Користувацький вхід

Збірка віршів «Величні символи України»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Наш Прапор

Із двох горизонтальних смуг,
двох кольорів веселих райдуг
Створили символ – Державний стяг.
Він синьо-жовте забарвлення одяг.
Наш народ свою історію має,
Про історичні святині він дбає.
Прапор – історичні надбання народу,
Культура держави, цінності роду.
Тернистими шляхами до нас йшов
Наш Прапор, та у кожного знайшов
У серці місце, в кожної людини,
Дорослого громадянина і дитини.
В ньому втілені прагнення до життя,
До краси, до миру, до буття,
До багатства рідної землі,
До хліба й солі на кожному столі.
Синя смуга – небесна блакить,
Жовта – пшениця золотить.
Ці кольори дають Надію, Віру і Любов
І спів солов’я серед тихих дібров.

Наш герб

Історичний символ Української Державності –
Тризуб – знак середньовічної давності.
Цей золотий тризуб на синьому тлі
Знають дорослі, знають й малі,
Що в ньому слово «ВОЛЯ» можна прочитати.
Наш громадянський обов’язок – його шанувати!

Наш Гімн

Пісня ця свою історію має,
Кожен українець її добре знає.
Народна душа сховалася в ній,
Вселяє в серця вона віру й надії.
«Ще не вмерла Україна» - Чубинський вірш цей склав,
А Вербицький на слові ті мелодію поклав.
Закарбувався в пам’яті наш Гімн Державний,
Патріотична пісня, символ славний.
Виконують його на честь держави,
Слова у ньому сильні й величаві.
На знак любові й поваги до Вкраїни
Стоячи слухають його всі жителі країни.

Наша Верба

Вербиченька гнучка й висока,
Мов дівчина струнка, зеленоока.
Ніби позначка води на землі,
Кружляють навколо веселі джмелі.
Криниці копають завжди під вербою,
Калині й тополі вона є сестрою.
Святим вважають дерево, шанують його,
Очищають воду гіллям, навіть чистять срібло.
Вербна неділя в Україні є,
Перед Великоднем ця вербичка б’є.
Від хвороб дитячих освячена вербиця,
У вінок вплітає кожна молодиця.
Символ неперервності життя й любові,
Берегинею оселі є гілочки вербові.

Наш Барвінок

Без хрещатого барвінку кожної неділі
Не обходились на кожному весіллі.
Устеляли ним доріжку для молодят,
Заквітчували весільне вбрання для дівчат.
У відварі барвінку немовлят купали,
Щоб щастя й здоров’я козацьке вони мали.
Оспівана в піснях синьоока рослина,
Оповита легендами українська перлина.

Наша Калина

Біля кожної хатини українця,
Має ягоди смачні й міцні корінця,
Цвіт її, мов нареченої вінок,
Є символом краси усіх жінок,
Росте калина в білосніжній сукні,
Улюблена рослина незабутня.
Пісні колискові співала нам мати
Про калиноньку ніжну для немовляти.
Про найчарівнішу рослину пісень багато,
Складав народ легенди і прислів’я завзято.
Той кущ є вічним символом країни
І шана до нього ніколи не згине!

Чорнобривці

Чорнобривці – квіти різнобарвні,
Символічні квіти, зацвітають в травні.
Їх клали у воду, де купали немовля,
Щоб було здорове й щасливе маля.
Чорнобривці вплітали у дівочі вінки,
Щоб світлі й гарні були в них думки.
Як матері погляд, образ квітів цих,
Тепла рук її ніжних, таких дорогих.
Своїм цвітом вінчають вони літо,
Пишні та яскраві, ці чудові квіти.

Наш Лелека

Розумний й передбачливий птах,
На дахах осель живе, в степах.
Живий символ українського народу,
Лелека – птаха вірності і роду.
Віщує щастя в домі і любов до рідних,
Благополуччя і добробут українців гідних.
Любов до батька-неньки твоїх.
Не поважати лелеку – це є гріх!

Наш Вінок

Прикрасою був з роду-віку вінок –
Це «знахар душі» із стрічок й квіток.
Не просто краса, оберегом він є,
Чаклунську силу віночок дає.
І біль він вгамує, і волосся вбереже,
Своє – залишить, віджене чуже.
Вплітали в нього деревій, барвінок, калину,
Мальву, ружу, любистку стеблину.
Дванадцять квіток-дивосил від недобрих і злих сил.
До віночка в’язали стрічки,
Обереги для кожної молодички.

Наш Рушник

Рушник вишиваний з’явився давно –
П’ять сторіч існує полотно.
Відбиття культурної пам’яті народу,
Створює настрій, смак, є взірцем вроди.
Духовний символ рідного краю,
України – неньки, дивокраю.
Є оберегом дому і родини,
З ним вшановують появу людини,
Проводжають дорогих гостей,
Коровай подають, вкривають дітей,
Прикрашають образи, оберігають від грози.
З рушником і в останню путь проводжають
Та хліб святий на столі накривають.
Рушник – символ святості і чистоти,
Захисту, любові й доброти.

Автор: 

Кізіченко Наталія Володимирівна
учитель початкових класів
Красноградський НВК №2

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі