Тема:  « Чарівний світ  бабусиної світлиці»
Програмовий зміст:продовжувати  ознайомлювати дітей з предметами українського національного побуту . Закріпити знання про посуд ,  у якому готували їжу і в якому подавали  її на стіл. Активізувати словник словами : світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба , узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу  до національних традицій.
Хід заняття.
Вихователь проводить дітей до дверей відповідно обладнаної кімнати – світлиці.
- Чи подобається  вам, любі малята , ця гарненька хатка  – чепурушка?  Хатинка й справді гарна , і напевно вона така не тільки зовні , а й усередині. Давайте зайдемо до  неї. Бачите , яка світла та затишна ця господа , тому й називається ось так  - світлиця . Вона прибрана , ніби чекає когось . А може , на нас чекає Бабусина світлиця? Все в ній чарівне , і якщо бути дуже уважним , можна почути багато цікавого , бо кожна річ тут уміє говорити. Пропонує прислухатися – немовби хтось шепоче загадку: «Що у хваті найбільше  та найгрубіше?»
- Перевіримо , чи кмітливий наші діти . ану Васильку відгадай . Не знаєш? Ще цю загадку ми не відгадали , а вже чути іншу:
Я морозу не боюся,
А хто змерзне – я сміюся.
Бабу гріє не кожух,
А веселий теплий дух.
- Знову не знаєте? То я вам допоможу . Скажіть : де готували наші  бабусі  обід, пекли пироги ?( - У печі.) Правильно , у печі. Подивіться , яка вона гарна . Чим прикрашена піч? ( - Різними квітами , ягідками .) Отже , отже це піч загадувала нам загадки . Але  вона знає не тільки  загадки , а й казки . Давайте пригадаємо: у якій казці  піч допомогла дівчинці врятувати свого малого братика від птахів , які їх переслідували ? ( - У казці « Дикі гуси».) Куди заховали піч  дітей ? ( - Всередину.)Чи  вона їх пригостила ? ( Пиріжками ).
Далі вихователь запитує дітей , які ще страви  готують у печі ( борщ, кашу); який посуд знадобиться для того , щоб  зварити борщ ( горщик). Разом пригадають загадку про горщик  : « Чорна овечка і в огні не згорить».
-А це чавунчик . У ньому найчастіше  готували печеню, бабку. Пропоную обстежити форму горщика і чавунця: знизу вони вузькі , а вгорі  розширені , щоб  зручніше  було їх брати в руки. З’ясовує , чим вставляти горщик  у піч ( рогачем ), показує , як це робиться , заохочує і малих  спробувати  вставити рогачем горщик у піч.
-А це що? Не знаєте? Це діти , коцюба . Нею поправляють дрова , які горять . Рогач і коцюба завжди стоять у кутку біля печі . Підійшовши  до мисника ( закріплюються назви і призначення), діти  розглядають  називають знайомий їм посуд : глечик , куманець , кухлик, миску, таріль , макітру.
- На що схожий куманець ? Так , на козака , що стоїть , взявши руки в боки . а що наливали в куманець ? ( - Узвар .) Який це напій ? ( - Компот із сушених фруктів .)
Вихователь знову пропонує прислухатися : хтось у хаті загадує іншу загадку. – Хто це ? А ось звідкіля чути шепіт ! ( Бере в руки  кухлик ). Яку ж загадку загадує нам кухлик ? ( Діти пригадують вивчену за кілька днів перед заняттям : « Ліз карасик через перелазик та у воді плюх») А глечик і собі шепоче , що втрапив у якусь пригодоньку . Наливали   у нього  не молоко і не сметану , а борщ. У якій казці так було ? ( - У казці « Лисичка і журавель») Кого пригощали борщем  із глечика ? ( - Лисичку.) Ось що може статися з прости глечиком з мисника . А макітра теж підсувається та питається , що в неї  можна покласти . ( Вареники , пиріжки , кутю на Святвечір .)
У світлиці чути плач.
-А хто це плаче може кухлик ? Ні ! Може куманець ? Ні!Може …Ой , голосочок чути з дитячої колиски . Ходімо , заспокоїмо малятко , розкажемо йому забавляночки  й заспіваємо коли саночки .
Діти підходять  до колиски і по черзі забавляють  ляльку ( 3-4 забавлянки : «Кую , кую чобіток», «Сорока-ворона»,  «Киця Мура , де ти була?»)
- От уже й не плаче наше дитятко . Давайте покладемо його в люльку  на подушечку –   гулечку з гусячого пір’ячка . Та під подушечку покладемо зілля черевцю і м’яти , щоб зле з  очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо  хміль, щоб сон був міцним та глибоким. Так робили наші бабусі . Ростили дитятко в теплі , квітах та у вишиванках, співаючи  колискових пісень .
Діти присипляють дитину, співаючи колискових і тихенько виходять із світлиці.