Майстер-клас для педагогів
«Шість капелюхів»-одна із сучасних технологій на заняттях з художньої літератури»
Мета:ознайомити педагогів із сучасними підходами для роботи з художніми літературними творами;актилізувати проблему важливості усвідомлення змісту літературних творів;активізувати творчий потенціал педагогів.
Вправа «Асоціація».
Мета: налаштувати педагогів на роботу, зняти психологічне напруження.
Я почну фразу, а ви, піймавши м'яч, продовжите цю фразу.
Якщо педагог - це колір, то який?
Якщо педагог - це геометрична фігура, то яка?
Якщо педагог - це настрій, то який?
Якщо уявити, що педагог - це казковий герой, то хто?
Якщо пора року, то яка?
Якщо педагог - це вид спорту, то який?
Якщо педагог - це квітка, то це…
Якщо педагог –це страва, то яка?
Якщо педагог –це пташка, то яка?
Якщо педагог –це тваринка, то яка ?
Педагоги різних часів наголошували на значенні художньої літератури у формуванні свідогляду,розвитку мислення й уяви дошкільників,збагачення емоційної сфери.Чи повно дитина сприйме зміст літературного твору,засвоїть його моральну складову,залежить від застосуванної педагогом системи методів і прийомів.У роботі зі старшими дошкільниками вихователі часто застосовують різноманітні традиційні види занять з літературними та фолькльорними творами,як от драматизації,різні види бесід,розповідання та переказування казок тощо.Всі вони дієві.Проте аналіз літературного твору вихователь завершує після кількох запитань.Потреба оновити методи роботи з літературними творами виникає не лише завдяки ролі художнього слова як ключового засобу виховання,розвитку і навчання дітей,ай через виклик сучасності щодо становлення дошкільника.Також серед сучасних дітей шириться негативна тенденція до зменшення місця книжки й художнього слова в житті дітей.Варто спробувати ввести в освітній процес нові цікаві методи і прийоми,які навчатимуть давати оцінку певному явищу або дії,формулювати висновки,приймати рішення.Одним з ефективних методів на заняттях з художньої літератури є метод «Шість капелюхів»
Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно.
В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення,
при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу
мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.

Білий капелюх наводить на думку про папір. Білий капелюх
Зв’язаний із інформацією. Одягаючи білий капелюх, ми запитуємо: Яка інформаціяу нас є? Яка інформація нам потрібна? Якої інформації нам не вистачає? Як нам одержати відсутню інформацію? Які питання ми повинні задати? Білий капелюх використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну чи відсутню інформацію.

Жовтий капелюх: Жовтий колір наводить на думку про сонце
й оптимізм. Під жовтим капелюхом ми робимо пряме зусилля знайти переваги пропозиції: Що в цьому гарного? Навіть якщо ідея нам не подобається, жовтий капелюх просить нас знайти в ній гарні сторони. Які переваги? Кому це вигідно? Відкіля з’являться переваги? Які цінності?

Чорний капелюх: Це, можливо, найкорисніший капелюх. І він,
безсумніву, найчастіше викорисовується. Чорний колір нагадує про мантію судді.Чорний означає обережність. Чорний капелюх не дає нам зробити що-небудь небезпечне. Чорний капелюх вказує на ризик і говорить, чому щось може не вийти.Однак чорним капелюхом не можна зловживати, тому що зловживання небезпечне саме по собі.

Червоний капелюх: Червоний наводить на думку про вогонь і тепло.
Червоний капелюх зв’язаний з почуттями, інтуїцією й емоціями. Ви можете не усвідомлювати, чому вам щось подобається, чи чому не подобається. Коли
використовується червоний капелюх, у вас з’являється можливість описати свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Ваші почуття існують, і червоний капелюх дає можливість їх викласти.

Зелений капелюх: Зелений нагадує про рослини, ріст, енергію, життя
Зелений капелюх - капелюх енергії, творчості. Під зеленим капелюхом ми вносимо пропозиції й обговорюємо нові ідеї й альтернативи. Під зеленим капелюхом ми говоримо про модифікації й варіації існуючих ідей. Зелений капелюх дозволяє думати про можливості. Коли використовується зелений капелюх, кожний прикладає творчі зусилля.

 Синій капелюх: використовується для розгляду самого
процесу мислення: Що нам робити далі? Чого ми досягли на даний момент?
Синій капелюх використовується або на початку обговорень, щоб вирішити, чого
ми хочемо досягти в його результаті мислення, або його можна використовувати,
щоб упорядкувати послідовність застосовуваних капелюхів і підсумувати
досягнуте.

Гра «Добери до кожного капелюха визначення»
Білий інформація факти
Жовтий оптимістичність позитив
Чорний критична оцінка
Червоний почуття емоції
Синій керування ходом висновки
Зелений творчість

Зараз,застосовуючи метод «Шести капелюхів»,ми проаналізуємо українську народну казку «Дві вивірки».Отже,пропоную вам перетворитися на старших дошкільнят.
-Друзі,продовжуємо подорожувати світом казок.Сьогодні у нас з’явилася ще одна книжка.
А перед тим, хочу вам всім повідомити таку новину. Прийшла зранку до нашої групи, а хтось вже і поставив різнокольорові капелюшки на столах. Цікаво хто це був. Та була лише записка з таким текстом «Все дізнаєтесь трошки пізніше».
- А що то таке видніється під капелюшком?Кошик з горіхами,шишками,грибами.
- Яка тваринка їсть і гриби, і горіхи, і шишки?
- Так, білочка. А у білочки є сестричка – вивірка.
- Чим вони схожі?
- Як вважаєте, чому ми говорили про сестер білочок – вивірок?
- Ми почитаємо про них цікаву історію.
Аудіозапис із показом ілюстацій
1. Метод «Шість капелюшків мислення»
Виставити білий капелюшок
- За допомогою білого капелюшка ми дізнаємось які факти та події були в казці.
- Де жили вивірки? в густому лісі; на сонячній галявині. 2. Як пройшло літо у першої вивірки? у праці й журбі; у спокої та тиші. 3. Як пройшло літо в другої вивірки? в іграшках; в роботі; 4. Яка була осінь того року? дощова; тепла. 5. До кого звернулась друга вивірка по допомогу? до сестри; до сусідки. 6.Чим пригощала голодну вивірку роботяща сусідка? а) грибами та горіхами; горішками та жолудями.
- Д/г «Розклади картинки по порядку»(4-5 чоловік викладають та частково переказують казку)
Виставити чорний капелюшок
- За допомогою чорного капелюшка дізнаємось, що поганого було в казці.
- Будь ласка, розкажіть, що для вас найнеприємніше на початку казки .
- Що найстрашніше могло відбутися в казці?
Виставити жовтий капелюшок.
- Але у будь-якої події завжди є позитивні сторони. Жовтий капелюх допоможе подивитись на цю ситуацію з позитивного боку.
- Що гарного має вивірка-господиня?Яка вона?
- А чи має щось добре - лінива вивірка? Що саме? Якою вона була і якою стала?
- Отже, що хорошого в тому, що відбулося?

Виставити червоний капелюшок.
- У червоного капелюшка інша робота. Які почуття та емоції у вас були, під час прослуховування казки.
- То які почуття були?на початку,в середині,в кінці.(читання фрагментів казки).До ілюстрацій добирають смайлики
Виставити зелений капелюшок.
– Діти, пофантазуйте, і придумайте продовження казки, н-д, якщо вони будуть багато запасів робити, та все не з’їдять, то залишки куди дівати?
- Презентація груп (з місця).
Виставити синій капелюшок.
- Всі молодці. Ми розглянули ситуацію з різних боків, побачили в ній і погані, і хороші сторони. Так-так, кожна казка нас чомусь навчає.
- Тепер синій капелюх допоможе нам дізнатися який життєвий урок подала вам ця ситуація і чому для вашого життя буде важливий цей досвід.
- Чого навчила вас казка? Тож який урок мали винести з цієї казки?
- Той, хто дбає, той і має. Зашифруємо цей вислів.Робота в парах.
- Діти скажіть, будь ласка, що ви можете зробити ,про що можете подбати,а потім що мати?
-А от в капелюшку знайшлася записка.
«Я – капелюшник. Це мій маленький подарунок для вас на найближчі роки. Маю надію, що ви, як і мої сини, знайдете їх повчальними помічниками. На все добре, гарної роботи! Капелюшник»
- Сьогодні всі молодці! Наступного разу використаємо подарунок, та познайомимося ще з одною казкою.
Вихователь роздає дітям фішки-зірочки.
Ведучий та присутні обмінюються враженнями.

Казка «Дві вивірки»
Жили собі, були собі дві вивірки в густому лісі у дуплах. Однаково гарні, пушисті, звинні. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них цілий день трудилася: збирала орішки, гриби, жолудь і все те складала у своїй хатинці, в дуплі дерева.
А друга була собі зовсім недбайлива. Цілими днями тільки її роботи, що стрибати з галузки на галузку, лякати птичок у гніздах або сидіти бездільно й свистати на весь бір. А схоче попоїсти — не журиться. Тож літом усюди їжі повно! То оріх, то жолудь з дуба, то шульки з ялиць і сосон, то корінці всякі. Погризе того, скубне цього — та й знову скаче собі весела, сита.
Отже, ціле літо весело прожила.
Тим часом перша вивірка, працьовита й дбайлива, наносила собі в дупло повно всякого корму. Це на зиму придбала. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом, пушком і сухим листям щоби було тепло і м'ягко в зимі. Та й дверцятка приробила собі до свого дому. Добра була господиня.
Так пройшло всеньке літо, в одної вивірки — у праці й журбі, а в другої — в іграшках.
Минула вже й дощова осінь, і прийшла холодна зима. В лісі стало сумно і пусто: ні листячка, ні грибів, ні орішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете.
Сидить собі в тепленькому дуплі роботяща вивірка і гадки про біду не має. Ціле літо на те працювала, щоби в зимі спокійно відпочити. І м'ягко їй, і тепло, і з'їсти є що. Спокійно сидить собі, люлечку-фаєчку покурює.
Ой, та не так жилося її лінивій і легкодушній посестрі. У її дуплі ні вікон, ні дверей. Не пригаздувала. Ні засобів на зиму нема, ані одного орішка! Лиш холодний вітер по хатині свище, гуляє. Сидить бідна вивірка, голодна, марна, змерзла, в клубочок звилася. Кидається по лісі туди, сюди, нічого нема — усе замерзло. Хоч погибай з холоду та й голоду!
Аж пригадала собі убога вивірка свою пильну, роботящу сусідку та й думає собі: «Піду я до неї. Чей же поможе чим-будь, у неї гори припасів. А літом їй поверну».
Іде вона до сусідки та й несміло стукає в двері.
— Хто там?
— Я, твоя сусідка!
— Просимо,— кличе дбайлива вивірка і відчиняє двері.
Як поглянула на нещасну, помарнілу, напівмертву від студени сусідку, то зараз усе зрозуміла.
— Прошу, сідай, саме на обід натрафила! Чим хата богата... От загрійся трохи в мосі, а я приладжу тобі орішків і жолудів... На, їж на здоровлячко. Та й разом зі мною живи, мені і так скучно одинокій.
Засоромлена вивірка почала говорити:
— Але ж я не заслужила на таку доброту; я ціле літо — знаєш — гуляла.
— Нічого,— каже друга,— тепер ти також будеш дбати так, як я, бо пізнала тепер, що без праці нема добра! От, будемо разом працювати і разом жити.
Лінива на радощах обцілувала свою добру товаришку. І відтоді жили обі вивірки разом. А ліниву вивірку біда і нужда навчили працювати. Найближчого літа лінива стала також пильною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому