Психолого-педагогічні механізми та прийоми формування навчальної мотивації учнів

Мета: актуалізувати знання та визначити основні механізми формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроці.
Завдання:
• сприяти усвідомленню причини виникнення проблем у навчальній мотивації учнів;
• ознайомити з класифікацією та характеристикою мотивів навчальної діяльності;
• навчити визначати коли і які стимули мотивації навчальної діяльності учнів застосовувати на уроці.
Час проведення – 40 хвилин

Хід заняття

1. Вступ
Формування мотивації учня в шкільному віці без перебільшення можна назвати однією із центральних проблем освіти. Вже в початковій школі навчальна мотивація стає достатньо великою проблемою для вчителя – діти відволікаються, шумлять, не стежать за тим, що говорить учитель, не докладають достатніх зусиль для виконання завдань, за всяку ціну прагнуть отримувати високі бали або, навпаки, починають проявляти повну апатію. Чим старшим стає учень, тим більше у нього проблем, пов’язаних з небажанням учитися.
Ми не маємо права просто констатувати, що учень не хоче вчитися. Потрібно з’ясувати, чому саме він не хоче навчатися, які види мотивації у нього не сформовані, у якому випадку він не хоче на¬вчатися і де ми, дорослі, не навчили його так організовувати свою діяльність, щоб мотивація з’явилася.

І тому ми хочемо розпочати наш семінар-практикум зі слів видатних педагогів: В. О. Сухомлинський.
«Всі наші задуми і пошуки перетворюються в прах, якщо у учня немає бажання вчитися»
Шалва Олександровича Амонашвілі.
Кожна дитина на уроці повинна бути охоплена почуттям очікування чогось цікавого, захоплюючого, нового. Вона повинна радіти труднощам пізнання, відчувати, що поряд є педагог, який вмить прийде йому на допомогу»

На занятті ми визначимо, які види навчальної мотивації слід активізувати в учнів, а також розглянемо методи і прийоми формування мотивації.
Перед початком роботи пропоную вам пригадати "золоті правила" тренінгу:
Правило перше. Не буває відповідей гарних або поганих, правильних і неправильних. Є відповіді наші, відповідно до нашого розуміння, знань і досвіду, які ми маємо на цей момент. Саме тому вони є єдино правильними у цей момент.
Правило друге. Для того, щоб ми максимально ефективно використали для себе час і дали можливість іншим використати його, ми маємо бути в моменті, тобто тут і зараз.
Правило третє, правило "піднятої руки": коли хтось із слухачів захоче тиші чи уваги, він підні¬має руку вгору. Усі присутні розуміють, що необхідно сфокусувати свою увагу на цьому учаснику.

2. Вправа "Дерево проблем".

Мета: сприяти усвідомленню учасниками проблем, що стосуються навчальної мотивації учнів
Хід вправи
Чи помітили ви, що сучасні діти не бажають учитися?
Ви мабуть вже шукали пояснення цьому?
Давайте з’ясуємо, чому виникають проблеми з навчальною мотивацією.
Вчитель пропонує написати на стікерах причини низької навчальної мотивації учнів і прикріпити стікер на плакат із зображеним на ньому деревом, після чого відповіді ранжуються і аналізуються.
3. Презентація "Навчальна мотивація та класифікація мотивів".
Мета: повідомити теоретичні аспекти формування мотивів, які спонукають учнів до навчаль¬ної діяльності.

Навчальна мотивація – це процес, який запускає, направляє і підтримує зусилля, спрямовані на виконання навчальної діяльності. Це складна, комплексна система, що утворюється реакціями на невдачу, наполегливістю і спрямованістю учня. При цьому за своєю природою мотивація – крихке утворення, що вимагає уваги і дбайливого ставлення.

