІСТЬ
Консультація для батьків
Заїкуватість — не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуватості у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення.
Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:
♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і);
♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази;
♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;
♦ зазнає труднощів на початку мовлення.
Заїкуватість виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.
Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом.
Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка.
Профілактика заїкуватості
♦ Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким.
♦ На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки).
♦ Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто-густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови).
♦ Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями.
♦ Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку.
♦ Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо.
♦ Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо.
Заїкуватість виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині.
Наодинці із собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу.
Поради логопеда
1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.
2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).
3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.
4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини.
5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво-три-годинним денним та нічним (10-12 годин) сном.
6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.
7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.
8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо.
Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.
Будьте терплячі, успіхів вам!

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Логопедія