ДОЛЯ МОЄЇ РОДИНИ В ДОЛІ УКРАЇНИ
МЕТА:
розвивати уявлення дітей про родину як невід”ємну частину суспільства, про зв”язок поколінь в родинах, родинні обереги та традиції; виховувати почуття патріотизму, гордості за своїх предків, шанобливе ставлення до членів родини, впевненість в кращому майбутньому Батьківщини; формувати соціальну, комунікативну компетентності, компетентність творчої діяльності.
Обладнання: виставка малюнків “Моя сім”я”, фотовиставка “Моя родина”, “Родовідне дерево родин 3 класу”, , прислів”я про родину. Батьківщину, відношення між членами родини; українські вишиті рушники, українські костюми для дівчаток, святковий коровай, пісні, ”, живі квіти, класна кімната святково прикрашена,презентації родин класу,презентація учнів 3 класу
« Хто це?»
Вчитель :
- Добрий день, шановні гості, діти! Запрошуємо вас всіх на хліб, на сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на наше родинне свято “Доля моєї родини в долі України”
Вчитель:
- Щасливі ми, що народилися на такій чудовій мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, Батьківщини.
Учні:
- 1.Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
До нас на свято, в 3 клас!
- 2.Доброго дня мовим за звичаєм.
Всі ми вам щастя, здоров”я,зичимо
Кожної днини
миру і злагоди вашій родині!
- 3.Моя Батьківщина – це наша сім”я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідусь і я,
Всі рідні і друзів багато.
(заходить дівчинка в українському костюмі з короваєм)
- 4.На рушнику лежить хліб. Кажуть у народі: хліб всьому голова, годувальник!
- На рушнику і донині підносять хліб – сіль дорогим гостям.
- Якщо хочеш зустріти гостя щиро і привітно, то стрічай його короваєм з рушником.
- Шанобливо хліб підносим і , уклонившись, щиро просим: любий гостю наш, приймай дружби символ – коровай!
( пісня “Зеленеє жито”)

Учні:
- 5.Любі друзі, хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм
- 6.Батько, мати, брат, сестричка
І всі члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
- 7.Українцем я зовуся
І цим іменем горжуся,
Бо козацький в мене рід
Здавна славний на весь світ.
- 8.Українка я маленька,
З України батько й ненька,
На Вкраїні вся родина,
Всім нам мати – Україна.
- 9.Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім”ями.
- Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми – частинка всього цього нам рідного і близького.
Учитель:
- Справді, це щастя, що можемо торкнутись до джерела нашої історії, вивчати її, свій родовід. Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. Протягом двох місяців ми працювали над проектом “Доля моєї родини - в долі України”, І сьогодні ми підведемо підсумки цієї роботи на нашому родинному святі.
Девіз нашого свята:
“Будь – яка дорога починається з перших кроків, будинок з фундаменту, а людина стає людиною тільки в родині”
- Що ж таке родина ? Діти пошукової групи “Дослідники” підготували прислів”я та приказки, сенкани про рід, родину. Адже вірно сказано, що
… Немає
Мудріших, ніж народ, учителів –
У нього кожне слово – це перлина…
(діти зачитують підготовлені прислів”я, сенкани)
Учні:
- 1.Родина – це всі рідні – діти, батьки, батьки батьків, діди – прадіди, родичі, які складають родовідне дерево.
- 2.Мама – найкраща людина у світі,
Знають це всі і дорослі, і діти
Морок не ляже на рідний поріг,
Мама не пустить, вона – оберіг!

3. Татку, татусеньку, таточку, татку,
Кращого в світі немає навкруг.
Таточку, хочу тебе я обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг
- 4.І до дідуся іду по науку:
Діду, дідусю, навчи в світі жить.
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком біжить
- 5.Це моя бабуся, до якої притулюся.
Все бабуся зрозуміє.
Поцілує. Пожаліє .
Бо бабуся – охорона,
Від хвороб всіх оборона.(
- 6.Як нема бабусі, як нема матусі,
Татуся і дідуся, є ще вчителька .
Я до неї пригорнуся
І про все їй розкажу, бо учительку люблю
- 7.Родина – це нетільки рідні, родичі. Це і клас наш, і школа, і весь народ український.
- Презентація « Вгадай хто це?»
- Вчитель
- Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих.
- Зараз ми – учні 3 класу! Як багато ми вже знаємо, вміємо.Ми вчимося жити в колективі, довіряти одне одному, відповідати за свої вчинки.
8.Ми, діти – дивні квіти –
Зросли у світлу днину.
Як же серцем не радіти:
З”єднались ми всі в одну родину!
9.У класі створили ми шкільну сім”ю,
З якою нам багато років крокувати.
Вчимося разом “біди” лікувати
І добре слово вчасно проказати.
Вчитель
- Ми зібрала матеріал і виготовили “Родовідне дерево нашого класу”, куди ввійшли всі 9 родин учнів нашого класу.
Ми можемо з гордістю сказати : “Мій клас – моя родина”
Діти читають свої «Дерева роду»
Презентації родин
Вчитель
- Мама, матінка, матуся, ненька. Одне єдине слово, а скільки воно значить для кожного з нас. Немає друга ближчого й ріднішого, ніж мати. Всі наші радості й печалі, мрії і прагнення – разом з нею. Мама – це лагідна вдача, тепло, невичерпна ласка, берегиня роду, родини.
- Батько – голова роду, родини. Разом з мамою вони бережуть звичаї своїх попередників, встановлюють власні родинні традиції.
Хочу розповісти про один звичай нашого народу. В давнину, коли з дому йшов десь далеко син, батько на війну або в похід, йому давали в дорогу вишитий мамою рушник, який оберігав від нещастя. Вишиті рушники – обереги роду, всіх членів родини.
( танок з рушниками )

Учні:
- 1.На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім”я
- 2.В щасливі і тяжкі години,
Куди б нам не стелився шлях,
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.
- 3.Хоч би куди дорога завела,
Думки мої із рідною землею.
Бо тут мій дім і тут моя рідня,
І тут священні предківські могили,
Душа моя не прожила б і дня
Без тих країв, які мене зростили.
- 4..Я їх люблю, і поки буду жити,
Трудитиму і розум свій, і руки,
Щоб на землі, яку я так люблю,
Жили щасливо діти і онуки.
5. Аби вони у славі і добрі
Своїх дітей ростили,
Продовжували рід свій на Дніпрі
І шанували предківські могили.
Учні:
6.Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов”я.
А ми народ – зернина до зернини,
В біді і в щасті ми – одна сім”я.
- 7.Немає України без тополі,
Як і нема без сонця сяйва дня.
Ти без коріння – перекотиполе.
А корінь там, де вся твоя рідня.
- 8.Гарно свято ми зустріли.
Бажаєм вам здоров”я й сили,
Нових веселощів й утіх,
Хай дзвенить наш сміх!
Й на цьому слові : бувайте здорові!
Бажаємо щастя, здоров”я на довгі літа!
- 9.Донечко, синку, сестрице, братусю,
Дружна, весела, велика сім”я!
Таточку, мамочко, бабусю, дідусю –
Мій оберіг і родина моя!
( пісня “ Родина”)
Учитель: ось і закінчилося наше свято. Але не закінчується дослідницька робота про ваші родини. Ми будемо чекати нових історій, розповідей, повідомлень. Ми продовжимо вивчати свій родовід і ще не раз зустрінемося на святі родини. Тож, ми не прощаємося. До нових зустрічей.

Предмети: Виховна робота

Класи: Початкова школа