Матеріал можна використати як сценарій виховноно заходу , або як концертну програму, присвячену Дню Перемоги. Розраховано на учнів старих класі, драматичних гуртків та студентську молодь.

Сценарій свята «Згадаємо далекий 45-ий»

Виховний захід для 8-11 класів

Мета: Збереження памяті про захисників Вітчизни, активізація патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.Вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни.Розширення знань учнів про художні твори, присвячені воєнній тематиці. Розвивати художній смак.

Сцена прикрашена. На заднику сцени плакат. Перша і друга куліси закриті, це зона «спогадів». Дія починається на авансцені.
Звучить музика «День Победы»сл Харитонова, музика Тухманова. На сцену виходить ветеран. Він у цивільному костюмі, на піджаку ордени і медалі, орденські планки.

Ветеран: (повторюючи слова пісні) Так, День Перемоги з сивиною на скронях, сивина на скронях нашої перемоги…Ще б пак, їй сьогодні 65 років. Ось я встав до схід сонця і пішов зустрічати її 65 ранок, квіти поклав до Вічного вогню, Невідомому солдатові вклонився. А коли вийшов до Кам’яного мосту, згадалося: в такий же світанковий час стояв я на цьому ж місці, схудлий після госпіталю і зовсім ще молодий. Був перший ранок Перемоги…
(Сідає. Звучить музика, на заднику спалахують салюти.)

Читець: Бродить по вечерам,
От света жмуриться,
Искать повсюду мирне приметы,
Смотреть, как на распахнутые улицы,
Сгорая в воздухе, пикируют ракеты…
Четыре года лягут на ладони
Простором гор, лесов, полей, долин.
Можайск и Франкфурт, Одер и Задонье,
Одесса, Подмосковье и Берлин.
На Театральной площади светло,
Гремит салют,
Дрожит кремлевский камень,
В оконных рамах дребезжит стекло,
Бьют тысячи орудий. Вспышки. Грохот.
Счастливых слез нельзя перебороть.
И в этот миг великая эпоха,
Эпоха мира обретает плоть.
(На сцену виходить школярка з букетом квітів)
Школярка: (до ветерана) Доброго ранку.
Ветеран: (Здивовано) Доброго ранку.
Школярка: Ну ось ви й прийшли.(Простягає ветеранові букет квітів) Вітаю з днем Перемоги (декламує)
Сорок перший, сорок п’ятий
Знає місто і село.
А для бувшого солдата
Ніби вчора це було.
Ветеран: (беручи квіти) Спасибі, зачекай, а ти хто?
Школярка: Я Оксана Петренко.
Ветеран: Слухай, Оксана Петренко, чому ти ходиш тут так рано одна , без батьків? І, по-друге….
Школярка: Це вже буде по-третє.
Ветеран: Ну добре. Нехай буде по-третє, звідки ти мене знаєш і чому ждеш тут. Адже я сам не знав, що прийду саме сюди.
Школярка: Все дуже просто. Адже ви ветеран Великої Вітчизняної війни?
Ветеран: Ветеран.
Школярка: Тому я вас тут і жду! Ви потім підете на зустріч з однополчанами, будете згадувати, як все було…
Ветеран: Ну і…?
Школярка: Вам тоді зі мною говорити ніколи буде. А я знала, що обов’язково зустріну ветерана, який буде рано вранці ходити вулицями і згадувати…
Ось ви і згадуйте, тільки вголос. Добре?
Ветеран: Розумієш…? Спогади, це така штука… Людині з ними треба іноді побути один на один.
Школярка: Значить спогади вам одному? А зі мною не поділитесь?...
Ветеран: Добре. Давай домовимось так: ти будеш сидіти тихо-тихо, і не станеш мене перебивати, і не станеш підганяти, якщо я зупинюсь…
(Сідають на лаву біля куліси.Затемнення, чути розриви бомб, виття снарядів, на кулісах видно промені прожекторів.Звучить пісня «Священная война» сл.Лебедева-Кумача, муз. Александрова.
Відкриваються куліси.Солдати йдуть на фронт, прощаються з рідними, проходять за куліси. Один з бійців зупиняється, оглядається на ветерана.)
Школярка: Це хто?
Ветеран:Це я…Як же давно це було…

Боєць: Сорокове, роковые,
Свинцовые, пороховые…
Война гуляет по России,
А мы такие молодые.
(Закриває за собою завісу)
Читець: Їх атака вночі чекала.
І в землянці біля вогню
Чом, не знаю, вони співали
Задушевну пісню сумну.
В пісні цій про гармонь ішлося,
Про кохання, про рідний дім,
Про сніги в лісах Підмосков’я,
Про життя, дороге усім.
(Відкривається завіса.Внутрішній вигляд землянки. Біля вогника бійці співають пісню «В землянці» сл.Суркова, муз Лістова. Завіса закривається.)
На авансцені читець читає вірш «Жди меня» К.Симонова .
(Завіса відкривається. На сцені боєць)
Боєць: Кто сказал, что нету места
Песне на войне?
После боя серце просит
Музики вдвойне…
Пісня «Смуглянка» Муз Новикова, сл Шведова.
Читець читає уривок з поеми О. Твардовського «Василик Теркин» -«Гармонь

Читець: Уже весна ішла землею,
І навкруги буяли квіти.
А тут війна гримить громами,
А їм так хочеться дожити…
Пісня «Последний бой» муз Тухманова
(Відкривається завіса.На заднику сцени пам’ятник.)
Читець: В степах над Волгою шумлять
Сумні берези і ялини,
Де край доріг в могилах сплять
Сини Росії й України.
Сплять вічним сном богатирі,
Вони ішли шляхами грому.
Їх не діждались матері
Живими із війни додому.
Біля Дніпра в журбі стоять
Тополі й верби молодії,
Де край доріг в могилах сплять
Сини Вкраїни і Росії.
Школярка: (до ветерана) А цей боєць чому не з усіма?
Боєць читає вірш О. Твардовського «Я убит подо Ржевом»
(Закриває за собою зону «Спогадів» і зникає.
Ветеран: Вони залишилися вічно молодими…(задумався)
Школярка: А тепер ви про що згадали?
Ветеран: Про 9 Травня 1945 року.
(Відкривається завіса.На сцену вибігає боєць і кричить)
Боєць: Братці, товариші! Війна закінчилась! Ура! (Загальні вигуки, стрілянина. Бійці шикуються клином)
1 Боєць: Нас недужно жалеть,
Ведь и мы б никого не жалели,
Мы пред нашим комбатом,
Как пред Господом-богом-чисты.
На живых порыжели
От пота и крови шинели.
На могилах у мертвых
Расцвели голубые цветы
2Боєць: Пусть живые запомнят
И пусть поколения знают
Эту, взятую с боем,
Суровую правду солдат.
И твои костыли.
И смертельная рана сквозная,
И могилы над Волгой,
Где тысячи мертвых лежат.
3Боєць: Это наша судьба,
Это мы с ней ругались и пели,
Поднимались в атаку
И рвали над Бугом мостты
Нас не нужно жалеть.
Ведь и мы б никого не жалели…
Мы пред Родиной нашей,
И в трудное время чисты.
(Відкривається завіса, на сцені учасники виступу)
1 Читець: Відгриміли давно вже гармати,
Переможно звучать салюти.
Посивіли бувалі солдати,
Та ніхто і ніщо не забуті.
2 Читець: Скільки раз не спали ночами,
Скільки раз копали окопи,
Скільки раз зустрічались з смертями,
Під вогнем пройшли пів Європи.
1 Читець: В травневі дні, бійці-однополчани,
Ви згадуєте пройдені дороги.
Отож прийміть уклінно це вітання
З днем слави нашої – Днем Перемоги.
(Звучить пісня «День Перемоги» сл.Харитонова, муз.Тухманова.
Ветеранам вручають квіти)

Предмети: Виховна робота

Класи: Середня школа