Користувацький вхід

Закони Ньютона. Різні погляди

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Закони Ньютона. Різні погляди.

ЗМІСТ
Вступ.-------------------------------------------------------------------------------2
Розділ1.------------------------------------------------------------------------------3
1 Закони Ньютона.-------------------------------------------------------------3
1.1.1Перший закон Ньютона.---------------------------------------------------3
1.1.2 Другий закон Ньютона.---------------------------------------------------5
1.1.3 Третій закон Ньютона.-----------------------------------------------------6
Розділ 2 Закони Ньютона для досягнення успіху.--------------------------7
Розділ 3 Супергерої і закони Ньютона.--------------------------------------10
Розділ 4 Художня література і закони Ньютона.---------------------------12
Розділ 5 Народна творчість і закони Ньютона.-----------------------------15
5.1 Прислів’я, приказки.---------------------------------------------------------15
5.2 Загадки.-------------------------------------------------------------------------17
5.3 Закони Ньютона в казках різних народів.-------------------------------18
Використані джерела.------------------------------------------------------------20

ВСТУП
Цілісна картина світу, створена великим англійським вченим Ісааком Ньютоном, досі вражає вчених. Заслуга Ньютона в тому, що законам, які він відкрив, підпорядковуються як величезні небесні тіла, так і найдрібніші піщинки, гнані вітром.
Закони Ньютона разом з його ж законом всесвітнього тяжіння та апаратом математичного аналізу вперше в свій час надали загальне та кількісне пояснення широкому спектру фізичних явищ, починаючи з особливостей руху маятника та закінчуючи орбітами Місяця та планет.Закон збереження імпульсу, який Ньютон вивів як наслідок своїх другого та третього законів, також став першим з відомих законом збереження.
Закони Ньютона піддавались експериментальній перевірці протягом більш як двохсот років. Для масштабів від одного мікрометра на швидкостях від 0 до 100 000 000 м/с вони дають задовільні результати. Але спеціальна теорія відносності Ейнштейна внесла свої корективи в закони Ньютона, розширивши в такому модифікованому вигляді сферу їхнього застосування, хоча для нерелятивістських фізичних об'єктів вигляд модифікованих законів Ньютона стає звичним.
Закони Ньютона - залежно від того, під яким кутом на них подивитися, - являють собою або кінець початку, або початок кінця класичної механіки. У будь-якому випадку це поворотний момент в історії фізичної науки - блискуча компіляція всіх накопичених до того історичного моменту знань про рух фізичних тіл в рамках фізичної теорії, яку тепер прийнято називати класичною механікою. Можна сказати, що з законів руху Ньютона пішов відлік історії сучасної фізики і взагалі природних наук.
Закони Ньютона, без перебільшення, найбільш вживані в повсякденній лексиці. Ми посилаємось на них в багатьох життєвих ситуаціях. В роботі хочу розглянути як три закони Ньютона та закон всесвітнього тяжіння представляються з фізичної та нефізичних точок зору, а саме, в художній літературі, усній народній творчості; як вчать нас розумно підходити до власного життя та розвінчувати фантастичні вимисли літераторів.
Мета роботи: дати пояснення ситуаціям, що зустрічаються в літературі, повсякденному житті, на основі законів класичної механіки Ньютона.
Предмет дослідження: художня література, народна творчість.
При розгляді питання про можливості досягнення успіху, керуючись законами Ньютона, об’єктом дослідження виступає людина.
Методи дослідження: використання законів механіки Ньютона, наслідків, що з них випливають, для пояснення різноманітних ситуацій.
Працюючи з літературою, я прийшла до висновку, що не багато є робіт, в яких би акцент ставився на застосуванні законів Ньютона до пояснення різних ситуацій чи то з літератури, чи просто з повсякденного життя.

РОЗДІЛ 1

1.1Закони Ньютона

1.1.1Перший закон Ньютона

Перший закон Ньютона сформульований революційним чином. Він стверджує, що якщо яку-небудь матеріальну частку або тіло просто не чіпати, вона буде продовжувати прямолінійно рухатися з незмінною швидкістю сама по собі. Якщо тіло рівномірно рухалося по прямій, воно так і буде рухатися по прямій з незмінною швидкістю. Якщо тіло покоїлося, воно так і буде лежати, поки до нього не докладуть зовнішніх сил. Щоб просто зрушити фізичне тіло з місця, до нього потрібно обов'язково докласти сторонню силу. Візьмемо літак: він ні за що не зрушить з місця, поки не будуть запущені двигуни. Здавалося б, спостереження самоочевидне, проте, варто нам відволіктися від прямолінійного руху, як воно перестає здаватися таким. При інерційному русі тіла по замкнутій циклічної траєкторії його аналіз з позиції першого закону Ньютона тільки і дозволяє точно визначити його характеристики.
Уявіть собі щось типу легкоатлетичного молота - ядро на кінці струни, що розкручується вами навколо вашої голови. Ядро в цьому випадку рухається не по прямій, а по колу - значить, згідно з першим законом Ньютона, його щось утримує; це «щось» - і є доцентрова сила, яку ви докладаєте до ядра, розкручуючи його. Реально ви й самі можете її відчути - рукоять легкоатлетичного молота відчутно тисне вам на долоні. Якщо ж ви розтиснете руку і випустите молот, він - за відсутності зовнішніх сил - негайно відправиться в рух по прямій. Точніше буде сказати, що так молот поведе себе в ідеальних умовах (наприклад, у відкритому космосі), оскільки під впливом сили гравітаційного тяжіння Землі він буде летіти строго по прямій лише в той момент, коли ви його відпустили, а в подальшому траєкторія польоту буде все більше відхилятися у напрямку земної поверхні. Якщо ж ви спробуєте дійсно випустити молот, з'ясується, що відпущений з кругової орбіти молот відправиться в дорогу строго по прямій з лінійною швидкістю, рівною швидкості його звернення з «орбіти».
Тепер замінимо ядро легкоатлетичного молота планетою, молотобійця - Сонцем, а струну - силою гравітаційного тяжіння: ось вам і ньютонівська модель Сонячної системи.
Такий аналіз того, що відбувається при обертанні одного тіла навколо іншого по круговій орбіті на перший погляд здається чимось само собою зрозумілим, але не варто забувати, що він увібрав в себе цілий ряд умовиводів кращих представників наукової думки попереднього покоління (досить згадати Галілео Галілея). Проблема тут у тому, що при русі по стаціонарної круговій орбіті небесне (і будь-яке інше) тіло виглядає дуже безтурботно і представляється перебуваючим в стані сталої динамічної і кінематичної рівноваги. Однак, якщо розібратися, зберігається тільки модуль (абсолютна величина) лінійної швидкості такого тіла, в той час як її напрям постійно змінюється під впливом сили гравітаційного тяжіння. Це й означає, що небесне тіло рухається рівноприскорено. До речі, сам Ньютон називав прискорення «зміною руху».
Перший закон Ньютона грає і ще одну важливу роль з точки зору нашого натуралістського ставлення до природи матеріального світу. Він підказує нам, що будь-яка зміна в характері руху тіла свідчить про присутність зовнішніх сил, які впливають на нього. Умовно кажучи, якщо ми спостерігаємо, як залізні ошурки, наприклад, підстрибують і налипають на магніт, або, дістаючи з сушарки пральної машини білизну, з'ясовуємо, що речі злиплися і присохли одна до іншої, ми можемо відчувати себе спокійно і впевнено: ці ефекти стали наслідком дії природних сил (в наведених прикладах це сили магнітного і електростатичного притягання відповідно).

1.1.2 Другий закон Ньютона

Якщо перший закон Ньютона допомагає нам визначити, чи знаходиться тіло під впливом зовнішніх сил, то другий закон описує, що відбувається з фізичним тілом під їх впливом. Чим більша сума докладених до тіла зовнішніх сил, говорить цей закон, тим більше прискорення набуває тіло. Це раз. Одночасно, чим масивніше тіло, до якого прикладена рівнодійна зовнішніх сил, тим менше прискорення воно набуває. Це два. Інтуїтивно ці два факти представляються самоочевидними, а в математичному вигляді вонизаписуються:F=ma,
де F - сила, m - маса, а - прискорення. Це, напевно, саме корисне і саме широко використовується в прикладних цілях з усіх фізичних рівнянь. Достатньо знати величину і напрямок усіх сил, що діють в механічній системі, і масу матеріальних тіл, з яких вона складається, і можна з вичерпною точністю розрахувати її поведінку в часі.
Саме другий закон Ньютона надає всій класичній механіці її особливу принадність - починає здаватися, ніби весь фізичний світ влаштований, як найточніший хронометр, і ніщо в ньому не вислизне від погляду допитливого спостерігача. Назвіть мені просторові координати і швидкості всіх матеріальних точок у Всесвіті, немов говорить нам Ньютон, вкажіть мені напрямок і інтенсивність усіх діючих у ній сил, і я передбачу вам будь-який її майбутній стан. І такий погляд на природу речей у Всесвіті існував аж до появи квантової механіки.

1.1.3 ТРЕТІЙ ЗАКОН НЬЮТОНА

За цей закон, швидше за все, Ньютон і здобув собі шану і повагу з боку не тільки натуралістів, але й учених-гуманітаріїв і просто широких мас. Його люблять цитувати (у справі і без діла), проводячи найширші паралелі з тим, що ми змушені спостерігати у нашому повсякденному житті, і притягують мало не за вуха для обгрунтування самих спірних положень у ході дискусій з будь-яких питань, починаючи з міжособистісних і закінчуючи міжнародними відносинами і глобальної політикою. Ньютон, однак, вкладав у свій названий згодом третій закон абсолютно конкретний фізичний зміст і навряд чи замишляв його в іншій якості, ніж як точний засіб опису природи силових взаємодій. Закон цей говорить, що якщо тіло А впливає з якоюсь силою на тіло В, то тіло В також впливає на тіло А з рівною за величиною і протилежною за напрямом силою. Іншими словами, стоячи на підлозі, ви впливаєте на підлогу з силою, пропорційною масі вашого тіла. Згідно з третім законом Ньютона, підлога в цей же час впливає на вас з абсолютно такою самою за величиною силою, але спрямованою не вниз, а строго вгору. Цей закон експериментально перевірити неважко: ви постійно відчуваєте, як земля тисне на ваші підошви.
Тут важливо розуміти і пам'ятати, що мова у Ньютона йде про дві сили абсолютно різної природи, причому кожна сила впливає на «свій» об'єкт. Коли яблуко падає з дерева, це Земля впливає на яблуко силою свого гравітаційного тяжіння (внаслідок чого яблуко рівноприскорено спрямовується до поверхні Землі), але при цьому і яблуко притягує до себе Землю з рівною силою. А те, що нам здається, що це саме яблуко падає на Землю, а не навпаки, це вже наслідок другого закону Ньютона. Маса яблука в порівнянні з масою Землі мала до непорівнянності, тому саме його прискорення помітно для очей спостерігача. Маса ж Землі, у порівнянні з масою яблука, величезна, тому її прискорення практично непомітно. (У разі падіння яблука центр Землі зміщується вгору на відстань менше радіуса атомного ядра.)

