Користувацький вхід

Ефективне використання ІКТ у початкових класах

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Вступ
Скажи мені, і я забуду
Покажи мені,-я зможу запам»ятати.
Дозволь мені це зробити,
І це стане моїм назавжди.
Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.
Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер
в системі дидактичних засобів.
Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.
Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.
Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і різноманітні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити.
2
1. Складова загальної методики.
Основні завдання і мета даної технології

Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.
Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.
Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
• Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
• Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
• підвищити унаочненість навчального процесу;
• забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
• індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.
• моделювати досліджувані процеси або явища;
• організувати колективну й групову роботи;
• здійснювати контроль навчальних досягнень;
• створювати сприятливу атмосферу для спілкування.
Учителю застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця:
• готуватися до уроків (складати конспекти, добирати дидактичні матеріали тощо), батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо;
• оформлювати документацію;
• в оперативному режимі відслідковувати результати навчальної діяльності учнів;
• налагоджувати спілкування з батьками своїх учнів;
• обмінюватися з колегами досвідом роботи, власними методичними надбаннями, обговорювати з ними актуальні питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати потрібну інформацію.
Таким чином, упровадження ІКТ полегшує роботу вчителя, а навчання дітей робить більш цікавим і ефективним.
3
Як показує практика, застосування комп’ютера на уроках у початковій школі має декілька режимів:
- демонстраційний (демонстрація певної навчальної інформації);
- індивідуальний (організація індивідуальної роботи учнів);
- комбінований (застосування на одному уроці і демонстрації, і індивідуальної роботи).
Для роботи в демонстраційному режимі вчителю достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів.
Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути забезпечений персональним комп’ютером.
Як показує практика, якість знань учнів підвищувалася, коли вони самостійно засвоювали навчальний матеріал, використовуючи ПК, а вчитель при цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.
У початковій школі ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку: у процесі перевірки домашньої роботи, актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення вивченого, контролю, оцінювання.
При цьому комп'ютер виконує такі функції:
1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:
- джерело навчальної інформації;
- наочний посібник;
- тренажер;
- засіб діагностики і контролю.
2. У функції робочого інструменту:
- засіб підготовки текстів, їх зберігання;
- графічний редактор;
- засіб підготовки виступів;
- обчислювальна машина великих можливостей.
При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить, складає план уроку, виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

