Користувацький вхід

Агатангел Кримський

  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '2:99214b361c334ed196b50b713436fce6' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE cache_filter SET data = '<h2>Агатангел Кримський – феномен у європейській та українській культурі</h2>\n<p>14.01.2011<br />\n<strong><em>Валентина Аксьонова</em></strong><br />\nКиїв – 15 січня виповнюється 140 років від дня народження Агатангела Кримського, українського історика, славіста і сходознавця, письменника та перекладача, одного з фундаторів першої української Академії наук. До ювілею письменника в Національному музеї літератури відкриють виставку, присвячену життю й праці видатного українця.</p>\n<p>Агатангел Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Він став автором численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу.</p>\n<p>Крім східних, Агатангел Кримський знав стільки мов, що навіть в одному з листів писав: «легше буде сказати, яких мов я не знаю». Дослідники і досі розходяться в підрахунках кількості мов, якими говорив поліглот. «За різними даними, знав понад 60 мов, а хтось переконаний, що понад 100», – розповідає науковий співробітник Національного музеї Літератури Мирослава Тарахан.</p>\n<p>Науковці вбачають цілий комплекс причин таких унікальних досягнень Кримського у філології. Дослідниця Мирослава Тарахан зазначає, що, з одного боку, це виховання і певне культурне оточення. Батько Кримського привчав його до читання ще змалку. Хлопець настільки цим захопився, що доводилось потім просто відбирати у майбутнього академіка книжки. </p>\n<p>Водночас літературознавець та культуролог Тамара Гундорова вважає, ще однією причиною є природні здібності до вивчення мов. «Я передусім думаю, що для вивчення мов величезну роль грає природна схильність, – зазначає дослідниця. – Очевидно, що в Агатангела Кримського, як і в деяких людей, була природна схильність не боятися вчити мови. Дуже важливою є психологічна розкріпаченість. Бо дуже часто люди скуто почуваються і не можуть говорити, якщо вони відчувають, що не знають досконало мови».</p>\n<p>Не мав і краплини української крові, але почувався українцем</p>\n<p>Походив Агатангел Кримський з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати шляхтичкою з Білорусії. Незважаючи на те, що Агатангел не мав і краплини української крові, відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем. Любов до української мови йому прищепили Павло Житецький та Михайло Драгоманов ще у колегії Павла Ґалаґана, де Кримський навчався підлітком.</p>\n<p>«Він принципово вважав, що необхідно спілкуватися українською мовою. – розповідає Мирослава Тарахан. – У часи Російської імперії це було неприйнятно. Але Агатангел все одно говорив українською і французькою, чим, напевно, дражнив своє оточення».</p>\n<p>Пізніше основною мовою не лише свого спілкування, а і наукової та творчої праці Агатангел Кримський свідомо обирає саме українську. Його збірка поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та його власні переклади арабських поезій українською мовою. На думку дослідників, збірка Кримського є унікальною пам’яткою літератури. Вже 1910 року про вченого-орієнталіста як про «високоталановитого поета» і «дуже оригінального повістяра» пише Іван Франко.</p>\n<p>Дослідник вважав, що українська мова яскраво означилась вже в XI столітті</p>\n<p>З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, де працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським. Окрім іншого, Агатангел Кримський залишив по собі унікальні дослідження української мови, які виклав, зокрема, у працях «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». </p>\n<p>Академік Кримський вів запеклу полеміку з російськими вченими, адже вважав, що українська мова уже в XI столітті існувала «як цілком рельєфна, певно означена, яскраво індивідуальна одиниця».</p>\n<p>У 1941 році постановою НКВС Кримського оголосили «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля». </p>\n<p>Його разом з іншими українськими патріотами заарештовують і відправляють до кустанайської в’язниці в Казахстані. Уже невдовзі він помирає – за однією з версій дослідників, унаслідок жорстоких тортур.</p>\n<p>У Києві, 17 січня, в Національному музеї літератури (розміщеному, до речі, у приміщенні колишньої колегії Ґалаґана, де навчався Кримський) відкриють виставку до 140-річчя дослідника. </p>\n<p>В експозиції вже тепер можна побачити щоденники Агатангела Кримського, автографи творів, листи та прижиттєві видання його творчого й наукового доробку.</p>\n<p>=============================================================</p>\n<p>Агатангел Кримський</p>\n<p><strong>ВЕСНЯНА РОЗМОВА</strong><br />\nВесна вже надворі! І гріє, і світить<br />\nЛаскавее сонце.<br />\nВесняне повітря потоками лине<br />\nУ хатнє віконце.<br />\nБігаймо з хатини! Яка ж то принадна<br />\nЛука молоденька!<br />\nЗ сусіднього гаю летять чарівницькі<br />\nПісні соловейка.<br />\nПривітно несе течія-дзюркотонька<br />\nПрозорую воду.<br />\nЖурчить-повідає чудовую казку<br />\nПро дівчину-вроду.<br />\nВітрець подиха, розливає нам силу<br />\nНовітню по крові.<br />\nЗ фіалки й конвалії пахощі дишуть<br />\nІ звуть до любові.<br />\nІ сонце, й лука, й течія, й соловейко,<br />\nІ вітер, і квіти —<br />\nВмовляють і кличуть: «Кохати!.. Любити!..<br />\nКохати!.. Любити!..»<br />\nЛю-би-ти... ко-ха-ти... О ні! Не для мене<br />\nОбійми жіночі!<br />\nНі в зиму, ні в весну мене не приваблять<br />\nЖіночії очі.<br />\nЗапашне повітря та вітер весняний<br />\nЗовуть до кохання?!<br />\nЦе легіт для тебе, мені ж він доносить<br />\nМужицькі стогнання.<br />\nТобі про кохання торочить фіалка<br />\nИ південнії квіти.<br />\nМені ж вони шепчуть: мужик безталанний<br />\nБез хліба й просвіти.<br />\nТобі дзюркотонька нагадує любку!<br />\nНемов на наругу,<br />\nВ ній бачу я тільки мужицькії сльози<br />\nТа вічную тугу!<br />\nНехай соловейко верзе про кохання,—<br />\n Дурненька пташина!<br />\nУ мене коханка, у мене є любка,<br />\nТо — рідна країна.<br />\nДо неї горнуся, її поцілунком<br />\nУп\'юсь до сконання.<br />\nО друзі! Чи є що на світі солодше<br />\nОд цього кохання?</p>\n<p><strong>СВЯТЕ КОХАННЯ</strong><br />\n<em>Ідилія</em><br />\nОбновилась, яко орля,<br />\nЮность мого серця;<br />\nРозпустила душа крила;<br />\nПісня ллється, ллється... (Куліш)</p>\n<p>Так! тільки божество бува таке блаженне<br />\nЗ любові я святий!., святе моє кохання!<br />\nІ де ж на світі є хтось інший, окрім мене,<br />\nЩоб мав такі, як я, шляхетні почування?<br />\nХай скептики речуть: «Є тисячі! стидався б!<br />\nТвої чуття ні кращі, ані гірші....»<br />\nА я, мов гімназист, що вперше закохався,<br />\nІз пафосом пишу наївно-щирі вірші:<br />\n***<br />\nІ весело і страшно...<br />\nІ радощі, і сум...<br />\nЗатемнюється розум<br />\nЗ усяких п\'яних дум.<br />\nЩо ж діється зо мною?<br />\nЯ в пеклі чи в раю? —<br />\nТа ні! Я загадався<br />\nПро милую свою!<br />\nНевже ж таки направду<br />\nМене кохаєш ти?<br />\nНевже ж на світі долю<br />\nЯ зміг таки найти?<br />\n***<br />\nЛітав соловейко в рожевий городчик,<br />\nКохав-бо він рожу,<br />\nА поруч коханки він навіть не бачив<br />\nТернину негожу.<br />\nТа знудилась квітка от пташчиних співів,—<br />\nїй щирості хтілось,<br />\nВідради, розваги... 1 от — до тернини<br />\nВона прихилилась.<br />\nЩасливеє терня спершу аж боялося<br />\nДолі такої...<br />\nЧи треба розказувать повість кохання<br />\nМойого та Зої?<br />\n***<br />\nСидю я в самотині,<br />\nТа не з журбою:<br />\nЯкщо мене ти любиш,<br />\nТо ти зо мною.<br />\nНі лащень, ні обіймів</p>\n<p>Мені не треба:<br />\nЯ ж знаю: ти кохаєш,—<br />\nІ я — цар неба.<br />\n***<br />\nЖахавсь я любові,— гадав, що кохання<br />\nНам працю спиняє.<br />\nАж бачу я, любко, що й крихітки правди<br />\nУ тому немає.<br />\nТебе ж я кохаю, а чую, що в мене<br />\nПодужчали руки;<br />\nЩе більше душа моя лине до світла<br />\nЗнаття і науки.<br />\n***<br />\nДивись на тую зірку: Ото моя.<br />\nА поруч неї друга:<br />\nОто твоя.<br />\nВ тих зорях ми й по смерті<br />\nЗійдемся знов,<br />\nІзнову нам засяє<br />\nСвята любов.<br />\n***<br />\nМій краю! за тебе прийнять не лякаюсь<br />\nНайгіршого лиха,<br />\nБо всякеє горе, недоля, скорбота<br />\nТепер мені втіха.<br />\nДурниця всі рани\'й душевні, й тілесні,<br />\nЗ нудьгою чи з кров\'ю:<br />\nБо знаю я серце, що всі мої болі<br />\nПогоїть любов\'ю.<br />\n***<br />\nТак пишуть школярі... А що ж робити:<br />\nЯ знов дитина!<br />\nРефлексіє, щезай! бо час — радіти:<br />\nТака година!<br />\n***<br />\nГей, вінок,<br />\nКучерявий од квіток!<br />\nЗ рожі квіт<br />\nЗаховавсь під гіацинт.<br />\nОй, не білая ж то рожа:<br />\nБіла жіночка, хороша.<br />\nГіацинт, що так навис,—<br />\nПасма темних кіс.<br />\nМоре, грай!<br />\nБілий замок обмивай.<br />\nХвиля йде,—<br />\nБілий замок аж гуде.<br />\nОй, не синяя ж то хвиля,<br />\nА хвилястая мантиля;<br />\nМармуровий замок звуть Білосніжна грудь.<br />\n***<br />\n<strong>СЕРЕНАДА</strong><br />\nЛягає тінь вечірняя<br />\nНа небо голубе...<br />\nЗійди ж, моя ти зіронько,<br />\nЯ жду, я жду тебе!<br />\nЩебечуть між бананами<br />\nСпівці солодких мрій...<br />\nЗаждавсь я, сива горлинкої<br />\nВиходь, виходь мерщій!<br />\nЗатишную альтаночку<br />\nВ лавровому саду<br />\nЯ вистелив трояндами<br />\n***<br />\n(З Гете)<br />\nЯ покинув хату любки<br />\nІ ступаю тихо вниз<br />\nСеред сутінку нічного<br />\nУ густий, розлогий ліс.<br />\nЗ-поза гілля ллється місяць;<br />\nВітерець не шелестить;<br />\nА з похилених берізок<br />\nСвіжий ладан капотить.<br />\nСкільки щастя й осолоди<br />\nЯ з такої ночі п\'ю!<br />\nСкільки тихої відради<br />\nВ душу лащиться мою!<br />\nНу, й чого б іще бажати!—<br />\nА зачув би любчин клич,—<br />\nДав би тисячу тих нічок<br />\nЗа єдину з нею ніч.<br />\n***<br />\n(Іспанський романс)<br />\nЗ-поза срібного туману<br />\nХвиля срібного фонтану<br />\nПлеще та бринить...<br />\nСад дрімає... Тиша... Темно...<br />\nЧи не тінь отам таємно<br />\nЛедве шелестить?!<br />\nБачу постать... Легкість стану...<br />\nТак! се ти, моя гітано!<br />\nСерцем чую я!<br />\nДовго ждав я, повний муки...<br />\nО! впади ж мені на руки,<br />\nМилая моя!..<br />\n***<br />\nГарячий шепіт з-поміж листя,<br />\nІз полутьми.<br />\nПід виноградною лозою<br />\nСиділи ми.<br />\nЛукаво шелестіли пальми;<br />\nП\'янів весь сад.<br />\nІ я не знав, чи ти солодша,<br />\nЧи виноград.<br />\nКінець «Святому коханню». (Заслона спадає)</p>\n<p>====================================================<br />\n* * *<br />\nГорді пальми. Думні лаври...<br />\nМаніячливий кипарис.<br />\nОкеан тропічних квітів...<br />\nЩе й цвіте цитринний ліс...</p>\n<p>Я хитнувсь, бо наче впився<br />\nЗ аромату тих квіток.<br />\nАж погляну: коло пальми<br />\nПростий житній колосок.</p>\n<p>\"Гей, земляче! — шепче колос,<br />\nПохилившись на стебло.—<br />\nМи чужі для цього раю,—<br />\nЩо ж сюди нас принесло?\"<br />\n1898</p>\n<p>=====================</p>\n<p>* * *<br />\nЗабрався я на шпиль... Внизу носились хмари...<br />\nДививсь у далечінь: на море, на Бейрут.<br />\nТут глетчери, зима, а там буяють чари...<br />\nПалючий, дивний край!.. Чудовий райський кут!</p>\n<p>Леліється Бейрут... Блискучий сад тропічий,<br />\nДе пальма розрослась на килимі з лілей!<br />\nІ ллється аромат гарячий, наркотичний<br />\nЗ п\'янючих тубероз, розкішних орхідей.</p>\n<p>Дивлюсь і на Ліван... там дише прохолода...<br />\nЗеленая лука... Пахучая роса...<br />\nСмолистий свіжий ліс... Могутняя природа...<br />\nРожевії гаї... Весняная краса!</p>\n<p>А тут, над хмарами, куди отсе я скрився,<br />\nГлибокії сніги та скелі ледяні.<br />\nІ з-під тії кори синенький ряст пробився<br />\nТа й тихо-лагідно всміхається мені.</p>\n<p>Дужіша від кедрин — ся квіточка бліденька;<br />\nПоборює зиму і крижаную луть.<br />\nТака — моя любов: горить собі тихенько<br />\nІ, не палаючи, пропалює всю грудь.<br />\n1900</p>\n<p>==============</p>\n<p> А.Кримський</p>\n<p><strong>В ГОРАХ ЛИВАНСЬКИХ</strong><br />\nВлітку<br />\nСкали... Кедри... Скоро й вечір.<br />\nЯ сумна стою.<br />\nВ\'ється стежка... Ох!.. чи йтиме ж<br />\nТой, кого люблю?..</p>\n<p>Тінь в долинах... Верхогір\'я<br />\nНаче золоте...<br />\nГасне сонце... Тоне в морі...<br />\nЛюбий! де ж ти?! де?!</p>\n<p>Впала ніч... Шакали виють...<br />\nВітер... Мов зима!<br />\nЯ всі очі прогляділа,—<br />\nМилого нема!<br />\n1897</p>\n<p>============</p>\n<p>Агатангел КРИМСЬКИЙ</p>\n<p><strong>З ГАЙНЕВИХ ПІСЕНЬ</strong></p>\n<p>Я квітку кохаю. Котрую ж – не знаю<br />\nІ гину з нуди.<br />\nПобачу цвіточок, дивлюся в віночок.<br />\nЩоб серце знайти.<br />\nВсе пахне, розквітло…<br />\nВечірнеє світло…<br />\nЛящить соловей…<br />\nШукаю я серця, що любо так б’ється,<br />\nНе так, як в людей.<br />\nЛящищ, соловію?.. Я все розумію<br />\nЗ жальких твоїх дум.<br />\nВ обох нас знемога, і сум, і тривога,<br />\nТривога і сум.</p>\n<p>***</p>\n<hr />\n', created = 1738493087, expire = 1738579487, headers = '', serialized = 0 WHERE cid = '2:99214b361c334ed196b50b713436fce6' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 112.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '1:2975327d7f3b8d34bbcc7b185e7ef604' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE cache_filter SET data = '<p><a href=\"http://www.osvitadon61.com.ua/biblioteka/uchebnik/content/tema_46.htm\" title=\"http://www.osvitadon61.com.ua/biblioteka/uchebnik/content/tema_46.htm\">http://www.osvitadon61.com.ua/biblioteka/uchebnik/content/tema_46.htm</a></p>\n<p><a href=\"http://www.radiosvoboda.org/content/article/2276061.html\" title=\"http://www.radiosvoboda.org/content/article/2276061.html\">http://www.radiosvoboda.org/content/article/2276061.html</a></p>\n<p><a href=\"http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97-/21343-1/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB-%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87\">http://www.ukrcenter.com</a></p>\n<p><a href=\"http://www.day.kiev.ua/googlesearchua?domains=www.day.kiev.ua&amp;sitesearch=www.day.kiev.ua&amp;client=pub-3446750860011008&amp;forid=1&amp;ie=windows-1251&amp;oe=windows-1251&amp;cof=GALT%3A%23008000%3BGL%3A1%3BDIV%3A%23336699%3BVLC%3A663399%3BAH%3Acenter%3BBGC%3AFFFFFF%3BLBGC%3AFFFFFF%3BALC%3A0000FF%3BLC%3A0000FF%3BT%3A000000%3BGFNT%3A0000FF%3BGIMP%3A0000FF%3BLH%3A50%3BLW%3A139%3BL%3Ahttp%3A%2F%2Fwww.day.kiev.ua%2Fdesign%2F5%2Fday-logo2.gif%3BS%3Ahttp%3A%2F%2F%3BFORID%3A11&amp;hl=uk&amp;q=%C0%E3%E0%F2%E0%ED%E3%E5%EB+%CA%F0%E8%EC%F1%FC%EA%E8%E9&amp;sa=%C7%ED%E0%E9%F2%E8\">http://www.day.kiev.ua</a></p>\n<p><a href=\"http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=191127&amp;mainlang=ukr\" title=\"http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=191127&amp;mainlang=ukr\">http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=191127&amp;mainlang=ukr</a></p>\n<p><a href=\"http://lesiaukrainka.crimea.ua/agatangel.htm\" title=\"http://lesiaukrainka.crimea.ua/agatangel.htm\">http://lesiaukrainka.crimea.ua/agatangel.htm</a></p>\n<p><a href=\"http://pysar.tripod.com/Krymskyj/index.html\" title=\"http://pysar.tripod.com/Krymskyj/index.html\">http://pysar.tripod.com/Krymskyj/index.html</a></p>\n<p><a href=\"http://poetry.uazone.net/agatan.html\" title=\"http://poetry.uazone.net/agatan.html\">http://poetry.uazone.net/agatan.html</a></p>\n', created = 1738493087, expire = 1738579487, headers = '', serialized = 0 WHERE cid = '1:2975327d7f3b8d34bbcc7b185e7ef604' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 112.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '2:0ced0ef91163b154994897597fd5f6ab' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE cache_filter SET data = '<p><a href=\"/node/4697\" title=\"Отримати до атестації сертифікат на підтвердження публікації\">Сертифікати Методичного порталу. Умови, правила та порядок замовлення</a></p>\n<p><a href=\"/sertif/reestr-e\" title=\"Реєстр електронних сертифікатів Методичного порталу. Отримати сертифікат до атестації швидко і безкоштовно\">Реєстр електронних версій сертифікатів</a></p>\n<p><a href=\"/sertif/reestr-p\" title=\"Сертифікат на підтвердження публікації на Методичному порталі (до атестації вчителів) з печаткою та QR-кодом поліграфічної якості\">Реєстр заявок друкованої (платної) версії сертифіката. </a></p>\n<p><a href=\"/node/2277\" title=\"\">Замовлення сертифіката (докладна інструкція)</a></p>\n<!--\n<a href=\"/node/5840\" title=\"\">Сертифікати Методичного порталу. Питання - відповіді</a>\n--><!--\n<a href=\"/node/5840\" title=\"\">Сертифікати Методичного порталу. Питання - відповіді</a>\n--><!--\n<a href=\"/node/5023\" title=\"\">Як роздрукувати електронну версію сертифіката</a>\n--><!--\n<a href=\"/node/5023\" title=\"\">Як роздрукувати електронну версію сертифіката</a>\n-->', created = 1738493088, expire = 1738579488, headers = '', serialized = 0 WHERE cid = '2:0ced0ef91163b154994897597fd5f6ab' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 112.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '2:84eb3e5574742c8fa4ae080a478ab36f' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE cache_filter SET data = '<p><img src=\"/sites/default/files/imce/user3/text200_2.png\" width=\"160\" height=\"34\" alt=\"Контакти\" align=\"right\" /></p>\n<!--\n<img src=\"/sites/default/files/imce/user3/text200.png\" width=\"160\" height=\"34\" alt=\"Контакти\" align=\"right\" />\n--><!--\n<img src=\"/sites/default/files/imce/user3/text200.png\" width=\"160\" height=\"34\" alt=\"Контакти\" align=\"right\" />\n-->', created = 1738493088, expire = 1738579488, headers = '', serialized = 0 WHERE cid = '2:84eb3e5574742c8fa4ae080a478ab36f' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 112.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '4:04fbaf38808e37531e5f41cb1149e028' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '1:3d838474a2bc6baf08bfee67e2aa320c' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE cache_filter SET data = '<h2><a href=\"/user/register\">Зареєструйтесь</a>,<br />\n щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,<br />\nпублікувати власні матеріали, отримувати <a href=\"/node/4697\">сертифікати</a>.</h2>\n', created = 1738493088, expire = 1738579488, headers = '', serialized = 0 WHERE cid = '1:3d838474a2bc6baf08bfee67e2aa320c' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 112.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '4:bd26d5c1b123463aee5dc0a31e4af1d5' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.
  • user warning: Table './u7066_mpcom/cache_filter' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT data, created, headers, expire, serialized FROM cache_filter WHERE cid = '4:e8645e480b910356631c73ddec803187' in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/cache.inc on line 27.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


Опубліковано: diesel69 Вт, 2011-02-15 22:19
1

Агатангел Кримський – феномен у європейській та українській культурі

14.01.2011
Валентина Аксьонова
Київ – 15 січня виповнюється 140 років від дня народження Агатангела Кримського, українського історика, славіста і сходознавця, письменника та перекладача, одного з фундаторів першої української Академії наук. До ювілею письменника в Національному музеї літератури відкриють виставку, присвячену життю й праці видатного українця.

Агатангел Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Він став автором численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу.

Крім східних, Агатангел Кримський знав стільки мов, що навіть в одному з листів писав: «легше буде сказати, яких мов я не знаю». Дослідники і досі розходяться в підрахунках кількості мов, якими говорив поліглот. «За різними даними, знав понад 60 мов, а хтось переконаний, що понад 100», – розповідає науковий співробітник Національного музеї Літератури Мирослава Тарахан.

Науковці вбачають цілий комплекс причин таких унікальних досягнень Кримського у філології. Дослідниця Мирослава Тарахан зазначає, що, з одного боку, це виховання і певне культурне оточення. Батько Кримського привчав його до читання ще змалку. Хлопець настільки цим захопився, що доводилось потім просто відбирати у майбутнього академіка книжки.

Водночас літературознавець та культуролог Тамара Гундорова вважає, ще однією причиною є природні здібності до вивчення мов. «Я передусім думаю, що для вивчення мов величезну роль грає природна схильність, – зазначає дослідниця. – Очевидно, що в Агатангела Кримського, як і в деяких людей, була природна схильність не боятися вчити мови. Дуже важливою є психологічна розкріпаченість. Бо дуже часто люди скуто почуваються і не можуть говорити, якщо вони відчувають, що не знають досконало мови».

Не мав і краплини української крові, але почувався українцем

Походив Агатангел Кримський з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати шляхтичкою з Білорусії. Незважаючи на те, що Агатангел не мав і краплини української крові, відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем. Любов до української мови йому прищепили Павло Житецький та Михайло Драгоманов ще у колегії Павла Ґалаґана, де Кримський навчався підлітком.

«Він принципово вважав, що необхідно спілкуватися українською мовою. – розповідає Мирослава Тарахан. – У часи Російської імперії це було неприйнятно. Але Агатангел все одно говорив українською і французькою, чим, напевно, дражнив своє оточення».

Пізніше основною мовою не лише свого спілкування, а і наукової та творчої праці Агатангел Кримський свідомо обирає саме українську. Його збірка поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та його власні переклади арабських поезій українською мовою. На думку дослідників, збірка Кримського є унікальною пам’яткою літератури. Вже 1910 року про вченого-орієнталіста як про «високоталановитого поета» і «дуже оригінального повістяра» пише Іван Франко.

Дослідник вважав, що українська мова яскраво означилась вже в XI столітті

З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, де працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським. Окрім іншого, Агатангел Кримський залишив по собі унікальні дослідження української мови, які виклав, зокрема, у працях «Українська граматика», «Нариси з історії української мови».

Академік Кримський вів запеклу полеміку з російськими вченими, адже вважав, що українська мова уже в XI столітті існувала «як цілком рельєфна, певно означена, яскраво індивідуальна одиниця».

У 1941 році постановою НКВС Кримського оголосили «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля».

Його разом з іншими українськими патріотами заарештовують і відправляють до кустанайської в’язниці в Казахстані. Уже невдовзі він помирає – за однією з версій дослідників, унаслідок жорстоких тортур.

У Києві, 17 січня, в Національному музеї літератури (розміщеному, до речі, у приміщенні колишньої колегії Ґалаґана, де навчався Кримський) відкриють виставку до 140-річчя дослідника.

В експозиції вже тепер можна побачити щоденники Агатангела Кримського, автографи творів, листи та прижиттєві видання його творчого й наукового доробку.

=============================================================

Агатангел Кримський

ВЕСНЯНА РОЗМОВА
Весна вже надворі! І гріє, і світить
Ласкавее сонце.
Весняне повітря потоками лине
У хатнє віконце.
Бігаймо з хатини! Яка ж то принадна
Лука молоденька!
З сусіднього гаю летять чарівницькі
Пісні соловейка.
Привітно несе течія-дзюркотонька
Прозорую воду.
Журчить-повідає чудовую казку
Про дівчину-вроду.
Вітрець подиха, розливає нам силу
Новітню по крові.
З фіалки й конвалії пахощі дишуть
І звуть до любові.
І сонце, й лука, й течія, й соловейко,
І вітер, і квіти —
Вмовляють і кличуть: «Кохати!.. Любити!..
Кохати!.. Любити!..»
Лю-би-ти... ко-ха-ти... О ні! Не для мене
Обійми жіночі!
Ні в зиму, ні в весну мене не приваблять
Жіночії очі.
Запашне повітря та вітер весняний
Зовуть до кохання?!
Це легіт для тебе, мені ж він доносить
Мужицькі стогнання.
Тобі про кохання торочить фіалка
И південнії квіти.
Мені ж вони шепчуть: мужик безталанний
Без хліба й просвіти.
Тобі дзюркотонька нагадує любку!
Немов на наругу,
В ній бачу я тільки мужицькії сльози
Та вічную тугу!
Нехай соловейко верзе про кохання,—
Дурненька пташина!
У мене коханка, у мене є любка,
То — рідна країна.
До неї горнуся, її поцілунком
Уп'юсь до сконання.
О друзі! Чи є що на світі солодше
Од цього кохання?

СВЯТЕ КОХАННЯ
Ідилія
Обновилась, яко орля,
Юность мого серця;
Розпустила душа крила;
Пісня ллється, ллється... (Куліш)

Так! тільки божество бува таке блаженне
З любові я святий!., святе моє кохання!
І де ж на світі є хтось інший, окрім мене,
Щоб мав такі, як я, шляхетні почування?
Хай скептики речуть: «Є тисячі! стидався б!
Твої чуття ні кращі, ані гірші....»
А я, мов гімназист, що вперше закохався,
Із пафосом пишу наївно-щирі вірші:
***
І весело і страшно...
І радощі, і сум...
Затемнюється розум
З усяких п'яних дум.
Що ж діється зо мною?
Я в пеклі чи в раю? —
Та ні! Я загадався
Про милую свою!
Невже ж таки направду
Мене кохаєш ти?
Невже ж на світі долю
Я зміг таки найти?
***
Літав соловейко в рожевий городчик,
Кохав-бо він рожу,
А поруч коханки він навіть не бачив
Тернину негожу.
Та знудилась квітка от пташчиних співів,—
їй щирості хтілось,
Відради, розваги... 1 от — до тернини
Вона прихилилась.
Щасливеє терня спершу аж боялося
Долі такої...
Чи треба розказувать повість кохання
Мойого та Зої?
***
Сидю я в самотині,
Та не з журбою:
Якщо мене ти любиш,
То ти зо мною.
Ні лащень, ні обіймів

Мені не треба:
Я ж знаю: ти кохаєш,—
І я — цар неба.
***
Жахавсь я любові,— гадав, що кохання
Нам працю спиняє.
Аж бачу я, любко, що й крихітки правди
У тому немає.
Тебе ж я кохаю, а чую, що в мене
Подужчали руки;
Ще більше душа моя лине до світла
Знаття і науки.
***
Дивись на тую зірку: Ото моя.
А поруч неї друга:
Ото твоя.
В тих зорях ми й по смерті
Зійдемся знов,
Ізнову нам засяє
Свята любов.
***
Мій краю! за тебе прийнять не лякаюсь
Найгіршого лиха,
Бо всякеє горе, недоля, скорбота
Тепер мені втіха.
Дурниця всі рани'й душевні, й тілесні,
З нудьгою чи з кров'ю:
Бо знаю я серце, що всі мої болі
Погоїть любов'ю.
***
Так пишуть школярі... А що ж робити:
Я знов дитина!
Рефлексіє, щезай! бо час — радіти:
Така година!
***
Гей, вінок,
Кучерявий од квіток!
З рожі квіт
Заховавсь під гіацинт.
Ой, не білая ж то рожа:
Біла жіночка, хороша.
Гіацинт, що так навис,—
Пасма темних кіс.
Море, грай!
Білий замок обмивай.
Хвиля йде,—
Білий замок аж гуде.
Ой, не синяя ж то хвиля,
А хвилястая мантиля;
Мармуровий замок звуть Білосніжна грудь.
***
СЕРЕНАДА
Лягає тінь вечірняя
На небо голубе...
Зійди ж, моя ти зіронько,
Я жду, я жду тебе!
Щебечуть між бананами
Співці солодких мрій...
Заждавсь я, сива горлинкої
Виходь, виходь мерщій!
Затишную альтаночку
В лавровому саду
Я вистелив трояндами
***
(З Гете)
Я покинув хату любки
І ступаю тихо вниз
Серед сутінку нічного
У густий, розлогий ліс.
З-поза гілля ллється місяць;
Вітерець не шелестить;
А з похилених берізок
Свіжий ладан капотить.
Скільки щастя й осолоди
Я з такої ночі п'ю!
Скільки тихої відради
В душу лащиться мою!
Ну, й чого б іще бажати!—
А зачув би любчин клич,—
Дав би тисячу тих нічок
За єдину з нею ніч.
***
(Іспанський романс)
З-поза срібного туману
Хвиля срібного фонтану
Плеще та бринить...
Сад дрімає... Тиша... Темно...
Чи не тінь отам таємно
Ледве шелестить?!
Бачу постать... Легкість стану...
Так! се ти, моя гітано!
Серцем чую я!
Довго ждав я, повний муки...
О! впади ж мені на руки,
Милая моя!..
***
Гарячий шепіт з-поміж листя,
Із полутьми.
Під виноградною лозою
Сиділи ми.
Лукаво шелестіли пальми;
П'янів весь сад.
І я не знав, чи ти солодша,
Чи виноград.
Кінець «Святому коханню». (Заслона спадає)

====================================================
* * *
Горді пальми. Думні лаври...
Маніячливий кипарис.
Океан тропічних квітів...
Ще й цвіте цитринний ліс...

Я хитнувсь, бо наче впився
З аромату тих квіток.
Аж погляну: коло пальми
Простий житній колосок.

"Гей, земляче! — шепче колос,
Похилившись на стебло.—
Ми чужі для цього раю,—
Що ж сюди нас принесло?"
1898

=====================

* * *
Забрався я на шпиль... Внизу носились хмари...
Дививсь у далечінь: на море, на Бейрут.
Тут глетчери, зима, а там буяють чари...
Палючий, дивний край!.. Чудовий райський кут!

Леліється Бейрут... Блискучий сад тропічий,
Де пальма розрослась на килимі з лілей!
І ллється аромат гарячий, наркотичний
З п'янючих тубероз, розкішних орхідей.

Дивлюсь і на Ліван... там дише прохолода...
Зеленая лука... Пахучая роса...
Смолистий свіжий ліс... Могутняя природа...
Рожевії гаї... Весняная краса!

А тут, над хмарами, куди отсе я скрився,
Глибокії сніги та скелі ледяні.
І з-під тії кори синенький ряст пробився
Та й тихо-лагідно всміхається мені.

Дужіша від кедрин — ся квіточка бліденька;
Поборює зиму і крижаную луть.
Така — моя любов: горить собі тихенько
І, не палаючи, пропалює всю грудь.
1900

==============

А.Кримський

В ГОРАХ ЛИВАНСЬКИХ
Влітку
Скали... Кедри... Скоро й вечір.
Я сумна стою.
В'ється стежка... Ох!.. чи йтиме ж
Той, кого люблю?..

Тінь в долинах... Верхогір'я
Наче золоте...
Гасне сонце... Тоне в морі...
Любий! де ж ти?! де?!

Впала ніч... Шакали виють...
Вітер... Мов зима!
Я всі очі прогляділа,—
Милого нема!
1897

============

Агатангел КРИМСЬКИЙ

З ГАЙНЕВИХ ПІСЕНЬ

Я квітку кохаю. Котрую ж – не знаю
І гину з нуди.
Побачу цвіточок, дивлюся в віночок.
Щоб серце знайти.
Все пахне, розквітло…
Вечірнеє світло…
Лящить соловей…
Шукаю я серця, що любо так б’ється,
Не так, як в людей.
Лящищ, соловію?.. Я все розумію
З жальких твоїх дум.
В обох нас знемога, і сум, і тривога,
Тривога і сум.

***

Джерело: 

http://www.osvitadon61.com.ua/biblioteka/uchebnik/content/tema_46.htm

http://www.radiosvoboda.org/content/article/2276061.html

http://www.ukrcenter.com

http://www.day.kiev.ua

http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=191127&mainlang=ukr

http://lesiaukrainka.crimea.ua/agatangel.htm

http://pysar.tripod.com/Krymskyj/index.html

http://poetry.uazone.net/agatan.html

Предмети: Українська література, Історія

Класи: 7 клас


Скопіювати посилання для вставки у веб-документи (на сторінки сайтів):

або додати публікацію в соціальні сервіси:

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі

Показати всі коментарі