Характер звикання, пристосування дошкільника до нових умов життя( спочатку в дитячий садочок, а потім – до школи) певною мірою пов”язаний з його віковими особливостями, з психологічними закономірностями розвитку дитини в той чи інший
проміжок часу.
До 1,5 –2 років діти , як правило, реагують на вступ до дитячого садка незначним неспокоєм. На початку другого року життя більшисть малюків перебуває у колі рідних, у сім”ї. Якщо ж когось із них віддають до садочка,їхня реакція на цю подію буде досить бурхливою, оскільки в цей період дитина не тільки емоційно реагує на віддаленість від матері, а й з недовірою ставиться до появи нових осіб, які замінюють матір.
Діти другого року життя із затримкою психічного розвитку, ДЦП, соціальною нерозвиненістю вкрай хворобливо реагують навіть на тимчасове розлучення з матір”ю, на появу поруч з ними вихователя.Вони плачуть, втрачають сон, апетит, впадають у стан апатії, позбавляються набутих раніше набутих практичних навичок.
Пасивні малюки молодшого дошкільного віку виявляють негативне ставлення до дитячого садочка як своєрідну форму протесту. Вони часто стоять осторонь від інших дітей, плачуть або вперто мовчать. Такі малюки насторожено ставляться до галасливих і рухливих однолітків, які лише лякають і дратують їх, не викликаючис себе до інтересу.
Активні діти, які прийшли до дитячого садка, віддають перевагу спілкуванню з дорослими, особливо приємними, до яких вони відчувають прихильність.
На 3-ому році життя більшість дітей уже не лякаються сторонніх дорослих, якщо ті ставляться до них доброзичливо. Такі діти ( особливо хлопчики ) виявляють тривогу, коли мати залишає їх у новому оточенні, але швидко заспокоюються, почувши від виховательки: „Мама швидко повернеться за тобою”.
На 4-ому році життя і пізніше, коли „я” дитини вже набуло певної стійкості, в неї виникає природна потреба у спілкуванні з однолітками, тому процес адаптації до дитячого садочка полегшується, оскільки вона виявляє інтерес до інших дітей, хоче погратися із ними, показати їм що вона вміє.
Дитині середнього, а надто старшого дошкільного віку легше пояснити необхідність її тимчасового перебування у дитячому садочку, довести доцільність поведінки матері, її простіше зацікавити спілкуванням з однолітками.