Вирішення проблемних ситуацій на уроках професійного навчання

Аналіз досвіду роботи викладачів по застосуванню навчальних завдань з елементами проблемності і показує, що вони недостатньо чітко розуміють сутність проблемної ситуації. Нерідко необхідність використання учнями інформаційно-довідкових даних при виконанні робочих вправ асоціюється з проблемною ситуацією. Так, наприклад, якщо учень виконуючи робочі вправи допускає помилки, то він тим самим створює проблемну ситуацію.
Неправильне вирішення задачі далеко не завжди являється результатом існуючої проблеми.
Більш серйозні методичні помилки допускають викладачі, які використовують учбові завдання зі штучно створеною проблемною ситуацією. Такий підхід не можна вважати психологічно і дидактично обґрунтованим. Для чого створювати, надумані ситуації, тим більше що учні чітко реагують на всі штучні і нехарактерні ускладнення? Штучні чи необґрунтовані проблемні ситуації не тільки викликають у них скептичне відношення, але можуть і дезорганізувати їх розумову діяльність.
- Проаналізувавши різні погляди на зміст понять проблемного навчання і їх трактування, ми дійшли до таких визначень:
- Навчальна задача – це зовнішній для учня об’єкт, який в своїй структурі окрім даного включає невідоме чи систему невідомих. Знакова структура задачі містить в собі її умову: текстові чи символічні елементи, які доводять те, що в задачі являється відомим а що невідомим
В такому випадку коли в умові задачі є інформаційно-змістове протиріччя, в результаті чого шукане перестає бути явним, а в деяких елементах розмиваються грані відомого і невідомого, вона набуває характеру проблемної. При цьому учень начебто занурюється в проблемну ситуацію, яка буде існувати до тих пір, доки він не вирішить дане протиріччя (вірно чи невірно), не обгрунтує алгоритм рішення.
Іншими словами, наявність об’єктивно існуючих інформаційно-змістових протиріч під час ознайомлення учня з проблемою ще не означає наявності проблемної ситуації. Остання виникає тоді, коли об’єктивно протиріччя задачі зосереджено на мотиваційному напруженні суб’єкта направленому на те, щоб розібратися в схованих її компонентах.
В зв’язку з цим між завданням, задачею і проблемою ситуацією відслідковується логіко-психологічний і функціонально обумовлений взаємозв’язок. Якщо виходити з того, що першоосновою являється навчальне завдання, то його практична реалізація проявляється в вигляді задачі.
Відповідно постановка задачі породжує проблему для учня. Задача і проблема створюють проблемну ситуацію, яка в свою чергу стає вузловою ланкою інших взаємопов’язаних між собою компонентів.
В процесі занять на уроках професійного навчання постійно виникають і вирішуються різні проблемні ситуації, які в своїй основі реалізуються за вказаною схемою, якщо учитель сформулював задачу так, щоб в процесі її вирішення виникла проблема. Звичайно, не можна вимагати від учня, щоб він одразу дав найбільш раціональне вирішення поставленої задачі. Але так як кінцева мета уроку сформульована в умовах виконання завдань, що учитель маж право вимагати від нього відповідного доопрацювання поставленої задачі.
Завдання в значній кількості самі по собі є проблемними. Важливо правильно орієнтувати учнів на їх вирішення. Проблемну ситуацію створює аналіз завдань. Дійсно, зовнішньо нескладний навчальний матеріал, який складається з відносно елементарних питань, засвоюється далеко не просто. Для вирішення проблем необхідно застосувати раніше набутих навичок і умінь, створення певних уявлень про зміст даної теми.
Необхідно відмітити, що при виконанні учбових завдань на уроках професійного навчання в ПТНЗ достатньо уважно проаналізувати зміст завдання і сформулювати його умову. Таким чином щоб виконання супроводжувалось створенням проблемної ситуації. В значній кількості завдань навіть немає необхідності в корегуванні їх умов. За своїм змістом вони вже являються проблемними, і задача вчителя заклечається менше в тому, щоб вичленити необхідні компоненти проблемності в цих завданнях і розставити на них відповідні акценти з метою створення проблемних ситуацій і активізації процесу формування в учнів відповідних знань, навичок і умінь, необхідних для виконання поставлених задач.

Предмети: Педагогіка

Класи: Професійна освіта