Сценарій цього свята мохжна використати для святкування свята осені в школі для учнів 1 - 4 класів. Свято складене для уваги великої аудиторії.

(На сцену виходять господарі свята – пан Гарбуз і пані Диня)
пані Диня. Коли з дерев всі листочки злітають,
Коли вже на південь птахи відлітають,
Коли небо сіре, холодний дощ ллється,
Оця пора року як зветься?
пан Гарбуз. Осінь, осінь! Чарівна і дивна
В дивограї кольорів горить.
Неповторна, гарна, як царівна,
У намисті горобин стоїть.
пані Диня. Гляньте! Листячко яке барвисте:
Жовте, червонясте і руде!
Небо — синє-синє! Чисте-чисте!
І немає хмароньки ніде!
пан Гарбуз. Справді, осінь дуже гарна й мила,
І краси багато так у ній.
Все довкіл вона позолотила,
Тільки придивитися умій!
пані Диня. Відлетіли пташки, відлетіли
У далекі і теплі краї.
Нам порожні гніздечка лишили
Й пісеньки всі найкращі свої.
Ті пісні в наших думах тісняться
І в серцях ніжно-ніжно бринять.
Виконується "Осіння пісенька".
І
Осінь настала – пожовкла трава,
Дощик в гаю капотить.
Мокне діброва зелена така
Золотом вкриється вмить. (Двічі)
ІІ
Птахи в далекі краї відлетять,
Сумно та холодно їм.
Меншають дні – ночі тихі стоять,–
Літо тепленьке – прощай! (Двічі)
Диня. Осінь чарівними барвами квітне,
Тепла буває, суха і привітна.
Жовта, червона, зелена, руденька,
Ще золотава, гаряча й тепленька.
Радує квітами і кольорами,
Сяють жоржини ясними вогнями.
Ще хризантеми цвітуть до морозу
І не страшні їм холодні прогнози.
Осінь буває чудова й чарівна,
Сонячна, сяюча, світла і дивна.
Учень. Часом проллється рясними дощами,
Сумно зітхне, не порадившись з нами.
Холодом різко не в пору повіє,
Сірою стане. І це вона вміє.
Учень. А коли дощик щодень накрапає,
Колір чарівний у неї зникає.
Осінь тоді сіра-сіра, байдужа,
Сонечко навіть світити не здужа.
Учень. От яка осінь на світі буває,
То сяє сонцем, то дощ накрапає.
То вона світла, барвиста, чарівна,
То сіра-сіра, сумна й непогідна.
Але у ній хоч коли та красиво!
Осінь — чарівність! Осінь — це диво!
пані Диня. В час осінній є дивні секрети -
Все у золоті: ліс і гаї.
Творить осінь чарівні букети —
Лиш збери їх у руки свої.
Ось дубовий листок, тут — кленовий,
Листя золотом дивним горить.
Ще ромашку — й букет пречудовий
В нас у кожного вийде за мить.
(Діти-Листочки входять до зали і танцюють під музику.)
Листочок 1. Ой, як гарно навкруги!
В золоті сади, луги.
Листочок 2. Хто нас так розмалював?
Одяг хто подарував?
Листочок 3. Уночі, як нам ще спиться,
Ходить гарна чарівниця.
Листочок 4. А сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Листочок 5. Як лише чого торкнеться,
Так те золотом заллється.
Листочок 1. Ця красуня – чарівниця
Осінню зоветься.
(Виходить під музичний супровід Осінь з букетом осінніх квітів, а листочки сходять зі сцени.)
О с і н ь. Я — Осінь. Пора надзвичайно чарівна.
У барвах казкових ліси і поля.
Я тут господиня, я Осінь-царівна.
В моїм володінні земля.
Три місяці маю собі на підмогу.
Це Вересень, Жовтень - мої трударі.
Листопад завершує нашу дорогу
І зменшує сонця вгорі.
І довшає нічка, стає холодніше.
Пора прощавання скоро прийде.
Заплачуть дощі все частіше й частіше,
І чарів не стане ніде.
Покличу-но місяців я на розмову -
Зустрітись пора нам прийшла.
Роботу вони всі зробили чудову,
За кожного рада була.
їм разом зустрітися не випадало,
В роботі спливали всі дні.
Було в них завдань і роботи чимало,
І час пролітав, як пісні.
(Осінь співає пісню «Осінь»
І
Осінь, осінь, осінь!...
Медом пахнуть роси.
Журавлі курличуть в небі
Та вітри голосять.
Не дзвенять в садочку
Птичі голосочки.
Сняться зоряному полю
Квіти й колосочки.
ІІ
В лузі при долині
Плаче тополина,
Загорілась над рікою
Червона калина.
Тьмяно сонце світить,
А на голих вітах
В’яже осінь рукавички
З бабиного літа.
Осінь під музику кружляє, розсипає осінні квіти навколо себе і кличе місяців. Вони заходять з різних боків.)

Вересень. Ми за запрошення вам дякуєм сердечно,
За хліб пахучий і сердець тепло.
Жовтень. Ми піднесем дари природи, безперечно,
Щоб радісно із нами вам було.
Листопад. Дарую я вам кетяги калини,
Якраз достигли у холодні дні.
Калина ж наша — символ України,
Про неї у народі є пісні.
Вересень. Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.
Жовтень. Ну, а я все, що лишилось довше достигати —
Це капуста головаста і гарбуз пузатий.
Моркву гарну, солоденьку, буряки цукрові,
Щоб були всі люди ситі та були здорові.
Л и с т о п а д. Ну, а я зорю земельку, як пройду полями.
Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.
У городах та садочках приберу красиво,
Щоб цю зиму перебути на землі щасливо.
пані Диня. Спасибі, Осене, що в гості завітала,
і місяцям осіннім вдячна я.
Цієї зустрічі давно ми всі чекали.
Й родина задоволена моя.
О с і н ь. Я рада, діти, що зустрілась з вами,
Ви осінь любите, як казку чарівну.
Ще славите мене і віршами, й піснями,
Й малюєте картину не одну.
Тому і я створила гарну казку,
Красою й барвами порадувала вас.
Тож заспівайте, діточки, будь ласка,
У цей святковий неповторний час.
(Діти виконують пісню про осінь. Виходить художниця).
Художниця. Я художниця, придивляюся до краси осіннього пейзажу. А осінь така чарівна, така гарна, що сповнює серце добром.
Осінь. Ми й тебе запрошуємо до нас, адже ти художниця і вмієш по-особливому бачити красу природи, вмієш передати її характер і настрій.
Художниця. Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
Всюди барви осені теплі і чудові.
І ліси приваблюють різнокольорові.
А в повітрі пахощі із полів і саду,
Все з городів звезено, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті і в сараї.
На столах у кожного пишні короваї.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові.
Осінь. Дякую за добрі слова. Але без людської щоденної праці не було б стільки дарунків. Бо ж правильно народ підмітив: без труда нема плода.
Виконується пісня "Збирай урожай"
І
Ми корзиночки несем,
Дружно з піснею ідем.
Гей, збирай урожай
І на зиму запасай.
Гей, так, ти збирай
І на зиму запасай!
ІІ
Кукурудзу ми зберем,
Спілих соняхів нарвем,
І горох про запас –
Урожай хороший в нас!
Гей, так, про запас,–
Урожай хороший в нас.
пані Диня. Чудова осінь! І така чарівна!
У золоті дерева всі стоять.
І трішки сумно, якось ніби дивно.
Що всі листочки з дерева злетять.
пан Гарбуз. От небо знову стало волошкове.
Така краса і простір угорі!
А різнотрав'я, ніжне і шовкове,
І так приємно восени мені.
(На сцену виходить Небо.)
Небо. А що ж про мене нічого не кажете?
Я - Небо!
Від мого стану і краса, і сум, і радість, і щастя.
Чарівне небо в різну пору
І полюбляють мене скрізь.
Ти підніми голівку вгору,
В бездонне небо подивись.
Воно міняється щомиті:
В нім незабудок ніжний цвіт,
То цвіт у нім волошок в житі,
А то, немов усе горить.
То колір моря в нім синіє,
То біла хмарка там пливе.
А іноді воно сіріє
І сердиться, немов живе.
То дощиком воно проллється,
Бо хмара грізна в нім пливе.
А то - відразу засміється
І в нім веселка оживе.
Художниця. А й справді, небо прекрасне в будь-яку пору.
Воно посилає нам радість і щастя, а іноді сіє тривогу і страх, але все одно завжди чарівне. А восени небо бездонне, синє, блакитне. Як можна не захоплюватися ним?
пані Диня. Як на небі сонечко
-Можна йти гуляти,
І стрибати, й бігати,
І в піжмурки грати.
пан Гарбуз. А як небо хмуриться,
Дощик накрапає,
Парасолька всіх малят
Від дощу сховає.
( Виконується танець з парасольками.)
О с і н ь. Ой, дивіться під пеньочки
Поховалися грибочки.
Гей, красавці лісові,
Я запрошую вас сюди.
(Звучить пісня «Грибочки», на лісову галявину, танцюючи виходять різні грибочки.)
І
Під берізки, під дубки,
Заховалися грибки.
Поливали їх дощі,
Щоб смачні були борщі. (Двічі)
ІІ
У червоних шапочках
Мухомори в крапочках,
Хай собі вони стоять,
Їх не будемо збирать. (Двічі)
ІІІ
Під ялинкою рядком
Сплять лисички під містком,
Їх ми будемо збирать,
Наших друзів частувать. (Двічі)
Рижики. Ліс — це наш дім
І нам затишно в ньому!
Нам весело тут,
Мабуть так, як нікому!
Мухомор. Нас дощик полив
І зростаєм ми швидко!
Ти вчора ходив
І було нас не видко!
Лисички. А зараз з'явились,
Неначе з води:
Опеньки, лисички!
Поглянь хоч куди!
Опеньки. Ось там - боровик
Біля тої осички!
А ось мухомори,
Поганки, лисички!
Б о р о в и к. І ти не лінуйся,
А зранку прийди,
В траві на галявині
Нас віднайди!
(На галявину вибігають дві веселі білочки).
Білочки. Ми прудкі, веселі білки
Скачем з гілки ми на гілку!
Знаєм всі грибні місцини,
Робимо запас щоднини!
Робимо харчів запас -
Не страшна зима для нас!
(Маслята придивляються вдалечінь і щось побачивши, звертаються до грибочків.)
Маслята. Гей, грибочки, йдуть малята!
І дівчата, і хлоп'ята.
В них і кошики, й торбинки,
Всі ховайтесь без зупинки!
Мухомор. (Пихато відповідає білочкам).
Я ховатися не буду!
Хай побачать мене люди!
Бо я в лісі самий гарний
І невже зростав я марно?
(На галявину забігають діти і починають роздивлятися навкруги). Дівчинка. Прийшла грибна пора -
До лісу дітвора!
Де смачні гриби, ми знаєм!
Зараз хутко назбираєм!
Хлопчик. Подивіться, що за чудо!
Скільки тут грибів усюди,
А оцей такий красивий
І смачний, мабуть, як диво!
(Білочки хутко підбігають до хлопчика і заважають йому зірвати мухомор. Хлопчик здивовано відходить вбік. До них тим часом підходять інші діти.)
Перша білочка. Не бери його, хлопчисько!
Не підходь до нього й близько!
Мухомор на вид нівроку,
Але матимеш мороку,
Бо отруйний гриб цей дуже!
Обминай його, наш друже!
Друга білочка. А ось це - бліді поганки,
Теж отруйні громадянки!
Навіть оком не моргнеш,
Як в лікарні будеш теж!
Перша білочка. Щоб іти гриби збирати,
Треба вам, малята, знати,
Що гриби бувають різні,
А то потім буде пізно!
Друга білочка. Якщо з розумом збирати,
То узимку можна мати
Добрі страви із грибочків:
Сушених, солоних в бочці!
Перша білочка. Подивіться, ось лисички —
Заховалися сестрички!
їх з собою заберіть
Та на сонці посушіть!
Друга білочка. Це опеньки, як хлоп'ята,
Наче вбралися до свята!
Хутко стрибайте в торбинку!
Швидко, швидко, без зупинки!
Перша білочка. Під листочком печериці:
Дуже гарні, білолиці!
Теж до нас сюди ходіть
І сестриць своїх ведіть!
Друга білочка. А це дядько — боровик,
В нас він до поваги звик!
Ох, як гарно він смакує -
Кожен в нас його шанує!
Хлопчик. Дякуємо вам, сестрички!
За опеньки, за лисички.
Що ви нас застерегли —
Отруїтись не дали!
Дівчинка. А поганки й мухомори
Ми не пустим до комори.
Діти (разом). Ось грибочків ми набрали,
Білки нам допомагали!
Буде смакота усім -
І дорослим, і малим!
О с і н ь. А тепер час і про дари мої згадати. Спробуємо деякі назвати.
Загадки.
— Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква).
— Сидить Марушка в сорока кожушках. (Капуста).
— Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля).
— Під землею пташка кубло звила, яєць нанесла. (Картопля).
— Має шкур сім, витискає сльози всім. (Цибуля).
— Є шапка, але голови нема. Є нога, але без черевика. (Гриб).
— Жовтий, круглий, головатий, Весь перистий та бокатий. Він дітей багато має, їх гуляти не пускає.
Діти. (хором). Гарбуз.
З'являється Гарбуз і виконується інсценізація української народної пісні "Ходить гарбуз по городу".
1
Ходить гарбуз по городу
Питається свого роду:
- Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
2
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові. (Двічі)
3
Обізвалась бараболя,
А за нею – і квасоля:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові. (Двічі)
4
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові. (Двічі)
5
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові. (Двічі)
6
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
- Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові. (Двічі)
7
Ой, гарбузе, ти перистий,
Із чим будем тебе їсти?
- Миска пшона, шматок сала,
Ось до мене вся приправа. (Двічі)
пан Гарбуз. Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Осінь. Тепер спокійна я,
Свої турботи залишу на потім,
На наступний рік.
Уже кінчається моя робота
І дням моїм також кінчається лік,
Сьогодні я прощаюсь
Із вами усіма.
Уже у білій шубі
Прийде до вас... Зима!
(Під мелодію вальса Осінь виходить із зали.)
пані Диня. Швидко спливають хвилинки,
От і прощатись пора.
І на прощання всім зичим
Щастя, здоров'я, добра!
(Пісня «Хай буде гаразд»)
І
Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас!
П – в
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд,
Щоб ви і ми
Щасливі були!
ІІ
Хай молочні ріки потечуть у вас.
Хай в достатку буде м’яса і ковбас.
П – в
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд,
Щоб ви і ми
Щасливі були!

Предмети: Позакласні заходи

Класи: Початкова школа