Театралізація казки «Колосок» для дітей старшої групи
Дійові особи: Ведуча, Казкарка, Півник, Круть та Верть, Вовк, Лисичка.
Ведуча: Сядьте, діти всі, будь ласка,
Розпочнеться зараз казка,
Вона, кажуть, дуже гарна,
І цікава, і повчальна,
Хто тихесенько сидить,
Не пустує, не шумить,
Той найпершим зрозуміє,
Чого казка нас навчить.
Казкарка: Це було давним – давно,
Коли ще звірі говорили.
У купі з птахами жили,
І між собою не сварились.
Біля ставочка стояв дім,
Новий, красивий був маєток,
А хто ж там жив?
(Вибігає півник)
Там півник жив.
(Кланяється)
І двоє жвавих мишенят.
(Вибігають мишенята)
Мишенята:
Як звати, Півнику, тебе?
Півник:
Та кличуть просто – Голосисте Горлечко!
Я піснею своєю всіх буджу,
Як тільки над землею сходить сонечко,
Кукурікууууу!!!
Казкарка:
А мишеняток милих цих як звуть?
Верть:
Мене звуть Верть.
Круть:
А мене – Круть!
Мишенята співають:
Ми любимо гуляти, крутитись і вертітись,
І вміємо чудово різні пісеньки співать,
Якщо ви утомились, бо цілий день трудились,
НА веселі забави запрошуєм до нас.
(Півник бере віник та починає підмітати)
Ведуча:
Ось ми і познайомились з мишками з цього чудового будинку,
Уважно послухаємо, що ж було далі.
Півник:
Ко – ко – ко, що це лежить? (розглядає)
Так це ж пшеничний колосок,
Гей, круть, гей - Верть!
Казкарка:
Півник весело кричить.
Півник:
Чи ви бачили це диво?
(Мишенята розглядають колосок)
Мишенята:
Треба його обмолотити!
Півник:
Хто то буде молотити?
Мишенята:
Ми не вміємо цього робити!
Півник:
Гаразд, гаразд, я це зроблю,
Пшениці сам намолочу.
(Півник ходить. Мишенята граються)
Казкарка:
Півник взявся молотить,
Ллється з нього градом піт,
Мишенята , знай, гуляють,
Хоч немало мають літ.
Півник ( повертаючись):
Мишенята, де ви, любі?
Поможіть мені хутчіш,
Наробився я на славу:
Намолотив цілий міх.
Круть:
Ох, і гарне ж зерно!
Верть:
Добірна пшениця.
Разом:
Видно з нього нам буде добра паляниця.
Півник:
Зачекайте, підождіть, друзі мої милі,
Треба ще змолоть зерно, коли ви при силі.
Круть:
Де та сила?
Верть:
Подивись, ми ж сьогодні хворі.
Круть:
У мене живіт болить. (Кривиться)

Верть:
Мені у боку коле. (Кривиться)
Півник:
До млина піду я сам, хоч тяжка дорога,
Нині при здоров’ї я, за хвалю я Бога.
(Півник бере мішок на плечі, мишенята починають гратися)
Круть (дивиться з – під руки):
Бачу , Півник йде з млина, аж душа радіє,
Зараз нам пиріг спече, він у нас все вміє. (Гладить животик)
Півник ставить мішок, підбігають мишенята.
Верть (замріяно):
Якби хто пиріг нам спік…
Півник:
Звісно, мишенята, тісто гарно замісіть,
Бо я вже не чую ніг.
Круть:
Я не знаю, як місити.
Верть:
Я не хочу це робити.
(розвернулись, пішли)
Півник(їм у слід):
Все завжди роблю я сам – такі із вас друзі.
(мишенята роблять вид, що не чують, насупилися, сидять)
Півник (тяжко зітхаючи): Піду сам воду носити, дрова рубати, піч топити,
А як це усе зроблю. Аж тоді пиріг спечу.
(виходить, мишенята граються)
Казкарка:
Довго вони розважались, про півника не турбувались.
А як дух пішов смачний – за стіл погналися мерщій.
Круть:
Ох і зголоднів вже я!
Верть:
Ох, і їсти хочеться!
Круть:
Запашний вийшов пиріг.
Верть:
Слинка так і котиться.
Півник:
До столу їх, я бачу сам, кликати не треба,
Дайте відповідь мені на питання звичне:
Хто знайшов і де лежав колосок пшеничний?
Мишенята голосно:
На подвір’ї він лежав, непотріб неначе,
Ти подвір’я підмітав й колосок побачив.
Півник:
Хто його обмолотив? А тоді у млин носив?
Круть:
Ти робив це!
Верть:
Ти! Ти!
Круть:
Так ти у нас на все мастак!
Півник:
Може воду ви носили?
Мишенята тихіше:
Ні, ми цього не робили.
Півник:
Ну , і дрова хто рубав?
Круть тихо:
Ти рубав.
Верть:
Я не рубав.
Півник:
Може хто з вас піч топив?
Чи хоч тісто замісив?
(Мишенята мовчать та крутять головами)
Чому ж ви не помагали, коли я не раз просив?
Ви гуляли – я топив, ви співали – я місив.
А тепер , як пиріг їсти , то мені нема де сісти!
(мишенята похнюпившись виходять з - за столу)
Казкарка (звертається до дітей):
Отак друзі й розійшлися, стали жити окремо.
Як подумаємо добре, відповідь знайдемо:
Чому вони розійшлися? Чому разом не вжилися?
(Відповіді дітей)
Вибігають мишенята
Круть:
Ми з півником проживали,
Верть:
Його труд не поважали.
Разом:
Ви з нас приклад не беріть, вірну дружбу бережіть!
(Кланяються, виходять)
Кінець

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Художня культура