РОЗДІЛ 2 ЗАКОНИ НЬЮТОНА ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

Більшість людей навіть не здогадуються про те, що закони Ньютона можна застосувати для збільшення продуктивності, спрощення роботи і досягнення успіху. Подивимось на це питання більш детально.
Перший закон Ньютона: будь-яке тiло перебуває у спокої або у станi рiвномiрного прямолiнiйного руху, доки до нього не прикладенi сили, якi змiнять його стан.
Інертність — фундаментальний закон всесвіту.
Іншими словами, тіло в русі прагне залишатися в русі — і навпаки, якщо тіло не рухається, воно прагне залишатися нерухомим.
Цей закон цілком застосовний до нашої продуктивності. Якщо тіла в стані спокою прагнуть спочити і далі, то, вставши з дивана, ми нічого не доб’ємося!
Виходить, головне — це почати щось робити? Так! Найголовніше — це взяти і почати. А як тільки ви почнете, вам буде набагато простіше залишатися в русі.
Щоб подолати інертність, знайдіть спосіб приступити до виконання завдання протягом менше двох хвилин.
Зверніть увагу, що мова не йде про завершення роботи. Фактично, не потрібно навіть безпосередньо працювати. Але завдяки першому закону Ньютона, ви часто будете помічати, що, почавши цю невелику частину завдання протягом двох хвилин, продовжувати працювати буде набагато легше.
Мотивація часто приходить після початку роботи. Знайдіть спосіб почати з малого. Розігнавшись, ви самі здивуєтеся, як легко у вас все виходить!
Другий закон Ньютона: сила дорівнює масі, помноженій на прискорення. Давайте подивимося, як це рівняння можна застосувати до продуктивності.
Важливо розуміти: сила — це вектор. А вектор складається з величини (докладених зусиль) і спрямування цих самих зусиль.
Тобто, якщо ви хочете прискорити об’єкт в певному напрямку, то на ситуацію впливають і кількість зусиль, і їх напрям.
Все це можна застосувати і в житті!
Якщо ви хочете бути більш продуктивним, вам варто задуматися не тільки над тим, наскільки старанно ви працюєте, але і над тим, куди ви спрямовуєте свої зусилля. Це однаково стосується і важливих життєвих рішень, і дрібних повсякденних завдань.
Простіше кажучи, у вас є визначена певна кількість сили для виконання роботи. І напрям цієї сили настільки ж важливий, як і кількість.
Третій закон Ньютона: дія завжди є рівна і протилежна протидії, інакше взаємодії двох тіл один на одного рівні і спрямовані в протилежні сторони.
У кожного з нас своя середня швидкість виконання чого-небудь. Ваш рівень продуктивності та ефективності — це рівновага продуктивності та непродуктивності сил у вашому житті.
Що таке сили продуктивності та непродуктивності?
Сили продуктивності — це зосередженість, позитивний настрій і мотивація. А сили непродуктивності — це стрес, недосипання і спроби робити десять справ відразу.
Якщо ви хочете стати більш ефективними і продуктивними, у вас є два варіанти:
1. Докласти більше зусиль, тобто збільшити кількість сили. Ви піднапряжетесь, вип’єте ще чашку кави і будете більше працювати.
Очевидно, що це буде діяти лише до тих пір, поки ви не перегорите. Збільшення сили може непогано вплинути, але лише на короткий період.
2. Усунути сили, які протидіють. Спростити своє життя, навчитися говорити «ні», зменшити кількість обов’язків.
Іншими словами, усунути все, що вас стримує. Позбувшись від сил, які протидіють, ви побачите, що тепер ваших зусиль (тих самих, не збільшених!) вистачає, щоб виконувати набагато більший обсяг роботи.
Другий варіант — набагато простіше і результативніше. Але більшість людей інстинктивно вибирає перший, оскільки не замислюється над законами Ньютона.
Отже:
1. Рухоме тіло прагне продовжувати рух. Знайдіть спосіб взятися до справи протягом двох хвилин.
2. Прагніть не тільки напружено працювати, але і працювати над правильними речами. Ваші сили обмежені. Напрямок їх застосування теж важливий.
3. Продуктивність є балансом протилежних сил. Якщо ви хочете бути продуктивнішим, ви можете або «продавити» перешкоди, або знищити сили протидії. Другий варіант менш стресовий.

РОЗДІЛ 3 СУПЕРГЕРОЇ ТА ЗАКОНИ НЬЮТОНА

Перейдемо від прагматизму до фантастики. Щороку в українському кінопрокаті з'являються фільми, засновані на історіях Marvel та DC. Комікси – це окремий світ не тільки з точки зору художньої реальності, там часто діють зовсім інші закони фізики.
Що ж трапилося з Суперменом і Залізною людиною, яких авторка Ліна Криворучко помістила в суворі умови законів Ньютона.

Рухатися з неймовірною швидкістю — звичний спосіб пересування для багатьох супергероїв. Для них не є проблемою рухатися зі швидкістю, близькою до швидкості звуку в повітрі (343,1 м/c), а для когось — і світла (299 792 458 м/с). Надшвидкість дає змогу не лише діставатися з пункту А в пункт Б за лічені секунди, але й мати блискавичну реакцію, тому, наприклад, Супермен може прочитати товстезну книгу лише за якусь мить.

Виклик №1.Ми живемо не у вакуумі, відповідно, повітря, що, нас оточує, складається з частинок — молекул кисню, азоту та інших речовин — і містить шматочки пилу. Не варто забувати про краплі дощу, сніжинки, а також жучків-комашок, які ширяють у повітрі.

Все це значно ускладнює можливість надшвидкого пересування в просторі, адже, рухаючись, тіло треться об частинки, вивільняючи теплову енергію. Аналогічний процес відбувається, коли ми хочемо зігріти замерзлі руки, потираючи їх одна об одну: що швидше ми це робитимемо, то тепліше нам ставатиме. Тож, мандруючи в просторі з надвисокою швидкістю, людина просто спалила б собі обличчя. Тому якщо отримаєте супершвидкість у подарунок, будьте уважними — в комплекті має бути захисна маска.

Виклик №2. Відповідно до законів Ньютона, зокрема першого, що постулює поняття інерції, зупинитися без летальних наслідків, на жаль, не вийде. Інерція — властивість, за якої тіло зберігає незмінним стан свого руху або спокою відносно так званої інерційної системи відліку (коли зовнішній вплив на тіло відсутній або коли на тіло діє зрівноважена система сил). Кожен із нас міг відчувати її вплив, коли автобус різко гальмує. Рух транспортного засобу припиняється, проте тіла пасажирів за інерцією все ще рухаються вперед, а потім — раптово назад.

Рухаючись зі швидкістю звуку, тіло супергероя розганяється від 0 до більше ніж 300 м/с за мить, а через якийсь час воно вже мусить гальмувати. Затаких умов, за законами Ньютона, мозок спочатку (під час прискорення) вдаряється об задню стінку черепа, а згодом (при гальмуванні) — об передню. Упс! І мозок перетворився на юшку. Виною є не супершвидкість, а прискорення та різке гальмування, що призводить до пошкодження внутрішніх органів. Тому, враховуючи обидва аргументи, говорити про безпечне пересування на супершвидкості неможливо.
Я на боці законів Ньютона, а не видумки.

