Користувацький вхід

Урок з християнської етики «Вербна неділя»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Мета: Поглиблювати знання учнів про доброчинні справи Святого Миколая. Виховувати уважність, спостережливість, шанобливе ставлення до Святителя Миколая, народних традицій, що пов’язані з його вшануванням. Формувати громадянські якості, людяність, доброту, милосердя.
Обладнання: Дитяча Біблія, ілюстрації із зображенням зими, образ Святого Миколая, вишитий рушник, записи на дошці, зошит, олівці.
ХІД УРОКУ
І. Організація учнів до уроку.
Усміхнемось сонечку :
Здраствуй золотаве!
Усміхнемось один одному,
Погляньмо ласкаво!
Хай сьогодні в кожне серце
Миколай додасть тепла!
А ми любо посміхнемось,
Побажаємо добра!
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступна бесіда
- Яка найкоротша пора року?
- Як називаються зимові місяці?
- Як називається перший місяць зими?
2. Відгадування загадок
Кружляє ніжно білий пух.
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Медвідь в барлозі вже дріма…
Яка пора, скажіть ? ( ЗИМА)
Про яке сьогодні свято ми будемо вести мову?
Дорожній майстер грудень
мости будує всюди,
вкриває річки кригою,
воює із відлигою :
дороги підморожує
ще й снігом припорошує,
щоб на дзвінких санчатах
Миколай зміг мчати.
3. Вступне слово вчителя.
- Здогадайтесь, від кого сьогодні гостинець?
Ця людина – літній чоловік. Він добрий, любить людей, особливо діток. Носить їм подарунки так, щоб ніхто не бачив, бо робить він добро не на показ, а на людську радість. Творить різні дива, і називають його через це диво творцем, або чудотворцем.
А допоможе вам, дітки, відгадати його ім’я – загадка:
Під подушку кладе він
Нам солодкий апельсин,
І цукерки, й шоколад.
Оце так щастя для малят!
А таке у нас буває в день …
(Святого Миколая)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Дорогі діти!
За доброю традицією наших прадідів, дідів, як і кожну справу розпочинали молитвою, сьогоднішній урок ми розпочнемо ранньою молитвою.

1. Виконання пісні «Рання молитва».
Сині дзвіночки молитву дзвонять,
Зложім в молитві щирі долоні.
Ніч проминула, і сонце світить,
Вислухай, мати, що просять діти.
Нехай цей вечір, що в хмарі лине,
Принесе запах квіток України.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завше любили.
2. Розповідь вчителя про Святого Миколая.
- Я розповім вам, діти, про свято, на яке ви чекали з великим нетерпінням, до якого готувалися, старалися бути чемними, слухняними, милосердними – день Святого Миколая. Було це давним – давно, у ІІІ столітті. В той час, у 280 році народився у Греції, в місті Лікійському, Святий Миколай. Батьки його – Теофан і Нона – з великою старанністю займалися вихованням свого єдиного сина. І вже з малих років Миколай дивував усіх своєю добротою. Нічого не бракувало малому Миколаєві – ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сиротою, бо рано померли його тато і мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив на вулицю зі свого гарного будинку і грався з дітьми. Це були діти вбогих хаток. Жалів їх Миколай і не знав, як їм допомогти.
Був у Миколи учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він із учителем Святе Письмо. «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця…»
Замислився Миколай. «Як це розуміти?» – спитав учителя. «Коли робиш добре іншому, то не треба нікому про це оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками».
Була пізня осінь. Миколай знав, що багато діток з його околиці сидіть у голоді й холоді. Ось родина старого Олександра. Мати лежить хвора, а у Петруся немає чобіток. Сьогодні він бачив як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим палити в печі. Увечері Миколай тихесенько побіг до комори, набрав у торбинку харчів, у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх, нові чобітки. Все це склав у велику торбу і сховав.
Вночі підійшов до хатинки Олександра, пробрався до порога, поклав торбинку й побіг назад. Усі спали вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога й не міг натішитися дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
З того часу Миколай часто робив такі подарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм. Минули роки, виріс Миколай, вивчився і не хотів зберігати свого майна. Віддав усе бідним, сам став священиком і скрізь чинив добро.
Двері його дому завжди були відкриті для всіх, бо їх любив і приймав радо.
Коли Миколай помер, то його причислили до святих. З того часу всі згадують Святого Миколая, свято його відносять до зимового місяця – грудня.
- А ви, діточки, можете уявити який щедрий був Миколай, коли він і донині дітям подарунки приносить в той день, коли його свято відзначають?
Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч усі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті - це робити добро.
3. Фізкультхвилинка
Діти йшли, йшли, йшли і сніжинку знайшли.
Присіли, подивились, піднялись…
Налетів сильний вітер, розлетілися сніжинки.
Вітер стих. Сніжинки повернулись у наші долоні.
Сніжинки – пушинки стомились,
Кружляти припинили, тихенько сіли.

19 грудня – не звичайний день, не будній,
Бо тоді приходить в край
Добрий святець Миколай.
З Миколаєм світ світліший,
З Миколаєм веселіше.
Кожний свято це чекає,
Миколая виглядає,
А найбільше, можливо, діти
В християнськім Божім світі.

4. Робота з зошитом. Розфарбовування «Миколайчиків»
- Діти, ви писали листа до дідуся Миколая? Так от. Він їх уже отримав. Усі-всі переглянув, перечитав…
- Ой, а нам теж лист надійшов, та ще в такому великому конверті.
- Так це ж дідусь Миколай кожному із вас надіслав листа з бажанням.
- Та тут ще і букви.
- Що ж за слово у нас вийшло?
МИКОЛАЙЧИКИ
- А що ж воно означає, це слово? Я вам розкажу.
Напередодні свята Миколая у родині господиня випікала таке печиво, яке бабуся називала «миколайчиками», і ним пригощали всіх рідних і близьких, вітаючи зі святом.

5.Робота з додатковими матеріалом «Святий Миколай»
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим лиш він різки дарує.
Скоро в наш рідненький край
Завітає Миколай.
Принесе в своїй торбинці
Для усіх дітей гостинці.
Я Святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків багато,
Бо я слухав маму й тата.

6. Лист до неба
Гей, пошлемо листочок до раю:
«Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До школи охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі,
У молитві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба -
А Антипка нам зовсім не треба!»
Гей, напишем листочка до раю:
«Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!»
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

IV. Закріплення нового матеріалу
- Діти, що ви дізналися про свято Миколая?
• Найочікуваніше дітьми свято.
• Невмирущі доброта і чесність Святого Миколая рятували людей у біді, допомагали хворим.
• Якщо набралося багато добрих справ у хлопчика чи дівчинки – принесе Миколай щедрі гостинці.
• Коли ж поганих набереться багато – тільки вербові прутики.

Y. Підсумок уроку

19 грудня ви неодмінно зазирнете під свою подушку, щоб знайти там подарунок від святого Миколая. Миколай Чудотворець – захисник простих людей, покровитель та вихователь дітей.
А звертатись до нього можете словами такої молитви:
МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Великий Угоднику і Святителю Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти допомагав тим, які до тебе вдавалися, поможи і мені в усіх трудностях і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене. Ти угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам’ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь.

ВЕРБНА НЕДІЛЯ
Мета: Активізувати в учнів знання про звичайне дерево – вербу. Донести до маленьких дитячих сердець важливість Вербної неділі, оспіваної в піснях, іграх, возвеличеної у віршах та прозі, поповнити запас знань про традиції та звички рідного краю;
виховувати почуття глибокого розуміння і поваги до Господнього Сина, любов та інтерес до природи, бережливе ставлення до неї;
розвивати мислення, вміння декламувати;
пробуджувати інтерес до знань, до пошуку відповідей на запитання у книжках.

Підготовча робота :
1. Конкурс кращих малюнків:
«Квітни рідна земле»
2. Вивчення гри «Вербич».
3. У вазі на столі живі весняні квіти, вербові гілочки.
Обладнання : Дитяча біблія, ілюстрації, зошит, повір’я, примовки, вірші, кросворд.
Запис на дошці
- Шутка б’є, не я б’ю – за тиждень Великдень !
Верба б’є, не я б’ю – за тиждень Великдень !

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Доброго ранку ,- мовлю за звичаєм,
Доброго ранку ,- кожному зичу я.
Кому дозволено першим сісти ?
- Дівчаткам.
- Так, спочатку – краса, а потім – сила.
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Відгадування загадки.
Що за дівчина, мов пава, довгі коси у садочку полоскала ? (верба)
2. Вступна бесіда.
- Чому у народі кажуть: «Зацвіла верба, прийшла весна»
- Що ви знаєте про дерево?
- Як прокидається навесні вербичка?
3. Молитва.
Дай нам, Боже, маленьким дітям.
Щастя, здоров’я на довгії літа.
Щоб виросли розумні і сильні.
Душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька волі.
Щоб ми не знали лиха ніколи!

ІІІ. Повідомлення теми і мети.
Із Вербною неділею щиро Вас вітаю!
Жити в радості й любові – від душі бажаю.
Цілющою нехай буде Свячена вербиця.
А здоров’я щоб міцніло і нічого не боліло.

1. Розповідь вчителя
Вербна неділя отримала багато назв – Цвітна, Квітна, Квіткова, Бична.
В народному побуті це переважно свято дітей.
У суботу під час вечірньої служби в церкві діти носили вербу, і той, кому випадала найбільша гілка, був дуже щасливий.
Вербну неділю відзначаємо на згадку тріумфального в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Люди, що його зустрічали, розстелили перед Ним свій одяг немов пишний килим. Інші зрізали гілки пальми і кидали їх йому під ноги. Усі, що йшли навколо викрикували : «Осанна Синові Давида! Благословен, хто йде в Ім’я Господнє..»
Назустріч Ісусові вийшло все місто, бо кожен хотів побачити свого Месію у силі та славі. Але Слава Христова Тривала не довго, бо за нею, наче тінь уже йшла зрада Юди, зрада народу, йшла тінь мук, Хресної дороги і розп’ятьття.
На Україні пальмові гілочки заміняє верба з своєю чудодійною силою. У Вербну неділю правиться служба божа. Священник одягає світлі ризи. Після Служби Божої він благословляє галузки дерев, скроплюючи їх свяченою водою на згадку про в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. З посвяченими гілками верби у нашому народі пов’язані різні звичаї. Ці Гілки ставили в хаті за іконами чи садили на городі. Ними благословили худобу, коли перший раз виганяли її на поле пастися. З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили. Гріх було топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніші галузки, що залишалися після освячення, спалювали на вогні, щоб не потрапило під ноги. Виходячи з церкви у Вербну неділю, люди один одного легко торкалися лозою, кажучи :
«Не я б’ю, лоза б’є, від нині за тиждень буде Великдень.»
А діти і молодь, «б’ючи» лозою один одного, промовляли :

« Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода.
Та багатий, як земля ! »

2. Робота з зошитами
КРОСВОРД

1. Пора року, коли святкується Пасха.
2. Святкова гра дзвонів.
3. Місто в якому Христос воскрес.
4. Розмальоване яйце.
5. Зображення святих чи Бога.
6. Чеснота, притаманна людині з милим серцем.
7. Людина, яка все життя жила за Божими Заповідями.
8. Свято дня, у який Христос воскрес

IV.Фізкультхвилинка
Гра «ВЕРБИЧ»
Дитина з гілкою верби стоїть посеред класу
(Діти співають) :
« Вербич, вербич, весну поклич
І ми з тобою , побий нас вербою »
Повертаються спинами. «Вербич» легенько торкається вербою до кожного приказуючи:
« Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень Великдень,
Весна принесе золотого ключа,
А ви шукайте вербича. »
«Вербич» кладе гілочку на підлогу, хто перший візьме, той стає «вербичем». ( Повторити два рази ).
V. Пошукова робота
Які вірші, повір’я, примовки ви чули про вербу?
1. Читання вірша «КОТИКИ»
На вербі, на гіллі
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком.
Доторкнуться котики
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика
До моєї щіщки. ( Н. Забіла )
2. Повір’я про вербу
У слов’ян верба приносила сімейне щасливе життя. Наречених обов’язково водили навколо верби. На весілля прикрашали вербову гілочку і закидали її на дах будинку, щоб молодим жилося в достатку. Напередодні Великодня у Вербову неділю люди у церкві освячували вербові гілки і стьобали ними дітей, щоб росли здоровими. Коли виганяли худобу перший раз на пасовище, теж вдаряли освяченою вербою, щоб вберегти від усяких напастей.
3. Примова
Верба б’є, не я б’ю.
За тиждень – Великдень !
Уже недалечко
Червоне яєчко.
Лоза б’є, не я б’ю.
За тиждень – Великдень !
Будь здоровий, як вода.
І багатий, як земля.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Діти, про які чудодійні властивості верби, ви дізналися ?
- Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил
- Вербою відводять грозові хмари – кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
- Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики – базьки передасться сила весняної енергії на цілий рік.
- Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.
- Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під Великодень.
2. Діалог з учнями.
- Якими гілками зустрічали люди Ісуса Христа в Єрусалимі?
- Чи росте на Україні пальма ?
- Гілки якого дерева освячують на Україні ?
- Розкажіть, як проходить освячення верби у вашій місцевості ?
VII. Підсумок уроку.
Збіг урок наш, як коротка мить,
Дуже швидко час біжить.
Та попереду у нас багато кроків
І веселих, і сумних уроків.
Тож намагайтесь вправно все вивчати,
Щоб про все у житті знати.

Автор: 

Козачок Світлана Вікторівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі