Користувацький вхід

Позакласний захід «Веселий український ярмарок»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Веселий український ярмарок

Мета. Ознайомити учнів з особливостями українського ярмарку; розвивати акторську майстерність, пам'ять, зв’язне мовлення; виховувати у підростаючого покоління повагу до звичаїв, традицій українського народу.
Хід свята
1. За горами, за лісами, за широкими полями
Не на небі, на землі жили люди у селі.
2. В будень люди працювали – пряли, віяли,орали,
Дружно сіяли пшеницю і возили у столицю.
1. Бо столиця та була не далеко від села.
Там пшеницю продавали, гроші від купців приймали.
2. І на плечі взявши мішки, йшли додому навпрошки.

Ведучий:Збирання врожаю традиційно в Україні закінчувалося яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої добутки.
Зранку тягнулись на ярмарок вози з сіллю, борошном, глечиками, макітрами, сукнями, різною худобою.
Півдня тяглися і тяглися обози, а люди все йшли та йшли, їхали та їхали. Одні їхали, щоб купити, інші - себе показати, треті продати, а багато народу йшло пісень поспівати, в різні ігри пограти, позмагатись.
( діти входять по классу, вітаються один з одним, питають, куди хто йде, що хоче купувати)
Виходять дві «молодиці» в хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій – вінок часнику, в руках ще по вінку.

Дівчинка: Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, поторгуємо, на людей подивомося, себе покажемо.
Дівчинка: Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка…
Дівчинка: То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І вся така, як кулаки – велика, чистенька, суха і солодка, як мед.
Дівчинка: Таке скажеш, як мед. Тільки – но розріж, то сльози так поллються на той мед. Ото вже придумала!
Дівчинка: А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а всеж не так, як твій часник.

Ведучий:За тиждень після «Петра» в Україні починалися жнива, на полі з`являлися люди в широкихбілих штанах, у полотняних сорочках, із косами в руках, - косарі. Дівчата й молодиці виходили на ниву з серпами; жнучи, вони спритно клали сніп за снопом.
Дожинаючи ниву, женці залишали трохи недожатих стебел із колосками «Спасові на бороду».
Збираючи врожай не тільки поля, а й городу або саду, за нашим народним звичаєм, годиться щось залишити «на пні», в землі чи на дереві. Існує повір`я, що коли забрати усе до краю, то наступного року не вродить.
Після жнив повсюди на Україні починаються великі ярмарки, де кращі господарі демонструють свої багатства, що були вирощені на полях, в садах, на городах.

Ведучий: Починався ярмарок веселими закличками.

3 ___ Гей старі і молоді, швидше йдіть до нас сюди!
Тут у нас і тари-бари, всякі різнії товари.

4___ Увага! Спішіть, поспішайте,
Господарі , гості, - глядіть не минайте.
На ярмарок прошу гуртом, поодинці:
Чекають на вас там чудові гостинці.

5___ На ярмарку нашім веселім, багатім,
Є, чим дивуватись, і є , що придбати.
Тут щедрі дарунки і саду, й городу.
Тут пісня і жарти – усім в нагороду.
Тут речі умільців, ні з чим не зрівнянні,
Барвисті стрічки, рушники вишивані.

6___ Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться не дрімайте,
За товаром приглядайте!

7___ Бо тут ходять покупці –
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить –
То відразу зникне вмить!

8___ Полив`яний посуд – кувшини, горнятка,
Сопілка – хлоп`яткам, намисто –дівчаткам.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте.
Купуйте! Милуйтесь! Танцюйте і грайтесь!

Ведучий: Так починався ярмарок – шумнее, веселее свято, що сповнене сміху, пісень, гумору. Торгівля була приправлена байкою, то жартом, а то й сваркою.
Продавці розхвалювали на всі боки свій товар.

1лоток. Городина й садовина

9___ Купуйте, купуйте усі бараболю.
Варіте і смажте із сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі зготує.
Картопля, як хліб, - вона всіх нагодує.

10___ Беріть помідори,
Вони пречудові.
До нашого столу хоч зараз готові.

11___ Ця морква під сонечком щедрим зростала.
Земелька водою її напувала.
Тому ця морквина така соковита.
Морквяного соку вам треба попити.

12___ Хто гострого хоче – часник хай придбає.
Він всякі хвороби вогнем випікає.