РОЗДІЛ 4 ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА І ЗАКОНИ НЬЮТОНА

Фізика і художня література, а ширше наука та мистецтво – два методи пізнання навколишнього світу, які доповнюють один одного. Представники мистецтва постійно використовують (часто несвідомо) фізичні закономірності, а фізики люблять і цінують мистецтво, що збуджує їх творчу думку. Фізика набуває нових естетично-значущих рис, якщо ставитися до неї як до науки про красу та довершеність навколишнього світу. Літературні ж уривки можуть відігравати роль задач. Розглянемо деякі задачі на закони механіки, які сформульовані на основі літературних художніх джерел.
Китайська сентенція: “Подивись через перила мосту, і ти побачиш, як міст пливе по нерухомій воді”.
Який фізичний принцип виражає ця сентенція? Як можна її прокоментувати? Відповідь: відносність руху.
Англійський письменник Л. Керол (“Аліса в Зазеркаллі”): “Варто було Коню зупинитися, ..., як Лицар тут же летів уперед, а коли Кінь знову рушав з місця, ..., Лицар тут же падав назад”.
Поясніть це явище з точки зору фізики.
Відповідь: Явище інерції. Перший закон Ньютона.
Російський поет І. Крилов (“Лебідь, Щука і Рак”):
“Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти підводу узялись
І в неї троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають, – та ба, немає ходу!
Воно, здавалось би, і не такий тягар:
Та Лебідь рветься аж до хмар,
Рак сунеться назад,
а Щука тягне в воду.”
Поясніть з фізичної точки зору, чому ж “віз і досі там”?
Відповідь: рівнодійна прикладених до воза сил дорівнює нулю.
Російський поет П. Антокольський:
“І тої ночі, як усе ще спало,
Як ще не знявся шум церков і шкіл,
Не яблуко, а формула упала
Із гілки світу на письмовий стіл”.
Про який закон іде мова?
Відповідь: закон всесвітнього тяжіння.
Герой Рудольфа Еріха Распебарон Мюнхгаузен стверджував, що сам витяг себе з болота за волосся. Обгрунтуйте неможливість цього.
Відповідь: Це суперечить III закону Ньютона. Ніякі внутрішні сили не можуть надати тілу рух. Вони можуть змістити окремі частини тіла, а його центр тяжіння залишається на місці. Сили взаємодії між тілами замкнутої системи не можуть змінити положення центру мас системи.
Неможливо собі представити світову літературу без поезії. Фізика в поезії займає відведену їй гідну роль. Поетичні образи, навіяні фізичними явищами, надають видимість і предметність світу думок і почуттів поетів. Які тільки письменники не зверталися до фізичних явищ, можливо навіть самі, не відаючи того, описували їх.
Ви везете добро на возі
На території чужій.
Ось віз підскочив на дорозі –
Упав додолу ваш сувій.
Д. Білоус (закон всесвітнього тяжіння)
Пливли ми радісно гуртом;
Ті парус прямо нагинали,
Ті одностайно ударяли
Об воду веслами.
М. Рильський
(усі сили направлені в одну сторону, модуль рівнодійної сил дорівнює сумі модулів усіх сил)
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.
Л. Українка (закон всесвітнього тяжіння)

РОЗДІЛ 5 НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ І ЗАКОНИ НЬЮТОНА
Фізика, її закони – частина нашого життя, а не набір сторонніх і малоцікавих загадок. Не знаючи слова „фізика”, наші предки щодня стикалися з природними явищами, намагалися їх зрозуміти та пояснити.
Протягом багатьох століть прислів’я, приказки, казки, загадки виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ життя, природи, побуту і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин між людиною та навколишньою дійсністю, стали енциклопедією народного буття. Вони дають великий матеріал для майбутніх поколінь, а ще проникають у мову науки й збагачують її.
Подивимось на закони Ньютона через призму народної мудрості.
5.1 Прислів’я, приказки
– Коси коса, поки роса, а як роса додолу – ми додому. (Коли роса випаде на траву, то маса трави зросте і вона буде більш інертною. Внаслідок взаємодії коси і трави трава “не встигатиме” змінювати свою швидкість за косою і залишиться скошеною на місці . Крім того, роса виконує роль мастила.)
– Кінь не цвях, пане, зразу не стане. (Цвях зупиняється, опираючись шляпкою (більша площа опори ) об дошку. Кінь, маючи значну масу, досить інертний, і для зміни його швидкості до нуля потрібний певний час.)
– Добре ковадло не боїться молота. (Не “боятиметься” молота не ковадло, маса якого досить велика, бо воно тоді буде більш інертним і, взаємодіючи з молотом, практично не змінюватиме швидкість, тобто стоятиме на місці.)
– Як не кинь кота на землю, а він на лапи стане. (Як відомо для зміни напрямку швидкості тіла потрібна дія на нього іншого тіла. Кіт у повітрі взаємодіє зі своїм хвостом.)
– Розігнались коні – не зупинити, хіба що в воду. (Виникає сила тертя води, яка буде направлена проти руху коней, вона їх і зупинить).
–Тихо, хоч мак сій. ( Не виникає сили, яка б змінила напрям руху зернинок маку, і вони, пролетівши значну відстань від руки людини до ґрунту, по-падають точно в борозну.)
– Клин клином вибивають. (Дія і протидія, про які йде мова в ІІІ законі Ньютона, це сили однієї природи).
– Як гукнеться, так і відгукнеться. (Дія і протидія рівновеликі, протилежно направлені).
А також:
1. Краще бути молотком, ніж ковадлом?!
2. До великої колоди добре дрова рубати.
3. Рубаєш на малій колоді, – бути пригоді.
4. Чути порожній віз по гуркоту коліс.
5. Порожній посуд здаля дзвенить.
6. За один раз не зітнеш дерева враз.
7. Наскочила коса на камінь, та камінь не подається.
8. Балака, як горохом об стіну б’є.
9. Він, що кішка: як ти його не кинь, а він усе на ноги стає.
10. Краще спіткнутись ногою, аніж словом.
11. Бритва гостра, та мечу не сестра.
12. У камінь стрілу пустити – тільки згубити.
5.2 Загадки
Одним з жанрів усної народної творчості є загадки. Загадки — це короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати. Щоб знайти відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх близькості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками. Звідси й назва загадка, що походить від слова гадка, тобто думка (гадати й думати — синоніми).
Приклади загадок, в яких йдеться про механічну взаємодію.
• Сам худ, а голова з пуд. (Молот)
• Дерев’яна ручка, на кінці залізна штучка. (Молоток)
• Щука за лисом ринула, хвоста дома покинула. (Куля, гільза)
• Живемо разом з сестрицею, вона раз в житті літає, а мене в трубі залишає. (Снаряд і гільза)
• Полетіла, як завила, хвіст вогняний залишила. (Ракета)
• Хвіст з вогню має синиця, зір дістане чудо-птиця. (Ракета)

5.3 Закони Ньютона в казках різних народів
Німецька народна казка «Пані Хурделиця»
Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, доки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука докупи й пішла далі. Поясніть причину падіння яблук.
(Дія земного тяжіння, явище інерції.)

Якутська народна казка «Бабуся Бяйбярикян, у якої п'ять корів»
Побачив він сиву білку, прицілився в неї, вистрілив — не влучив. Вискочила білка на ялину, з ялини на березу переметнулася, з берези— на модрину: ліс великий, дерев у ньому багато. З раннього ранку до заходу сонця гнався Харжіт-Берген за білкою, та скільки не стріляв, поцілити не зміг. Чим пояснити вертлявість білки?
(Причина такої вертлявості білки — її пухнастий хвіст, який слугує і парашутом, і кермом. Завдяки йому білка здатна різко змінювати напрямок руху за невеликої маси тіла, а отже, малої інертності.)

Казахська народна казка «Трос товаришів»
Розігналося козеня і враз перестрибнуло на другий берег. Плигнуло за ним і ягня, добре плигнуло, тільки заднє копитце замочило. Чому козеня стрибнуло далі?
(Зробивши сильний розбіг, козеня для стрибка використало не тільки силу своїх м 'язів, а й інертність свого тіла.)

Нганасанська народна казка « У кого більші роги»
Олень — хитрий. Буває, нападуть на нього ґедзі, кусають, жалять. Олень біжить швидко-швидко, потім раптово звертає вбік, ховається за перший стрічний камінь. А хмара ґедзів несеться далі. Так і пролітає повз нього. Яке фізичне явище використав олень?
(Олень використовує явище інерції: ґедзі внаслідок власної, хоча й невеликої, інертності не можуть раптово змінити напрямок швидкості й пролітають повз оленя.)
Арабська народна казка«Четверта подорож Синдбада»
Сідло дуже сподобалося цареві, й він подякував мені, сів на коня, і пройняла його велика радість, і він заплатив мені великі гроші за роботу. А коли сідло побачив царський візир, він зажадав, щоб я зробив сідло і йому, і я зробив таке самісіньке сідло. Тоді всі вельможі почали прохати, щоб я зробив і їм сідла, і я їх робив. Чому сідло виявилося зручним?
(Сідло, зручне тому, що воно підпасавше під форму тіла і площа, на яку розподіляється вага тіла (сила тиску), досить велика. Адже чим більша площа, тим менший тиск за тієї самої сили тиску. А за IIIзаконом Ньютона сідло діє на людину з такою ж силою, як і людина на сідло. Внаслідок цього на такому сідлі зручно сидіти.)
На основі казок також можна складати задачі.
Наприклад:
В російській байці Крилова - Лебідь, Рак і Щука посунути хуру так і не змогли, а от в українській народній казці - Дід, Баба, їхня Онука і ще три тварини: Кіт, Собака та Мишеня – із ріпкою впоралися. Чому?
Відповідь: російські герої байки тратили зусилля марно – їхня рівнодійна всеодно дорівнює нулю, а от українські казкові герої працювали на загал і навіть маленька Мишка внесла свій посильний внесок у спільну справу, бо всі їхні сили додавались.
Порахуємо, чому дорівнює тертя спокою Ріпки в землі, якщо Дід може створювати зусилля в 200 Н, а зусилля кожного наступного персонажа вдвічі менше, ніж у попереднього? Відповідь: 393,75 Н.
За сукупності три закони Ньютона дали інструменти, необхідні для започаткування комплексного спостереження всіх явищ, що відбуваються в нашому Всесвіті, в механіці, щоденному житті. І, незважаючи на всі колосальні зрушення в науці, що відбулися з часів Ньютона, щоб спроектувати новий автомобіль або відправити космічний корабель на Юпітер, ви скористаєтеся все тими ж трьома законами Ньютона.
Як свідчать разом фізика, література, народна творчість, фантастика і навіть самоорганізація людського буття, закони Ньютона мають неперевершене значення не тільки для самої фізики в усі часи з часів Ньютона.
Поглянь на небо, де міріади зір
За Ньютоном свій біг звіряють.
Ти перед майстром голову схили,
Бо думку генія побачив наяву.
А. Енштейн

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.https://dovidka.biz.ua/isaak-nyuton-biografiya-skorocheno/
2.referat.com/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0
3.http://www.tutkatamka.com.ua/1/os-3-golovnix-zakonu-fiziki-navchitsya-zastosovuvati-%D1%97x-u-zhitti-i-vse-zminitsya/
4.https://tsn.ua/special-projects/marvel/
5.Лобач Г.А. Фізичні явища в прислів'ях і приказках //Фізика в школах України.-2006.-№18,вересень
6.Народ скаже – як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки.
- К.: Веселка,1991
7.http://referat.parta.ua/referat/86434/)
8. «Все для вчителя»№5-6,2006, «Фізика дивовижного» Н.Л.Олексієвич
9. «Все для вчителя»№6,2002, «Стихи на уроках физики» С.М.Фетисова, «Фізика в літературних творах» А.С.Бабин.
10.https://naurok.com.ua/tema-elementi-fiziki-v-ukra-nskih-narodnih-kazkah-ta-kazkah-narodiv-svitu-14946.html

Автор: 

Кульбака Тетяна Володимирівна
вчитель фізики
Мар’їнського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації
Покровського району Донецької області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі