Користувацький вхід

Подарунки Вовчика-Братика

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Мета: вчити дітей розрізняти геометричні фігури; сприймати предмет, що складається з частин; розрізняти і називати кольори (червоний, жовтий, синій, зелений); закріпити поняття «один», «багато»; розвивати уяву, увагу, пізнавальний інтерес; виховувати вміння співчувати, бажання допомагати.

Активізація словника: один, багато, червоний, жовтий, синій, зелений; круг, трикутник, квадрат; цибуля, луска.

Обладнання: рукавична лялька Вовк, три торбинки, геометричні фігури, різнокольорові квіти, тарілочки і ложечки різного кольору, одна велика цибулина, маленькі цибулини за кількістю дітей, контур зображення цибулини на великому аркуші паперу, лусочки від цибулі, клей, серветки, цукерки.

Хід заняття

Діти сидять на стільчиках.
Вихователь: Добрий день, малята! Який чудовий сьогодні день! У мене дуже гарний настрій. А у вас?
Діти: так!
Вихователь: Ось подивіться! Вовчик до нас у гості завітав! У нього теж дуже гарний настрій, у нього сьогодні День народження. Вовчику подарували багато подарунків і він хоче вам їх показати (вовчик приніс з собою торбинки).
Вихователь:разом з Вовчиком відкривають торбинку – там геометричні фігури (Вовчик дивується, не знає, що це таке).
Вихователь: Діти, а ви знаєте що це?
Діти відповідають і називають фігури.
Вихователь: Але ці фігури не прості, а черевні, вони можуть перетворюватися в картинку. Давайте спробуємо разом зробити гарну яскраву картинку.
Гра «Різнокольорові метелики»
Діти з геометричних фігур викладають метеликів, що сіли на квіти.
Вихователь: Гарні метелики. А ви хочете стати метеликами і знайти найкращу квітку?
Фізкультхвилинка «Метелики і квіти»
Грає музика, діти «літають», а вихователь розкладає квіти, по закінчені музики «метелики» сідають на квіти і називають колір своєї квітки.
Вовчик:Ой, як цікаво, і які гарні подарунки подарували мені друзі. А давайте відкриємо другу торбинку.
Вихователь відкриває торбинку: а в ній тарілочки і ложечки різного кольору.
Вихователь: Вовчику, ти вмієш варити кашу?
Вовчик: Ні, не вмію.
Вихователь: А ми тебе навчимо.
Обігрується потішка «Сорока-ворона».

Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Літкам кашку варила.
-Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам;
А цьому не дам,
Бо цей буцман
Дров не носив,
Діжі не місив,
Хати не топив,
Діток гуляти не водив –
Справжній лежень.

Вихователь роздає тарілочки.
Вихователь: Ложку вам я не дала, ви самі її знайдіть і підберіть за кольором (для червоної тарілочки – червона ложечка, для синьої – синя…)
Вовчик: А тепер давайте подивимося, що ж у третій торбинці?
Вихователь: Ой, та це ж цибульки. Їх можна посадити і з них виросте зелене пір’ячко – перші весняні вітаміни. Підійдіть всі до мене, я вам дам цибульки в руки.
Вихователь роздає дітям по маленькій цибулині.
Вихователь: І у мене є цибулинка. Скільки у мене цибулинок? (Одна.) А тепер ви всі простягніть руки з цибулею. Скільки цибулинок у вас (Багато.) Тепер порівняйте цибулинки за величиною. У мене яка цибулька? Діти, подивіться, скільки у моєї цибулинки лусочок «одяг». Я зараз її роздягну і пошуршу ними. Ось так.
Вихователь подрібнює лусочки цибулі і шарудить ними.
А тепер ми з вами пошуршим, як лусочки цибулинки.
Діти труть долоньку об долоньку і кажуть : «Шур, шур, шур…»
Вихователь: Дітки, поки ми з вами шуршали, наш Вовчик засмутився. Він хоче, щоб ми йому теж щось подарували. Ось, подивіться, у нас з вами є велика цибулинка, але цю цибулинку треба «одягти». Я зараз намащу клеєм цибулинку, а ви одягнете її.
Вихователь пропонує дітям подрібнити лусочки і посипати ними покритий клеєм силует цибулини, намальований на аркуші паперу. Діти разом з вихователем виконують роботу.
Вихователь: Подивіться, діти, яку чудову велику цибулину ми зробили. Це для тебе, Вовчику, ми старалися.
Вовчик дякує дітям за те, що вони багато його чому навчили і пригощає їх цукерками.
Вихователь: Скільки у Вовчика цукерок?
Діти: Багато.
Вихователь: Візьміть по одній.
Вовчик: Пригощайтеся, дітки!
Діти дякують Вовчику і прощаються.

Автор: 

Алексєєва Ганна Василівна, виховатеь-методист КЗ "ДНЗ №144" КМР

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі