Сучасна реформа освіти одним із завдань має формування творчо мислячої особистості. Зрозуміло, що освіта не могла не зазнати технологічних змін в індустріальному суспільстві. Змінився статус учителя, змінюється суспільство. За висновком ЮНЕСКО нашим дітям не вистачає критичного і логічного мислення у засвоєнні знань, толерантності, технологічності у доведенні своєї думки, вмінь працювати з інформацією. Рівень компетентності – це знання, які дають можливості існувати в суспільстві. Слід розгортати знання, а не перевантажувати учня. Уміння – це операції, які виконує учень, щоб покращити свої знання. Існує протиріччя між обсягом інформації та можливістю особистості її засвоїти. Учитель повинен так навчати, щоб дітям було цікаво, щоб не помічали, що вони навчаються.
Найголовніше – навчити працювати самостійно, творчо та ініціативно. Отже, одним з найважливіших завдань курсів суспільно-політичних дисциплін є підготовка учнів до життя. Набуття ними умінь та навичок, але це можливо, лише максимально наблизивши уроки до життя, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладання предметів, залучаючи їх для спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку. І тому головною , стратегічною лінією своєї діяльності вважаю формування творчої особистості через синергетичний підхід.
Синегретика – галузь міжпредметних досліджень процесів самоорганізації, які відбуваються у складних системах. Синегергетика як галузь наукового знання визначає основні принципи самоорганізації, критерії побудови сома розвивального середовища, встановлює умови стійкого розвитку у мінливому світі.
Характерні особливості синергетичної парадигми:
Визнання першорядності процесу пізнання, залучення учня до процесу пошуку;
Цінність співпраці;
Орієнтація на процес навчання;
Рівність і довіра до пізнавальних можливостей усіх дітей, віра в їхні творчі можливості;
Нова модель керування освітнім процесом за рахунок допомоги і забезпечення лідерства та передбачливості;
Тривимірне навчання , яке не обмежується навчальними програмами. Учні стають продуктом своєї власної діяльності;
Учитель виступає як лідер, учень – як працівник, займаючи активну позицію;
Використання сценарних варіантів уроків, забезпечених різноманітними джерелами інформації;
Методи оцінювання знань учнів різноманітні і допускають право їх вибору самою дитиною;
Батьки – партнери школи, що надають освіті моральну і матеріальну допомогу.
Однозначно можна стверджувати, що синергетична парадигма призвела до зміни освітнього процесу та само актуалізації, само ідентифікації та рефлексії вчителів.
Серед сучасних концепцій освіти заслуговує на увагу філософська ідея синергетичної освіти, яка об,єднає цільову орієнтацію з виключенням у простір змістових орієнтирів особистості, допомагаючи вибудовувати особистісно значущу лінію «сюжетного» життєвого руху людини.
Отже, виходячи із зазначеного, я ставлю перед собою завдання працювати над підготовкою учнів - випускників школи, здатних:
-адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях , самостійно знаходити вихід з різноманітних проблем,будувати необхідні знання, використовувати їх на практиці для розв,язання ;
-критично мислити , вміти бачити проблеми, що виникають в реальній діяльності, знаходити шляхи раціонального їх розв,язання, використовуючи сучасні технології , чітко усвідомлювати , де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишній діяльності, бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити;
- грамотно працювати з інформацією;
-бути комунікабельними, контактними в усіх соціальних групах , уміти працювати спільно в різноманітних областях,в ідвертаючи будь-які конфліктні ситуації або вміло виходячи з них;
- самостійно працювати над розвитком власної моралі, інтелекту, культурного рівня.
Найбільш доцільними щодо реалізації даної мети є наступні методи:
-методи навчання у співпраці( кооперативне навчання)
- метод проектів
- модель навчання у дискусії
- проблемне навчання
- інтерактивне навчання.
Названі види педагогічної взаємодії дають змогу трактувати навчальний процес як цілісну співпрацю двох рівноправних учасників - учня та вчителя, у якому основною метою є процес розвитку особистості, а основними формами навчання є групові та індивідуальні. Однак варто пам,ятати, що метод навчання сам по собі не може бути ні гарним, ні поганим, тому що необхідна їх система. Методи навчання, за допомогою яких досягають очікуваних результатів, постійно змінюють і враховують динаміку, зрілість і організованість учнівського колективу. Адже педагогічна майстерність приходить лише до того вчителя, який шукає ї знаходить оптимальну відповідність методів закономірностям віка індивідуального розвитку учнів.
Можна зробити висновок, що. школа ХХ1ст – це школа культури життєвого самовизначення, культури життя. Побудувати життя як культурне, духовне явище – значить побудувати його за законами віри, надії, любові. Саме цьому сприяє синергетичний підхід до освіти, основні положення якого можна сформулювати так:
Ми живемо серед нестійких процесів із порушенням симетрії між минулим і майбутнім;
Майбутнє є простором можливостей, а сьогодення – як напружений процес відбору;
Система освіти може бути як статичною, закритою, так і відкритою, динамічною, залежно від того, настільки повно відображає динаміку способів освоєння світу;
У відкритій системі кожна людина розглядається як неповторна індивідуальність, що інститут й організовує свій унікальний процес освоєння світу.
Продукти і результати такого процесу і є справжніми цінностями педагогічної праці.
Застосовуючи на уроках синергетичний підхід, я прагну підготувати дітей до участі у громадському житті. Виховуючи у них почуття впевненості у собі, у своїх дітях і, разом з тим, критичне ставлення до своєї особистості, намагаюся формувати у них повагу, толерантне ставлення до людей.
Сухомлинський В.О. говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмети, що викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.
І саме синергетичний підхід у навчанні сприяє тому, що учні опановують усі рівні пізнання, розвивають критичне мислення, рефлексію, уміння розмірковувати, розв,язувати проблеми.
Сьогодні вся діяльність вчителя та школи спрямована на формування творчої особистості. Бо тільки виховавши особистість, здатну творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави, а отже, наше громадян України.

Класи: Вища школа, Середня школа

Предмети: Історія, Історія України, Всесвітня історія