Видатні фізіологи І. Сеченов та І. Павлов надавали дуже великого значення м’язовим відчуттям, які виникають при артикуляції. І. Сеченов писав:
«Мені навіть здається, що я ніколи не думаю прямо словом, а завжди м’язовим відчуттям». І. Павлов також вважав, що мовлення - це, насамперед, м’язові відчуття, які йдуть від мовленневих органів до кори головного мозку.
Під час анатомічних досліджень учені звернули увагу на те, що близько третини всієї площі рухової проекції займає проекція кисті руки, яка розташована біля мовленневої моторної зони. Особливо наочно видно це на зображенні людини Пенфілда, в якому проекція всіх частин тіла в руховій зоні показана схематично в образній формі. Розмір проекції кисті й моторної мовленневої зони навели на думку про те, що тренування тонких рухів пальців рук справді здійснює більший вплив на розвиток активного мовлення дитини, ніж тренування загальної моторики.
Ліщук Вікторія Вікторівна, вчитель-реабілітолог Центру реабілітації "Школа життя" міста Хмельницького
1. Вайзман Н. П. Психомоторика детей-олигофренов. — М., 1976.
2. Демина И. М. Исследования состояния развития моторики детей с физиологическими отклонениями. — К., 1995.
3. Еременко И. Г. Олигофренопедагогика. — К.: Вища школа, 1985.
4. Жукова А., Мастюкова В., Філічова Т. Подолання затримки мовленнєвого розвитку в дошкільників. — К., 1995.
5. Заплатна С. М. Корекційна, психологічна і педагогічна проблема у дітей. — К., 1994.
6. Использование физкультминуток для развития пальцевой моторики // Дошкольное воспитание. — 1993. — № 3.
7. Савіна Л. П. Пальчикова гімнастика для розвитку мовлення дошкільнят: Посіб. для батьків і педагогів. — К.: Школа, 2002.