На думку А. К. Маркової, мотиви можна поділити на дві групи: пізнавальні та соціальні.
Пізнавальні мотиви безпосередньо пов'язані з навчальною діяльністю. Ця група мотивів може бути поділена на такі підгрупи:
• широкий пізнавальний мотив, тобто спрямованість на засвоєння нових знань;
• навчально-пізнавальний мотив, спонукаючий до оволодіння способами засвоєння знань;
• мотив самоосвіти.
Для молодшого школяра характерні широкі пізнавальні мотиви. В школі діти більшою мірою орієнтовані на спосіб отримання знань. У старших класах повинні виявлятися зрілі пізнавальні мотиви – мотиви самоосвіти.
Ці підгрупи можуть мати як позитивний зміст – це самостійне оволодіння знаннями для задоволення пізнавальної потреби, так і негативний – для домінування над іншими.
Також варто зауважити про специфіку пізнавальної мотивації, яка полягає в тому, що вона з’являється в процесі формування в учня навчальної діяльності. Тут ситуація нагадує замкнене коло. Несформованість навчальної діяльності або її компонентів (навчальних дій, самоконтролю, самооцінки та ін.) веде до втрати пізнавального мотиву і, навпаки, навчальна діяльність має місце тоді, коли вона спонукається пізнавальним мотивом.
Соціальні мотиви пов’язані із широкою потребою людини в спілкуванні, у прагненні отримати задоволення від процесу спілкування, від налагодження стосунків з іншими людьми, від емоційно пофарбованих взаємодій з ними. В свою чергу, соціальні мотиви також розподіляються на такі підгрупи:
• широкі соціальні мотиви, що виявляються в бажанні виконати свій обов'язок та у почутті відповідальності.
• вузькі соціальні мотиви, які виявляються в прагненні отримувати схвалення з боку вчителів, батьків і товаришів, бути одним із кращих, а також у бажанні зайняти місце лідера.
• мотиви соціальної співпраці, тобто направленість не тільки на спілкування, а й на взає¬модію з іншими людьми. Цей мотив є важливою основою самовиховання, самовдосконалення особистості.
Соціальні мотиви також можуть мати негативну основу, особливо коли вони спрямовані не на здобутки загальних навчальних досягнень класного колективу, а на особистісне домінування над іншими, бажання привласнити собі вищий соціальний статус.
Також варто згадати про один із важливих мотивів як зовнішньої, так і внутрішньої мотивації – мотив досягнення.
Мотив досягнення складається з двох протилежних мотиваційних тенденцій – прагнення до успі¬ху та уникнення невдачі. Високий рівень мотивації досягнення означає, що у дитини переважає праг¬нення до успіху; низький рівень мотивації свідчить, навпаки, що домінує прагнення уникати невдачі.

Експериментально було доведено, що висока мотивація формується у дітей тільки в таких умовах, де дорослі постійно збільшували рівень своїх вимог до них і одночасно ненав’язливо надавали їм допомогу і підтримку, а також відзначалися лагідністю і теплотою в спілкуванні з дітьми. І, навпаки, там, де дорослі або ігнорували дітей, були байдужими до них, або здійснювали директивну опіку, суворий нагляд над ними, у дітей, як правило, домінуючим ставало прагнення уникнути невдачі і, як наслідок, формувався низький рівень мотивації в цілому.

Загальний рівень мотивації залежить від кількості мотивів, які актуалізуються. Чим їх більше, тим вищим є загальний рівень мотивації.

Для того, щоб посилити мотивацію своїх учнів, учитель має задіяти (актуалізувати) якомога більшу кількість мотивів, збільшувати спонукальну силу кожного з цих мотивів, а також активізувати мотиваційну тенденцію прагнення до успіху.
4. Робота в групах – "Взаємо-навчання"
Мета: ознайомити учасників із особливостями та методами формування навчальної мотивації учнів, навчити визначати, якими методами можна стимулювати різні групи мотивів.
Хід вправи
Викладач об’єднує учасників у 4 групи, кожна з яких отримує завдання:
• обговорити один з видів мотивів;
• заповнити таблицю (Додаток 1-4).
Для опрацювання пропонується перелік стимулів навчальної мотивації учнів на уроці, які об’єднанні у такі групи:
1. стимули пізнавального мотиву, що стосуються змісту навчання;
2. стимули пізнавального мотиву, що стосуються навчальної діяльності;
3. стимули соціальних мотивів;
4. стимули мотиву досягнення.
5. Інтелектуальна вправа "Хто автор цих слів?"
Мета: розвивати творче мислення педагогів, активізувати їхню ініціативу, спонукати до самоосвіти.
Хід вправи
Викладач зачитує і демонструє на екрані слова відомих людей та пропонує студентам назвати автора цих слів.
1. Щоб дати учням іскорку знань, вчителю необхідно увібрати в себе море світла. (В. Сухомлинський)

2. Єдиний хто розуміє дитину, – це інша дитина. (М. Монтесорі)

3. Моє відвідування школи не повинно заважати моїй освіті. (М. Твен)

4. У давнину вчилися, щоб удосконалювати себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим. (Конфуцій)

5. Освіта є те, що залишається після того, як забувається все, чому тебе вчили. (А. Ейнштейн)

6. Вправа "Дерево вирішення проблем"
Мета: зробити підсумок заняття з акцентом на ключових питаннях та оцінити зміну рівня інформованості учасників проблем, що стосуються навчальної мотивації учнів
Хід вправи
Викладач пропонує написати на стікерах шляхи вирішення проблем, що стосуються навчальної мотивації учнів, і прикріпити стікер на плакат із зображеним на ньому деревом, після чого відповіді аналізуються і робиться підсумок заняття.
Цікава інформація
"Мотив – складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб'єкт" (Є. Ільїн).Учитель може лише сприяти цьому процесу. Існує цілий ряд науково розроблених способів підвищення внутрішньої мотивації в навчальному процесі, використовуючи які можна уникнути багатьох проблем. Для цього як вчителям, так і батькам необхідно дотримуватися таких вимог:
• За можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконані завдання, обмежуючись лише оцінюванням та похвалою.
• Якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчати дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.
• Намагатися не нав'язувати навчальної мети "зверху". Спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.
• Необхідно пам'ятати й пре те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання.
• Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток творчості, а й перешкоджає розвиту внутрішньої мотивації.
• Стежити за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи її.
• Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.
• Підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.
• І на завершення хотілося б нагадати, що підвищення пізнавальної активності, успішне засвоєння навчальної програми, вищий рівень освоєння теоретичного матеріалу стає неможливим у ситуації, коли будь-які стимули, що не стосуються навчання, стають основними.

7. Історія для натхнення
Мета: активізація процесу самопізнання та самоактуалізації учасників.
На початку XIV століття в Центральній Європі почали зводити прекрасний готичний собор. Керу¬вати будівництвом доручили одному ченцю. І ось він вирішив подивитися, як працюють каменярі.
Підійшовши до одного з них, чернець попросив:
– Брате мій, розкажи мені про твою роботу. Каменяр відірвався від роботи і відповів голосом, сповненим злоби і обурення, що зривається:
– Як бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метр у висоту, по півметра в довжину і ширину. І з кожним ударом різця по цьому каменю я відчуваю, як йде частинка мого життя. Подивися, мої руки натруджені і вкриті мозолями. Моє обличчя змарніло, а волосся посивіло. Ця робота ніколи не закінчиться, вона продовжується нескінченно, день за днем. Це виснажує мене. Де задоволення? Я помру задовго до того, як цей собор буде побудований.
Чернець підійшов до другого каменяра.
– Брате мій, – попросив він, – розкажи мені про свою роботу.
– Брате, – відповів каменяр тихим, спокійним голосом, – як ти бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метр у висоту і по півметра в довжину і ширину. І з кожним ударом різця по каменю я відчуваю, що створюю життя і майбутнє. Дивися, я зміг зробити так, щоб моя сім'я жила в доброму будинку, набагато кращому, ніж той, де я виріс. Мої діти ходять до школи. Без сумніву, вони досягнуть в житті більшого, ніж я. І все це стало можливим завдяки моїй роботі. Я віддаю собору своє уміння, і він теж віддячує мені.
Чернець підійшов до третього каменяра.
– Брате, розкажи мені про свою роботу. Каменяр посміхнувся і відповів голосом, повним радості:
– Брате, ти бачиш – я сиджу перед кам'яною плитою метр у висоту і по півметра завширшки і довжину. І з кожним дотиком різця до каменя я відчуваю, що висікаю на ньому свою долю. Подивися, які прекрасні риси проступають з каменя! Займаючись своїм ремеслом, я не просто працюю – я роблю свій внесок в те, що ціную і в що вірю. Всесвіт, відображений в соборі, віддячить кожному з нас. Тут, біля цього каменя, я знаходжуся в мирі з собою і знаю, що хоча і не побачу наш собор завершеним, він стоятиме ще тисячу літ, втілюючи те, що істинне в нас, і служитиме меті, заради якої Всемогутній послав на цю землю і мене.
Чернець віддалився і якийсь час розмірковував над тим, що почув. Він заснув спокійним сном, яким не спав вже давно, а наступного дня зняв з себе повноваження керівника робіт і запропонував цю посаду третьому каменяру.

Підсумок:
Учитель в школі є джерелом тієї сили, яка приводить в рух навчально-виховний процес, вдихає в нього життя. Для молодшого школяра вчитель – це «плодотворний промінь сонця, для молодшої душі, який нічим замінити не можна» (К.Д. Ушинський).
Основа ефективного навчання учнів – формування в них мотивації до навчальної діяльності. Саме вмотивована діяльність стимулює дитину до навчання. Залежно від мотивації, одне завдання дитина може не виконувати взагалі, а над іншим готова просидіти тривалий час. Для того, щоб у молодших школярів виникло бажання виконувати завдання, ми проводимо спочатку спеціальну роботу, спрямовану на формування ігрової мотивації, і лише потім переходимо до постановки навчального завдання. Використовуємо інтерактивні методи навчання, спрямовуємо роботу на розвиток творчих здібностей дитини. Усе це формує бажання вчитися. Сприйняття вчителя учнем значною мірою залежить від перших хвилин спілкування: усмішка вчителя до дитини, звертання по імені, щирі, добрі слова на адресу учня. Безумовно, прагнемо позитивно ставитися до кожного учня. За такого ставлення учень не боїться помилитися, висловити свою думку, щось запитати. Дитина, яка йде на урок із задоволенням, відчуває задоволення від власної діяльності на уроці. Саме тому активізуємо емоційну сферу дітей з перших хвилин уроку, бо в такому разі в них пробуджується бажання наполегливо і плідно працювати. Прагнемо постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Адже вчитель, який відчуває впевненість у собі, у своїй професійній компетентності, позитивно впливає на учнів.
Щоб заохотити дітей до навчання, у своїй педагогічній діяльності застосовуємо висловлювання, які створюють ситуацію успіху:
- Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…
- Саме ти можеш це гарно зробити…
- Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще…
- Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде – нічого страшного.
Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок прагнемо зробити цікавим.
Підтримати інтерес дитини до навчання нам допомагають яскраві наочні посібники, ігрові завдання, використання інноваційних технологій.
Різні форми колективної діяльності учнів на уроці відіграють значну роль у становленні мотивації навчання. А для її становлення велике значення має включення всіх учнів в активну навчальну роботу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Битянова М. Волшебные кнопки / М. Битянова // Школьный психолог. – 2004. – № 12.
2. Гордеева Т. Как сформировать желание учиться? Т. Гордеева // Школьный психолог. – 2009. – № 7.
3. Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. Посібник / С. С. Занюк. – К. : Либідь, 2002. – 371 с.
4. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 296 с.
5. Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б. Формирование мотивации учения / А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. – М., 1990.
6. Павлютенков Є. М., Любова Л. М. Умови формування мотивації учіння гімназистів / Є. М. Павлютенков, Л. М. Любова // Управління школою. – 2006. – № 30.
7. Решетникова О. Три кита любознательности / О. Решетникова // Школьный психолог. – 2004. – № 12.
8. Семиченко В. А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека / В. А. Семиченко. – К. : Миллениум, 2004. – 521 с.
9. Степанова М. Замкнутый круг мотивации / М. Степанова // Школьный психолог. – 2000. – № 9.
10. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен. в 2-х томах. – М. : Педагогика. – 1986.
11. Чабан Т. М. Психолого-педагогічні прийоми та механізми створення ситуації успіху в навчальній діяльності / Т. М. Чабан // Управління школою. – 2006. – № 30.

Додаток 1
Стимули мотиву досягнення
Завдання
Розгляньте перелік стимулів мотивації навчальної діяльності учнів на уроці, наведіть приклади їх використання та вкажіть, яка емоційна реакція учнів буде свідчити про дієвість стимулу.

Стимули мотивів досягнення Приклад Емоційна реакція учнів, що свідчить про дієвість стимулу*
Актуалізація позитивної емоційної пам’яті
Забезпечення успіху учням у роботі
Ситуація вибору завдань
Авансування успіху в роботі, що виконується
Забезпечення самооцінки діяльності, аналіз помилок
Встановлення зв'язку між їх зусиллями і результатом праці
Показ на уроці успіхів окремих учнів та всього класу в роботі
Організація ситуації подолання в майбутній діяльності

Додаток 2
Стимули соціальних мотивів
Завдання
Розгляньте перелік стимулів мотивації навчальної діяльності учнів на уроці, наведіть приклади їх використання та вкажіть, яка емоційна реакція учнів буде свідчити про дієвість стимулу.
Стимули соціальних мотивів Приклад Емоційна реакція учнів, що свідчить про дієвість стимулу*
Прояв доброзичливості, співпереживання
Допомога під час розв’язування задач
Діяльність учителя, що викликає прагнення учнів наслі¬дувати його
Створення умов для задоволення бажань бути значу¬щою особистістю
Створення ситуації взаємодопомоги
Організація пошуку нових контактів і співпраці
Зацікавлення в результатах колективної роботи
Створення ситуації взаємоперевірки
Показати важливість навчальної діяльності учнів для інших людей

Додаток 3
Стимули пізнавальних мотивів, що стосуються навчальної діяльності
Завдання
Розгляньте перелік стимулів мотивації навчальної діяльності учнів на уроці, наведіть приклади їх використання та вкажіть, яка емоційна реакція учнів буде свідчити про дієвість стимулу.
Стимули пізнавальних мотивів,
що стосуються навчальної діяльності Приклад Емоційна реакція учнів, що свідчить про дієвість стимулу*
Використання проблемних ситуацій
Використання експериментальних мікродосліджень учнів, що обґрунтовують наукові положення
Використання ігрових ситуацій і елементів гри
Використання творчих самостійних робіт
Спирання на колективні форми діяльності
Рефлексія того, що учень знає, чого не знає, що хоче дізнатись

Додаток 4
Стимули пізнавальних мотивів, що стосуються змісту навчання
Завдання
Розгляньте перелік стимулів мотивації навчальної діяльності учнів на уроці, наведіть приклади їх використання та вкажіть, яка емоційна реакція учнів буде свідчити про дієвість стимулу.
Стимули мотивів змісту навчання Приклад Емоційна реакція учнів, що свідчить про дієвість стимулу*
Переведення життєвих уявлень учнів на рівень наукових понять
Введення в урок елементів історизму, цікавих історичних фактів
Показ практичної значимості матеріалу, що вивчається, практичне використання його в житті
Розгляд раніше відомого під новим кутом зору
Опора на міжпредметні зв’язки
Опора на особистий досвід учнів
Показ нових наукових досягнень та цікавих фактів

Класи: Професійна освіта

Предмети: Педагогіка