Ейдетичні ігри

    Не один рік вчителі початкових класів вишукують і використовують новіші та ефективніші форми і методи навчання учнів. Спрямовують свою роботу не на учіння, а на навчання, не на знання, а на вміння й навички, не на використання пам’яті, а на її розвиток, не на «сліпе» повторення чи заучування відомих висловів, теорій, а на уміння мислити, висловлювати свою думку.

    Що ж насправді сприятиме розвитку такого типу мислення у дитини, який би дав змогу конкретно оцінювати ситуацію та формувати стратегію вирішення тих чи інших проблем?

 Перед вчителем стоїть завдання: створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє самостійно розв’язувати проблемні ситуації, маючи при цьому власні думки щодо шляхів їх подолання.

    Сьогодні необхідно, щоб учні не просто слухали і запам’ятовували програмовий матеріал від учителя, а самостійно проводили спостереження чи дослідження, ділилися своїми враженнями, створювали своїми руками чи уявляли яскраві образи, пов’язуючи їх з побаченим, доводили свою думку, мислили критично, застосовували свої знання в житті.

    Що робити, аби кожному учневі було легко і цікаво здобувати знання?

    Навчання – це важка розумова праця. Щоб вона стала бажаною для учня та успішно реалізовувалась, необхідно «перетворити» її в цікаву гру.

   На мою думку, навчатися граючись дитина може з допомогою ейдетичних ігор. Вони сприяють розвитку логічного мислення та пам’яті у дітей, активізують пізнавальну діяльність учнів. Головним пріоритетом у використанні таких ігор є нестандартний підхід, цікавість та невимушеність. Дитина, сама того не помічаючи, потрапляє у «незвичний світ яскравих образів», які часто є витвором  її власної уяви чи фантазії.

    Під час ігор використовують:  нюхові  відчуття, смакові відчуття, слух, тактильну пам’ять, рух, жести, позитивні емоції, що допомагають невимушено запам’ятати інформацію, яка надовго і міцно осяде в дитячій пам’яті.

    Характеризуючи використання ігор за методикою «Ейдетика», особисто мене зацікавила нестандартність різних ситуацій. Діти охоче грають в ейдетичні ігри, позбуваються закомплексованості, долають у собі боязкість сказати щось не те.

     Про дану роботу можна сказати так:

Ми багато всього вивчаємо,

Фантазуємо, уявляємо,

В ігри граємося незвичні –

Називаються ейдетичні.

                                     Щоб всі більше запам’ятали,

                                     Піктограми умить згадали

                                     І в уяві «мультик» малюємо,

                                     Незвичайним маршрутом мандруємо,

А слова в «ланцюжок» сплітаємо:

Так їх швидше запам’ятаємо.

Діти образи уявляють

І в уяві вони оживають:

                                               То танцюють, або співають,

 То підстрибують, або літають

Все в уяві яскраве, незвичне,

Добре, веселе і фантастичне.

Але діти цьому радіють,

Бо вигадувати різне вміють

І не знають, що не просто граються -.

Це вони вже отак навчаються!

   Використовувати елементи ейдетики можна на різних етапах уроку, причому з різних навчальних дисциплін. Успішно застосовувати методи ейдетики можна, користуючись невеликими секретами:

• не запам'ятовувати, а уявляти;
• уявний образ чи картинка повинні бути незвичними та яскравими;
• свої думки націлювати на добрі справи та позитивних героїв.

   Вся робота матиме приблизно таку схему :

          УЯВА  +  ПОЗИТИВНА  ЕМОЦІЯ  =  ЗАСВОЄНА  ІНФОРМАЦІЯ.

          Серед головних методів ейдетики вирізняють метод Цицерона  (метод місць),  метод «Уявний мультик» (ланцюжковий метод), метод Аткінсона (піктограми), метод «Зміна настрою», метод парадоксальних перетворень(руйнування звичних образів і перетворення у незвичайні).

       Пропоную пограти на уроках з учнями 1-го класу в ігри, які розвивають уяву, фантазію та пам’ять, вчать невимушено мислити і створювати образи.

1. Гра «Умовні значки (піктограми)»(на уроці навчання грамоти)

Вчитель читає слова або речення. Кожне почуте слово або речення учні  позначають певним значком-символом. Ці значки називаються піктограмами. Така гра дуже корисна, коли потрібно переказати текст.

           (Див. додаток 1)

2.Гра «Фігури і образи» (на уроці образотворчого мистецтва)

Діти на дошці розглядають різні силуетні форми і запам’ятовують. Дошку закривають і діти малюють те, що запам’ятали. Звіривши результати виконаної роботи у дітей, ці фігури необхідно перевести в незвичайні образи, тобто «оживити». Дітям пропонують ще раз розглянути і запам’ятати «живі образи». Дошка закривається, діти зображують образи, які запам’ятали. Результат порівнюють з попереднім. Після цього, можна запропонувати дітям на певний час стати чарівниками і зруйнувати «живі образи», перетворивши їх на інші з допомогою «чарівного олівця-малювця» або просто змінити деякі  їх елементи.

(Див. додаток 2)

3. Гра «З’єднай ланцюжок»  (на уроці довкілля)

Діти читають слова, знаходять між ними зв'язок і поєднують у одному реченні.

(Див. додаток3 ) Наприклад:

1.З квітки бджілка летить до вулика, в якому готує мед.

2.Із приходом зими допікає сильний мороз, сніг укриває землю, а птахам дошкуляє холод.  

4. Гра «Асоціації»  (на уроці музики)

Дітям пропонують назвати наступне слово, з яким асоціюється почуте від попереднього гравця.(Див. додаток 4)

5.Гра «Цифри-непосиди» (на уроках математики)

Вчитель пропонує дітям уявити, що у клас завітали цифри-непосиди. Кожна  розмістилась, де їй зручно (вказати місце кожної). Діти запам’ятовують цифри і їхнє місцезнаходження у класі. Необхідно пройти цими місцями  ще раз, назвавши цифри в тому порядку, в якому вони розміщувалися у класі.

                                                              (Див. додаток 5)

6. Гра « Слово у слові»   (на уроках навчання грамоти)

Дітям можна запропонувати допомогти маленьким словам, бо за спільним сніданком великі слова проковтнули їх разом із їжею. Тепер, якщо їх не розпізнають у великих словах, то про них усі забудуть. Для цього необхідно знайти у записаному слові нове, але менше слово. (Див. додаток 6)

7. Гра «Приймаємо гостинці» (на розвиток мовлення)

До учнів класу завітала Лісова Фея і принесла гостинці від лісових мешканців. Необхідно подивитися уважно на всі гостинці і визначити їхніх власників.

–  Хто, на вашу думку, які гостинці передав вам? (Див. додаток 7)

Діти уважно розглядають на дошці картинки гостинців у кошику і розповідають про лісових мешканців, вказуючи які саме гостинці кожний з них передав. Після цього гостинці закривають і пропонують дітям ще раз розповісти, від кого принесла Лісова Фея гостинці.

8.Гра «Чарівна торбинка» (на визначення форм предметів)

    У торбинку кладуть різні предмети. Наприклад, яблуко, кубик, маленький м’ячик, ложку, ручку, гумку, олівець, баночку, рахівницю, бублик.

    Дітям пропонують не заглядаючи до торбинки, а тільки за допомогою рук

(на відчуття) визначити, що сховала «Чарівна торбинка».

9.Гра «Казка на новий лад »(на розвиток зв’язного мовлення)

    Учні класу по черзі починають розповідати про свого казкового героя.  Учень починає свою казку з  2-3 речень. Наступний казкар починає свою розповідь про свого казкового героя, пов’язуючи його з попередніми героями і так робить кожний наступний. (Див. додаток 8)

10. Гра «Невластиві ознаки» (на вивчення ознак предметів)

До ряду назв предметів діти добирають по 3-4 властиві їм ознаки. (Див. додаток 9.1)

Завдання ускладнюється тим, що дітям через деякий час пропонують дібрати до цих же назв предметів невластиві в природі їм ознаки. (Див. додаток 9.2)

Класи: Початкова школа

Предмети: Педагогіка, Психологія