1. Вступ;
2. Гуманістичні принципи педагогіки В.О.Сухомлинського;
3. Принципи організації роботи з впровадження педагогічних ідей
В.О.Сухомлинського в освітній процес ДНЗ;
4. Форми роботи з дітьми дошкільного віку;
5. Художні твори В.О.Сухомлинського.

1. Вступ
Василь Олександрович Сухомлинський – учитель, філософ, мудрець. Василь Сухомлинський у своїх роздумах про завдання педагогів сказав: «Наша праця – формування людини і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити». У дитячому садочку закладається фундамент і його міцність залежить від майстерності вихователя, його бажання допомогти дитині вирости і стати особистістю. Дошкільне дитинство – це унікальний вік. Саме в цей період, закладаючи грунт майбутньої особистості, ми маємо сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, які у майбутньому стануть рясним урожаєм. Дитина прагне бути щасливою. Вона нетерпляча . Щастя їй потрібно сьогодні і зараз. Дитинство, Сухомлинський розглядає, як найважливіший період людського життя - життя справжнього, яскравого, самобутнього і неповторного.
В умовах постійного зростання потоку інформації, та збільшення обсягу навчального матеріального матеріалу постають нагальні потреби: здійснити пошук оптимальних методів і прийомів , які сприяють найкращому опануванню дітьми необхідних знань, умінь та навичок у різних видах діяльності.
Видатний педагог радив, що для розвитку пізнавальної активності необхідно вводити дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх прямого подання: активізувати пізнавальну діяльність, включаючи у неї використання проблемно –пошукових методів.
Педагогічні ідеї В.Сухомлинського особливо актуальні в наш час, позначені гуманізацією навчально – виховного процесу в дошкільних закладах, спрямованні на виховання творчої особистості, гідного громадянина України.

2. Гуманістичні принципи педагогіки В.О.Сухомлинського:
- пізнання багатогранності дитини;
- віри в її неповторність і талановитість;
- визнання природного оптимізму дитини;
- обережного звернення до її душі й розуму;
- захисту багатства людської природи в дитячій душі;
- виховання в дітях самоповаги;
- утвердження краси в природі і в людині.

В гуманістичній системі В.О.Сухомлинський виділяв 4 культи:
Своєю практичною діяльністю він переконливо довів, що добрі почуття, йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, в турботах, хвилюваннях про красу довкілля.

Гармонія людини

Культ батьківщини Культ рідного слова

Культ матері Культ книги

Культ Батьківщини «Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у шо вкладає частку своєї душі»
Культ Матері «Дитина починає пізнавати світ матері і батька. З того, як говорить мати з дитиною, к ставиться батько до матері. З цього всього і складаються перші уявлення про добро і зло»
Культ Книги «Якщо, Ви хочете, щоб юнацтво відчувало невгамовну жадобу до знань, дбайте про головніші, найважливіші вогнища духовної культури – бібліотеки»
Культ Рідного слова «Без казки – живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови, як певного ступеня людського мислення і мови»

3. Принципи організації роботи з впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в освітній процес ДНЗ
- Врахування інтересів дітей під час обрання теми організованої навчальної діяльності, продумування прийомів заохочення дітей, добирання цікавого словесного супроводу;
- Дотримування взаємозв’язку програмових завдань;
- Залучення дітей до активної пізнавальної діяльності, яка стимулює мисленнєві процеси;
- Забезпечення домінування ігрових прийомів і методів навчання;
- Сприяння розкутості і невимушеній поведінці дітей під час організованої діяльності;
- Забарвлення діяльності яскравими емоційними враженнями;
- Створення проблемних ситуацій, використання елементів дослідницької діяльності;
- Забезпечення інтегрованої спрямованості діяльності.
Ідеї В.О.Сухомлинського, є яскравим прикладом і надійним підґрунтям формування всебічного розвитку гармонійної особистості у моральному, розумовому, трудовому, фізичному та естетичному вихованні, авторською системою гуманістичних поглядів, що вже стали органічною складовою розвитку сучасної освіти і педагогічної науки в Україні.

Отже, реалізація завдань за спадщиною В.О.Сухомлинського відбувається у процесі:
- Патріотичного виховання;
- Трудового виховання;
- Морального виховання;
- Художньо – естетичного виховання;
- У ході пізнавальної, пошуково – дослідницької діяльності;
- Під час проведення корекційних та логопедичних занять.
Всі аспекти виховання становлять нерозривну єдність духовного стану дитини, Упущення хоча б однієї з цих сфер негативно позначається на гармонійному розвитку особистості.

4. Форми роботи з дітьми дошкільного віку:
1. Пізнавальний розвиток
- Заняття – милування;
- Організація екскурсій подорожей;
- Спостережень в природі;
- Праця в природі;
- Праці в природі;
- Дослідницька діяльність.
В.О.Сухомлинський проводив уроки мислення у природі. Педагог розглядав природу, як джерело знань пробудження дитячої думки, він розробив методику уроків мислення серед природи, метою яких було пробудження допитливості, навчання дітей бачити, міркувати.
Під час «Годин милування природою» діти прислухаються до звуків природи, навчаються говорити у природі ( навіть тоді коли панує тиша, щось обов’язково шурхотить, шепоче, шелестить): голуб вуркоче (вр – вр), вітер виє ( в – в – в), вітер свистить ( с – с – с), дзвенить комарик ( з – з – з), співає синичка (ц – ц – ц),
шелестить листячко на вітах (ш). У природі кожна комашка має свій голос: летять і промовляють бджілки, мушки, джмелі і жуки: жжж, дж, дз.
Під час спілкування з природою розширюється активний словниковий запас вихованців, поповнюється прикметниками ( під час спостережень діти розповідають, яке листя, яке небо, квіти, дерева), прислівниками ( як співають птахи, як падає жовте листя, як світить сонце), дієсловами (що робить вітер, хмаринка, пташка, сонечко, листя, дощик). Діти добирають потрібні слова, узгоджують їх у словосполученнях, реченнях.
Уміння бачити навколо прекрасне, робить дитину добрішою, мудрішою, духовно багатою. Так, любов до природи рідного краю, бажання зрозуміти її, бажання дізнатися про неї як найбільше – це джерело для духовних сил, коріння духовності. Екскурсії в парк, до річки, у ліс – захоплива подорож і до джерел рідного слова. Під час екскурсій діти милуються красою природи в різні пори року, слухають щебетання пташок.
Зміни у природі: листопад, бабине літо, осінній дощик, щедрий урожай, перший сніжок, лід на річках, проліски, бруньки на деревах, зелена травичка – щодня є тема для спостережень і розповідей.
2. Соціально – моральний розвиток
- Заняття , щодо ознайомлення з працею дорослих;
- Організація дидактичних, сюжетно рольових ігор на основі отриманих знань про працю дорослих;
- Заняття з ознайомлення з довкіллям;
- Проведення фольклорних свят;
- Екскурсій до музеїв та історичних пам’яток.
3. Художньо – естетичний розвиток
- З літературного напрямку: ознайомлення з казками та оповіданнями В.О.Сухомлинського, проведення драматизації, театральних вистав, літературних свят;
- З музичного напрямку: музичні заняття з використанням дитячих творів В.О.Сухомлинського та класичної музики, проведення фольклорних свят, розваг з задіянням дорослих та дітей, музично –літературних свят;
- З образотворчого напрямку: проведення занять з образотворчої діяльності за казками В.О.Сухомлинського, організація виставок дитячих робіт, виготовлення поробок разом з батьками.

4. Художні твори В.О.Сухомлинського.
В казках В.О.Сухомлинського, виховна цінність підсилюється тим, що автор наділяє тварин, птахів, комах, певними людськими рисами, способами поведінки. Це допомагає маленьким слухачам глибше зрозуміти складні моральні поняття – дружби, працелюбності, сміливості, тощо. Вагоме місце у роботі з дітьми посідає казка. Без казки не можливо уявити дитинство. Сухомлинський вважав. що без казки - живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю й почуттям дитини, не можливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення і мови. Завдяки казці, дитина пізнає світ не тільки розумом, а й відгукується на події, явища навколишнього світу, висловлює своє ставлення до добра і зла.
За переконанням Сухомлинського, саме казка є духовним багатством народної культури.
Великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок. Його казки близькі дітям дошкільного віку, зрозумілі, легко сприймаються, допомагають пізнати навколишній світ. За мотивами казок вихованці можуть створювати малюнки, придумувати нове закінчення казки.
Такі форми дають можливість розвинути мовлення дошкільнят, фантазування, активізувати творчість та креативність.
Для кожної вікової групи рекомендую такі твори В.О.Сухомлинського з урахуванням віку та психологічних особливостей дітей:
Для молодшої групи:
Оповідання: «Райдуга в бурульці», «Петрик, собака і кошеня», «Лялька під дощем», «Прийшла мама».
Казки: «Зайчик і місяць», «Їжачок», «Сорока кашу варила», «Материнське щастя», «Куди поспішали мурашки», «У гості до конвалії», «Як Джміль нагодував Бджолу».
Середня група
Оповідання: «Я вирощу внучку, дідусю», «Ніна і гусак», «Велике і мале», «Велике і мале», «Лист до батька», «Є ще одне найніжніше деревце», «Мед із кишені», «Навіть квіти з сорому почервоніли», «Ледача подушка», « Хай буде соловей і жук».
Казки: «Як білочка дятла врятувала», «Золотокоса», «Дятел і дівчинка», «Зайчик і горобина», «Як зайчик грівся взимку проти місяця», «Чому горобець утік».
Старша група
Оповідання: «Як котові соромно стало», «Дуб і пастух», «Камінь», Як здивувався Мурко», «Прийшла мама», «Дідова колиска», «Чорні руки», «Хто кого веде додому?», «Хай я буду ваша, бабусю…», « Мій жайворонок у віконце полетів», «По волосинці», «Як Сергійко навчився жаліти», «Горбатенька».
Казки: «Дуб під вікном», «Лисиччині ліхтарики», «Для чого півневі гребінець?», «Лисиця і миша», «Флейта і вітер», «Кому ж іти за дровами».
Література:

1. Курило В.С., Лобода С.М. Гуманістична концепція виховання особистості в публіцистичній спадщині Василя Сухомлинського /
О.В. Сухомлинська // В.О.Сухомлинський у роздумах сучасних українських педагогів: монографія / упоряд.: О.В.Сухомлинська, О.Я.Савченко. – Луганськ: Вид – во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – с.370 – 380.
2. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. – М.: Просвіта, 1979.
3. Сухомлинський В.О. Серце отдаю детям / К., «Радянська школа»,
1977.
4. Лісовенко М.О. «Мовленнєвий розвиток дошкільників на засадах
педагогіки В.О.Сухомлинського» ( з досвіду роботи) – Кіровоград,
2013.

Класи: Дошкільне виховання