Користувацький вхід

Віталій Святовець « Горішки від білочки»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Читаємо. Розуміємо. Творимо.
Тема: Встановлення «розсипаних» слів, речень, абзаців. Доповнення речень з тексту з допомогою допоміжних запитань. Малювання ілюстрації до прочитаного тексту. Віталій Святовець « Горішки від білочки»
Мета: формувати вміння доповнювати речення з тексту з допомогою допоміжних запитань, відновлювати « розсипані» слова, речення, абзаци; розвивати увагу, пам'ять ; виховувати почуття вдячності та вміння ділитися .
Обладнання: « зошит – підручник», картинки білочки , горіхів, кольорові олівці.
Хід уроку
І .Організаційна частина

Горішок знань міцний – це знає кожен.
Та нам – не відступать!
Його вам розколоти допоможе і
Бажання ваше все на світі знать!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Послухайте загадку та скажіть про що ми сьогодні з вами будемо читати на уроці.
Що за дивна непосида?
На стежинку шишки кида?
З гілки скік та скік на гілку…
Упізнали, друзі,... ( білку)?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Прийшов час тему уроку вам назвати
Віталій Святовець «Горішки від білочки»
Тепер перевірю: уважні чи ні,
Хто тему уроку повторить мені?
Вузлик ще один сьогодні будемо в'язати .
На уроці тему «Горішки від білочки «будемо вивчати.
Тема хоч для вас знайома, але все ж цікава.
Будуть в ній нові слова, буде і забава.
І в скарбничку нашу, поки вивчим тему,
Різних скарбів пребагато ми з вами зберемо.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Отже ми з вами розпочинаємо знайомство з оповіданням
Віталія Святовці «Горішки від білочки», але перш ніж розпочати ми маємо познайомитися з автором.
Віталій Федорович Святовець . Народився 13.07.1933., в с. Веприк Новобасанського, тепер Бобрицького р- ну Чернігівської області. Літературознавець, прозаїк, журналіст.
1. Читання оповідання ланцюжком.
Прочитайте та скажіть чи правильно вчинив хлопчик про відношення до свого товариша Петрика? Чому?
Толя з радісним вереском охоплює руками купку лісових горіхів. Аби не розколотилися. А вони так і підскакують, так і котяться по гладенькій стільниці. Батько намацує в глибокій кишені ще двійко горішків і кладе на стіл.
- Ой, які гарні, кругленькі! Звідки це? – запитує Толя.
- Я сьогодні далеко забрів у ліс. Іду та й іду. Коли переді мною галявина. Придивляюся – аж білка під кущем нишпорить. Хвіст рудий розпушила: стриб – скік в один бік, стриб – скік у другий. Підійшов ближче, а білка мене побачила, злякалася і майнула на сосну та в дупло – тільки хвостиком мигнула. Затаїлась. А коли відчула, що я їй не завдам лиха, вилізла. Сіла на гілці та й ну лущити горіхи, аж шкаралупки на мене сиплються.
І здалося мені, наче вона щось шепоче. Справді, прислухався, аж вона тихо – тихесенько каже:
- Збирай, збирай, чоловіче. Горішки та віднеси своєму синові малому, хай поласує. А про мене не турбуйся. Я вже встигла назбирати хрумтливих горіхів та сушених грибів повне дупло – на всю зиму стане. Коли ж не вистачить, я ще знайду. Тут їх багато…
- Дя – ку – ю білочці! – вигукнув Толик і, підстрибуючи, біжить до шафи, де лежить молоток. – Я – я- я, я сам хочу!
- Ні! – заперечує батько і відбирає молоток.
- Для початку подивися, як це робиться. А потім сам спробуєш. Головне бити не сильно, щоб зерня було ціле і не розплющилось. Та й пальці треба берегти …
Хоч Толикові дуже кортіло самому спробувати, та він терпляче дивився, як батько вправно і легко розколює горіх за горіхом. Коли ж на столі виросла купка світло – коричневих зернят. Батько віддав синові молоток.
- Тепер і ти спробуй!
- Тату, а тобі більше нічого не сказала білка? – спитав малюк і хутко додав: - Не говори! Я сам знаю…
Вона сказала, щоб ми віднесли гостинчика моєму хворому другові Петрикові.
- А хіба я тобі говорив про це? – перепитує батько.
- Ні, я сам здогадався, бо білка не могла про це забути…
- Правильно! Ми зараз і віднесемо Петрикові лісового гостинця від білки. Йому буде приємно! – сказав батько і трохи згодом додав:
- Бач, як добре, як славно, коли в лісі на сосні живе добра білка, котра не забуває про дітей.

- Хто є головним героєм оповідання ?
- Назвіть героїв прочитаного тексту ?
- Що охоплював Толя руками?
- Хто приніс хлопчику лісові горіхи ?
- Кого побачив тато під кущем у лісі?
- Що прошепотіла білочка батькові ?
- Чим запаслася білочка на зиму?
- Чи подякував Толик білочкі?
- Що за предмет взяв хлопчик до рук?
- Що він збирався зробити?
- Хто показав хлопчику як правильно колоти горіхи?
- З ким вирішив поділитися Толик горіхами?
- Знайдіть та зачитайте, що на останок сказав батько?
- Яка риса характеру проявилася в хлопчика?
- А як би ви вчинили в даній ситуації?
2. Робота з зошитом.
Поміркуй та запиши героїв оповідання?
Толик, тато, білочка,Петрик
А, що ви знаєте про таку тварину як білка?
(Зазделегіть підготовлені учні повідомляють інформацію про дану тварину)
Учень 1: Всім відомо, що білка – звір лісовий, але ліси буваютьт різні, а білка в цьому відношенні дуже розбірлива. Як правило, вона визнає тільки високостовбурні, сухі і тінисті. Їй не подобається ні вогкість, ні занадто великі відкриті сонцю простори. Хоча, це взагалі не обов’язково новинні бути ліси: великі фруктові і горіхові сади та міські парки цілком влаштують білку.
Учень 2: широко поширена думка, що білка харчується горіхами. Далеко не тільки горіхами і , тим більше, не лише лісовими горіхами. Все що є в лісі їстівного , входить в її меню: всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну і звичайно , вміст шишок хвойних дерев. За день білка може обробити до 15 ялинових шишок і більше 100 соснових. У денний раціон білки входять 100-150 шишок. Цієї кількості продукту достатньо, щоб вгамувати голод і відкласти жир.
Учень 3: Але це тільки вегетаріальна кухня білки. Не всі знають, що вона охоче поїдає також комах, але найбільше полюбляє пташині яйця і пташенят.
Гра « Розшифруй слова»
Прочитай слова. Запиши їх.
Зернятка, гостинчик.
Гра « Половинки»
Добери половинки речень (з`єднай лініями).

Головне бити не сильно, щоб гостинця від білочки.
Ми зараз і віднесемо Петрикові лісового ще знайду.
Збирай, збирай, чоловіче горішки та зерня було ціле і не розплющилось
Коли ж не вистачить, я віднеси своєму синові малому, хай поласує.

Робота над скоромовкою
Прочитай скоромовку. Обведи у тексті імена героїв
Словникова робота.
Читаючи вірш ви зустрінете таке незнайоме слово як горішина. А допоможе нам з’ясувати значення даного слова тлумачний словник.
Горішина - деревина горіха.
Горішина - те саме, що ліщина.
Горішина
В горішнику
горішина
горішками
обвішина.
Оришка
Й Тимішко
струшують
горішки.
Грицько Бойко
Про що ви читали вірш?
А чи знаєте ви, які саме існують горіхи?
Тож послухайте будь ласка.
Розповідь вчителя про різновиди горіхів.
Волоські і кедрові горіхи.
Фундук ( лісовий горіх)
Фісташки
Мигдаль
Каштани
Бразильський горіх
Арахіс
Можна ще довго перераховувати види горіхів. Але варто зазначити, що науково – досліджено, користь горіха для людини. Варто споживати горіхи, але важливо тільки не перевищити з горіхами.
Фізкультхвилинка.
Лапки в боки, вгору вушка –
Скачуть білочки – подружки.
Один, два, три, чотири, п’ять
Люблять білочки стрибать.
Гра « Розсипанка»
Складіть речення, яке « розсипалось» Запишіть його.
Ми зараз і віднесемо Петрикові лісового гостинця від білки.
Читання вірша
Прочитайте вірш. Обведи помилку художника .
Гриб
Білка в лісі стриб та стриб
І знайшла великий гриб.
А додому принесла –
Гриб не влазить до дупла.
Довелося білочці
Гриб сушить на гілочці.
Анатолій Качан
Читання тексту та поділ на частини за планом.
Поділи тексту на частини за планом ( провести лінії). Кольоровий поділ тексту на частини
Зараз ми з вами спробуємо з’ясувати який пункт плану відповідає з частин тексту. А допоможуть нам в цьому різнокольорові олівці.
План
1. Батько приніс Толику горішків.( червоний)
2. Він розповів синові, що це білочка дала горішки. ( синій)
3. Батько з сином розколюють горіхи. ( зелений)
4. Толя вирішує поділитися горіхами з хворим товаришем. ( жовтий)
Толя з радісним вереском охоплює руками купку лісових горіхів. Аби не розколотилися. А вони так і підскакують, так і котяться по гладенькій стільниці. Батько намацує в глибокій кишені ще двійко горішків і кладе на стіл.
- Ой, які гарні, кругленькі! Звідки це? – запитує Толя.
- Я сьогодні далеко забрів у ліс. Іду та й іду. Коли переді мною галявина. Придивляюся – аж білка під кущем нишпорить. Хвіст рудий розпушила: стриб – скік в один бік, стриб – скік у другий. Підійшов ближче, а білка мене побачила, злякалася і майнула на сосну та в дупло – тільки хвостиком мигнула. Затаїлась. А коли відчула, що я їй не завдам лиха, вилізла. Сіла на гілці та й ну лущити горіхи, аж шкаралупки на мене сиплються.
І здалося мені, наче вона щось шепоче. Справді, прислухався, аж вона тихо – тихесенько каже:
- Збирай, збирай, чоловіче. Горішки та віднеси своєму синові малому, хай поласує. А про мене не турбуйся. Я вже встигла назбирати хрумтливих горіхів та сушених грибів повне дупло – на всю зиму стане. Коли ж не вистачить, я ще знайду. Тут їх багато…
- Дя – ку – ю білочці! – вигукнув Толик і, підстрибуючи, біжить до шафи, де лежить молоток. – Я – я- я, я сам хочу!
- Ні! – заперечує батько і відбирає молоток.
- Для початку подивися, як це робиться. А потім сам спробуєш. Головне бити не сильно, щоб зерня було ціле і не розплющилось. Та й пальці треба берегти …
Хоч Толикові дуже кортіло самому спробувати, та він терпляче дивився, як батько вправно і легко розколює горіх за горіхом. Коли ж на столі виросла купка світло – коричневих зернят. Батько віддав синові молоток.
- Тепер і ти спробуй!
- Тату, а тобі більше нічого не сказала білка? – спитав малюк і хутко додав: - Не говори! Я сам знаю…
Вона сказала, щоб ми віднесли гостинчика моєму хворому другові Петрикові.
- А хіба я тобі говорив про це? – перепитує батько.
- Ні, я сам здогадався, бо білка не могла про це забути…
- Правильно! Ми зараз і віднесемо Петрикові лісового гостинця від білки. Йому буде приємно! – сказав батько і трохи згодом додав:
- Бач, як добре, як славно, коли в лісі на сосні живе добра білка, котра не забуває про дітей.
- Скажіть так який висновок ви можете зробити з прочитаного тексту.
- А чи завжди ви чините по справедливості.
V. Підсумок уроку
- Чи сподобався вам урок?
- Які завдання вам далися легко?
- Які завдання викликали труднощі?
Ось і пролунав дзвінок – закінчився наш урок.
За роботу - по заслузі ! щиро вдячна я вам, друзі!

Автор: 

Авраменко Валентина Василівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі