Мова, наша мова — мова кольорова,
В ній гроза травнева й тиша вечорова,
Мова, наша мова: мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця,
А для мене, мово, ти — мов синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.
Мова, наша мова — пісня стоголоса.
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо.
В ній криваві рими й сльози Заповіту.
Я без тебе, мово, - без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь у серці, я несу в майбутнє
Невгасиму мову, слово незабутнє.
— Гостинно просимо на свято рідної мови!