Користувацький вхід

Інтегроване заняття "Розмаїття великодніх писанок"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Інтегроване заняття: «Розмаїття великодніх писанок»
Старша група

Мета: розширити знання дітей про народне мистецтво – писанкарство, особливості орнаментів, різновиди великодніх яєць: писанки, крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки. Ознайомити із звичаями та традиціями, пов’язаними із писанками, крашанками. Закріпити уявлення дітей про давнє, величне християнське свято – Великдень. Вчити виготовляти прикраси із писанок. Розвивати мову, уяву та мислення. Виховувати в дітей емоційно-естетичне ставлення до народного мистецтва, повагу до народних умільців та майстрів.

Обладнання: міні-музей етнографії та краєзнавства, постійно діюча експозиція великодніх яєць в міні-музеї, народні прикраси з писанок, великодній кошик.
Роздатковий матеріал: писанки, папір, ножиці, віск, нитки.

Хід заняття

Організаційний момент.

(Писанка підстрибуючи забігає до зали, рухається по ній і наспівує свою пісеньку. Діти сидять у музеї.)

Писанка: Я писанка гарнесенька,
маленька і круглесенька,
всі боки розмальовані, І
всі мною зачаровані. І /двічі/

Спішу, бо заблукала я,
від подружок відстала я,
гарненька і мальована, І
всі мною зачаровані. І /двічі/

Біжу, кочусь круглесенька
я писанка малесенька,
де всіх знайти - не знаю я, І
ой, горе - заблукала я! І /двічі/

Писанка: Ой, лишенько! Де ж це я? Писаночки, агов!!! (оглядається кругом)
Ой, ой, мені так страшно… (наближається до дітей) А хто ви?
Дитина: Не лякайся, Писаночко, ми - малята із садочка.
Дитина: (підходить до Писанки) Ой, лишенько та ти вся тремтиш?
Вихователь: Писаночко, певно у тебе щось трапилось?
Писанка: Заблукала я… (схлипує) Я лежала у великодньому кошику із своїми подружками-крашанками. Нас бабуся освятила на Великдень у церкві разом з пасочкою, м’ясцем, ковбаскою, хроном та сіллю. Сумно мені стало у кошику. Дай, думаю - трішки погуляю. От я, (соромлячись) з під рушничка виглянула та й вистрибнула. Потім хотіла назад до кошика повернутись, щоб бабуся не сердилась, та заблукала… (схлипує)
Дитина: Не журись, Писаночко, у нас тобі також буде весело, тим більше що й у нас ти знайдеш собі подружок. Поглянь лише сюди! (показує на стіл, де лежить паска та писанки)
Писанка: Ой, такі ж гарненькі, як і я! Діти! А куди ж це я потрапила? У вас тут так гарно та незвично. У моєї бабусі зовсім не так.
Дитина: А як, Писаночко?
Писанка: Бабуся моя живе на 5 поверсі, у нас там є все: газ, ванна, м’які дивани, навіть телевізор є. А та-ко-го нема!
Вихователь: Це музей наш, Писаночко! Ми тут проводимо багато різних занять, свят, розваг, інсценівок з нашими діти. Кілька днів тому тут у нас було Великоднє свято. Тож думаю, тобі буде цікаво у нас, а можливо щось і сама нам про себе розкажеш.
Писанка: Згода! Згода! Так тому і бути! Залишаюсь!
( Забігають дівчатка-писанки, сідають у коло)
Писанка: О! А таких великих писанок я ще й не бачила. Як дивно у вас…Ой. погляньте, вони ожили…
(дівчатка-писанки танцюють танок «Веселі писанки», по завершенні танцю непомітно зникають)

Вихователь пропонує пограти в дидактичну гру: «Пасхальне яйце»
(Умови гри: Діти закривають очі, дістають із великоднього кошика писанки, крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки. Називають різновиди великодніх яєць, пояснюють, чому їх так називають)
Дитина: Це писаночка. Вона пишеться, або іншими словами малюється воском спеціальним писачком, а потім наноситься фарба. Вона лягає на яйце, а за віск не береться. Так проявляється візерунок, нанесений воском.
Вихователь: Писанка, мої друзі, це неповторне багатство, наше прекрасне національне мистецтво. Вона вічна як сам український життєлюбний народ. Писанки почали розписувати багато-багато років назад, ще у сиву давнину. Наші діди-прадіди шанували писанку, для них вона була символом зародження життя, сонця, тепла, вічності.
Дитина: (дістає наступне яйце) Це – крашанка. Яйце одного кольору. Його фарбують найчастіше в окропі з лушпиння цибулі.
Вихователь: Крашанки, діти, – найдавніший гість на великодньому столі.
Дитина: ( дістає наступне яєчко) Це – дряпанка. Такі яйця фарбують завжди в один колір, а потім на ньому голкою чи шилом вишкрябують орнамент.
Вихователь: А ще їх називають шкрябанками.
Дитина: А у мене – крапанка. Бо крапанку роблять, накрапуючи на яйце воском візерунок, а потім опускають у фарбу барвник.
Дитина: А у мене мальованка, бо розмальована фломастерами.
Вихователь: Молодці, всі види великодніх яєчок ви знаєте. А чи занєте ви, що означають орнаменти на кожному яєчку? Ось трикутник. Скажіть мені, будь ласка, що він означає?
Дитина: трикутник – символ вогню та безсмертя.
Вихователь: А що означає цей символ?
Дитина: Ялинка – символ вічної молодості, здоров’я, росту і безсмертя.
Вихователь: А як ви думаєте, що означає хрест?
Дитина: Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох пір року.
Вихователь: А ось цей голубок що означає?
Дитина: Голуб – це символ зародження життя, родючості і достатку.
Вихователь: Діти, кожен знак, кожна лінія, а їх буває на яєчку дуже багато, мають своє значення.
Писанка: Молодці, малята, все знаєте про великодня яйця. А я вам ще хочу розказати: ми, писанки, захищаємо людину від зла, пасічники кладуть нас під вулики, щоб роїлися бджоли, Нас приорюють в полі, щоб родила пшениця та всяка пашниця. Писанки із зображенням півня боронять оселю від блискавиці. Ввечері у відро з водою клали великоднє яєчко і вірили, що той, хто перший вмиється цією водою – буде гарний, як весна. Крашанку клали до першої купелі, щоб дитина зростала сильною та сміливою.
Вихователь: діти, писанка –це не просто сувенір, вона символізує вияв загальної любові, побажання добробуту, щастя. Крашанками та писанками ми обмінюємось і досі всі, даруємо їх рідним, близьким людям, друзям. Про писанки складено багато віршів, легенд, приказок, пісень, давайте ми з вами заспіваємо пісеньку, яка так і називається «Писанка».

Пісня: Розмалюю писанку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Приспів: Писанка, писанка –
Веселковий цвіт,
Писанка, писанка,
Мій дитячий світ.

Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю,
А моя сопілочка буде грати,
Буде моя писанка танцювати.

Писаночка: Яка гарна пісенька. Я вже, малята, геть не сумую. Так мені весело і цікаво у вас.
Вихователь: А ще, діти, в давнину народні умільці робили з писанок великодні прикраси. В нашому музеї вони також є. (вихователь пропонує дітям розповісти про великодні прикраси)
Дитина: цю прикрасу називають гердан. Наші прабабусі вішали гердан в хаті під іконами. Гердан має вигляд намиста з трьох ниток. На найдовшу нанизували сім писанок, на середню – п’ять, на найкоротшу – три писанки. Кінці ниток з’єднували між собою та прикрашали китичками з ниток. Виготовити гердан можна і з більшої кількості писанок.
Вихователь: (показує дзвони). Діти, а на що подібна ця прикраса? Як вона називається?
Дитина: Це –дзвони. Дзвони виготовляють з трьох або п’яти видутих писанок, кожна з яких окремо нанизується на ниточку з китицею, а потім усі ниточки зв’язуються разом угорі. Для оздоблення можуть використовуватись великі намистинки, одна з яких розміщується між китицею і писанкою, друга одягається на нитку і розміщується з протилежного боку писанки. Колір ниток та намистин підбирається для кожної писанки окремо.
Вихователь: а ще в сиву давнину до Великодня, інших весняних свят під сволоками хат підвішували «голубів», виготовлених також з писанок. Вважали, що птах – це символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, любові, вірності - напівземна, напівнебесна істота. У християнстві птах – символ вознесіння до Бога.
Давайте, діти, сьогодні зробимо цю прикрасу та подаруємо її Писаночці. Нехай вона віднесе цього голуба для своєї бабусі, а решту зроблених вами голубів залишимо в нашому музеї.
Писанка: Я вам допоможу! Моя бабуся зрадіє і не буде на мене сердитись.
Вихователь: (показує та пояснює) для тулуба використовується порожня видута писанка. Найкращий матеріал для виготовлення голови птаха бджолиний віск. Крила та хвіст виготовляються із білого або кольорового паперу, який складається віялом. Вгорі та по боках «голуба» робляться невеликі отвори, в яких за допомогою воску кріпляться крила, хвіст та нитка для підвішування.

Самостійна колективна робота дітей.
На столах заготовлені писанки з отворами, нитки, віск та папір. Діти роблять віялом крила, хвіст, кріплять їх до отворів в яйці. Потім закріплюють нитку.

Діти дарують «голуба» Писанці», решту робіт залишають у музеї.
Підсумок заняття.

Автор: 

Матейчик Надія Макарівна, завідувач, ДНЗ №3 смт.Любешів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі