Користувацький вхід

Останні публікації

Музично-літературна розвага «Садок вишневий коло хати... »

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Музично-літературна розвага «Садок вишневий коло хати... »
Програмовий зміст:
Поглиблювати знання дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка. Виховувати любов до краси поетичного слова , викликати бажання вивчати твори поета ,розуміти їх зміст. ознайомити дітей з великим сином українського народу Т. Шевченком та окремими його творами для дітей; виховувати інтерес до української літератури, вчити дітей відповідати на запитання вихователя за змістом розповіді, формувати у дітей знання про видатних українців, розвивати память, уважність та активність під час заняття, закріпити з дітьми уявлення про великого поета Т.Шевченка.

Вед: В дні перемог і в дніпоразок,
В щасливідні , і в днісумні
Іду з дитинства до Тараса,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє,
До тебе я, Тарасе йду.
Коли в душімоїйтривога,
Коли в душіпекельнийщем,
Іду до нього до живого,
У Всесвітівіршів й поем.

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у селі МоринцяхЗвенигородського повіту Київської губернії у родині Григорія Шевченка та Катерини Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната Василя Енгельгардта. Наступного року родина (у якій крім Тараса, було 6 дітей: старші - Катерина, Марія і Микита, молодші - Ярина, Марія і Йосип) переїздить до Кирилівки. Увіці 8-ми років батько віддає Тараса до школи до дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р. помирає мати Тараса, а через два роки помирає і батько. Залишившись сиротою, малий Тарас спершу жив у дячка Павла (де пас свині, працював разом з наймитами), згодом був школярем-попихачем у дяка П. Богорського (де майже голодував), далі у лисянського диякона-живописця великими відрами носив воду з річки та розтирав фарби. З ранніх років Тарас цікавився народною творчістю, у дяків він навчився читати і писати, також рано виявився у хлопця хист до малювання, який помітив маляр з села Хлипнівці, але Тарасу було вже чотирнадцять років і його зробили козачком Енгельгардта.
Вед: Минуло вже багато з дня народження славного синаУкраїни, але в багатьох українських родинах вибачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він - як член сім’ї , як найдорожча людина.
Дитина:
У нашійхаті на стіні
Висить портрет у рамі
Віндужерідний і мені,
І татові і мамі.
Дитина:
Вінстереже і хату й нас,
Вінзнаєнашіболі.
Я добре знаю – це Тарас,
Щомучився в неволі.
Дитина:
Такийріднесенький - подивись
Вінмов говорить з нами,
Він на портретімовживий,
Ось - ось і вийде з рами.
Ведуча: В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.
Дитина:
Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти, як свій,
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.
Ведуча: Він був сином мужа, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові світи і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Тарас мав феноменальну пам’ять.
Все, що він почув, побачив живучи в Україні перші чотирнадцять з половиною років, запам’ятає в найтонших подробицях і загалом розповість про це в своїх геніальних творах живопису та в поетичній творчості.
Дитина:
Домене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає пісні його залюбки ненька,
Розказував батько мені:
Дитина:
Як вівці він пас — ще малий був хлопчина,
А виріс — великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
Цю книгу, що зветься "Кобзар".
Дитина:
Як книгу святу берегли ми завзято,
З собою забрали у світ,
Як слово Тараса завжди зберігати,
Великий усім заповіт.
Дитина:
Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й меніще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас.
Дитина:
Маю я книжок багато,
Та найбільший маю дар:
— Чемна ти! — сказав раз тато,
Дарував мені "Кобзар".
Дитина:
В "Кобзарі" садки квітучі
І на конях козаки,
І русалки там накручі...
Мов найкращі це казки!
Ведуча:Ось послухайте, як ніжно і тужливо звучать його пісні.

Пісня «Зоре моя вечірняя»

Ведуча. Туга за рідною природою, ріднимкраємзвучить і в йоговіршах.
Вінзакликаєукраїнський народ до боротьби за волю за кращу долю.

- О думимої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучусь… але не каюсь!
Люблю, як щиру, вірну дружину
Як безталаннусвоюВкраїну!

Ведуча. Минуло багато років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками. Його слово живе між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне.
І на оновленій землі, над ланами, широкими полями, вільними містами і селами як весняні води могутнього Дніпра лине вічно жива в народі слава великого Кобзаря.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття
І голос твій наш душі окриля.
Встав в новій красі скрізь лихоліття
Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Пісня: « Реве та стогне дніпр широкий…»(запис)

Автор: 

Кучер Оксана Миколаївна ДНЗ № Росинка вихователь

Для отримання сертифікату - необхідно поставити галку навпроти "Погоджуюсь з правилами. Підтверджую своє авторство на матеріал".

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі