Користувацький вхід

Конспект заняття для середньої групи на тему : « Віночок – народний символ України ».

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Програмовий зміст: ознайомити дітей із віночком-оберегом, розкрити значення кожної квітки (ромашка, незабудка, мак, барвінок, волошка), кольорів стрічок. Закріпити уміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв’язне мовлення, естетичний смак. Виховувати почуття національної гордості, інтерес до національних оберегів.
Обладнання: квіти-обереги, українські традиційні віночки, вишитий рушник, різнокольорові стрічки, запис українських народних мелодій, презентація «Віночок – оберіг дівочий» .
Попередня робота: розгляд тематичної папки «Моя країна - Україна», розгляд тематичної папки «Квіти», розучування вірша про Батьківщину та віршів про квіти.

ХІД ЗАНЯТТЯ
Діти і вихователь одягнені в українські національні костюми.
Психологічний етюд
Маленькі наші ніжки,
Та добре знають путь.
На службу Україні,
Як виростуть, підуть. (діти крокують по колу)
Маленькі наші ручки,
Та кріпнуть і ростуть.
На службу Україні
Всю працю віддадуть. (діти піднімають від плечей і вгору)
Дитячі в нас серденька,
Та щирі почуття. (діти прикладають праву руку до серденька зліва)
Любити Україну
Ми будем все життя (діти піднімають руки вгору і вітаються)

- Сьогодні, діти, ми з вами зустрілися знову,
Про маленьких українців поведем розмову.
Про теплий, рідний, любий дім
І віночки у нім.

- Діти, скажіть мені, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна). Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до України та памяті до людей, які віддали своє життя за її свободу. І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви - українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину. А що для вас означає Батьківщина?
Вихователь запалює свічку і по черзі передає її кожній дитині:

1-а дитина: Сонце в небі і зоряна ніч солов'їна - це моя Батьківщина.
2-а дитина: Батьківщина - це ліс осінній,
3-я дитина: Це домівка моя, і школа,
4-а дитина: І гаряче сонячне коло.
5-а дитина: Батьківщина - це труд і свято,
6-а дитина: Батьківщина - це мама й тато,
7-а дитина: Це твої найкращі друзі,
8-а дитина: І бджола у весняному лузі.
Діти сідають на стільчики.

- А давайте, діти, спробуємо підібрати гарні слова про нашу Україну.

Дидактична гра «Яка наша Україна?»
Україна - могутня. А ще яка?
Діти продовжують. Наприклад: Україна - калинова, квітуча, зоряна, барвінкова, багата, співуча, барвиста, дружня, мила, дорога, гарна, рідна.

- Молодці! Діти, а як називають людей, які живуть на Україні? (українці). А хто ви? (українці). Якою мовою розмовляють українці? (рідною, українською). Діти, що можна сказати про нашу рідну українську мову, яка вона?

Дидактична гра «Яка наша мова?»
(солов'їна, милозвучна, калинова, рідна, красива, пісенна, барвінкова, материнська, неповторна, казкова, співуча)

- В Україні є державні символи, за якими впізнають її в усьому світі.
- Давайте разом їх пригадаємо. Які ви знаєте символи України?
- Це державний прапор, гімн , герб. Також в Україні є народні символи: жито,барвінок, калина, верба, лелека, соловей, віночок, вишитий рушник.
- Сьогодні ми з вами поговоримо про український віночок, як оберіг дівочої краси.
- Український віночок - є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.

(Звучить музика. З'являється лялька - українка Оленка.)

- Діти, подивіться. До нас у гості завітала маленька українка Оленка. Погляньте, як вона святково одягнена. На ній незвичайне вбрання. А давайте подумаємо і скажемо, у що ж одіта наша лялечка Оленка. (в українське вбрання)
- Так , вірно, це українське національне вбрання.
- Давайте зараз із вами ще раз подивимось на нашу Оленку і опишемо її. Яка вона? (опис ляльки: гарна, святкова, чарівна, мила, рідна, українська).

- Давайте роздивимось уважно віночок на голівці нашої лялечки Оленки? З чого він складається? Чого не вистачає?(Квітів).
- Так, саме квітів не вистачає у віночку. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони всюди – на клумбах, у кімнатних вазонах, на вишитих рушниках. З них робили цілющі лікарські напої, відвари, ними лікували хворих. А що буде, коли сплетемо квітку до квітки? (віночок).

У народі про віночок говорять:
1. «Гарний віночок – окраса дівчини».
2. «У віночку калина – гарна дівчина».
3. «Який віночок – такий голосочок».
4. «Віночок вити – життя любити».

- Колись віночок носили усі українські дівчата. Перший віночок для дівчинки плела матуся, коли їй було три рочки. Віночок до лиця кожній дівчинці. Він не просто окраса, а ще й оберіг, тобто оберігає дівчинку, береже її. Він, як лікар. У ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає і силу береже. А знаєте, в чому така сила? (у квітах).
- Так, у квітах, тож давайте допоможемо нашій україночці Оленці. Вплетемо їй квіти у віночок.
- А з яких квіточок плести віночок будемо, ви дізнаєтесь, коли загадки відгадаєте. Кожна квіточка щось означає. Ось подивіться, в мене є такі чудові конверти, в яких і знаходяться завдання. Ну що ж відкриваємо та подивимось. Що ж там заховалося?
(В кожному конверті знаходиться загадка про квітку та квітка, яку відгадують діти. Потім чіпляю на голівку квіточку дитині, яка розповіла про неї вірш).

- Ось і перша загадка.
1. Стебельце – шорстка драбинка
В середині – чорна вуглинка.
Пелюстки – блискучі, як лак.
Це квітує в полі … (мак).

- Так, це мак. Подивіться, яка гарна квіточка. А про цю квіточку нам хоче розповісти Даша.

Вірш.
Як без вишні - не садок,
Так без маку - не вінок.
І червоний, і стрункий,
І свіжесенький такий.
Цілу купу нарвемо,
Всім віночки сплетемо.
(Чіпляю квіточку мак на голівку дівчинки)

- Молодці, першу загадку відгадали! А ось і наступна!
2. Загадка.
Я на сонце дуже схожа,
Золотиста і пригожа,
Я щоранку розквітаю
Промінцями всіх вітаю,
Відгадати всім не важко,
Що ж за квітка я …? (ромашка)

- Так, молодці. Це ромашка. А про ромашку нам розповість Марійка.

Вірш.
Пелюстки біленькі,
Жовта серединка.
Це ромашка ніжна,
Як мала дитинка.
Простягла до сонця
Зелений листочок
Проситься ромашка
До нас у віночок.
(Чіпляю квіточку на голівку дівчинки)

- Ромашка не тільки лагідна та добра квітка, вона дуже корисна. Має лікарські властивості. Дівчата дуже люблять мити волосся відваром ромашки, щоб воно було довгим, красивим та шовковистим. А чай з ромашкою смачний і корисний. Його п’ють, коли болить живіт, ним полощуть горло.

3. Загадка.
Наступна квітка ось яка, відгадайте!

На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять
Мов шматочки неба голубого
Виграють, виблискують, горять. (волошка)

- Так, це волошка! А про волошку нам розповість Єва.

Вірш.
Визирають із пшениці
Синьоокі диво-птиці,
Сяють золотом колоски,
Синім цвітом волошки!
(Чіпляю квіточку)

- Ці квіточки теж мають лікувальні властивості. Вони дуже корисні і ними також миють волосся. А ще освіжають хату, в них купають малих дітей.
- Подивіться, який гарний віночок ми плетемо! Але якоїсь квіточки не
вистачає. Я розповім вам про неї легенду.

4.Легенда.
Коли Бог творив квіти, то кожній квіточці давав ім’я і наказав запам’ятати його. А ось одна квіточка була неуважна і не запам’ятала свого імені. І зі сльозами на очах вона повторювала:
«Господи, я забула своє ім’я!». поглянув на неї Господь і промовив: «Не забудь мене». З того часу так і почали називати цю дрібненьку блакитну квіточку – незабудка.

- А про неї нам розкаже Софійка.

Вірш.
Незабудки голубенькі
Дуже ніжні і малі.
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
(Чіпляю квіточку)

- Квіточка незабудка немов просить нас: «Не забувайте квітів, турбуйтеся про квіти, любіть природу». Ця квіточка також означає вірність.
- Молодці, діти! А ось остання загадка. Ну що, готові?

4. Загадка.
Лист зелений і міцний,
Сніг для нього не страшний,
А коли весну стрічає,
Сині очі розкриває. (Барвінок)

- А про барвінок нам розповість Лерочка.

Вірш.
Барвінок синьоокий,
Простелився на всі боки …
До травиці. До росиці,
До глибокої криниці.
(Чіпляю квіточку)

- Так, барвінок ми теж вплетемо до нашого віночка. Адже він тягнеться до людської хати. Україну називають «барвінковим краєм». А відвар із барвінку п’ють від застуди.
- Який гарний віночок ми сплели! Він у нас такий гарний вийшов тому, що ви так цікаво про квіточки розповідаєте! А це тому, що ви не просто діти, а ви діти-квіти. Давайте встанемо і на хвилинку уявимо себе квітами.

Фізкультхвилинка.
Закрийте оченята, присядьте і уявіть себе маленькими квіточками, які тільки-тільки почнуть проростати із землі.
1. Пройшов дощик і наші квіточки почали проростати із землі.
2. Потяглися пелюсточки до сонечка.
3. Загойдалися під вітром.
4. Закружляли у веселому таночку.
5. Похилилися, присіли, доторкнулися до матінки-землі, відчули її тепло і знову розправили свої пелюстки і знову закружляли.
6. Прийшов вечір, похилилася квіточка, присіла і заснула в солодкому сні, чекаючи на завтрашній день.
7. І ось ми з вами знову не квіти, а маленькі слухняні діти.

- Діти, поки ми кружляли, у нас з’явився ще один віночок. Я хочу перевірити, як ви запам’ятали наші квіти, які ми вплели у віночок. Ну що, пограємо?

Р/г «Збери віночок».
(Розкидаю по килиму квіти, діти по черзі їх причіплюють на віночок під музичний супровід).

- Молодці! Але це ще не все. Подивіться уважно, чого не вистачає на нашому віночку? (стрічок).
- Отже наш віночок потрібно прикрасити ще й стрічками. Але в'язати стрічки потрібно уміло, в певному порядку. Ось послухайте казочку про те, як одна дівчинка в’язала стрічки до свого віночка.

Казочка.
Сиділа дівчина на галявині та плела вінок. Подивилась на матінку-землю нашу годувальницю, та й прив’язала по середині першу стрічку. Якого вона кольору? (коричневого).
Так, що ця стрічка означає?
А потім пригріло ніжне сонечко. Посміхнулася дівчинка його промінцям та й прив’язала стрічку якого кольору? (жовтого).
Прив’язала жовту стрічку – нехай Сонечко зігріває землю . Так що ж означає жовта стрічка? (сонечко)
Пригріло сонечко. Вибилося із землі зелене житечко і все навкруги зазеленіло. І дівчинка прив’язала до віночка яку стрічку? (зелену). Хай зеленіє житечко . А потім глянула дівчинка на небо, а воно синє-синє, чисте, без хмарок. І прив’язала вона стрічку якого кольору? (синього). Що вона означає? Та тут стало житечко в’янути без водички. А на небі - ні хмаринки. І стала дівчинка дощик закликати. Тут набігли хмаринки, впали на землю перші краплинки – блакитні-блакитні. Зраділа дівчинка та й прив’язала … якого кольору стрічку? (блакитну). Так. Що вона означає? (воду). Зраділо житечко, а тому що дощик був чарівний. Швидко достигло житечко. Зібрали люди урожай та й напекли смачного хліба. З’їла дівчинка окраєць хліба, прив’язала оранжеву стрічку. Що вона означає? (хліб)

- Молодці, діти! Подивіться, який гарний віночок у нас вийшов. Тепер ми можемо одягнути його на голівку ляльці Оленці.

- Але ж дивіться у нас на килиму лежить не закінчений віночок. Давайте ми його також прикрасимо стрічками. Ми вже знаємо, як правильно в'язати стрічки. Яку першу? другу? і т. д.

- Молодці! Справились із завданням неодмінно! Сподобалось вам наше заняття? А про що ми з вами говорили? Про які квіти? На цьому наше заняття закінчується. Дякую вам малята, що допомогли Оленці сплести віночок.

- І вам, шановні гості!
Спасибі, що знайшли час
І прийшли на свято до нас.
Якщо буде ваша ласка,
То приходьте до нас ще,
Будь ласка!

Автор: 

Солтановська Наталія Олексіївна,вихователь ДНЗ-ЦРД

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі