Користувацький вхід

Класна година на тему: "Родинами багата Україна"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Мета: згуртувати учнівський та батьківський колективи; розширити поняття про родину; прищеплювати любов до близьких людей, повагу до старших; формувати сімейні цінності через чуйність, доброту, милосердя; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати любов і повагу до старших членів родини, батьків і сестер.

Вплив сім,ї на дитину унікальний, а багато в чому і незамінний. В сім,ї особистість формується в природних умовах, вихователі тут найближчі і найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє.
Сім,я-це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.
Сім,я-це найдорожчі нам люди. Сім,я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Це гніздечко любові і тепла для кожного із нас.
У сім,ї шліфуються найтонші сімейні цінності особистості.
Розпочати нашу класну годину ми хочемо словами вірша «У дитячому будинку».(муз. «Несчастный случай»-«Генералы песчаных карьеров»).
Від гніву і сорому світ шаленів,
Життя вивергало приховану драму:
Покинуті діти живих матерів
Співали про сонце, про небо і маму.
І лунко, і дзвінко розносився спів,
І сумно, і гірко було відчувати,
Що жоден з маленьких отих співаків
Не знав і не знатиме, що таке мати.
Так, дійсно, велике горе стати сиротою. А ще гірше бути нею при живих батьках.
Наші діти не обділені батьківською увагою, також майже в усіх є бабусі та дідусі. Отож. Сьогодні ми подякуємо всім вам за вашу любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все. Що можна вкласти в одне слово-турбота.
Бо родина до родини-народ. А щоб нашому українському народу не було переводу, треба берегти його і шанувати.
Головною берегинею роду завжди була мати. Її називали святою. Від мами ми одержуємо життя. Вона вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу, вкладає в наші вуста добрі слова. Мама, мати, матуся, ненька. Скільки тепла вміщує це слово, бо називає людину найріднішу і наймилішу у світі.

1
Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, ніж «мама»,
Немає на світі у нас.
Матуся, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
Мати і батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають в наші вуста добрі слова. Тільки батьки мають право надати нам імена. Тому батьків ми так щиро любимо і поважаємо.
Образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані в піснях, прославлені в казках і легендах. Образ матері змальовано з святим трепетом і натхненням.
ПІСНЯ ПРО МАМУ
Доки будуть жити люди на землі, будуть митці оспівувати образ матері.
Де б не був я-додому не раз повернусь,
І замріяний клен зашумить у дворі.
Де б не був - матерям до землі поклонюсь,
Найрідніші у світі для нас – Матері.
Мати піде, в серці лишить рану.
Всохне корінь твій і верховіть.
Заклинаю: «Бережіте маму!
Діти світу, маму бережіть!»
Ніщо так не єднає людей, як пісня. Колискова пісня матері звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. З неї починається потяг людини до добра і творчості.
Колискова пісня, яку співали нам мами, сидячи біля нашого ліжка, навіки залишиться в наших серцях.
2
Заспівай мені, мамо моя.
Як бувало колись над колискою.
Буду слухати, слухати я
І стояти в задумі берізкою.
КОЛИСКОВА ПІСНЯ У ВИКОНАННІ МАМИ
У народі кажуть: «Яка гребля, такий тин, який батько. Такий син». Ось і настав час звернути увагу на наших шановних татусів. А чи знаєте ви, що батько у нас в Україні завжди був головою сім,ї. Від батька починався і продовжувався рід.
Батько… В нашій уяві –це образ сильної, сміливої, і мудрої людини. Так воно і має бути. Це фундамент сім,ї. І від нього так часто залежить добробут, злагода, достаток, повага.
Батьківська любов… Вона більш потайна. Батько любить подумки дитину, поглядом, його любов є стриманою і урівноваженою. Недарма кажуть батько любить дитину так, щоб вона цього не знала.
Батькова лайка дужча за материну бійку. Батько – не матір, не поцілує, не приголубить.
1. Навчи мене, тату,
Жити на світі.
Сонцю усміхатись,
Ранку радіти.

2. Навчи мене, тату,
Як друга шукати.
Щоб з ним ми могли
Всі біди здолати.

3. Навчи мене, тату,
Як дім збудувати,
Садок посадити,
Землю зорати.

4. Навчи мене, тату,
Життя розуміти.
Щоб в радості, в горі
Людиною лишитись. 3
ПІСНЯ ПРО ТАТА
Погляньте, в класі сидять чиїсь матусі, бабусі, невтомні трудівниці, скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, казкарки.
Ось вслухайтесь у саме слово: бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечко, бабця, бабусечка. Правда, яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе? Ви удвічі дорожчі для неї, бо ви діти її дітей, бо ви її пташенятка, ластів.ятка, дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: «Діти-це діти, а справжні діти- це онуки».
Справді, наші бабусі-трудівниці, крім усіх домашніх турбот, ще й виховують онуків. Нерідко замінюють вони маму і тата. Адже наші мами за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі наші «чомучки». От і доводиться звертатись до бабусь. А вони – все встигають, на всі запитання дають відповідь.
-Подивися, мамо, як сади цвітуть.
-Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.
Жаль бодай хвилину змарнувати все,
День весняний, кажуть, цілий рік годує.
-Подивіться, мамо, вишні, мов корали!
- Почекай, не всі ще буряки прорвали,
А зима спитає, як хазяйнували?
-Подивіться, мамо, яблука доспіли!
-Ет, не вистачає ні часу, ні сили.
Відлітають птиці за моря і гори,
Урожай потрібно звести у комори.
-Подивіться, мамо, вже й зима настала!
-Ой, не все я встигла, що зробити мала!
-Ну, тоді піду я до бабусі.
В неї я про все довідаюсь,про все навчуся!
Бо бабуся нас, внучат, чекає,
Все розкаже, бо на все вона час має. 4
Люба бабусю! Розкажіть, як ви доглядали нас, правнуків та онуків. Чи важко було вам це робити?
БАБУСИНА РОЗПОВІДЬ
Бабуся моя дорогенька,
Матуся моєї матусі.
Присядь коло мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустину тепленьку, пухову,
Як гарно з тобою малечі!
Бабусю, завжди будь здорова!
На руки твої подивлюся,
Що ніжно голівку ласкали.
Ці руки моєї бабусі
В колисці мене колихали.
Вони, хоч старенькі, та вправні,
Все вміють ці руки робити:
Хустиночки вишити гарні,
Сніданки й обіди варити.
За все найкраще у житті,
За ваші руки золоті,
За ваші лагідні серця
Внучата вдячні без кінця!

Постійним помічником бабусі є дідусь- господар родини.

5
Мій сивий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся.
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
Ти вчив нас, як на світі жить,
Як один одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам,ятатиму повік.
Бабусю шануйте і дідуся,
Матусю любіть і тата!
Нехай родина дружна вся
Буде на радість завжди багата!
Хай тішаться онуками бабуся та дід!
Хай татко та мама радіють дитині!
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й лад панують в родині!
У кожного з нас є найдорожчі нам люди, бабуся, дідусь. Звичайно ж, тато, мама, братик, сестричка – це найрідніші на світі люди, які один одного шанують, люблять і є членами єдиної сім,ї. Сім,я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Родина – це гніздечко любові й тепла для кожного з нас, у ній панує злагода, повага до старших.
РОЗПОВІДЬ УЧНІВ ПРО СВІЙ РОДОВІД
Кожна людина ніби тоненькою ниточкою зв,язана з іншими людьми. Подивіться на родовідне дерево. На ньому моя родина, мій родовід.
Так, рід – це велике дерево, на якому гілочки, які швидко ростуть, міцніють, живляться соками великої гілки – сім,ї (тата і мами). Стовбур – це дідусі і бабусі. Як гілка міцно зростається зі стовбуром, що її не відламати. Так і родина ніколи не слабне, поки буде споживати соки землі-матінки через мову, звичаї, обряди, свята, пісні, казки, прислів,я, ігри, родинні реліквії, взаємодопомогу, взаємоповагу, любов.
6
А коріння – це прадіди і прабабусі. Чим глибшим є коріння дерева, тим міцніше воно стоїть на землі. Чим більшою і міцнішою є сім,я, тим сильнішим буде наше родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте. І кожна гілочка – це член мого роду.
Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, добре слово сусіда, криниця, тополя, калина, верба – все це родовідна пам,ять, обереги нашого роду.
Шановні гості, сьогодні ви є частиною нашої родини. Ми бажаємо, щоб у ваших родинах завжди панувала злагода, мир, любов та достаток. І на згадку про нас прийміть обереги, хай вони захищають ваші сім,ї.

Автор: 

Плиска Софія Віталіївна,
вчитель початкових класів,
Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі