Користувацький вхід

Практика застосування психологічних тестів для виявлення математичних здібностей учнів, рівня їх загального інтелекту та розумової діяльності

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕСТІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ, РІВНЯ ЇХ ЗАГАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Математика, посідаючи особливе місце в системі знань, виконує роль універсального та найпотужнішого методу наукового пізнання навколишнього середовища. Набуття учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.
Математична компетентність – це насамперед вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і методи математичного моделювання, уміти будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати здобуті результати, оцінювати похибку обчислень.
У сучасній освіті діагностичні обстеження учнів є необхідним елементом психологічного супроводу освітньої програми. В своїй роботі, як викладач математики, використовую тести, що включають субтести на математичні здібності( тести Векслера, Амтхауера) та короткий орієнтовний (відбірковий) тест Бузіної – Вандерліка (КОТ). Використання тестів дозволяє продіагностувати рівень сформованості базової математичної освіти першокурсників, які прийшли на навчання до училища після 9-го класу, рівень та ступінь практичної підготовки учнів до опанування математики старшої школи, дієву грамотність учнів , яка є необхідною у повсякденному житті й достатньою для опанування інших загальноосвітніх предметів та спецпредметів за професійно-технічними напрямками, а саме:
 володіння технікою обчислень;
 уміння працювати з формулами;
 уміння розв’язувати задачі, пов’язані з відсотками та пропорцієй;
 уміння здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;
 уміння класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині й у просторі.
Також тести, які я використовую, дозволяють продіагностувати загальний інтелектуальний розвиток першокурсників, рівень сформованості логічного мислення, пам’яті уваги, інтуіції; вміння аналізувати, класифікувати та узагальнювати.
Короткий орієнтовний тест Бузіної – Вандерліка (КОТ) зарекомендував себе як якісний та надійний експрес – метод вивчення загальних здібностей. Тест призначений для визначення інтегрального показника «загальні здібності» і передбачає діагностику наступних критерієв оцінки інтелекту: здатність до узагальнення та аналізу, гнучкість мислення, розподіл і концентрація уваги, швидкість і точність сприйняття матеріалу, переключення, мовне чуття, арифметичні здібності, просторову уяву, вибір оптимальної стратегії ( всього 50 завдань).
Обмеженням використання методики є освітній рівень (нижня границя 7-й клас школи).
Тест Векслера діагностує вербальний і невербальний інтелект / вербальний інтелект – це можливість аналізувати, систематизувати та відтворювати інформацію у вигляді мовних (вербальних) сигналів; невербальний інтелект – тип мислення, який спирається образи і уявлення, тісно пов’язаний з розвитком розумової діяльності наочно-дієвого типу/.
У тесті Амтхауєра зібрані 4 групи підтестів, кожен з яких відповідає за дослідження і характеристику розумових здібностей, зокрема: вербальні, математичні, здатність до просторової уваги та геометрії, запам’ятовування. В діагностиці використовую завдання тесту №77-96 /розділ 5/. Ці завдання дозволяють продіагностувати рівень сформованості обчислювальних навичок учнів, їх математичної грамотності для задоволення практичних потреб.
Результати дослідження здібностей учнів ДНЗ ВПУ «Моторобудівник»
/групи №6/12,№1/14,№19/14,№12/13/ за допомогою короткого орієнтовного тесту Бузіної –Вандерліка:
Рівень загальних розумових здібностей Кількість,%
низький /13б і менше/ 22,0
нижче середнього /14б - 18б/ 33,0
середній /19б - 24б/ 39,0
вище середнього /25б - 29б/ 3,0
високий /30б і більше/ 3,0

Ці дослідження свідчать про рівень інтелектуального розвитку дітей, яких ми навчаємо. Чим вищий цей рівень, тим краще здатність до навчання та пізнавальної діяльності. 55% учнів мають достатньо низький рівень цих здатностей і як наслідок низький рівень готовності до навчання та нових способів та прийомів діяльності. Як показало дослідження учні в основній своїй масі намагаються уникати завдань у вигляді арифметичних завдань, а ті деякі, які вибирають, вирішують невірно. 45 % учнів виявляють інтерес до різноманітних завдань тесту, хочуть вирішувати завдання, а після тестування жваво діляться враженнями і, обговорюють вподобані завдання. Але не всі завдання виконуються правильно, внаслідок допущених арифметичних помилок.
Тести Амтхауєра підтвердили достатньо низький рівень розвитку числових здібностей учнів ( здатність до швидкого та точного обчислення, логічних міркувань, володіння арифметичними навичками, розуміння математичних операцій).
За окремими позиціями отримано такі результати: здатність до концентрації і розподілу уваги – 28%; загальний рівень обізнаності і розвинення лінгвістичних здібностей -39%;здатність до обґрунтування та аналізу – 8%, успішність у виконанні числових завдань на встановлення закономірностей з геометричними фігурами – 25%; успішно застосовують знання в прикладному аспекті – 18%; рівень просторового орієнтування і абстрактно-логічного мислення -15%. Слід зазначити, що 40% учнів мали швидку стомлюваність під час виконання завдань.
Висновки. Проведене дослідження показало, що 45% учнів мають середній, вище середнього та високий рівень інтелектуальних здібностей, але не всі ці учні встигають на достатньому рівні з математики внаслідок того, що ці здібності не розвинуті в процесі навчання і виховання в школі, сім’ї; внаслідок слабкого володіння учнями технікою обчислювань, внаслідок слабкої мотивації до навчання.
Мета моєї роботи в контексті проведеного дослідження. На своїх уроках математичні знання і вміння розглядати не як самоціль, а як засіб розвитку особистості учня, намагатися подолати прірву і забезпечити математичну грамотність учнів, сприяти на своїх уроках здатності учнів розуміти роль математики у світі, в якому він живе, учити учнів висловлювати обґрунтовані судження та використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних та практичних потреб.

Автор: 

Мілочкіна Лілія Володимирівна, викладач математики ДНЗ ВПУ «МОТОРОБУДІВНИК» м. Запоріжжя

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі