Тема: Барви осені (розробка виховного заходу)
Мета: вчити бачити розмаїття природи восени; узагальнити знання учнів про осінь як пору року; розвивати увагу, уяву, спостережливість, почуття прекрасного, допитливість; виховувати любов до краси рідного краю, природи.
Обладнання: зал прибраний, на сцені розкидано різнокольорове листя дерев, в залі на столі стоїть ваза з пшеничними колосками та кетягами калини, Коровай на вишитому рушнику.
Хід виховного заходу:
В: Після задушливого літа настала золота осінь….
Навкруги чист ей прозоре повітря.
По синьому небі біжать легенькі хмарки.
Пташки полетіли у вирій.
А осінній гай дуже красивий.
Яскрава позолота огорнула дерева, кущі, трави.
1 учень: Настала осінь.
Холодом повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс і луг.
Злітає листя зливою
І падає німе.
Вітерець пісні наспівує,
А сам все дужче дме …
2 учень: Ніби притомилось сонечко привітне,
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена.
Лиш ялинка в лісі сонячно- зелена.
3 учень: В парках і садочках,
На доріжки й трави
Падають листочки буро-золотаві.
Де не глянь навколо килим золотистий,
Віти напівголі, небо синє, чисте.
В: Сьогодні до нас у гості у цей осінній гай прийшла красуня, а щоб дізнатися хто це, треба відгадати загадку.
Учень: В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто –жовтий колір.
- Тих то такий ? – я здивувавсь.
- Чому тебе не бачив досі?
- То придивися, - хтось озвавсь, -
- І ти тоді побачиш …..(осінь)
Діти: Осінь!
В: « Вже брами літа замикає осінь»
Л.Костенко (Читанка 3 клас)
( Вчитель виводить осінь)
Учень: Красуня Осінь, ти така чарівна,
Найкраще пляттячко вдягла,
І я люблю тебе найбільше,
Бот и – як фея лісова.
Осінь: Дякую! Дякую вам за теплі слова!
(слова осені)
В: Хто ж твій син?
Осінь: Відгадайте загадку
Роздає він всім гостинці:
Груші, яблука в торбинці,
Бараболю у мішку,
А капусту у візку.
Діти: Та це ж осінній урожай!
Вчитель: Нумо дружно всі, малята,
Урожай збирать багатий.
Всі ми підем на город,
Тож ставайте у рядок!
Адже недарма кажуть : « Посієш упору – будеш мати зерна гору»
Урожай: Добрий день!
Радий вас бачити! Адже на сьогодні вже майже всі зібрали свій урожай.
І я прийшов не сам, а з друзями.
( Інсценівка « Сперечались овочі» В. Паронова)
( журнал « Розкажіть онуку» вересень № 25-6; за 2004 рік, стор. 114-115)
Вчитель: Ой , а що ж це за квіти у руках у Осені?
Такі чудові, гарні і пахучі.
Осінь: Хризантеми.
Так, це хризантеми!
Осінні квіти.
Хризантема тайну знає –
Аж під осінь зацвітає.
Щоб її красою ми
Милувались до зими.
(Танок хризантем)
Учень: Йдуть і йдуть, і йдуть дощі
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі
І калинонька в намисті
Вчитель: Коли восени ідуть дощі –
В лісі ростуть гриби.
Отож і вони теж сьогодні завітали
До нас на свято.
А які сааме – дізнаємось із загадок.
Учень: Хто сидить на білій ніжці
Біля шляху під листочком?
Шляпка червоненька, в крапочку біленьку.
Діти: Це мухомор!
Мухомор: Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор,
Кашкет цяцькований, розлогий.
А сам стрункий і довгоногий.
Вчитель: Ці гриби ростуть восени всією сімєю разом.
Діти: Це – опеньки.
Опеньки: Ми опеньки, ніжки тоненькі,
Шиї, мов цівки, круглі голівки.
А як підростаєм, парасольки відкриваєм.
Вчитель: Ще на нашу галявину завітав білий гриб. Послухаємо його.
Білий гриб: Я гриб-боровик.
Маскуватися звик,
Мусиш ліс обійти, щоб мене знайти.
Хто не вміє нас шукати,
Тим адресу можу дати.
МИ і в лісі, й на галяві,
Корінь білий, верх смаглявий.
Учень: Вітер плаче, вітер віє,
Дощ осінній дрібно сіє,
Жовкне листя, вянуть квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Учень: І ніде не видно пташки,
А ні бджілки, ні мурашки,
І метеликів нема, недалеко вже зима.
( Осінь разом з дітьми виконує пісню « Літо минулося»)
Учень: Ось і підходить наше свято до кінця. Осінь … Дивовижна пора, яка вже відходить у минуле; як довго ми чекали її, мріяли побачити її красу, почути клекіт журавля, помилуватися її справжньою осінньою красою.
Учень: Тільки чарівниця-осінь змогла зробити таке диво. На душі сумно, адже осінь відходить. Не треба сумувати, через рік ми знову зустрінемо її з гарним настроєм та веселою усмішкою.
До зустрічі!
( Звучить « Осіння мелодія», діти танцюють вальс)