Пісня "Захотіла господиня борщику зварить"

13___ Скуштуйте цю грушку – солодку духмяну.
У роті, немов би медок вона тане.

14___ Лоточків із яблуками не минайте.
Які до смаку вам, такі обирайте.
Сортів тут багато , усі вони різні.
Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Пісня _____________________ Ходить гарбуз по городу

2лоток Вишивка
15_____ Купуйте, дивуйтесь, але не баріться,
Краса-то яка – підійдіть, подивіться,
Яка то робота, які то узори!
В цих вишивках – пісня й лани неозорі,
Садів щебетання, весняні світання,
Квітковий розмай і калини зітхання.

16____ Оця вишиванка пасує дівчаткам.
А ці сорочки до лиця вам, хлопя`тка!
Для вас гаптували хороші майстрині.
Ось ці пояси – ічервоні і сині.

17____ Беріть, не минайте рушник цей, сестрички,
Утріться – й рум`янець не зійде із личка.

Пісня «Вишиванка»

3 лоток Посуд
18____ Валянки, валянки, невеличкі валянки.
На швидкі ніжки нашому Гришкі.

19____ Свистульки для дівчаток, свистульки для хлоп`яток.
Подарунки дітям від лісових звіряток.

20 ______Ох, і гарні інструменти. А свистунці які! Мабуть, і веселії грають?
19_____ Продавець. Грають, грають!
20 ______ А я послухаю, якщо добре будуть грати, то я куплю.
( чути музику…)
_________Гей, дівчата, ноги так і не стоять,
Танцювати вже хотять,
Гей, музики, награвайте,
Та від нас не відставайте!
Український танок
20_______ Весело грали, куплю бубона і свистунець.

21____ А ось тарілочки, миски, макітрочки, для борщику, кашки смачної. Горщики для сметанки, кухлики для молочка.

22____ Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
23 - Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Пісня «Іди, іди дощику.»

4 лоток Їжа

24___ Паляниці, паляниці, купуйте смачні паляниці.
М`якесенькі бублички! Беріть, не пошкодуєте.

25 ____ Яйця свіженькі, ще вчора курка знесла.

26____ Сало, ой сало, так до рота саме проситься. Сальце пахуче, часничком приправлене, з м`ясною прожилочкою! Беріть, купуйте, зовсім недорого.

Пісня «Як діждемо літа»

Ведучий: На базар ходили і старі, і малі, і самі, і з дітьми. І в усіх розбіголтся очі від того багатства та різноманітності кольорів і товарів.
Продавали на базарі все: від шила до воза, від курки до корови. Продавали овочі , фрукти, худобу, одяг, взуття.
Тогували, сварилися на базарі, співали, танцювали й сміялися.

Сценка «Пригоди на базарі»
26. - Кумасю, а чого це Ваша курка така синя?
- Дізналися б Ви свою ціну, - теж; посиніли б!

27. – Яблучка купуйте, дуже добрі яблучка!
- А чому вони такі дорогі?
- Бо з чужого садка крадені!

28_____ На базарі молоко продавала тітка.
І поставила рядком хлопця-малолітка:
- Стій отут і ні на крок не віходь від мами.
Підійшов до них дідок з довгими вусами.
Не торгуючись, купив молока півлітра.
І хлоп`ті підморгнув:
- Є в мене макітра.
В неї виллю молоко, кип`ятити стану.
Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.
- А навіщо доливать? – хлопченя спитало.
Мати й так води в бідон налила чимало!

Пісня «А я, молода, на базар ходила»

Ведучий: На ярмарку збиралися люди группами, розповідали цікаві історії. Один розповідав, а всі слухали, вірили або не вірили, але дуже полюбляли язика почесати.

Сценка «Сто вовків»
На лаві сидять хлопці та дівчата, вбігає переляканий хлопець.
- Чого, брате, ти так зблід? Що з тобою сталось?
- Ах, за мною через став аж сто вовків гналось!
- Бог з тобою, сто вовків! Та село б почуло.
- Та воно, бач, і не сто, а п`ятдесят було.
- Та й п`ятдесят диво в нас. Де б їх стільки взялось?
- Ну, Іванцю, нехай так, але десять гналось!
- Та і десять не було. Знать один усього?
- А як один? Аби вовк! Страшно і одного!
- А може то і не вовк?
- А що ж то ходило? Таке сивета мале,а хвостик,як шило?

Ведучий: У неділлю зранку, повагом їхали два куми. Один віз поросят продавати, інший - корову.
1. Куме!
2. Га!
1. А що будете просити за поросят?
2. Та… Задарма віддав би, та жінка з`їсть…
1. А що, не їдять?
2. Ні!
1. От би Їм апетит куми!
2. О-о! Тоді б ціни їм не було. Хто б їх не базар повіз?.. А ви куме вирішили корівку продати?
1. Еге ж!
2. Хороша корова, видна, годована…
1. Та якби ще доїлась, ціни б їй не було!
Разом. Пр-ррр! Приїхали.
2. Люди! Налітайте на поросят! Світ ще таких не бачив, їдять все
підряд! Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо
не продав би! Налітай!
1. Гей, люди! Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає – видимо – невидимо! Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав кілька зайвих відер, нізащо б не продав!
2. Беріть поросят, не пошкодуєте. Що? Та вони й вас з`їдять. Як не вони, то жінка точно!
1. Ви хочете корову? Знаєте, її бо шкода, ой як шкода. Але беріть. Раз базар, то базар! Платіть гроші і забирайте! Ой, шкода! Аж сльози на очах з`явилися. (Витирає сльози хустинкою).
2. Куме, чого ж тут шкодувати? Корву продали, та щей не погано взяли…
1. Шкода його нещасного, що купив. Його жінка вдома з`їсть!
2. А мого покупця хіба не шкода? Чи ви куме, думаєте, що я геть без серця?
1. Куме! А давайте по ярмарку прогуляємося, побачимо, чим люди торгують!
2. Ходімо!
1. Куме! Дивіться, чого тут тільки нема!

Ведучий:иЧого тільки не траплялось на базарі, чого тільки не можна було купити там, навіть, продвали… кого б ви думали?
Чоловіків!
Дівчинка співає пісню «Ой там на товчку на базарі».
Ой, там на веселім на базарі
Лежебоку молодого продавали
Стали думать і гадать,
Що за нього можна дать, можна дать?
Ой, радились ми, говорили.
Та й на тому порішили:
Лежебоку не продать,
Бо не хочуть купувать,купувать.
Ой, там, на веселім на базарі.
Продавали, купували, жартували.
Із покупкими по тому
Поверталися додому.

______ Хлопці, а давайте позмагаємось.
______ Давайте, хлопці, поміряємось силою.
Ведучий: На ярмарок збиралися не тільки купувати або продати щось, а ще й дуже полюбляти парубки позмагатися між собою. От ми зараз позмагаємось.

Гра___ "Півники-суперники"
У накреслене велике коло заходять по двоє хлопчиків. Звучить весела музика. Хлопці намагаються виштовхнути один одного за межі кола. Руки у них знаходяться заду, штовхають вони один одного тільки плечима. Перемагає той, хто залишиться в колі.

Гра ___ Перетягування канату.
29_______ Ось найсильнішим хлопцям бубликів в'язка.
Ведучий: Після ярмарку, коли всі товари були продані, гроші полічені, люди поверталися додому. Жінки йшли або їхали возами з дітьми, а чоловіки заходили до корчми, виходили звідти дуже веселі. І тоді з ними траплялись різні кумедні пригоди.

Сценка «Не мої ноги!»
( один учень читає слова, а другий показує пантоміму.)

Серед лісу, серед гаю у неділешний обід
Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.
Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.
Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.
- Не мої се, - каже, - ноги! Присягаю, на чім світ.
Бо мої були в чоботях, а ці босі, без чобіт!

Ведучий: А хто повертався додому без чобіт, без ночовок, без покупок, той залицявся до дівчат.

Пісня «Ой дівчино, шумить гай»
Ведучий: От так закінчувався ярмарок. І хоч дехто повертався без чобіт, без покупок, без дівчини, та всі були в гарному настрої. А тому сідали на коней , на вози , а то й пішки і поверталися додому з піснею

Пісня «Ой, у вишневому садочку».

Ведучий:Ми бажаємо вам,щоб завжди на ваших столах був достаток.
- Щоб було що продавати.
- Щоб було що купувати.
- Щоб родила щедро нива.
- Щоб у хаті все, як слід.
- Щоб довіку був щасливий.
Всі: Український славний рід.
Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд».

Автор: 

Прус Наталія Степанівна
вчитель початкових класів
спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням української мови та літератури ім. Олеся Гончара

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі