Користувацький вхід

Останні публікації

«Лісостепова зона України»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

(урок - усний журнал)

Мета: сформувати в учнів про географічне положення зони лісостепу, про сучасні ландшафти лісостепової зони України; удосконалювати навички давати комплексну характеристику зони; продовжувати вчити дітей простежувати зв’язки між компонентами природи;розвивати вміння використовувати знання в нестандартних умовах;формувати практичні вміння висловлювати свої думки та ідеї,захищати власну позицію,творчо мислити, виконувати завдання творчого характеру; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: фізична карта України, атласи,ілюстрації лісостепової зони, кросворди,вірші про лісостеп, загадки, приказки, контурні карти,картки творчих завдань,маркери,ватман(плакатний розмір),зразки корисних копалин зони лісостепу,музичне супроводження.
Опорні базові поняття: Природно-територіальні комплекси,фізико-географічна зона,фізико-географічний край, фізико-географічна область,природні компоненти,природоохоронні території,антропогенні ландшафти.
Географічна номенклатура: селища-Велика Михайлівка,Ширяєве,Онуфріївка,Нові Санжари;міста-Первомайськ,Новоукраїнка,Кіровоград,Знаменка,Кременчук,Кобеляки,Красноград,Балаклія;адміністративні області,гідрографія,раніше вивчені об’єкти рельєфу.
Хід уроку
І Організаційний момент.
Девіз уроку :
Те, що я чую я не забуваю,
Те, що я бачу - пам’ятаю,
Те, що я роблю, я розумію.
ІІ Перевірка домашнього завдання.
Завдання №1 « Записати відповіді у колі»
(виконується біля дошки)
І група(Полісся) ІІ група(області) ІІІ група(річки)
1 Волинське 1. Житомирська 1. Дніпро
2. Житомирське 2. Київське 2. Сула
3. Житомирське 3. Чернігівська 3. Стохід
4. Київське 4. Волинське 4. Десна
5. Чернігівське 5. Сумська 5. Горинь
6. Новгород-Сіверське 6. Рівненська 6. Ірша
(потрібно скласти цифрове(кодове)співвідношення колонок.Відповіді-143,266,315,421,534,652)
Завдання № 2 «Мозаїка»
(на швидкість)
На столах лежать аркуші,фрагменти карт,потрібно скласти карту мішаних лісів та широколистяних лісів
Завдання № 3 «Ерудит»
( на швидкість, на кожний ряд по одному завданню – кросворд(3 штуки) , що оформлено на плакатному аркуші)
На попередніх уроках ви отримали завдання скласти кросворди чи ребуси з вивчених тем «Рослинність України», «Тваринний світ»,
« Природні комплекси», « Ландшафти». Тепер ви повинні на швидкість розв’язати ці завдання і представники від кожної групи біля дошки напишуть маркерами вірні відповіді.
Завдання № 4 « Телефонний диск»
На дошці зображено телефонний диск. Кожній цифрі відповідає початкова буква закодованого поняття. Учні називають цифру,дають відповіді на терміни.
Цифра…10-перша с слові коді — літера Л - лиман -це.?.(витягнути мілководна затока ввід затоплення моря пригирловими частинами річкової долини чи балки);
Цифра - 6- літера І - ізотерма? – умовна лінія на карті , що з’єднує точки з однаковою температурою;
……8 – літера С – солончаки? – ґрунти, що формуються із-за високого вмісту солі ;
…..2 – літера О – озеро? – природна заглибина заповнена водою;
…..5 – літера С – суховій?- сухій гарячий вітер, зароджується в теплий період;
…..7 – літера Т – тектоніка? – наука, що вивчає глибинні структури і рухи та їхні зміни, пов’язані з розвитком Землі;
…..4 – літера Е – ерозія? – руйнація гірських порід текучими водами;
…..3 – літера П – паводок? швидке не регулярне порівняно нетривале підняття рівня води в річці;
…...11 – літера О – ожеледь? – спостерігається взимку при замерзанні вологи на ґрунті;
….9 – літера В – верховодка? – безнапірні підземні води, що залягають найближче до земної поверхні.
….1 – літера А – акліматизація? – пристосування тварин і рослин до нових умов існування.
Так на дошці з’являється тема уроку, що сформувалася під час виконання останнього завдання – «Лісостепова зона».
ІV Вивчення нового матеріалу.
Епіграф Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють
Між ярами, над степами
Верби зеленіють .
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все - те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою ……… ( Т. Шевченко)
Учитель…Хто автор цих чудових рядків?
Як ви зрозуміли, на сьогоднішньому уроці ми з вами будемо вивчати Лісостепову зону України. Природна зона вивчається за планом, з ним ви вже знайомі(на дошці план вивчення природної зони)
План
Розміщення і рельєф природної зони
Клімат і природні зони
Ґрунти , тваринний та рослинний світ зони
Природні комплекси, природоохоронні території в межах зони
Господарська діяльність
Наш урок ми проведемо у формі усного журналу « Лісостеп України». Характерною рисою цієї зони є поєднання особливостей двох сусідніх зон – мішаних лісів і степу. Про те як це поєднання відбувається ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці, як і ознайомитесь з особливостями цієї зони. Для нас з вами ця зона цікава ще і тим, що вона включає нашу малу Батьківщину – Полтавщину, а природа рідного краю, це природа нашої душі.
Щасливий той, хто народився на межі двох царств – лісу і степу, де шавлія і горицвіт зустрічаються з медункою та розрив-травою, де кожна квіточка дивиться на тебе з радістю – веселість, то із зажурою – печаллю. Де дерева обступлять тебе в лісі й мовчать, як найкращу друзі. Чи то співати, чи плакати будеш перед ними – вони не засміють…А поле примусить тебе вдихнути повітря на повні груди і розкрити свою душу перед самим собою і всім світом. ( З монологу поета)
Клас отримав попередні завдання і поділяється на 6 груп – геоморфологи, кліматологи, ґрунтознавці, гідрологів, геобіологів, екологів.
Учитель ..Лісостепова зона є основою життєдіяльності Української держави. Її територія – основа для виробництва основних сільсько - господарських продуктів, надра активно розробляються, створюється безліч антропогенних ландшафтів. Все це призводить до значних змін природи. Треба розуміти Природно – територіальні комплекси, щоб використовувати його грамотно і намагатися відновити природу.
Відкриваємо першу сторінку нашого журналу. «Географічне положення лісостепової зони»
Завдання № 4
Визначте географічне положення зони. На столах лежать аркуші - контурні карти України: необхідно нанести північну і південну межу лісостепової зони(учні користуються атласами, підручниками), а потім показати межі зони на шкільній карті біля дошки.
Учні..Північна межа – із заходу на схід – Устилуг,Володимир – волинський,Луцьк, Рівне,Шепетілівка,Житомир,Київ,Ніжин,Батурин,Кролевець,державний кордон з Росією. Південна межа – Котовськ(біля кордону з Молдовою),Первомайськ,Кіровоград, Знаменка,Кобеляки, Кременчук,Красноград,Чугуїв,державний кордон з Росією.
(учні визначають , що зона розташована в центральній частині України).
Учитель..Зона займає 34% загальної площі території України,простягається з північного заходу на південний – схід. Яка ж площа зони?
Учні.. 603,700 км2 – 100%
Х – 34%
Х = 603,700 км2х34%:100%=205,258 км2
Учитель..Визначте області території яких повністю або частково розташовані в межах лісостепу.
Учні…Черкаська,Кіровоградська,Тернопільська,Хмельницька,Вінницька, полтавська,Сумська…
Учитель…Визначте довжину зони із заходу на схід
Учні..1100км
Учитель…Лісові ландшафти в цій зоні переважають на півночі, вони займають 11% площі, а степи 89%. Для того, щоб з’ясувати, яки чинники впливають на формування ландшафтів лісостепу переходимо до другої сторінки журналу «Рельєф та корисні копалини» яку підготувала група геоморфологів. Надаємо їм слово.
Учень геоморфолог №1..Зона лісостепу розташована в межах таких тектонічних структур: Галицько – Волинська западина, Український щит, Дніпровсько - Донецька западини. Тому рельєф зони представлений чергуванням низовин і височин, при переважанні останніх. Це височини: Придніпровська,Подільська,Волинська;Канівські гори, кряж Товтри, а лівобережну частину займає Придніпровська низовина і в її складі Полтавська рівнина.
Учень геоморфолог №2..У зв’язку з такою тектонічною будовою на території зони є магматичні та осадові корисні копалини: кам’яне вугілля(Львівсько – Волинський, Дніпровський басейни);залізна руда(Кременчуцький район);нафта і газ(Дніпровсько – Донецька область). Є також горючі сланці, мергель,кухонна сіль, каолін,вогнетривкі глини,мармур, граніт, гіпси,мінеральні води - Миргородська).
Учень геоморфолог №3..Можна додати, що це ділянки з висотою від 150 м. до 420 м. Найвищою точкою будуть окремі пагорби в межах Придніпровської височини. В цій же зоні знаходяться поблизу Дністра печери, серед них одна з найбільших печер світу – Оптимістична 214 км(с.Коралівка Тернопільської обл..) та печера Попелюшка(с. Подвірне Чернівецька обл..)У межах зони поширені карстові форми рельєфу - печери, суфозійні – степові блюдця - це осідання рельєфу внаслідок застою води, яка розчинила сіль.
( При відповідях дітей вчитель показує слайди, ілюстрації зони лісостепу – ландшафти,форми рельєфу, печера Оптимістична.)
Учитель. На формування зони великий вплив має клімат та внутрішні води, тому перегортаємо третю сторінку нашого журналу – «Клімат і внутрішні води». Цю сторінку нам підготувала група кліматологів і гідрологів, надаємо їм слово.
Учень кліматолог..Зона розташована в помірно континентальному кліматі. У межах лісостепової зони деякі кліматичні риси проявляються з північного заходу на північний схід. Так середня річна температура повітря у Львові, розташованому на заході зони , становить +7,4градуса; Полтаві - +6, 7 градуса. Як бачимо, середня річна температура повітря у східному напрямку поступово знижується. Можна помітити, що є також зміни цього показника між північними і південними частинами зони. У східних районах випадає значно менше опадів( приблизно 450 мм), ніж у західних(до 750 мм). Річний радіаційний баланс лісостепу становить 1850 мДж/м2. Коефіцієнт зволоження – від 2,8(Львів),2(Хмельницький),до 1,4 – 1,2 на півдні.
Учитель..Якщо коефіцієнт зволоження значний, то мабуть, тут густа річкова мережа. Чи підтвердять це гідрологи?
Учень гідролог..Лісостепову зону перетинають річки басейну Дніпра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу. Пересічна густота річкової мережі 0,15 – 0,24 км/км2, заболоченість – 1,6%, розташовані найбільші артезіанські басейни – Дніпровсько - Донецький ,Волинсько – Подільський. Весняний стік річок досягає 40 – 60% річного. Переважає дощове і снігове живлення. Річки гірсько – рівнинні і рівнинні., відносяться до басейну Атлантичного океану(чорного та Азовського моря)частка підземних вод – до 10%.
Учитель.Дійсно поверхневі води зони мішаних лісів це окраса нашої України, про них існує багато легенд, оповідей, народних повір’їв. Гідрологи розкажуть нам одні – про Дніпро і Ворсклу.
Учень гідролог№2..Дніпро і Ворскла були колись людьми – братом і сестрою. Як виросли вони батько і мати благословили їх у дорогу. Змовились вони вийти ранком і полягали спати. Ворскла любила поспати і не прокинулась з рання. Дніпро встав рано на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарив степами. А Ворскла прокинулась, аж брата нема. Довго доганяла вона брата. Але так і не вдалося наздогнати. Вона залишилась лівою притокою Дніпра,а Дніпро побіг до моря.
Учитель..На формування ґрунту впливає клімат і особливості рельєфу, тому ми повинні з’ясувати які типи ґрунтів утворюються в лісостепу,як людина на них впливає? Пор це повідомлять нам наші ґрунтознавці,що досліджували це питання, отже переходимо до четвертої сторінки «Ґрунти, тваринний і рослинний світ».
Учень ґрунтознавець..Ґрунтовий порив різноманітний, представлений різновидами сірих лісових ґрунтів, на вододільних рівнинах – лучні ґрунти та чорноземи типові, у річкових долинах – болотні, дернові ґрунти, на горбистих долинах – леси й лесоподібні суглинки. Взагалі ґрунти лісостепу значною родючістю, тому майже вся зона розорена і представлена сільськогосподарськими угіддями, розораність тут складає до 90%.
Учитель..Поєднання у лісостепу ознак двох сусідніх різних природних зон – мішаних лісів і степу – не є простим механічним явищем. Лісостеп не просто є перехідною зоною, він – унікальний комплекс зі своїми особливостями, що не є просто сумішшю ознак сусідніх зон. Як саме відбувається це поєднання, які властивості притаманні саме таким ландшафтам ми розглянемо далі і нам допоможуть біологи.
Учень біолог №1…Природна рослинність лісостепу збереглась мало, представлена залишками остепнених луків, степами,дубовими, дубово – грабовими масивами, на Лівобережжі – дубово – кленовими лісами. Лісистість становить 12%. Первинних лісів і степів майже немає. Найпоширенішим деревом є дуб(43% усієї площі лісів). Крім тог поширений граб, клен, бук, сосна, вільха, клен. Великі площі лісостепу зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус – дуб звичайний, граб звичайний, в’яз, груша звичайна, клен європейський.
Учень біолог № 2 Легенда про сосну
Часто сосну називають перлиною лісу. Звідки ж вона взялася ця висока струнка красуня? Стародавні греки склали пр. неї чудову легенду….У чарівну вродливу німфу Пітіс закохався бог північних вітрів Борей, що надумав перенести її до своїх снігових володінь. Злякалася німфа і звернулась до лісового бога Пона з благанням сховати її , і той вкрив Пітіс зеленими гіллям. Коли ж Бурей почав шукати німфу серед лісу, від його холодного подиху померзла вся трава, опало листя з дерев, лише зачарована красуня міцно тримала свої зелені шати. Але задеревеніла від холоду навіки. Сльози її стали прозорою живицею. Так розповідає міф,та сосна дійсно чарівне дерево. В народі кажуть: « Що сосна , то дім та хата.» І дійсно зроблені з цього дерева хати можуть стояти і не руйнуватися понад 150 років.
Учень біолог №3 Конвалії ростуть у наших лісах. Розповідають, що ця квітка виникла з пекучих сліз пресвятої Богородиці, котрі вона пролила , стоячи біля хреста розп’ятого Сина. Пекучі її сльози падали великими краплями на землю, й на тому місці виросли такі чисті, білі квіти, корті осипаючись перетворюються на червоні, що нагадують краплини крові, плоди…..
Учень біолог №4 .. Тваринний світ зони має перехідний змішаний характер, оскільки в ній трапляються представники лісу,степів, водно – болотного середовища. З поміж земноводних і плазунів водяться, ропуха, деревна жаба, болотна черепаха, вуж ,гадюка звичайна. Ящірка. Серед лісових птахів – дятел, голуб,зозуля, сова, шуліка чорний і рудий сокіл – баклан синиця та інш. Степові: куріпка, жайворонок, дрофа. Із ссавців у лісостепу поширені: дика свиня, борсук, заєць, козуля,лисиця.
(Демонстрація фото матеріали. Ілюстрації слайди з зображенням природи, флори і фауни зони).
Учень ландшафтознавець..Значні коливання висот зумовлюють вертикальну відмінність ландшафтів на фоні зональних змін лісових степовими. Тут найкраще серед інших зон виражений поділ на фізико – географічні країни, а саме : Західноукраїнський край, Дніпрово – Донецький та Середньоросійський лісостеповий край.
Учитель..Загалом природно – географічні умови лісостепу найсприятливіші для життя і діяльності людей, що нам на це скажуть екологи.
Учень еколог №1..В межах зони знаходить ся багато різноманітних природоохоронних територій, це і заповідники і національні парки, природні парки: Подільки Товтри. Канівський природний заповідник,заповідник « Михайлівська Цилина». Недарма людина оселилася тут ще у 6-7 тис. р. тому і почала активно вести свою господарську роботу, застосовуючи при цьому підсічно – вогневу систему землеробства (розповідь про цю систему)Тому знищувалися ліси, ґрунти швидко виснажувалися і вони заростали трав’яною рослинністю. Так невдовзі ліси тут залишилися лише на крутосхилах.
Учень еколог №2..сьогодні за сприяння людини активізувалися природні процеси яро утворення , площинне змивання ґрунтів, їх розвіювання, зсуви,просадкові процеси, посухи, солена копичення, а в районі штучних водойм – просідання, заболоченість. Зараз необхідно захищати і охороняти неповторну природу цієї зони, щоб зберегти її для наших нащадків.
Учитель..Природа лісостепу надзвичайно красива, Тому її описують багато поетів, прозаїків,ліриків, художників, і цю останню сторінку нам розкривають юні поети і художники. Називається вона « Український лісостеп у поезії і малярстві.» (виставлені репродукції художників,малюнки – пейзажі учнів, звучить тиха музика, виступають діти, що підготували поетичне слово про лісостеп)
Учень №1..Природа лісостепу просто зачаровує, ось як описує її Тарас Шевченко:
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Марно зеленіє.
Кругом поле , як те море
Широке синіє…
Учень № 2..Природу лісостепу описував Іван Франко:
Розвивайся, лозо борза,
Зелена діброва!
Оживає помертвіла
Природа наново.
Оживає, розвиває
Пукти зимові ж.
Обновлює в світі сили
Й свіжі надії.
Зеленій рідне поле,
Українська нива!
Учень № 3 Крім того ви знаєте, що Тарас Шевченко любив малювати природу нашого краю. Ще багато художників відображували ці красоти на своїх полотнах. Так В Дрочила – малював «Осінні барви», « Гомін трав» саме з природи лісостепу.
Учень № 4..Гарний опис лісів дає поет Якуб Колос:
Люблю я ліс, одвічну тінь,
Де темна хвоя в гору лине,
Де лапи простягли ялини,
Верхів’я знісши в височини.
….і велет - дуб, і кущ малий
Стоять задумано – суворо,
А сосни ллють червоно корі
Густий , духмяний пах смоли…
Учень № 5..Сплива за обрій сонця синь,
У далях в’януть трави дрібно цвітні,
І затопила золота жарінь
Сліди історії далекі, рідні……
Де краплі крові – там горить тюльпан,
Де сині очі – шавлія поникла.
І ковила. Як вічності туман,
Ховає те, що в чорнім світі зникло.
Учень №6..Існує багато приказок,загадок пов’язаних з рослинністю краю. Так в народі кажуть:
Що не дуб – то кожух, що не сосна – то хатина.
Ліс без догляду глухне.
Багато лісу – не рубай, мало лісу – бережи, немає лісу – посади.
Ліс на весні веселить, улітку холодить, восени годує, узимку зігріває.
Загадки : 1. Взимку шубу одягає,восени її скидає всім він затишок дарує,захистить і погодує.(ліс)
2. Із – під снігу свій листок
До сонця простягну,
І синіми дзвониками вітаю я весну(пролісок)
3. Не вогонь,а обпікає. Цю рослину кожен знає.(кропива)
V Закріплення набутих знань
Учитель..Дійсно народна творчість чудова і безмежна, але давайте перевіримо, що ви запам’ятали з сьогоднішнього уроку…
Завдання №1 «Сенкан»
Вам необхідно скласти Сенкан – французький вірш,неримований, що складається з 5 – ти рядків до сьогоднішньої теми.(можливий варіант..
Лісостеп
Центральний, красивий.
Поєднує, збільшується, охороняється.
Лісостеп поєднує зони лісу і степу.
Чотири країни……)
Завдання № 2 « Відгадай назву»
(потрібно розставити літери в правильному порядку щоб вишли назви географічних об’єкті зони лісостепу, завдання 6- ті ,відповідно до кількості груп, на яки був поділений клас, можна виконувати на швидкість)
НКЕМРЕУЬЧЦЕК назва штучної водойми (Кременчуцьке)
ЕСПЛ річка (Псел)
РІДСНЕТС річка (Дністер)
ОИКВАЛ рослина (ковила)
ІЗВОРБІЙ рослина (звіробій)
ПТИОИМТІСЧАН печера (Оптимістична)
Завдання №3 « Відшукай помилку»
( в природній характеристиці зону потрібно виправити помилки)
Природа зони лісостепу складається з рослинності степової і переважно трав’яної рослинності,зона розорена мало,північна межа проходить з зоною степу, а південна з зоною широколистяних лісів, займає площу 100 км2.
VI Підсумок уроку
Сьогодні на уроці ,в дуже творчій формі, ми з вами познайомились з зоною лісостепу, знайшли її межі,площу,знаємо, що зона охоплює територію Полтавщини,а південна межа зони , навіть, проходить через наше місто Кременчук. Ми зможемо відрізнити особливості лісостепової зони від інших,не сплутати чудову природу цих територій , і подбати про охорону та збереження унікальних куточків лісостепової зони.
VII Домашнє завдання
(різнорівневе)
1 рівень --- опрацювати текс підручника та відповісти на питання, нанести на контурну карту природоохоронні території зони лісостепу, межі фізико – географічних країв.
2 рівень----скласти кросворд чи ребуси тем: « Тварини і рослини лісостепової зони».
3 рівень----- записати пісні,приказки,загадки,вірші про зону степу.
4 рівень----- підготувати доповіді про природоохоронні території ,об’єкти зони степу..

Список використаної літератури:
Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підруч. – К.: Т-во «Знання»;КОО, 2006
Булава Л.М., «Географія рідного краю», Полтава, 1996.
Географічна енциклопедія України: 1-3 т. – К.: Укр.енцикл. ім.М.П. Бажана, 1996.
С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко Географія. Повний курс підготовки для вступу до вищих навчальних закладів з тестовими завданнями., К.: Літера, 2010.
Дітчук І.Л., Заставецька О.В.Географія України: Навч. посібник, 8 кл. – Тернопіль: Навч.кн.- Богдан, 2002.

Автор: 

Лаутнер Олена Павлівна - учитель географії ЗОШ №1 м. Кременчука Полтавська обл.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі