МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ
ОХТИРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №3
ОХТИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В
7 КЛАСІ НА ТЕМУ
«Героїня духу українського народу Олена Теліга. Вірш «Сучасникам» як моральний заповіт нащадкам. Патріотичні мотиви поезій «Радість», «Пломінний день».

ПІДГОТУВАЛА
УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА
ЛІТЕРАТУРИ
МАЛЄЖИК ІРИНА МИКОЛАЇВНА

ОХТИРКА

Урок №
Тема уроку. Героїня духу українського народу Олена Теліга. Вірш «Сучасникам» як моральний заповіт нащадкам. Патріотичні мотиви поезій «Радість», «Пломінний день».
Мета уроку: ознайомити учнів із життєписом О.Теліги,її патріотичною діяльністю; розкрити образи ліричної героїні віршів «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»; удосконалювати вміння аналізувати, творчо сприймати поезію; формувати національну свідомість учнів, прищеплювати почуття любові до свого народу, плекати гордість за видатних представників нашої нації, виховувати активну життєву позицію.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Олени Теліги, фотоматеріали, фільм «Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Феномен Олени Теліги», тексти програмових віршів.
Епіграф: Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя.
О.Теліга

Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Емоційна готовність учнів до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Обговорення питань
- А що для Вас означає «бути патріотом»?
- За яких обставин письменник заради своєї ідеї жертвує власним життям?
- Чому біографії митців літературного слова є яскравою ілюстрацією тих складних і трагічних для України часів?
В історії ХХ ст. є чимало яскравих жінок , які любили Україну, мріяли про щасливе майбутнє рідної землі. Серед них - Олена Теліга – це насамперед людина-патріот, бо вона свідомо обрала шлях боротьби за незалежність держави. У неї серце Українки з великої літери, тієї, кого називатимуть Божим перстом.
Робота з епіграфом
Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя.
О.Теліга
Пояснити значення слів
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.

Величний і водночас важкий життєвий шлях дочки України, яка поєднала сталь і ніжність у серці й поезії, окреслила перед сучасниками, минулими, сьогоднішніми й майбутніми поколіннями поняття щирокого, а не плакатного патріотизму. Часто поруч з її ім'ям читаємо слово "самопожертва". Самопожертва в ім’я держави. Думаю, сама вона мало замислювалася над таким символом її життя. Найважливішим для Олени Теліги було прагнення донести й показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, пробудити в їх серцях такі ж почуття, наповнити їх бажанням присвятити своє життя Україні.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Учитель. Олена Теліга - одна з найвизначніших поетес в українській еміграційній літературі ХХ ст. Її витончена та яскрава поезія поєднала в собі протест проти міщанства й вишуканість, лі¬ричний артистизм і громадянську при¬страсність, жіночу ніжність і мужність у боротьбі за Україну. Саме справі визво¬лення України Олена Теліга, як і Олег Ольжич, свідомо офірувала свій талант, свою долю.
Олена Теліга у своїй короткій біографії пройшла шлях з російськомовної гімназистки до незламного борця за волю і честь нації.

Літературна зустріч з Оленою Телігою
(Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях )

1-й учень. Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) народилася 21 липня 1906 року під Москвою в родині інженера-гідротехніка професора Івана Шовгенева. Отримала чу¬дове домашнє виховання й освіту, знала ні¬мецьку, французьку, російську мови. Багато читала і постійно спілкувалася з висококуль¬турними людьми. Української мови вона не знала й не вивчала.
У 1918 році Шовгеневи переїхали до Ки¬єва, де Олениного батька призначили мі¬ністром Української Народної Республіки. Вона в цей час навчалась у Жіночій приват¬ній гімназії Дучинської. Утім скоро безтур-ботне дитинство дівчини закінчилося. Через політичний стан у державі батько мусив емі¬грувати. Родина залишилася без засобів для існування і відчула всі негаразди громадян¬ської війни: зміну влади, бої на вулицях, го¬лод, холод, арешти, розстріли.
У 1922 році сім’я переїхала у чеське міс¬течко Подєбради до батька, який працював ректором Української господарської академії (УГА). Саме тут Оле¬на потрапила в укра¬їнське середовище, активно включилась у життя української громади, полюбила мову й літературу, від¬чула себе українкою:
«Я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не говорив, розмовляти лише укра¬їнською мовою. На велике здивування усіх моїх знайомих».
У 1923 році юна патріотка вступила до Українського вищого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі на під¬відділ української мови та літератури історико-літературного відділу. Випадкове знайом¬ство зі студентом УГА кубанським козаком Михайлом Телігою перейшло у щиру дружбу, світле почуття. Невдовзі вони одружились, і не розлучалися до кінця.

2-й у ч е н ь. Молода Олена почала писа¬ти вірші, публіцистичні статті українською мовою (російською писала ще з дитячих ро¬ків). Твори друкували в періодичних видан¬нях. Поетеса була постійною учасницею лі-тературних зібрань і заходів, що відбувались у празькій українській громаді. Поступово сформувалося коло митців, близьких за ду¬хом і переконаннями: подружжя Теліг, Лео¬нід Мосендз, Юрій Липа, Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Оксана Лятуринська та інші, кого пізніше називатимуть Празькою школою.
У 1929-1939 роках Теліги жили й пра¬цювали у Варшаві, де Олена почала активно співпрацювати з журналом «Вісник», редак¬тором якого був відомий націоналіст Дмитро Донцов. Саме він відіграв важливу роль у формуванні патріотичного світогляду Олени Теліги.
Наприкінці 1939 року письменни¬ця з чоловіком переїхали до Кракова, де вона зустрілася з давнім знайомим Олегом Ольжичем, членом Організації українських націоналістів (ОУН). Це визначило її по¬дальшу долю - вона почала активну роботу, зосереджену на культурній діяльності ОУН, очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево», писала реферати з питань україн¬ської культури.
3-й учень. Тоді Україну охопила війна. Олена Теліга вважала, що в цей жорстокий час їй треба бути на батьківщині. І вона при¬їхала. Мета була одна - об’єднати культурні сили України. У Києві вона створила «Спіл¬ку письменників», заснувала і редагувала журнал «Літаври» - літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово». Така активність ОУН у столиці не подобалася ні¬мецькій окупаційній владі, почались арешти. В Олени Теліги була можливість емігрува¬ти, але вона відмовилася. Це був її свідомий вибір, її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Поруч із нею весь час був її Михайло.
У київському гестапо Олена Теліга пере¬бувала в камері № 34. На сірому в’язничному мурі залишила вона свій останній автограф: малюнок тризуба і напис - «Тут сиділа і звід¬си йде на розстріл Олена Теліга».
21 лютого 1942 року українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.
4-й учень. Цього року Україна вшановує 75-роковини трагедії Бабиного Яру. Там установлена меморіальна дошка розстріляним у Бабиному Яру оунівцям з написом:
1941-1943 рр. в окупованому Києві у боротьбі за Незалежну Українську Державу полягло 621 учасник антинацистського підпілля Організації Українських Націоналістів.
Бабин Яр став їм братською могилою. Героям слава.

5-й учень.За своє досить коротке життя Олена Те¬ліга не встигла видати жодної власної збірки, всі вони вийшли після її смерті: «На чужи¬ні» (1947), «Олена Теліга» (1977), «Дорогов¬каз. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994), «О краю мій» (1999). Більша частина її вір¬шів, на жаль, загубилася.

Для поезій письменниці характерна вишуканість у тематиці, настроях; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Ліричний герой поетеси - неординарна особистість, яка має мету в житті й прагне її досягти.
Провідні мотиви творчості
• готовність продовжувати боротьбу за українську державність;
• відчуженість рідної землі;
• патріотичне прозріння;
• мотив “бездомності;
• краса української природи;
• заперечення спокійного життя, обмеженого лише колом особистих проблем;
• неминучість смерті;
• мотиви туги, самотності;
• створення власного сценічного образу;
• зв’язок поета і суспільства;
• прагнення переповнити кожну мить життя;
• кохання як стан душі та місце кохання в житті людей, що присвятили себе боротьбі;
• емігрантське життя.

Десятки років ми нічого не знали про величну постать Олени Теліги. Поетеса ви¬ринула із забуття лише через 50 років після загибелі, коли в Києві у лютому 1992 року в Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест на її честь, а вулицю, що пролягає по¬ряд, назвали її іменем.

Дерев'яний хрест у пам'ять про членів ОУН, розстріляних у Бабиному Яру
Перегляд фільму Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Феномен Олени Теліги.
https://www.youtube.com/watch?v=sTQ3uZChT5s
♦ Продовжіть речення: «У життєписі письменниці мене вразило ...».
2. Робота з текстом поезії «Сучасни¬кам»
Виразне читання твору вчителем і кількома учнями.
Бесіда
- Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? Чи є це актуальним і на теперішній час?
- Чи можна назвати цей вірш звернен¬ням, закликом? (Поза всяким сумнівом, пое¬зія «Сучасникам» - поетичний маніфест, з яким О. Теліга звернулася не тільки до сучас¬ників. Можна стверджувати, що рядки цього твору - моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій.)
- Визначте тему поезії. (Прагнення поетеси донести й показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, наповнити їх серця бажанням присвятити своє життя Україні).
- Якими рядками висловлено ідею твору? («Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий».)
- Проти чого виступає О. Теліга цією поезією? (Проти сірості життя.)
- У чому виявляється твердість і суворість авторки?
- Як О.Теліга передає у творі свою зневагу до ворогів рідного краю?
- Якими традиційними в нашому фольк¬лорі та художній літературі образами послу¬говується авторка? (Образи вогню, води, вітру).
- Що вони символізують? (Вони сим¬волізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.)
- Назвіть і проаналізуйте тропи, викори¬стані поетесою у вірші. (Авторка вживає у творі оригінальні метафори: не плутай душу у горіння тіла, сховай свій біль, біль бринить, даю без міри ніжність, сміх мій рветься, палити серце, купати душу; виразні епі¬тети: раптовий порив, у святім союзі, з гострим болем, в хуртовині сніжній, у хо¬лодній зливі, ясних привітів. Окремі стро¬фи поезії можна вважати афористичними: Не плутай душу у горіння тіла. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. О, краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог. Вони засвідчують безком¬промісну позицію О. Теліги.)
Схарактеризуйте образ ліричної героїні. (Авторка не вимагає від своїх послідовників повного зречення власних інтересів зара¬ди боротьби. Лірична героїня каже, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли цього потребує ситуація, коли перед н ворог, - вона не має права бути слабкою чи безвольною.)
-Як у вірші розкривається особистість митця? (У вірші зроблено акцент на особи¬стих почуттях. У прагненні донести і по¬казати співвітчизникам справжню любов до Батьківщини, пробудити в їхніх серцях бажання присвятити своє життя Україні О. Теліга не боїться розкривати власну душу, постійно підкреслюючи це такими займенни¬ками, як «я», «мені», «мій», «свій»).
-Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?
-Як ви вважаєте , у чому полягає особливість заповіту сучасникам, наданий О.Телігою? Що різнить або поєднує його із «Заповітом» Т.Шевченка?
3.Робота в групах з текстами поезій «Радість», «Пломінний день».
Група «Радість»
Обговорення змісту вірша за запитаннями
- Що вам відомо про радість як почуття, особливий стан людини?
- Чим пояснити стурбованість героїні на початку твору? т Як вона сприймає такий свій оптимістичний настрій?
- За яких обставин, на вашу думку, героїня вірша радіє? Як по¬яснити фразу з поезії «радість тулиться»?
- 3 якою метою Олена Теліга використовує у вірші образ хлоп¬чини? Чому його названо вітрогоном?
- Як поетеса зображує міський і власний рух?
- Чому радість героїні — її невпинний стан?
- Про що свідчить поле в її уяві замість шляху з автівками і мо-тоциклами?
- Як ви вважаєте, чи розуміють похмурі люди гарний настрій оптимістки? Відповідь обґрунтуйте.
- У чому виявляється цілісність образів героїні й хлопця?
- Від яких чинників залежить гарний настрій кожного із нас?
- Як ви вважаєте, чи довго перебуватиме героїня твору в піднесе¬ному настрої? Наведіть переконливі аргументи.
Літературний калейдоскоп
Скласти сенкан до образу радості
Радість.
Бажана, оптимістична.
Бадьорить, зміцнює, підносить.
Вітрогон-хлопчина.
Стимул життєдіяльності.

Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.

Група «Пломінний день»
Обговорення поезії за питаннями
- Що змусило Олену Телігу описати один день — пломінний? Чому вона його так називає?
- Чим спричинена збентеженість героїні поезії? Чому в неї го¬рить душа?
- 3 чим пов’язане таке сильне бажання авторки твору жити?
- Який шлях вона при цьому обирає — рватись вгору чи летіти в безодню?
- Як люди реагують на прагнення героїні? Чому вона їх називає натовпом?
- Чому Україна у вірші — це найгостріше слово?
- Чим, на думку поетеси, спричинено зростання прокляття на землі? У чому Олена Теліга звинувачує людей?
- Як авторка вирішує протистояти байдужості, що панувала на землі?
- Чим пояснити прагнення душі ліричної героїні втекти на шляхи великі?
- Що уособлює клич Олени Теліги, який «зірветься у високість, мов прапор в сонці»? До кого він буде звернений?
- Які наслідки хоче отримати героїня від свого звернення-оклику? У чому його дієвість?
- Що змусить, на думку Олени Теліги, застиглі й покірні води за-бурлити водоспадом?
- Чим пояснити бажання героїні-піщинки потрапити в бурхливі води під час непогоди?
- У чому полягає актуальність цієї поезії?

Літературний калейдоскоп
Скласти сенкан до ключового поняття вірша – пломінний день.
Пломінний день.
Прозорий, бурхливий.
Будить, оновлює, бореться.
Боротьба з байдужістю.
Час до корінних змін.

Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль – Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово – Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

4.Творча робота
Розкрийте, аргументуючи,питання
Що, на велике переконання поетеси, необхідно зробити задля розквіту держави?
V.Підсумок уроку. Рефлексія.
Інтерактивна вправа «Займи позицію».
Висловіть своє ставлення до висунутої тези. Свою думку обґрунтуйте.
— Як ви вважаєте, чи могла доля О. Теліги скластись інакше?
Так Ні Можливо
Олена Теліга пішла у вічність, щоб повернутися вже в незалежній Україні, яку так любила, за яку віддала своє юне й прекрасне життя.

Олена Теліга стала символом невмирущості української нації.
Так було вже не раз, коли українська нація мала такі могутні постаті, що глибоко зросталися зі своєю землею, щоб у майбутньому прорости паростками духовної величі й продовжити їхню розпочату справу в наступних поколіннях. До таких постатей належить і Олена Теліга, творчість якої відкрилася читачеві після падіння радянської імперії, і тепер ми маємо змогу вчитися у неї патріотизму, любові до рідної землі, до України, черпати відповіді на складні питання життя: якою будувати свою державу, яким шляхом рухатися.

VІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять поезію О.Теліги (на вибір).
*Розкрити зміст епіграфа
Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя.
О.Теліга

Класи: 7 клас

Предмети: Українська література