Користувацький вхід

Доповідь на батьківські збори «Ще раз про раціональне харчування, або бажане і дійсне»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Людина народжуэться здоровою,
а всі хвороби до неї приходять через рот з харчовими продуктами.
Гіпократ.

Мета: виховувати культуру харчування, пропагвати здоровий способ життя серед батьків; визначити залежність здоров'я людини від впливу на ньго продуктів харчування;
спонукати батьків до зміни стилю харчування свого і своїх дітей;
виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.
Батькам в першу чергу хочеться бачити своїх дітей здоровими і бадьорими. Є один простий спосіб – здоровий спосіб життя. Одним із аспектів його є раціональне харчування. Стародавнім римлянам належить така мудрість: «Ми їмо для того, щоб жити, а не живемо для того , щоб їсти». Що закладено у цей вислів?
Дитячий організм відрізняється від дорослого швидким ростом і розвитком, в це, в свою чергу, викликає необхідність особливо прискіпливо підбирати харчові продукти та їх співвідношення, способи кулінарної обробки та інші компоненти в організації харчування.
Чомуж медики насьогодні констатують вражаючі дані по стану здоровя дітей шкільного віку. Хронічні захворювання відзначаються у 90% школярів. Одна із причин відхилення здоров'я у дітей 7-17 років це не раціональне харчування.
Раціональне харчування — достатнє в кількісному й повноцінне в якісному відношенні харчування; фізіологічно повноцінне харчування здорових людей із врахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших факторів. Воно забезпечує:
 ріст т а розвиток молодого організму;
 формує високий рівень здоровя4
 зменшує рівень захворюваності;
 відновлює працездатність;
 продовжує тривалість життя;захищає від впливу несприятливих екологічних умов;
 є метолом лікування та профілактики захворювань;забезпечує нормальну репродуктивну функцію.
Існують і правила здорового харчування:
 Не їсти занадто багато;
 Дотримуватися співвідношення у зїденому співвідношення білків, жирів, вуглеводів -1:1:4.
 Харчуватися 4 – 5 разів на день;
 Поїдати достатньо їжі багатої на волокна, (свіжі овочі, фрукти).
Харчування – найважливіша фізіологічна потреба організму людини. Воно забезпечує:
 енергетична цінність повинна відповідати віку, професійній діяльності,стану здоровя;
 харчовий раціон повинен включати продукти що легко перетравлюються і засвоюються;
 обсяг спожитого повинен бути нормованим;
 їжа не повинна стимулювати, або пригнічувати розвиток кишкової мікрофлори;
 при риготуванні їжі продукти не повинні втрачати своїх біологічних цінностей
Задля збереження створення та зміцнення здоров'я дітей важливо поєднувати раціональний режим харчування і організований розпорядок дня, оскільки це позитивно позначається на поведінці, фізичному розвитку дітей і опірності їх організму несприятливим чинникам довкілля. Старшокласникам найоптимальнішим є чотириразове харчування. Доцільний рівномірний розподіл калорійності їжі і основних поживних речовин, протягом дня
Рахунок добового раціону:
Сніданок має становити 25 – 30% енергетичної цінності всього раціону;
Другий сніданок – 10 – 15%; Обід – 40 – 45%; Вечеря – 20 – 25%.
Сніданок:
Повинен складати із м'яса, риби, або яєць, сиру. Сиру, вершкового масла, чаю, або молока. Корисні супи , або різноманітні каші, заправлені маслом, або молоком.
Обід має включати три страи: рідкі, гарнір з мясним продуктом (бажано в поєднанні із овочами) та десерт із свіжих ягід, фруктів, киселів, або кампотів.
Полудень:
Це може бути печиво, або булочка та кисломолочний продукт.
Вечеря:
Має складатися із легко засвоюваних продуктів: каші, запіканки, кисломолочний продукт.
Приймати їжу потрібно не пізніше як за дві – три години до сну.
Найкращі продукти: яблука, цибуля, часник, морква, горіхи, риба, мед, молочні продукти.
Раціональне харчування відіграє важливу роль фізичному розвитку та профілактиці захворювань. Нестача чи надлишок їжі нерідко є причиною захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин, зайвого наростання маси тіла, до розвитку ожиріння, чи, навпаки, призводить до схудненню тощо. Дефекти в харчуванні завжди відразу б'ють по здоров'я. Частіше вони виявляються пізніше, у процесі життєдіяльності, при несприятливих зовнішніх умовах, захворюваннях, підвищеної навчальної навантаженні у шкільнні, іноді у більш зрілі роки.
Починаючи з 11 років потреба у харчових речовинах і в хлопчаків вище, ніж в дівчаток, тому вони мають отримувати їжі на J0—15% більше. Для дітей, котрі займаються спортом, потреба у харчових речовинах і підвищується на 10—15%, що необхідно враховувати в організації харчування.
Організація раціонального харчування у підлітків передбачає обов'язкове врахування стану здоров'я. Так, для груп дітей, які перенесли гострі захворювання нирок, печінки, жовчовивідних шляхів, шлунку й кишечнику, і навіть для дітей, котрі страждають хронічні захворювання цих органів, рекомендуються щадні дієти. Смажені страви виключають зовсім.Супи готують лише вегетаріанські. Не використовуються такі продукти, як свиняче, яловиче і бараняче сало, маргарин, жирні сорти м'яса, птахи, і риби, мізки, копченості, здобне тісто, торти, пельмені, млинці, кави, какао, шоколад і гострі приправи.
У дітей обмін речовин та енергії відбувається інтенсивніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. В результаті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати у дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачає на добу на 1кг ваги 42 ккал, до десятирічна дитина — 70 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енергетичні втрати, в їжі дітей повинна бути достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, в їжі повинні бути в достатній кількості повноцінні білки.
Чим менша дитина, тим більше в неї потреба у білках. Наприклад, у віці 1 року необхідно вживати 3,5 г білка на 1 кг маси тіла на добу, о 7-й років - 3 г, в 11 - 13 років - 2 г, у 17 років - 1,7 г. Дорослим людям при легкої фізичної навантаженні досить 1,2 - 1,3 г. Питома вага тваринного білку (молока, яєць, м'яса) в раціонах дітей шкільного віку повинна становити - 60% від загальної кількості білка в добовому раціоні. Найбільш цінний джерело тваринного білку для дитячого організму є молоко - 400 - 500 мл.
Для ефективнності використання білків тваринного походження в дитячому харчуванні доцільно передбачити достатньо рослинних білків, які є у зернових і бобових продуктах, овочах, фруктах, ягодах та інших.Бобові культури (горох, квасоля, боби, соя та інших.) за вмістом білків наближаються до таких продуктів тваринного походження, як м'ясо, риба, сир, яйця, а деякі навіть перевершують їх. Наприклад, тоді як 100 г м'яса містить 16 - 20 г білка, риби - 13 — 19 г, сиру - 14 - 18 г, то в сої його кількість сягає 35г. У дитячому харчуванні бобові продукти (зелені стручки квасолі, зелений горошок та інших.) є важливим джерелом цінних рослинних білків.
У школярів підвищена потреба у незамінних, не синтезованих в організмі амінокислотах (основні структурні одиниці молекули білка), які забезпечують нормальний перебіг процесів, що відповідають за інтенсивний ріст та розвитком дитини.
Аминокислоти які з вітаміном А відносять до чинників зростання. Це - лізин, триптофан ігистидин, на які багаті білки м'яса, риби, і навіть яйця і горіхи. Значення жиру в харчуванні дітей дуже багатоманітне.
Вживання жирів у дитячому віці подовжують у зв'язку з тим, що вони представляють більш концентровані джерела енергії, ніж вуглеводи. У той самий час надлишок жиру в їжі дітей небажаний, оскільки це порушує процес обміну речовин, знижує апетит, засмучує травлення і призводить до ожиріння. При надлишку жиру порушується засвоєння білків. Найбільш біологічно цінний джерело жиру для дітей - вершкове масло, вершки, молоко та інші легко засвоювані молочних продуктів, і навіть яйця. Дітям необхідні олії, багаті поліненасиченими жирними кислотами, які мають становити близько 25—30% від загального змісту жиру в раціоні залежно від його віку. Для заправки овочевих салатів, винегретів і гарнірів краще використовувати нерафіновану олію, позаяк у ній зберігаються вітаміни та інші біологічно цінні речовини. Часто батьки перегодовують дітей калорійною їжею. Вони задоволені округлими формами дитини, не знаючи, що ці жирові клітини вже завжди виникатимуть. Кожна з них може зменшитися у розмірі, якщо голодувати, але збережуться назавжди. Так люблячі батьки готують нещасну долю своїй дитині, яка усе життя мучитиметься від обмежувальних дієт.
У харчуванні доцільно використовувати натуральні рослинні продукти, багаті маслами, поліненасиченими жирними кислотами, вітаміном Є. Цими речовинами багаті волоські і кедрові горіхи, фундук, соняшник, арахіс, фісташки, маслини та інших.
Співвідношення білків, жирів і вуглеводів в раціоні має бути— 1:1:4.
Добрими джерелами вуглеводів для харчування дітей є овочі, фрукти, ягоди і свіжі соки, і навіть молоко, що містить молочний цукор лактоза. У раціоні харчування дітей необхідно регулювати вміст цукрі. Слід споживати, пастилу, цукерки, варення, не більше 20 - 25 г щодня, залежно від його віку. Дітям і підліткам рекомендується давати 20% простих цукрі (глюкоза,фруктоза, лактоза, сахароза), 75% крохмалю, 3%пектинових речовин і 2% клітковини від загальної кількості вуглеводів в добовому раціоні.
Діти чутливіші до дефіциту будь-яких вітамінів, ніж дорослі. З процесами зростання потреба у них підвищується. Крім специфічних хворобливих проявів, що є авітамінозом, в дітей з віком відзначаються деяка млявість, блідість, швидка втомлюваність, іноді біль у колінах, зниження апетиту та інших. Особливо важливого значення їм мають вітамін D що міститься упродуктах тваринного походження (печінці, рибі, жирних сортів, яйцях, ікрі, молочних жирах), дефіцит якого призводить до затримки росту, зниження маси тіла, порушень зору, появі рахіту, карієсу та інших несприятливх наслідків.
Нестача вітаміну А призводить до таких важким розладів зору, як втрата здатності до сутінкового (нічного) зору (куряча сліпота), сухості кон'юнктиви і рогівки. Навіть невеличкий дефіцит вітаміну А робить дітей більш вразливими до шлунково-кишкових і. легеневих інфекцій, підвищує смертність, зумовлену цими станами.
Основне джерело вітамінів — овочі, ягоди, фрукти. Ці рослинні продукти рекомендується щодня включати у раціони дитячого харчування. Так, у раціоні учнів 9—10-х класів свіжі овочі, плоди й їх соки мають становити щонайменше 900 г на добу. Особливо фруктові соки в суміші з молоком (коктейлі), оскільки вони покращують всі види обміну речовин.
Нестача або надлишок їжі нерідко служить причиною захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин, зайвого наростання маси тіла, аж до розвитку ожиріння, або, навпаки, призводить до схуднення і т. д. Дефекти в харчуванні не завжди відразу відбиваються на здоров'ї. Частіше вони проявляються пізніше, в процесі життєдіяльності, при несприятливих зовнішніх умовах, захворюваннях, підвищеної навчальному навантаженні в школі, а іноді і в більш зрілі роки.
Шкільний вік це період коли завершується формування скелета, розвиток скелетних м’язів, відбувається різка нейро-гормональна перебудова дитячого організму, що лежить в основі статевого дозрівання підлітків, відбуваються якісні зміни в нервово-психологічній сфері пов’язані з процесом навчання. Особливістю шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження і витрата енергії. Тому раціональне харчування особливо важливе.
Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту, становить його енергетичну цінність. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберігатися енергетичний баланс. Це запобігає виникненню ожиріння або дистрофії.
Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисленні звільняє 4,2 ккал енергії, 1 г вуглеводів при повному окисленні звільняє 4,2 ккал, 1 г жирів при повному окисленні звільняє 9,3 ккал енергії. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводів у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.
Засвоюваність різних харчових продуктів неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного - на 70 - 80%, бо клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85 - 90%.
Розраховуючи добову калорійність, спираються на вікові й статеві норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії.
Порушення цих вимог призводить до виникнення хвороб обміну речовин, які дуже підступні і розвиваються непомітно.
Проте школярі, дякуючи гастрономічній і кулінарній революції, все частіше приглушують свій голод хотдогами, чіпсами, шоколадними батончиками, мастять на хліб штучне масло, заварюють кип’ятком суп, п'ють порошкову каву, сік.Ці продукти небажані в раціоні школярів, так як містять багатто синтетичних речовин – біологічних добавок.
Донедавна харчові добавки природного походження вважалися нешкідливими для людини і їм при використанні у виробництві харчових продуктів віддавали перевагу перед синтетичними або аналогами природних речовин. З токсикологічної точки зору, харчові добавки, навіть природного походження, не можна вважати абсолютно нешкідливими для здоров'я людей, адже більшість токсичних речовин - природного походження.
Харчові добавки використовуються з метою:
- збереження поживних властивостей харчових продуктів;
- надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду;
- збільшення терміну зберігання харчових продуктів;
- полегшення технологічної обробки продовольчої сировини;
- здешевлення та скорочення технологічного процесу.
Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, Україні — 221. Крім того, в країнах ЄС дозволено використовувати в харчовому виробництві більш як 400 ароматизаторів та смакових речовин. Радою ЄС розроблена раціональна система цифрової кодифікації харчових добавок з літерою "Е" (від слова Європа або від англ. - їстівний). Вона включена до Кодексу Аліментаріусу ФАО/ВООЗ як міжнародна цифрова система кодифікації харчових добавок. Кожній харчовій добавці присвоєно три- або чотиризначний код (у Європі з попередньою літерою "Е"). Коди використовуються у поєднанні з назвами функціональних класів, а також відображають групування харчових добавок за технологічними ознаками (підкласами).
Розрізняють 30 функціональних класів харчових добавок: барвники, консерванти, антиоксиданти, підсолоджувачі, емульгатори, загусники, желюючі речовини, стабілізатори, посилювачі смаку, регулятори кислотності (буфери), розпушувачі, піногасителі, глазурі, солі - плавителі, поліпшувачі борошна, отверджувачі, регулятори вологи, наповнювачі, гази - витискачі (для харчових продуктів в аерозольній упаковці), модифіковані крохмалі, речовини для змащення пекарських форм та листів та ін. До початку 90-х років XX ст. вживання харчових добавок в Україні було обмеженим порівняно із зарубіжними країнами Європи та США. Протягом останніх років використання харчових добавок в країні значно збільшилось. В 1994 році, згідно з Постановою Кабінету Міністрів, було дозволено використання 194 препаратів, в 2000 році - вже 221.
З розширенням виробництва харчових добавок постійно зменшується асортимент харчових продуктів, одержаних без їх використання. Тепер харчовими продуктами, які не містять харчових добавок, є овочі, фрукти (крім цитрусових), рис, мінеральна вода, молоко, яйця, мед, м'ясо, цукор. Усі інші харчові продукти містять певну кількість тих чи інших харчових добавок.
Основне завдання батьків в цій ситуації потурбуватися про те, щоб ці продукти як можна рідше потрапляли до ротів їхніх дітей та забезпечити їм адекватне харчування за умови, що вони володіють знаннями про харчові потреби дітей і відповідально підходять до забезпечення своєї дитини всім необхідним для повноцінного росту і розвитку. В разі виникнення будь-яких питань батьки можуть звернутися за консультацією до лікаря. Важливо розуміти, що кожна людина відповідальна за своє здоров’я, а кожна конкретна родина - за здоров’я своїх дітей
Бережіть здоров'я, зміцнюйте його і пам'ятайте, що здоров'я - найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.

Автор: 

Левицька Раїса Максимівна
вчитель біології
Немирівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2 – ліцей»

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі