Конспект комплексного заняття з ознайомлення із природним довкіллям та логіко-математичний розвиток для дітей середньої групи
Тема: «Пригоди у лісі»
Програмовий зміст: Дати дітям уявлення про ліс, як домівку для тварин , птахів, комах, рослин. Розширити знання про їх поведінку, харчування, житло і спосіб захисту від небезпеки, пояснити, що все це потреби тварин (не називати слово «потреби»); вчити дітей утворювати прикметники від слова ліс. Закріпити назви тварин, їх житла; закріпити вміння дітей розрізняти овочі та фрукти за зовнішнім виглядом; порівнювати геометричні фігури за величиною та кольором. Розвивати мислення, спостережливість, винахідливість, зображувальні навички, дрібну моторику рук, слухову увагу, вміння виконувати потрібні рухи під музику, віршовані рядки, відгадувати описові загадки. Заохочувати дітей вимовляти звуконаслідування із шиплячими звуками. Виховувати бережливе ставлення до лісу, турботливе ставлення до тварин, бажання піклуватися про них і прийти у разі потреби на допомогу.
Словникова робота: лісовичок, лісова домівка, лісові звірята.
Попередня робота з дітьми: бесіда на тему «Ліс – домівка для тварин», дидактичні ігри «Хто де мешкає» і Хто що їсть»; казки і оповідання про тварин і про ліс, малювання і аплікація дарів лісу; читання казки «Червона шапочка» (про мисливців); проведення дослідів у природному довкіллі, дидактична гра «Склади предмет», розглядання овочів, дидактична гра «Зваримо борщ».
Матеріал: силуети домівок тварин, іграшки (зайчик, їжачок, ведмедик, білочка), геометричні фігури (великий зелений трикутник, великий жовтий квадрат, маленький червоний квадрат), фланелеграф, індивідуальні картки, олівці, кошик, муляжі дарів лісу, атрибути до гри «Звірята прислухайтесь», печиво.
Хід заняття
Вихователь: Діти, запрошую вас зібратися в коло та сісти на килим і послухати вірш:
Осінь тихо ходить гаєм
Ліс жовтіє, аж горить
Ясен листя осипає
Дуб нахмурений стоїть
І берізка над потоком
Губить листя золоте –
Буйний вітер ненароком
Русу косу розплете. (М. Приходько)
Вихователь: Діти, а хто з вас був в осінньому лісі? Що ви там цікавого бачили? Діти, а вам подобаються казки? Якщо так, то ми можемо потрапити до казкового осіннього лісу, полетівши за вітром як осінні листочки. А для цього треба лише повторити чарівні слова (спочатку тихо, потім голосніше і нарешті голосно):
«Завертіло, закрутило, пил, солому, пух.
Знизу шило-молотило.
Зверху капелюх» (повторити тричі із підсиленням голосу).
2. На лісовій галявині:
Вихователь: Ось ми прилетіли до лісу. Запрошуємо вас сісти зручно на лісову галявину. Діти, а ви знаєте що в цьому казковому лісі є хазяїн – Лісовичок. Але він не з усіма знайомиться, а лише з тими, хто вміє поводитися тихо в лісі, не засмічувати ліс, не ламає дерева, не знищує квіти, не топче грибів, навіть мухоморів, бо мухомори хоч і отруйні, але для багатьох вони слугують ліками. Діти прислухайтесь, до нас хтось іде…
Ось він за ялинкою. Ось за пеньочком, а де він зараз? (відповіді дітей).
Діти, лісовичок нас боїться, а щоб він нас не боявся треба показати йому, що ми лісу не завдамо ніякої шкоди, тому що любимо природу. Давайте поговоримо з вами лісовою мовою – лагідно промовляючи кожне слово і додаючи до нього слово «лісовий» (перше слово каже вихователь, а друге доповнюють словосполученням):
Гриб – грибочок лісовий
Дорога – доріжка лісова.
Озеро – озерце лісове.
Галявинка – галявинка лісова.
Стежка – стежечка лісова.
Вихователь: Діти, давайте покличемо лісовичка і скажемо «Лісовичк, іди до нас» (діти повторюють разом з вихователем).
Лісовичок підходить до дітей.
Лісовичок: Вітаю вас, любі дітки , у своєму лісі.
Вихователь: (від імені дітей). І ми тебе вітаємо лісовичок.
Лісовичок: Діти, а я хочу вас запитати чи знаєте ви яка зараз пора року? А що восени в лісі дозріває?
Діти: Ягоди, гриби, горіхи.
Лісовичок: Діти, що це?
Діти: гриби.
Вихователь загадує загадку:
У зеленому лісочку під мережаним листочком, червоніє невеличка стигла ягідка…
Діти: суничка.
Загадка: Жовте з боком червоненьким з дерева дістану, дуже добре солоденьке, кругле і духмяне.
Діти: яблучко.
Загадка: Солодка, соковита, соком вся налита, її скоріше з’їсти мушу, бо дозріла, жовта…
Діти: груша.
Лісовичок: А ну швидше їх шукайте та складайте у кошик. А які ще дари лісу ми з вами не зібрали?
Діти: шишки та горішки.
3. Домалюємо картинки.
Лісовичок: А давайте їх теж швиденько зберемо у кошик. А то чого не вистачає домалюємо (діти підходять до столику і домальовують дари лісу, які вони не зібрали) А тепер подивимося яких дарів лісу в нас вистачало: меду, полуниці, жолудів.
Лісовичок: Діти! А чи ви пам’ятаєте хтоже живе у лісі?
Діти: лісові звірята, птахи та комашки.
Лісовичок: А яких тваринок ви знаєте?
Діти: Зайчиків, білочок, лисичок, ведмедиків, їжачків.
Лісовичок: А чи знаєте ви як живуть тварини у лісі? Живуть вони у родинах, виховують діточок, шукають собі їжу і будують домівки.
Вихователь: Так, діти. Домівка дуже необхідна кожній тварині. Бо тільки в ній вона відчуває себе в повній безпеці, тому що іноді до лісу приходять мисливці і полюють на них. А коли у тварини своя хатка і мисливець її не побаче і не почує, це врятує тварину.
Лісовичок: Малята! А бажаєте ви побачити диво?
Діти: Да.
Лісовичок: Лісовичок Тоді я зараз доторкнуся до кожного своєю чарівною палицею і ви перетворитеся у лісову тваринку (дітям одягають шапочки тварин).
4. Звірята дослухайтесь:
Вихователь: Ви, дітки ведмедики, ви – лисенята, а ви білченята. Запам’ятайте кожний свою родину. Зараз ви підете в ліс і будете бігати, стрибати, а як тільки я скажу: «Мисливці йдуть», ви повинні швидко знайти свою хатину і родину. (під музику звірята танцюють по всій залі, ведмедики йдуть перевалюючись, лисички м’яко та плавно походжують, а білочки дрібно перестрибуючи лапками - стрибають). Звірятка, увага! Мисливці йдуть! Швидко шукайте свою хатину, та не переплутайте свою родину (ведмедики біжать до барлоги, лисички – до нори, а білченята – до дупла; у різних куточках стоять силуетні будиночки домівок тварин)
Вихователь і лісовичок підходять спочатку до ведмедиків і питають: ведмедики де ви живете?
Діти: Ми живемо в барлозі.
Вихователь і лісовичок: А ви де мешкаєте?
Діти: Ми у норі.
Вихователь і лісовичок: А де ж ваша хатинка, білченята?
Діти: Наша хатинка у дуплі.
Вихователь і лісовичок: Всі молодці! Всі швидко знайшли свої будинки!
Вихователь: Діти, а ви чуєте хтось плаче (прислухаються).
Вихователь підходить до кущика і бачить там маленького зайчика.
Вихователь: Зайчику, чому ти плачеш, що сталося?
Зайчик (дитина): Я страшенний боягуз. Всіх на світі я боюсь в полі, в лісі, навкруги, скрізь у мене вороги, у кущах я тут дрімаю, бо хатиноньки не маю.
Вихователь: Не плач, зайчику! Ми тобі допоможемо. І побудуємо міцний будиночок.
5. Дослід:
Вихователь звертається до дітей.
Вихователь: Але з чого нам тобі його побудувати? Мабуть з соломи. Давайте перевіримо. Я зараз, діти, покладу соломинку собі на долоньку, а ви на неї подуйте (діти дують). Ой, улетіла наша соломинка. Діти, як ви гадаєте буде з соломи у зайчика міцна хатка?
Діти: Ні.
Вихователь: Давайте спробуємо подути на гілочку (виконують те саме, дують). І гілочка не витримала нашої перевірки, а є у мене ще камінець. Давайте на нього сильно-сильно подуємо, та ще й ручками помахаємо. Ні, не зворушився з місця наш камінець, значить треба з камінців збудувати тобі, зайчик, хатинку. Діти, подивіться, ось у нас камінці. Гарний дах для хатинки. Давайте з них і збудуємо зайчику домівку. А для цього візьмемо у ручки молоточки (показують молоточки у руках).
6. Імітації дій за допомогою вірша.
Діти: Молоточки туки-туки
Дуже вправні наші руки
Стуки-стуки молоток
Забиваємо гвіздок
Зайцю хату будували
Все з каміння змурували.
Діти беруть по одному камінцю (геометрична фігура квадрат) і несуть його до фланелеграфу і викладають будиночок для зайця, а вихователь зверху ставить дах.
Вихователь: Діти, а яку геометричну фігуру нагадує вам дах зайчикової хатинки?
Діти: трикутник.
Вихователь: Він великий чи маленький?
Діти: Великий.
Вихователь: А якого він кольору?
Діти: Зеленого.
Вихователь: А яку фігуру нам нагадують камінці?
Діти: квадрати.
Вихователь: А віконечко?
Діти: Теж квадратик.
Вихователь: Чим вони відрізняються?
Діти: Віконечко велике, а камінці маленькі. Віконечко жовте, а камінці – червоні.
Вихователь: Зайчику, тобі сподобався твій новий будиночок? Він міцний і гарний. І тепер тобі в ньому буде безпечно і затишно. Запрошуй у гості своїх друзів лісових звіряток. А ми їх зараз почастуємо, тому що всі звірятка повинні мати смачну їжу.
7. Завдання «Нагодуй звіряток»:
(Вихователь і лісовичок саджають перед зайчиковою хатинкою звіряток, а перед ними ставлять тарілочки).
Вихователь по черзі дістає з чарівного мішечка лісові дари і запитує у дітей.
Вихователь: Що це?
Діти: шишки та горішки.
Вихователь: А кого ми можемо їми нагодувати?
Діти: білочку.
Вихователь: Діти, а кого ми нагодуємо цими смачними суничками?
Діти: ведмедика.
Вихователь: А ще в мене тут є і яблука і груші. Для кого ці гостинці?
Діти: для їжачка.
Вихователь: Ой, а чим же нам зайчика пригостити?
Зайчик: Я сам виростив собі на грядці моркву, бурячки, капусту, картопельку та цибульку. А за те, що ви мені побудували таку гарну хатинку я дарую вам це. (Віддає кошик з овочами)
Діти: Дякуємо тобі, зайчику за твої гостинці. До побачення.
Лісовичок: Діти! А ну прислухайтесь, як говорить ліс? Які звуки ви почули та голоси? Це пташки і ліс з вами прощаються. Та і мені вже час повертатися до своїх володінь та пильним оком оглянути, може хтось ще чекає на мою допомогу?
Вихователь: Дякуємо тобі, лісовичку за таку цікаву прогулянку лісом. А ми, діти, давайте скажемо наші чарівні слова та повернемося додому, бо нас вже там чекають. (повторюють чарівні слова) Діти, подивіться, хто нас зустрічає? Та це ж наша знайома бабуся Ганнуся. Давайте ми їй віддамо зайчикові гостинці.
Бабуся Ганнуся. А що це овочі чи фрукти?
Діти: овочі.
Бабуся Ганнуся: Тоді давайте зваримо з них смачний борщик.
Борщику, борщику зваримо у горщику
Будем всіх їм пригощати та зайчика вихваляти.
Бабуся Ганнуся: Зараз я піду готувати борщик. А для вас я вже приготувала смачне печиво. Ви їм пригощайтесь та всім нам посміхайтесь.
Вихователь: Дякуємо тобі, бабуся Ганнуся за твої смачні гостинці.

Класи: Дошкільне виховання