4
2. Особливості розвику творчих здібностей учня
Сьогодні нові інформаційні технології – невід»ємна частина нашого життя. Їх застосування дає змогу інтенсифікувати процес навчання, зробити його наочнішим і динамічнішим, скоротити час на вивчення теми, підвищити рівень сприйняття і розуміння учнями матеріалу, формувати уміння працювати з інформацією, формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності.
Уроки з використанням ІКТ ( інформаційно-комп»ютерних технологій ) особливо актуальні у початковій школі. Ще К.Д.Ушинський помітив: « Дитяча природа вимагає наочності «. Учні 1-4 класів мають наочно-образне мислення, тому дуже важливо будувати їхнє значення, застосовуючи якомога більше якісного ілюстративного матеріалу, залучаючи у процес сприйняття нового не тільки зір, а й слух, емоції, уяву.
Використання ІКТ на різних уроках у початковій школі дає змогу перейти від пояснювально-ілюстрованого способу навчання до діяльнісного, за якого дитина стає активним суб»єктом навчальної діяльності. Це сприяє усвідомленому засвоєнню знань учнями.
Використання комп»ютера можливе на всіх етапах навчання. Але слід пам»ятати, що комп»стерна підтримка повинна бути одним із компонентів навчального процесу і застосовуватися там, де це доцільно.
Однією із найвдаліших форм підготовки і подання навчального матеріалу до уроків у початковій школі можна назвати створення мультимедійних презентацій.
Одночасний вплив на два найважливіших органи сприйняття ( слуху і зору) дає змогу досягти набагато більшого ефекту. У класі під час таких уроків створюється ситуація реального спілкування, за якого учні охоче використовують завдання, виявляють цікавість до досліджуваного матеріалу, вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета.У дітей з»являється
Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті
На початку ХХІ століття в цілому українські школи можуть похвалитись високим рівнем комп'ютеризації, навіть у сільській місцевості. Та машина без людського фактору залишається розумною іграшкою. Сьогодні вже очевидно, що викладач, який веде заняття за допомогою мультимедійного проектора, електронної дошки та комп’ютера, використовує на уроці та під час підготовки до нього ресурси Інтернет, має якісні переваги перед коллегою, який користується “крейдяною технологією”. Виховання учнів в школі має бути спрямоване на розвиток людини сучасного інформаційного суспільства, і школа має вчити користуватись необмеженим джерелом інформації – Інтернетом.
Сучасний урок – це поєднання традиційних технологій та нових інформаційних джерел, які передбачають використання теле- та радіомовлення, періодики, архівних матеріалів, ресурсів мережі Інтернет тощо. Це використання додаткового матеріалу, який можна знайти для різних категорій учнів і для різного рівня підготовки.
5
Існує два шляхи використання мультимедійних технологій у навчально-виховному процесі:
- використання спеціальних навчальних програм, в яких передбачаються матеріали для різних видів навчальної діяльності, також пропонується методика їхнього використання;
- самостійний відбір окремого матеріалу щодо конкретних цілей навчання.
Але введення такої технології в освітню діяльність вимагає не просто навчання педагогів, але й представляє собою комплексну науково-педагогічну, соціальну та організаційну проблему, від рішення якої залежить інтелектуальний потенціал найближчого майбутнього.
Функції комп’ютера у процесі навчання:
1) Функція навчання:
- джерело навчальної інформації;
- наочність;
- тренажер;
- засіб діагностики і контролю.
2) Функція робочого інструмента:
- засіб підготовки текстів (текстовий редактор);
- засіб підготовки таблиць (табличний редактор);
- засіб побудови графіків;
- пошукова система;
- засіб моделювання.
Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті, можливість зберегти й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної, текстової та відео) та компонувати її в зручному виді сприяє:
- розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних і творчих здібностей учнів;
- формуванню в учнів пізнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення;
- забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;
- постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів тощо.
Ураховуючи роль мультимедіа у навчанні, вважаю за необхідне виокремити такі його основні види : апаратні й програмні засоби.
Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відносимо: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура, графічний планшет, світлове перо, сенсорний екран, ігрові маніпулятори – джойстик та ін.).
До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати, акустичні системи.
6
Програмні засоби мультимедіа включають в себе мультимедійні додатки й засоби створення мультимедійних додатків. Так, до мультимедійних додатків навчального призначення можна віднести: мультимедіа-презентацію; слайд-шоу; електронний звіт; мультимедіа-доповідь; електронний журнал; віртуальний тур; мультимедіа-видання; flash-, shockwave- ігри (навчальні ігри, розміщені, як в Інтернеті (on-line), так і на різних носіях (off-line); мультимедіа-тренажери; навчальні мультимедіа-системи; лінгвістичні мультимедіа-системи; мультимедійні Internet-ресурси.
Оскільки не кожна школа може похвалитися дорогим проектором чи, тим більше, інтерактивною дошкою, вважаю за доцільне зупинитися на найпростішому варіанті забезпечення мультимедійного супроводу у навчальному процесі (на прикладі уроків природознавства курсу «Я і Україна»).
Найпершою перевагою використання комп’ютера є можливість збереження великого обсягу текстової інформації. Крім того, такий спосіб дає можливість швидкого та ефективного пошуку конкретної інформації за лічені секунди. Яким чином це організувати?
1) Передусім потрібно створити базову електронну бібліотеку з певної тематики. Для цього достатньо опрацювати декілька сайтів. Для закачування можна використати вбудовану в браузер Opera качалку, або безкоштовний Download Master (www.westbyte.com/dm). Після цього можна створити базу даних за допомогою систематизатора BookSeer (www.msolt.chat.ru/), яка дозволяє навіть «чайникам» легко створити систематизовану картотеку видань.
2) Наступний крок впровадження мультимедіа – це використання енциклопедій та можливостей мережі Інтернет як джерела фото-аудіо-відеоматеріалів. Найкращим вирішенням цієї проблеми для школи є навчальні програми, які періодично надсилаються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту у школи України, а також універсальні довідкові видання типу «Великої енциклопедії Кирила і Мефодія». Остання містить багатющий матеріал з усіх галузей науки та мистецтва, безліч звукових фрагментів, десятки тисяч ілюстрацій та фотографій у цифровому форматі. Пошук у ній також надзвичайно швидкий та багаторівневий, а інтерфейс – дружній. В енциклопедію вбудовано десятки мультимедійних додатків. Єдиний недолік пакету – російська мова. Але навіть без текстової інформації енциклопедія може слугувати джерелом підготовки ілюстративного матеріалу до уроків.
3) Завершальним у процесі формування мультимедійної бази школи може бути поступова закупівля дисків з навчальними програмами, відеодисків з даного предмета. Це дає можливість за наявності всього одного комп’ютера та екрана провести інтегрований урок із застосуванням навчальних програм-тренажерів, переглядом відео.
Також варто відмітити, що «в особі» комп’ютера вчитель має і магнітофон, і відеопрогравач, і фотоальбом з нескінченною кількістю ілюстрацій. Тому
7
комп'ютер можна «брати із собою» на кожен урок – урок пояснення навчального матеріалу, урок перевірки отриманих знань і навичок, комбінований урок. Цікавою є методика написання підсумкових атестацій на фоні релаксаційної чи класичної музики. Як показують експерименти, музика сприяє кращому самовідчуттю та активізує розумову діяльність учнів.
Якщо є можливість провести заняття у комп’ютерному класі, то можливості подачі матеріалу значно збільшуються. Зокрема, зростає роль і відповідальність кожного учня чи групи учнів, які працюють за одним комп’ютером. Урок може проходити у режимі презентації, виконаної у Microsoft PowerPoint, і відправленої по мережі на монітори. Так само зручніше і переглядати різні ілюстрації та відеофрагменти; крім того, це краще привертає увагу учнів.
Незамінним помічником є комп’ютер при проведенні відкритих уроків. Він дозволяє запускати музичні вставки, показувати слайд-шоу.
На сьогодні майже кожна школа навіть без доступу до Інтернету може створити власні розробки та методики проведення уроків із використанням мультимедіа-технологій. Головне, щоб учителі не «боялися» комп’ютера, вбачали в ньому незамінного помічника та універсального «демонстратора». Якщо немає можливості проводити урок у кабінеті інформатики, можна виділити один ПК, який легко демонтується та встановлюється у будь-якому класному приміщенні. Інший варіант – використання ноутбука. Розвернувши екран до учнів та назначивши оператора мультимедійного супроводу, вчитель зможе зосередитися на процесі викладу матеріалу, і, якщо все йтиме «гладко», зробить свій урок неповторним і цікавим для абсолютної більшості учнів.
Вважаю, що мультимедіа-технології, як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної.
Можна виділити наступні особливості даної технології:
- якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;
- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;
- легке усунення недоліків і помилок у слайдах;
- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;
- достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;
- значне підвищення рівня використання наочності на уроці;
- зростання продуктивності уроку;
- встановлення міжпредметних зв'язків; зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.
8

3. Нестандартні уроки як засіб підвищення ефективності навчання
Від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.
Найчастіше уроки будуються на основі закономірностей навчально-виховного процесу і характеризуються поєднанням та реалізацією всіх дидактичних принципів і правил, забезпечуючи умови для ефективності пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів та потреб.
Такі уроки прийнято вважати стандартними. Вони охоплюють основні етапи навчального процесу: підготовка до вивчення теми, сприймання і осмислення матеріалу, закріплення його різноманітними вправами; перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок; узагальнення й систематизація знань.
Стандартні уроки відіграють значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нестандартних (нетипових уроків), головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.
Нестандартний урок – імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повність або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.
Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття

9
внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто визначають як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.
Водночас не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозно, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
1. Уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ дітей на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
2. Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до

10
активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, навчального року.
3. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспут, конференції, телеуроки). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи.
4. Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної діяльності). Збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Особливо цінним є для школярів 1 – 2 класі, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.
Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності, забезпечує зв’язки природознавства з предметами естетичного циклу.
5. Уроки-подорожі, мандрівки. Пов’язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення.
6. Уроки «милування природою». Передбачають розвиток у дітей емоційної чутливості до проявів прекрасного в навколишній природі, а також різні цікаві форми емоційно-естетичного пізнання довкілля.
Отже, нестандартні уроки з природознавства в початкових класах руйнують застиглі штампи в організації навчально- виховного процесу школярів, спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.
Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні. Користуючись свободою творчості й
11
самостійної діяльності, учні не повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватися певної дисципліни.

12
4. Практичні зразки
На уроках з предмета «Я і Україна» можна використовувати ті ж методи, що і на інших уроках .
«Робота в малих групах»
Тема: «Знаймо і шануймо символи свого краю».
Клас поділено на групи. Кожна група готує розповідь про один із символів. Відводиться певний час. По закінченню часу «спікери» груп доповідають про виконану роботу. У разі потреби учні доповнюють відповіді.

«Мозковий штурм».
Тема: « Україна – рідний край».
Вчитель:- Україна. Що означає це слово для вас, діти?
Відповіді дітей: рідна домівка, спадщина, стежина, мої батьки, друзі, найулюбленіше містечко, де ти народився. Всі думки записуються на дошці.Узагальнення відповідей.

13
Метод «Прес»
Метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стильній формі, переконуючи інших. ( «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»).
Тема: «Природа жива і нежива».
Вчитель: - Чи правильне твердження «Людина – частина живої природи?»
Учень: - Я вважаю, що людина є частиною живої природи, тому що людина народжується, росте, розвивається, дає потомство і помирає. Таким чином, маючи всі ознаки живих організмів, ми впевнено можемо сказати: людина-частина живої природи.

«Рольова гра»
Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом гри, виконання ролі, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття. Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації в певній ролі» та надає можливість діяти, як насправді. Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку.
Тема «Правила гостинності».
Серед дітей обираються: іменинниця, її сім’я, гості та експертна комісія. Експертна комісія слідкує за правильністю сервірування столу, правилами подачі страв, поведінкою гостей за столом. В кінці розіграної ситуації члени експертної комісії висловлюють свої зауваження та побажання.

«Два – чотири – всі разом»

14
Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Тема «Безпека вдома».
Вчитель: - Які небезпечні ситуації можуть виникнути вдома?
Учні обговорюють життєві ситуації в парі, потім об’єднуються в групи, доповнюючи відповіді учнів, а потім обговорення ситуацій класом. Робиться висновок.

«Мікрофон»
Учень з мікрофоном («кореспондент») задає учням різні питання стосовно них, їх родини, уподобань тощо.

Вчитель Передерій Т.В. пропонує об’єднання інтерактивних методів. Наприклад, на уроці природознавства застосовується метод «Мозковий штурм» – «Карусель», «Продовжте речення», «Робота в групах».
Тема. Жива і нежива природа. Умови для розвитку всього живого на Землі.

Діти чітко усвідомили, що належить до живої і неживої природи.
Проблема: що ж потрібно для розвитку живого у природі?
Проводиться мозковий штурм – карусель.
• Об’єднання в групи: Сонце Зірка, Місяць.
Діти знаходять партнера і підходять до своєї таблиці.
• Вручення маркерів:
а) малюнок Зірки (рожевий маркер) Що треба для життя рослині?
б) Сонце (червоний маркер) Що треба для життя людині?

15
в) Місяць ( оранжевий маркер) Що треба для життя тварині?
3. Виконання завдань.
За 1 хвилину методом мозкового штурму діти дають відповідь. Через 1 хвилину групи переходять до наступної таблиці.
4.Група біля своєї першої позиції.
- На вивчення складеної таблиці у вас є 1 хвилина.
5. Презентація роботи в групах.
6. Рефлексія.
7. Підсумок.
- Чи може людина обійтись без води і повітря?
- Чи може риба існувати без води?
- Чи може берізка обійтись без сонячного промінчика, а мурашка – без землі?
Висновок. Жива природа невіддільна від неживої, отже у природі все взаємопов’язано.
На дошці зашифрований висновок. Продовжіть речення:
Усе живе … .

Жи ди є те ха є
Ся ра від ми мно жу
Вить єть рос роз ся жу
( Учні записують свої висновки, перевіряють за закодованими )

16
Матеріали до проведення уроку з Я і України ( громадянська освіта )
« Культурна спадщина «

17

18
Висновки
Мій досвід роботи з молодшими школярами дозволяє зробити такі висновки:
1. Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, природознавства, української мови, предметів художньо-естетичного циклу.
2. Оволодіння елементами комп’ютерної грамотності не викликає суттєвих труднощів у молодших школярів. При цьому, комп’ютерні ігрові програми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп’ютером.
3. В процесі сумісної комп’ютерно-ігрової діяльності виникає «кооперуючий ефект». Учні у грі проти комп’ютера допомагають, як правило, несвідомо один одному. Шукають раціональні способи організації сумісних дій, навіть в тому випадку, коли така задача їм не ставиться в явному вигляді.
4. Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.
5. Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з найсучасніших засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.
Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.
Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
Під час використання ІКТ не слід допускатись помилок.
Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ.
1. Немає комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів.
2. У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютер.
3. Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя.
4. Відсутність контакту з учителем інформатики.
5. У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету.
6. Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять.
7. При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри.
8.Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

Автор: 

Пойда Ірина Василівна
Вчитель початкових класів Лозянського НВК

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі