Користувацький вхід

Різдвяне театралізоване дійство «ВЕРТЕП»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


1

Різдвяне театралізоване дійство
«ВЕРТЕП»

Мета виховного заходу: проаналізувати біблійну історію про Різдво Христове; визначити моральні основи християнського життя; розвивати свої таланти у напрямку збереження української духовної спадщини.

Дійові особи: Звіздар, Пастушок 1, Пастушок 2, Ангел 1, Ангел 2, Цар 1, Цар 2,
Цар З, Ірод, Воїн, Лихвар, його Дружина, Циганка, Біда, Смерть, Чорт.

(Заходять на сцену Звіздар, Ангел 1, Ангел 2, Пастушок 1, Пастушок 2 з колядою “Добрий вечір тобі”. На передньому плані Звіздар із Зіркою, за ним пастушки)

Звіздар: (стукає триччі палицею із Зіркою)
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим друзі нас прийняти
Прославити Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі Зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори,
Ліси, далекії простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Ангел нам з’явився.
(Усі співають колядку “Нова радість стала”. Входять два ангели)
Ангел 1: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.
Ангел 2: На світ цей грішний нині
Прислав Господь свого Сина.
Він народився у яскині,
Де бідні люди, де бидлина.
Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь.
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов у світ!
Пастушок 1: Слава Богу, мир в цій хаті,
Перестаньте сумувати,
Ми Вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.
Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.
Пастушок 1: Ясна Зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну Палестину,
Де Пречиста Сина мала,
Світ добром обдарувала.
Пастушок 2: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами,
Там ангели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
(Всі разом співають колядку “Небо і земля ”. Заходять троє царів)
Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін.
Цар 2 : Залишили свій почет увесь і палати.
Цар 3: Із дарами оцими йдемо нового царя привітати.
(Входить лихвар, хитро:)
Лихвар: Ґутен морґен ясне паньство!
Які благородні панове,
Я щиро вас радий вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.
Дружина лихваря: І далеко, добрі люди?
Може в корчмі ліпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з’їсти.
Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати всі побожні люди.
(Царі відходять на другий план)
Лихвар: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.
Як Вам будуть тішитися файні молодиці!
А як грошей забракує, то Мойсей Якович вам заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.
Пастушок 2: Спровадьте лихварів з хати,
Ми не хочем торгувати.
Лихвар: Що?! Мене гнати? Нас із хати випихати?
Щоб до вас біда прийшла,
Щоб вам циган коні вкрав,
Щоб вас чорт у пекло взяв.
(Забігає чорт, за ним циганка, метушливо:)
Чорт: Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
А де інші шахраї,
Там товариші мої.
А де інші чарівниці,
Там мої рідні сестриці.
Бо вже жвавий я й моторний,
Тільки що я трохи чорний.
За те й ім’я таке маю,
Чортом мене називають.
Біда: Я ваша біда, Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу, пригинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душі страх!
Сила в мене є в руках!
Циганка: Добрий вечір, добродії.
Слава Богу, що покликали,
Бо мороз на дворі.
Ой, як смачно пахне у вашій коморі!
Я циганка щедра, умію робити,
Шию, мию та й краду, вмію ворожити.
Можу навіть мужа вкрасти, у кого є файний.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Чорт: Добре, друзі мої милі, так треба робити.
Я подбаю, щоб вам в світі було добре жити.
Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,
Ану, заграй циганонько, а я з Мошком та з Бідою погуляю трошки.
(Танцюють танок «7:40»)
Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.
(З’являються ангели; дружина лихваря і Біда відходять)
Ангел 1: Мир Вам, браття мої милі,
Це слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бога майте.
А хто Бога споминає,
То там місця чорт не має.
Ангел 2: Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілку не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей, шанувати,
Той завжди щасливий буде
Й шанувати будуть люди.
Лихвар: (до чорта)
Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
То з чого бідний пан буде жити?
Чорт: Не журися, любий свате,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жити...
Ангели: Ідіть геть нечиста сило, геть із хати.
(Циган і чорт втікають, входять Воїн та Ірод)
Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати,
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене страшна кара буде.
Лихвар: Ясніший царю,
Вони слугу твого вірного зобижають,
І тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!
Ірод: (грізно) Що?
Лихвар: Мій царю, вони тут повідають такі вісті,
Що Цар світу народився
В Вифлеємі місті!
Ірод: (до воїна) Який там цар? Що воно плете?
Воїн: Мій царю, кажуть що новина – зродила Діва Сина.
Месію, Христа,
Царя усього світу!
Обіцяного в Заповіті.
Ірод: Ха-ха ! Зуміли розсмішити!
Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, котрим відомо,
що родився новий Цар, новий земний Володар.
Ірод: Хто? Що? Месія? Цар?
Чи ти, може, помилився?
Тож зараз же, мерщій поклич зі Сходу мудреців.
Царі разом: Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині,
Що родилась у яскині.
Царі : Я - цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син - Спаситель світу.
Побачив я Зорю і дари з собою взяв,
Щоб Ісуса привітав.
Цар 2: Я - цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних божків собі шукає.
А сьогодні ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоб Ісуса привітав.
Цар 3: А я - цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду,
Де мій народ в морі гуляє
І бога - Зевса величає.
А на Сході Зоря засіяла і дорогу мені показала.
І я дари з собою взяв, щоб Ісуса привітав.
Ірод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлеєм
І Царю вклоніться,
А назад вертатиметесь
Сюди поверніться.
Вкажете мені дорогу,
Куди іти треба
Бо вклонитись Йому хочу,
Велика потреба.
(Царі відходять)
Ірод: Відколи я вчув оцюю новину, що новий Цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести! Зітру я Месію,
Бо трон мій царський забрати Він не сміє!
(до Воїна) Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ хай загине! - Так зробіть!
А між ними певно й він,
Знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твій наказ -
Святий для нас,
Ми виконуєм в цей час.
Ірод: І мале Дитя в яскині
Мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною,
Готова я усіх стесать косою!
Ірод: Смерте люба, смерте мила,
Ти завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.
Ірод: Гей воїни мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?
Воїн: Так, мій царю!
Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,
Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
І ніщо не зникає,
І над катом кожним
Меч долі звисає.
Ангел 2: Хоч діток ти вбив,
Але свою душу згубив.
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!
Ось тобі новина: між дітьми не вбито Божого Сина!
Ірод: (з розпачем) Що? Бунт, зрада!!! (оговтавшись)
О, смерте, смерте моя мила,
Ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай не будуть в світі добрі люди!
Смерть: (немов відлуння)
О-го-го-го!
Ні синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною в темряву у вічності палати.
Бо мале Дитя в яскині має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Пішли зі мною в пекло,
Там буде тепло!
(Смерть косою за шию забирає Ірода, чорт підштовхує його ззаду рогачем)
Ангел 1: Прощавайте, добрі люди,
Хай спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Ангел 2: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам’ятав,
Як той Ірод умирав.
Не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав,
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.
Пастушок 2: Але поки вийдем з хата,
Треба щастя побажати.
Дім добром обдарувати
Звіздар: Добрі люди, прощавайте
Хай минає усе лихо,
Нехай біда сидить тихо.
Тож збираймося в дорогу,
Заспіваймо славу Богу!
(Всі разом співають колядку «Бог ся рождаєт»)

Автор: 

Дзюба Іван Іванович
учитель історії, етики, основ християнської етики
Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5 Ірпінської міської ради Київської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі