Користувацький вхід

Уроки літератури рідного краю (В.О.Сухомлинський)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Уроки літератури рідного краю за творами Василя Олександровича Сухомлинського 5-9 класи.

5 клас
Тема: подорож у країну Квітів (за оповіданнями Василя Сухомлинського «Хлопчик і Дзвіночок Конвалії», «Гаряча квітка», «Дівчина і Ромашка», «Оля-чарівниця»)
Мета: познайомити учнів з оповіданнями В.О.Сухомлинського про квіти, показати красу рідного краю, розширити етимологічні знання, виховувати любов, пошану до природи
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, зібрання творів письменника-педагога, «Казки школи під голубим небом», малюнки квітів, слайд-шоу, композиції з живих квітів

Хід уроку І. Забезпечення емоційної готовності до уроку (побажання успіху один одному)
ІІ. Формування власних цілей уроку
- Чого ви очікуєте від уроку? Про що хотіли б дізнатися?
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
1. Слово учителя під супровід слайд-шоу «Весняні квіти».
Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дороге серцю кожного.
Сьогодні ми з вами помандруємо у країну Квітів, а супроводжувати нас будуть оповідання Василя Олександровичу Сухомлинського. Це відомий український педагог, який не уявляв своєї роботи без літературної творчості. Це людина, яка все життя спілкувалася з красою природи. У його творчій спадщині є оповідання, дійовими особами яких є квіти.
Ми сьогодні їх прочитаємо і проаналізуємо. І так, ми вирушаємо.
Чекаєм з нетерпінням,
Радіємо весні.
Це - сонячне проміння,
Це - квіти і пісні.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.
Вчитель. Ранньої весни ми можемо зустрічатися зі скромною і ніжною квіткою. Послухайте про неї загадку і відгадайте.
Дзвіночки - перлинки на ніжці тонкій,
Такі запашні і тендітні такі.
В широкому листі, немов у гіллі,
Ховають від сонця голівки малі. (Конвалії)
Український фольклор розповідає, що ці, подібні до перлин квіточки, є застиглим щасливим сміхом лісової Мавки. У Франції в першу неділю травня збирали конвалії, прикрашали ними оселі. Запрошуючи дівчину до танцю, хлопець дарував їй букетик конвалій. Ця чудова квітка, яку називають «лілея долин», зараз знаходиться на межі винищення і занесена до Червоної книги.
Читання учнем оповідання «Хлопчик і Дзвіночок Конвалії».
Бесіда за прочитаним оповіданням.
- Що побачив у лісі хлопчик?
- Що його вразило?
- Про що попросила Конвалія Хлопчика?
- На що була схожа квітка?
- Чому хлопчик не зірвав конвалію?
Читання учнем напам’ять вірша з малюнком конвалії.
Сестра нарцисів, лілій ніжних
І неповторна серед них,
Цвіте прекрасна, білосніжна
Конвалія в лісах моїх.
Мов наречена з тонким станом,
Стоїть, всміхається мені;
А запах ніжний, незрівняний,
П’янкий, мов чари весняні.
Її зірвать - зганьбити вроду.
На жаль, знаходяться й такі -
Бездумно нівечать природу,
Пакують квіти у мішки.
А потім нишком, мов злодії,
В мішках красу на торг везуть.
З пучком конвалій лиходії
Свою ж і совість продають.
Учитель, показуючи малюнок троянди.
Справжнім символом літа можна вважати цвітіння троянди. В усі віки троянди здобували загальне визнання і захоплення людей. Вирощували їх у Стародавньому Єгипті, Греції, Римі, Малій Азії. У наш час відомо понад десять тисяч сортів культурних троянд. Жодній квітці не присвячено стільки легенд, поем, віршів, як трояндам.
Одна з грецьких легенд розповідає, що коли з морської піни біля берегів Кіпру вийшла божественно прекрасна Афродіта, то Земля дуже розгнівалася й вирішила створити щось не менш прекрасне. Так з’явилася квітка троянда, яка своєю вродою не поступалася богині краси. Про цю царівну природи розповідає оповідання Василя Сухомлинського «Гаряча квітка».
Виразне читання учнем оповідання «Гаряча квітка».
Бесіда за прочитаним (учні беруть на столі фото троянд із запитаннями).
- Чому так називається оповідання?
- Яка була причина занепокоєння мами?
- З чим порівнюється сніг в оповіданні?
- Що побачила мама з Олею, коли вийшли в сад?
- Чому Оля радісно посміхнулась?
Виразне читання ученицею напам’ять вірша з одночасним показом на слайдах фото троянд.
Звідки та взялась така чарівна?
У якій зростала ти сім’ї?
Квітко півдня, сонячна царівно,
У красі тобі немає рівних,
Музо й наречена солов’їв.
Звуть твоєю матір’ю шипшину.
Це вона в ясні, погожі дні
Виплекала донечку єдину, віддала їй пахощі ці дивні
Й материнські соки весняні.
Ти гориш в зеленолистих арках,
В кришталевих крапельках роси,
У садах, у скверах, тихих парках -
Всюди ти велична володарка
Юності, кохання і краси.
Учитель.
Влітку квітує особливо мила нам, ніжна і чиста, скромна квітка. Відгадайте, як вона зветься.
На стрункій, високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці - білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхнулася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: «Ні!». (Ромашка)
Так, це-ромашка. У неї білосніжні пелюстки, а осердя - неначе золоте. Походження назви цієї квітки точно люди не знають. Дехто пов’язує її з ім’ям Роман. Можливо, хтось із вас у майбутньому зуміє знайти відповідь.
Послухайте оповідання В.О.Сухомлинського, яке розповідає про незвичайну дружбу між Дівчинкою та Ромашкою.
Виразне читання учнем оповідання «Дівчинка і Ромашка».
Бесіда за прочитаним. Гра «Ромашка»: учні відривають пелюстки із запитаннями і дають відповіді на них
- Що почула Дівчинка, коли вибігла погратися?
- Чому плакала Ромашка?
- Як допомогла Дівчинка Ромашці?
- Що хотіла побачити Ромашка?
- Кого зустрічали разом Дівчинка і Ромашка?
- Поясніть значення вислову «Квітка не могла б жити нічиєю»
Виразне читання ученицею напам’ять вірша
Обіч стежини польової ,
Немов ровесниці-сестриці,
Ведуть розмову між собою
Стрункі ромашки яснолиці.
Хор коників дзвінкоголосих
Пісні співає їм щосили,
Їх побілили чисті роси,
А сонечко позолотило.
Медово пахне тут повітря,
Вітрець приносить запах кашки:
Ми линемо на крилах літа
У царство білої ромашки.
Учитель (під музичний супровід).
Ось і прийшла журлива пора прощання з красним літечком. Чарівниця осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати багряного листя. А в кришталево-прозорому небі вже курличуть журавлі. Природа на прощальний бенкет одягає своє невимовно красиве вбрання, милуючи зір грою казкових барв, у які вплітається різнокольорова чарівниця. Відгадаєте, хто це?
Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю.
Я жовта, біла, полум’яна
І наче яблуко, рум’яна.
В саду я квітні восени.
Скажи, яке ім’я, мені? (Хризантема)
Учитель (під супровід слайд-шоу «Хризантеми»).
Ця квітка навдивовижу різнобарвна у собі вона може переплітати по декілька кольорів та відтінків. Хіба це не дивовижно? У природі бувають і не такі дива. Наприклад, весна може зустрітися з осінню. Як це відбувається розкаже нам оповідання «Оля-чарівниця».
Виразне читання учителем оповідання.
«Ти - мені, я - тобі» (скласти запитання за змістом оповідання, використовуючи питальні слова:
Де………?
Які……...?
Чому…….?
Хто……....?
Виразне читання ученицею напам’ять вірша
Хризантеми нас цвітом чарують.
Пізня осінь прийшла до вікна.
В холоди квіти радість дарують.
Десь дівається думка сумна.
Промінь сонця фарбує довкілля,
В небі синьому хмарки пливуть.
Почорніло й померзло все зілля...
Хризантеми ж, мов зорі цвітуть.
Не страшні хризантемам погрози,
Сива паморозь, вітру дуття.
Не прийшли ще скрипучі морози,
Що у квіт забирають життя.
V.Підсумок уроку
«Квіткова галявина», технологія «Мікрофон» (учні підходять по черзі до «квіткової галявини», «зривають» квіти із запитаннями і дають відповіді).
- Чому В.О.Сухомлинський у своїй творчості звернувся до оповідань, які розповідають про квіти?
- Чого навчили вас прочитані оповідання?
- Чи хочеш ти бути схожою на Олю?
- Чому в деяких оповіданнях назви квітів написані з великої літери?
- Як ми повинні ставитись до природи взагалі й до квітів зокрема?
- Чи садите ви квіти у себе дома? Назвіть їх.
- Що приносять у наше життя квіти?
VІ.Оцінювання роботи учнів на уроці (за шаблонами квітів, які діти отримували упродовж уроку: конвалія 1-3 бали, ромашка 4-5 балів, хризантема 7-9 балів, троянда 10-12 балів).
VІІ. Заключне слово учителя
Слів на описи не трачу, словом не передаси
Її земної, безсловесної, дивовижної краси.
Люди дивляться п’яніють, в них кохаються віки,
Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.
Ними кожен свою радість, власне щастя назива - квіти часто нам говорять втричі більше ніж слова.
VІІ. Домашнє завдання:
1. Намалювати свою улюблену квітку.
2. Скласти оповідання або казку про неї.
3. Скласти сенкан до слова «квітка».

5 клас
Тема: вихованість - найвища цінність людини (за оповіданнями Василя Сухомлинського «Доброго здоров’я, дідусю», «Для чого говорять «спасибі», «Посміялися над бабусею», «Пригостилися яблуками»)
Мета: розширення читацьких інтересів школярів; осмислення учнями значення загальноприйнятих моральних цінностей у відносинах між людьми,виховання доброти, людяності
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, виставка його літературних творів
Хід уроку
Умійте дякувати і будьте вдячними
В.Сухомлинський
І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
Технологія «Світлофор»
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Слово учителя
Сьогодні ми з вами знову помандруємо життєвими та творчими шляхами видатного педагога, письменника і просто вихованої людини – Василя Олександровича Сухомлинського.
– Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського?
– Де він народився?
– Ким працював?
– З якими творами Василя Сухомлинського ми вже познайомилися?
Так, він наш земляк, народився 28 вересня 1918 року в с. Василівці Кіровоградської області у бідній родині. Мав двох братів і сестер, які стали вчителями так, як і Василь Олександрович. Навчався спочатку в сільській семирічці, а потім – у Кременчуцькому та Полтавському педагогічних інститутах, де отримав спеціальність учителя української мови та літератури.
В 17 років Василь Олександрович розпочав практичну педагогічну діяльність. Спочатку він працював у семирічних школах Онуфріївського району, потім у середній школі вчителем української мови та літератури, з червня 1942 року по 1944 рік працював директором школи в селищі Ува (Удмуртія). Навесні 1944 року Василь Олександрович повертається в Україну у Онуфріївський район Кіровоградської області. Був завідуючим відділом освіти і працював у школі, а з 1948 року В.Сухомлинського призначають, за його проханням, директором Павлиської середньої школи, якою він керував до кінця свого життя. Проста сільська школа завдяки особистості Василя Сухомлинського є однією з найкращих.
У своїй педагогічній діяльності Василь Олександрович не тільки вчив дітей, а й за допомогою слова виховував особистість за законами народної моралі. Зверніть увагу на епіграф уроку. Перечитайте і поясніть зміст вислову вчителя. Про які слова ми сьогодні з вами поведемо розмову?
Гра-змагання «Хто більше»
За одну хвилину написати якнайбільше слів ввічливості.
Вчитель
Зверніть увагу на дошку.
– Що називається епіграфом?
– З якою метою він вживається?
Термінологічна довідка
Епіграф – короткий текст (почасти цитата), який вміщується перед текстом; передає основну ідею, настрій або колізію твору.
Бесіда
– З якою метою ми говоримо один одному «бажаю тобі всього доброго», «бажаю тобі добра і щастя»?
– Для чого ми вітаємося?
– Поясніть значення слів подяки?
– Чому ми вживаємо у своєму мовленні вислів «будь ласка»?
Слово учителя
Послухайте, як значення цих слів та вислові пояснив Василь Олександрович: «Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра і щастя. Це не тільки вияв ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго вам здоров’я … Цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності ¬– людини. Ми говоримо один одному: дякую, спасибі. У словах подяки, що стали формулою людських взаємовідносин з давніх часів, виражається наше ставлення до зробленого для нас добра. Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо «будь ласка». У цьому простому і чудесному вислові, що здатний чудодійно впливати, захована наша повага до гідності людини, шанування в ній самостійності, незалежності, доброї волі».
Бесіда за текстами прочитаних творів
1. Які оповідання Василя Олександровича розповідають про слова привітання? Чому вони нас навчають?
2. Від чого на душі у людини може стати веселіше?
3. З чим порівнював слова-привітання дідусь в оповіданні «Доброго здоров’я, дідусю»?
4. Що можуть ці слова зробити для людини?
5. Назвіть твір Василя Сухомлинського, який розповідає про слова вдячності.
6. Поясніть значення вислову «А ми не вовки, ми - люди»?
7. Як ви думаєте, про що думав хлопчик після зустрічі з дідусем? (за оповіданням «Для чого говорять «спасибі»)
8. Чи подобаються вам герої оповідань «Посміялися над бабусею», «Пригостилися яблуками»?
9. Як такі вчинки характеризують дітей?
10. Чи траплялися з вами випадки, коли ви забували дякувати?
Інсценівка за віршем-жартом
Хлопчик і дівчинка йдуть назустріч один одному. Дівчинка вітається, а хлопчик їй не відповідає.
– Де твоє «Здрастуй»?
– Взяв півень горластий?
– Де твоє «Спасибі»?
– Проковтнула риба.
– А скажи, будь ласка, жде твоє «Будь ласка»?
– Пробігав сердитий лис і «будь ласка» загриз!
– Ну, тоді прощавай!
– Та куди ж ти? Постривай?
Відвернулися всі діти
І не хочуть більш дружити.
Став я всіх тоді просити,
Півня, рибу й лиса звати,
Слова важливі прохав повертати.
Розв’язок ситуативних завдань
1. «В автобусі»
«Пасажири» сидять один за одним на стільцях. Передають гроші водієві на квитки, поступаються місцем, «жінці з дитиною».
Всі дії супроводжуються діалогами. Клас стежить за «пасажирами» і дає оцінку діям і словам учасників.
2. «В їдальні»
– в буфеті: звернення до продавця за покупкою;
– за столом: четверо дітей звертаються з проханням один до одного (передати хліб, сіль, тощо)
3. «У побуті, в школі»
– «передай річ» (ситуації, що виникають в класі);
– звернутися до дорослого, котрий в цей час зайнятий якоюсь справою;
– «у дверях школи»: пропустити дорослого, товариша.
Підсумок уроку
1. Розв’язування кросворду

1
2

5

4

3

1. Слово подяки з 7 букв.
2. Слово, яке ми говоримо, йдучи від когось, 8 букв.
3. Слово-привітання з 6 букв.
4. Вислів-прохання з 4 та 5 букв.
5. Слово вдячності з 5 букв.

2. «Незакінчене речення»
На сьогоднішньому уроці я
зрозумів…
відчув…
подумав про…
Заключне слово вчителя
«Ви живете серед людей, – писав Василь Олександрович Сухомлинський. – Кожен ваш вчинок, кожне ваше бажання позначаються на людях. Знайте, що існує межа між тим, що вам хочеться, і тим, що можна. Ваші бажання – це радощі або ж сльози ваших близьких. Перевіряйте свої вчинки свідомістю: чи не завдаєте ви зла, неприємності, незручності людям своїми вчинками. Робіть так, щоб людям, які оточують вас, було добре». Пам’ятайте, що кожне слово вдячності, привітання прохання, побажання, сказане вами, приносить у душі людей щастя та добро. Тож давайте будемо з вами сіячами чарівних слів ввічливості, які дають великі врожаї на ниві вихованості, людяності.
Домашнє завдання:
1. Скласти невелике оповідання, використовуючи у діалогах слова ввічливості.
2. Написати сенкан до слова «ввічливість».

6 клас
Тема: осуд нечемного ставлення до матері, любов дітей до берегинь роду в творах Василя Сухомлинського (за оповіданнями «Сива волосина», «Мама не любить смажених грибів», «Образливе слово», «Три яблука», «Сьома донька», «Мамині очі»)
Мета: формування в учнів переконання, що любов до матері – одна з провідних ідей творів В.О.Сухомлинського та педагогіки життя; утвердження високих норм моралі; виховання любові та поваги до батьків, пошани до старших
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, зібрання творів письменника -педагога, І. Цюпа «Василь Сухомлинський» , «Казки школи під голубим небом», музичні записи, фотографії матерів учнів
Тип уроку: урок-пошук авторської точки зору

Хід уроку
Берегти матір – значить піклуватися про
чистоту джерела, з якого ти пив з першого
свого подиху й питимеш до останньої
митті свого життя: ти живеш людиною і
дивишся очі інших людей як людина
остільки оскільки ти назавжди залишаєшся
сином своєї матері.
В.Сухомлинський
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Слово учителя.
Василь Олександрович Сухомлинський – видатна людина, яка жила, працювала, віддавала всі свої життєві сили дітям, заради виховання доброї, чесної освіченої, благородної особистості. Він відомий у світі, як педагог, який писав художні твори для дітей, котрий не тільки був дослідником, а й публіцистом, тобто він працював на педагогічній ниві й писав наукові статті.
У Василя Олександровича є дуже багато оповідань, які розповідають про взаємовідносини між матерями та їх дітьми.
– Як ви думаєте, чому Василь Олександрович написав велику кількість творів про матерів?
Розповідь учителя під музичний супровід
Між Василем Олександровичем та його матір’ю були дружні стосунки, які підкріплювалися взаєморозумінням. З раннього дитинства В.Сухомлинський пригадує шум материнської прядки. Він взимку забирався на піч, вигрівався у теплому просі, дивився на стіну, де хиталася згорблена тінь матері: «Мати пряде й стиха розповідає малому казки про хлопчика, який робив добро яблуньці,і осиротілій хатині, і білому лебедеві, що потрапив у біду…
– Добром, сину, платять за добро, заступаючи дорогу злу і кривді…» (за І. Цюпою «Василь Сухомлинський»).
Ці слова Василь Олександрович назавжди запам’ятав і дотримувався їх у своєму житті.
Як і всі матері, мати В.Сухомлинського піклувалася про нього й хвилювалася у тяжкі хвилини. Коли до Василя підкралася хвороба (він захворів взимку на запалення легенів, а потім плеврит), мама відмовляла сина від науки:
– Може б ти, сину, зовсім облишив оту науку? Адже люди якось живуть і без неї. Хіба біля землі погано ходити? Садівником би став. Така гарна робота! Серед дерев та птахів, – умовляла його мати.
– Гарна, мамо. А я й буду садівником. Вчитель і садівник - то одне й теж, мамо. Ні, науки я ніколи не облишу. Хочу стати вчителем. Так люблю розповідати дітям про щось нове. Ви ж самі мене того навчили.
– Таке скаже! – дивувалася мати. – Коли ж то?
– Тоді, як розповідали мені, малому, казки. А я переповідав їх малечі. Вони оченята зведуть на мене і заніміють. Від того все й пішло. Люблю я, мамо, дітей.
– «Хто дітей любить – той добрий чоловік», – казала колись моя бабуся. Що ж сину, може, й твоя правда. Серце в тебе добре! (за І. Цюпою «Василь Сухомлинський»).
Довго ще лікувала мати його по-своєму. Варила мед з маслом та столітником і отим варевом напувала сина. Лікувала його не тільки фізично, а й духовно. Хвороба відступила. Василь в 17 років пішов на свій хліб і став учителем.
Бесіда.
– Що ви можете сказати про стосунки між сином і мамою?
– Якою перед нами постає мати Василя Сухомлинського?
– Що взяв Василь Олександрович від матері у своє життя?
– Які почуття у сина до матері?
Перевірка домашнього завдання (читання напам’ять віршів про маму та показ їх фотографій)
Робота над прочитаними творами
Вступна бесіда за текстами творів:
– Ваші враження від прочитаних оповідань.
– Хто є головними героями перечитаних творів?
– Чи всі оповідання вам сподобались, чи ні? Чому?
Робота в парах за текстами творів
Перша пара
«Сива волосина»
Дати відповіді на запитання:
– Що ви можете сказати про героїв цього оповідання?
– Чому мати Михайлика посміхнулася й нічого не відповіла?
– Як мати пояснила появу сивих волосин? Чому саме так?
– Поясніть значення виразу «болить серце»?
– Чому Михайлик довго сидів мовчазним?
– Які слова вказують на любов хлопчика до матері?
– Як ви думаєте, яким батьком у майбутньому буде Михайлик?
Виконати завдання:
Скласти сенкан до поняття «серце матері»
Друга пара
«Мама не любить смажених грибів»
Дати відповіді на запитання:
– В яку пору року відбуваються події, зображувані в оповіданні? Свою думку підтвердіть рядками з твору. Який вид опису перед нами?
– Як ви ставитесь до дій Дмитрика?
– Поясність відповідь матері.
– Які риси характеру проявляються Дмитрика?
– Як відповіла мати синові? Чому?
– Що засуджує Василь Сухомлинський в цьому оповіданні?
Виконати завдання:
Підберіть епітети до слова «мама».
Третя пара
«Образливе слово»
Дати відповіді на запитання:
– Чого навчає вас це оповідання?
– Яке ви знаєте українське народне прислів’я, що відображає головну думку твору?
– Що ми повинні завжди пам’ятати, коли звертаємося до матері?
– Чи засуджуєте ви героя твору?
– Поясніть слова матері: «Рана від слова заживає, але глибокий слід залишає».
– Чому слово «Мати» написане з великої букви?
Виконати завдання:
Скласти асоціативний кущ до слова «мати».
Четверта пара
«Три яблука»
Дати відповіді на запитання:
– Як Марійка назвала яблуньку?
– Про що мріяла донька?
– Коли Марійка зірвала яблука?
– Знайдіть портрет дівчинки. Чому вона розчервонілася?
– Чому мама не з’їла відразу яблука?
– Які дарунки ви робили своїм матерям?
Виконати завдання:
Усне малювання: намалювати словесний портрет мами.
П’ята пара
«Сьома донька»
Дати відповіді на запитання:
– Зачитайте слова, які показують як доньки скучили за матір’ю. Який художній прийом використовує Василь Сухомлинський, щоб передати їх почуття?
– Що зробила сьома дочка? Чому?
– Як би ви вчинили в такій ситуації?
– Чи засуджуєте ви дії шести дочок?
Виконати завдання:
Підібрати сім порівнянь до слова «мама».
Шоста пара
«Мамині очі»
– Якою перед нами постає героїня оповідання?
– Які риси характеру ви можете у неї виділити?
– З чим порівнює материнські очі дівчина?
– Чому вона стверджує, що Батьківщина починається з материнських очей?
Виконати завдання:
Порівняти поняття «Батьківщина» та «Мати», використавши кола Вена.
Підсумок уроку
1. Метод «Займи позицію»
– Кого з героїв оповідань Василя Сухомлинського ви засуджуєте? Чому?
– На кого з героїв творів ви хочете бути схожими?
– Доведіть що предками оповідання, як жанр літератури.
– Які уроки Василя Олександровича ви засвоїли?
– Якими ми повинні бути дітьми?
– Як ми повинні ставитись до матерів?
2. Робота в групах
Перша група:
Колективне складання акровірша до слова «матір».
Друга група:
Доповнити текст пропущеними словами.
Найкраще слово на землі __________. Це ____________ слово, яке вимовляє дитина, і воно звучить всіма мовами світу однаково ____________.
За словами Василя Сухомлинського, у мами ____________, ___________ руки, вони все вміють. У мами _____________ і _____________ серце в ньому ніколи не гасне ____________, воно ніколи не буває ______________.
Прислухайтесь до слів Василя Олександровича, який говорив, що в будь-якому віці нам завжди потрібна мама, її ____________, її _____________. І чим сильніша ваша любов до матерів, тим радісніше й світліше ___________.
Довідка: найперше, життя, найчутливіше, погляд, найдобріші, най лагідніші, найвірніше, ніжно, любов, ласка, байдужим, мама.

Оцінювання роботи учнів на уроці: взаємооцінювання за таблицею з послідуючим коментарем вчителя

Таблиця оцінювання роботи учня на уроці
Прізвище та ім’я учня
Виконання домашнього завдання
Робота в парі
Робота в групі
Оцінка роботи вчителем
Загальна оцінка

Домашнє завдання: написати лист - подяку своїй матері.

7 клас
Тема: зображення почесної праці хлібороба та духовної святості хліба у творах Василя Сухомлинського (за оповіданнями «Свято першого хліба», «Чому сьогодні черствий хліб», «Пекар і Кравець», «Хліб солодкий, тому що піт гіркий», «Хліб-це праця», «Хліб, труд і пісня»)
Мета: ознайомити учнів з оповіданнями В.О.Сухомлинського про хліб, удосконалити вміння виразного читання прозових творів, виховувати в учнів любов і пошану до хліба, трудівників - хліборобів
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, зібрання творів письменника-педагога, хліб на вишитому рушнику, пшеничні колоски, вислови про хліб
Випереджувальне завдання: підготувати розповідь за книгою І.Цюпи «Василь Сухомлинський», вірші про хліб, скласти гронування до слова «хліб»

Хід уроку
Віддаю хліборобові шану –
найстаріший бо хліб на землі
М.Сингаївський
І. Формування емоційного настрою.
- Починаємо урок, але спершу посміхніться один одному, щоб нам було приємно співпрацювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
– Де жив і ким працював Василь Олександрович Сухомлинський?
– Розкажіть про педагогічну діяльність Василя Олександровича.
– З якими творами письменника ви познайомились в 5–6 класах?
– Які уроки життя ви засвоїли з творів В.Сухомлинського?
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Вчитель
Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найсвятіше, що є на землі – про хліб. З давніх - давен люди шанобливо ставилися до хліба, тому що це результат багатоденної, самовідданої праці.
Учень 1
Хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж – хліб уродився у рідному краї.
Учень 2
Хліб – усьому голова! Він святий! Голова, тому що хліб мав форму паляниці, яка кругла й була схожа на голову, а святий тому, що дає нам силу і життя. Слово «хліб» синонім до слова «життя». Адже жодна людина не може обійтися без хліба. Здавна у нашого народу хліб користувався великою пошаною. Він був не просто їжею, він був мірилом добробуту, мірилом совісті. Тому і говорять у народі: «Чесно зароблений хліб – солодкий».
Вчитель
Про хліб народ склав чимало прислів’їв та приказок. Давайте проведемо фольклорну розминку і їх пригадаємо:
Хліб – усьому голова.
Без хліба немає обіда.
Хліб-сіль їж, а правду – ріж.
Чий хліб їси, під того й дудочку скачи.
Чужий хліб боком вилізе.
Гіркий чужий хліб.
Найсмачніший хліб від свого мозоля.
Лежачого хліба ніде нема.
Презентація гронування до слова «хліб»

ІV. Опрацювання нового матеріалу
Вчитель
Як і багато письменників та поетів Василь Олександрович Сухомлинський у своїх творах зображував людей хліборобської праці, бо сам з дитинства захоплювався ними, виховував шанобливе ставлення до хліба.
Розповідь учня за книгою І.Цюпи «Василь Сухомлинський» про те, як батько навчив малого Василя майструванню.
«… Батько любив майструвати. З дитинства малий Василь звик бачити його серед пахучих соснових, вербових і березових стружок. Він майстрував скрині, шафи, мисники, немудрі селянські меблі, прикрашував їх різьбою. Він і синові зробив маленький різець, привчав до різьбярства.
І ось тепер він подав синові два дивних вузлуватих нарости: «Ану спробуй вирізувати». Нелегко давалась йому ота робота, хоч і працював він охоче. Пальці не слухались. А батько вже вимайстровував косаря, та такого, що аж дух перехоплювало. Він був немов живий, з ясним, відкритим обличчям, з пишними вусами, у брилі. Здається, от-от він змахне косою, шугоне гострим лезом позолотій пшениці, і задзвенить, заспіває степ, ляже рівною смужкою пахучий покіс.
– Та це ж дядько Панас! – вигукнув він з подиву. Так був схожий косар на їхнього сусіду, дядька Панаса.
Батько лише усміхнувся.
– А тепер, сину, спробуй вирізати свого косаря. Тільки задумай кого. Щоб у тебе перед очима стояв той образ, – навчав старий сина.
Малий Василь кілька днів працював невсипущо і таки домігся свого. Незабаром поруч з дядьком Панасом стояв інший косар – дід Онисько, в широких штанях, в сорочці, босий, з сивою бородою.
Малий радів, почуваючи себе на сьомому небі. Перед ним ніби розступилися стіни тісної хатини, заспівали трави, зашуміли вітри. Хіба ж можна уявити косаря беж жайворонка? Йому вже вчувалася ота дивна пісня над полями, пісня степу. І наступного дня хлопець вирізав жайворонка, прилаштував до косарів. Батько похвалив малого:
– От бачиш, синку, при бажанні всього досягти можна. Правду ото в народі кажуть: «Не святі горшки ліплять».
І Василько почав ліпити, вирізувати, малювати. Чого тільки в нього не було з глини й дерева! В школі, бувало, всім роздаровує свої вироби, а особливо малечі. І ті липнуть до нього, просять не тільки подарувати, а й навчити майстрування, щоб і вони змогли отак…»
Бесіда за почутим повідомленням з елементами міркування
– Що нового ви дізнались про Василя Сухомлинського?
– Які стосунки були між батьком і сином?
– Які риси майбутнього педагога ви побачили у даному уривку?
– Що уявляв Василь, коли дивився на батькового косаря?
– Яку пісню чув хлопчик?
– Чи доводилось вам бути на пшеничному полі?Які звуки ви чули? Які кольори бачили?
Повторення засобів виразного читання
• інтонація читання
• темп
• пауза
• логічний наголос.
Виразне читання учнями оповідань на вибір
Міні-дискусія за прочитаними творами
– Що вас вразило в прочитаних оповіданнях?
– Чи всі герої оповідань вам сподобались?
– Якого значення надає В.Сухомлинський праці хлібороба, хлібові у своїх творах?
Метод «ПРЕС»
Доведіть, що прочитані вами твори – оповідання за опорним алгоритмом:
Я вважаю…
Тому що…
Наприклад…
Отже…
Робота в парах: занурення у світ героя (розв’язок ситуативних завдань)
«Свято першого хліба»
Уявіть, що ви знаходитесь на святі першого хліба. Які почуття ви пережили б в момент, який описується в оповіданні. Складіть твір-мініатюру «Хвилююча мить».
«Чому сьогодні черствий хліб?»
Ви є одним з учнів, які сиділи за столом і брали хліб. Продовжте розповідь: «Я брав (-ла) шматочок хліба, намагаючись ні кришечки не зронити на підлогу, тому що…»
«Пекар і Кравець»
Уявіть, що ви пекар і кравець. Продовжте діалог, який міг відбутися між ними після зустрічі.
«Хліб солодкий, тому що піт гіркий»
Уявіть себе на місці Яші. Опишіть відчуття, які переповнюють вас.
«Хліб – це праця»
Чи були ви у своєму життя свідками ганебного ставлення до хліба? Які слова сказали б ви в цій ситуації, що відчули?
«Хліб, труд і пісня»
Чи бувало так, що чиєсь добре ставлення, лагідне слово змінювали ваш поганий настрій? Розкажіть про свої відчуття.
Поетична хвилинка (вірші про хліб)
V.Підсумок уроку
1. Метод «Незакінчене речення»
Я ніколи не буду…
Я буду намагатися…
Мені хочеться вірити, що…
2. Калейдоскоп - презентація висловів з оповідань Василя Сухомлинського, які можна назвати крилатими
Хліб – це труд і щастя.
Хліб солодкий, тому що піт гіркий.
Хліб – це праця.
Хліб – це труд людський.
Хліб – це праця, честь, життя людське.
Людині потрібен не тільки труд і хліб, але й пісня.
Учитель
З раннього дитинства батьки вчили своїх дітей берегти хліб. До хліба треба ставитись з особливою пошаною, ні в якому разі не можна кидатися ним – це великий гріх; брати його треба в міру; не можна говорити, що хліб не смачний чи поганий – то невмілі руки йог приготували – повчають нас народні повір’я та Василь Олександрович Сухомлинський.
А який великий шлях він пройшов, щоб з’явитися у нас на столі. Скільки людей працювало: сіячі, комбайнери, робітники елеватора, мельники, пекарі, водії, продавці!
Отож, не будьте невдячними до праці трударів-хліборобів. Хай завжди на вашому столі буде хліб, свіжий, теплий, пахучий, ясний, як сонечко, який ніби промовляє до вас: «Любіть мене, шануйте, їжте на здоров’я!». хай ніколи він не черствіє, бо, як говорять, коли черствіє хліб, то черствіють і душі людські.
VІ.Самооцінювання
Моя підготовка до уроку___________
Моя робота на уроці_______________
Загальна кількість балів___________
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять крилаті вислови Василя Сухомлинського.
Додаток
Вислови про хліб
«Є найзначиміша дума – дума про хліб».
В.Лагода
Пахне хліб. Як тепло пахне хліб.
Любов’ю трударів і радістю земною.
П.Воронько
Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві.
О.Довженко
На колосі, на звичайному і незвичайно дивовижному – сивому колосі жита і золотому пшениці – з віку у вік трималася людська доля.
М.Стельмах

8 клас
Тема: афоризми Василя Сухомлинського - книга життя
Мета: збагачення учнів загальнолюдськими духовними цінностями; розвиток вміння висловлювати свою думку; виховання доброти, наполегливості, любові до Батьківщини
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, зібрання творів письменника-педагога, картки
Випереджувальне завдання: підготувати етюди про життя Василя Сухомлинського, підібрати афоризми за тематичними блоками
Хід уроку
І. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Занурення у світ автора (презентація етюдів з життя Василя Олександровича Сухомлинського)
ІІІ. Основний зміст уроку.
Вчитель
Перед нами книга Івана Цюпи «Василь Сухомлинський». Після назви свого твору письменник в дужках написав слово «Добротворець». Сьогоднішній урок буде проходити під цим гаслом. Воно якнайкраще відображає всю сутність думок, душі, поривань цієї неповторної, талановитої та далекоглядної людини. В кінці уроку кожен з вас повинен презентувати власний проект «Я – добротворець» на основі афоризмів В.Сухомлинського.
Багатогранна педагогічна праця педагога - новатора. І були в ній роздуми, що звучали як афоризми.
Довідкове бюро:
Афоризм (від грецького – відокремлюю, визначаю, означення) – коротке, лаконічна судження, яке в стислій, зручній для запам’ятовування формі містить глибоку думку. Афоризми виникли з народних приказок, що втілювали в собі багатовіковий досвід, народну мудрість, філософську думку.
Літературні афоризми – це висловлювання героїв п’єс, мораль байок, віршові уривки, думки письменників, які набувають самостійного значення.
Триста таких афоризмів, крилатих думок В.О.Сухомлинського – своєрідна книга мудрості життя, заповіт вчителя дітям. Деякі з них ми сьогодні проаналізуємо на уроці.
Диспут за алгоритмом:

Блок 1 «Батько, мати, бабуся та дідусь»
Афоризми
– В дитинстві і в ранній юності ти береш у борг - у батька, у матері, у суспільства – пам’ятай про це завжди.
– Старанність не може бути щастям, радістю. Це тільки невігласи вигадали слова «щаслива старість». Старість може бути спокоєм або горем. Спокоєм вона стає тоді, коли її шанують. Горем її робить забуття, самотність. Не перетворюй в горе старості – дідуся і бабусі, матері й батька.
– Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах ласку і спокій, щастя і радість, тривогу і бентегу, розгубленість і прикрість. Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її душу, ти на все життя залишишся моральною калікою.
– Не вимагай від рідних неможливого. Взагалі ти не маєш права вимагати від батьків! Вони дають тобі все, що в їхніх силах і змозі.
– В який би куток нашої Вітчизни не закинула тебе доля, не забувай своєї колиски.
– «Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти», - говорить народна мудрість. – старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.
Висновок: все своє життя ми, діти, повинні бути вдячними своїм батькам і поважати старість.
Блок 2 «Мудрість, знання»
Афоризми
– День без мислі, без читання, без розумового напруження – даремне прожитий день. Не губи часу!
– Читання книг – це труд, творчість, напруження духовних сил.
Висновок: читання книг – найголовніше заняття в житті
Блок 3 «Любов»
Афоризми
– Любов – найбільш інтимне і святе почуття. Бережи таємниці кохання. Дорожи честю дівчини.
– Дівчино, будь мудра і вимоглива в коханні! Любов – гаряче почуття, але володарем над нею має бути розум.
– З того часу як ви почуєте крик своєї дитини, починається ваша виключно тонка суспільна діяльність.
Висновок: до любові ми повинні ставитись як до святого почуття і при цьому керуватися розумом.
Блок 4 «Подяка»
Афоризми
– Умійте дякувати і бути вдячними. Насамперед дякуйте матері й батькові за те, що вони дають вам щастя буття, матеріальні й духовні блага.
– Умій дякувати старшим за те, що вони повчають тебе. Почувши похвалу, дякуй і обіцяй жити по-людському. Почувши докір, несхвалення твого вчинку, дякуй за те, що тебе вчать жити по-людському.
– Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною!
Висновок: умій вислухати подяку і докір, умій подякувати за це.
Блок 5 «Закони життя»
Афоризми
– Якби всі залишались на все життя боржниками, людство перестало б існувати, життя перетворилося б у пекло.
– Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших.
– На твоєму людському шляху – каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто іде за тобою, було легше йти. Якщо ти за своє життя не побачив жодного каменя й не прибрав його з дороги – ти не людина.
Висновок: роби добро іншим і будеш щасливим.
Блок 6 «Труднощі в житті»
Афоризми
– Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли узнаєш, що значить трудно. Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все було легко – ти можеш вирости безвольною ганчіркою.
– Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не можеш сам змусити себе до праці, сам вимагати її від себе.
– Не йди найлегшим шляхом. Вибирай завжди дорогу нелегку. Переборювання труднощів загартовує людину. Той, хто переборов труднощі, подібний до альпініста, який здолав вершину.
– Якщо ти бачиш зло, якщо переконаний, що старші роблять невірно або аморально, - говори про це відверто й мужньо. Говори насамперед учителеві. Учитель повинен бути совістю народу.
Висновок: не бійся в житті труднощів, ніколи їх не обминай, завжди борись зі злом, примушуй себе працювати і не йти легкою дорогою.
Блок 7 «Ти і Батьківщина»
Афоризми
– Для того, щоб мати моральне право один раз сказати про біди і горе твоєї Батьківщини, треба десять разів щось зробити для її величі і слави.
– Порушувати закон – це все одно що рубати гілку, на якій ми сидимо.
– Твоя Батьківщина, твій народ – це тисячолітнє дерево, що пустило коріння в глибину віків і гордо розкинуло віти над землею, щедро зрошеною кров’ю твоїх предків. Будь на цьому дереві не сухим сучком, а міцною гілкою, що зеленіє, цвіте і плодоносить, залиш по собі добрий слід на рідній землі. Тобі дано прожити кілька десятиріч на родючій землі батьківщини, залиш по собі не подряпину, яку вкриє пилом перший вітер, а глибоку борозну з колосками пшениці, що наливаються кожного року янтарним зерном, проживи своє життя так, щоб про тебе добрим словом згадували люди.
Висновок: не порушуй закон, живи на благо Вітчизни, залишаючи після себе добрий слід.
ІV. Рефлексія
Прослухавши повідомлення, міркування, дослідження учнів, я:
дізнався…
зрозумів…
дійшов висновку…
V. Підсумок уроку. Оцінювання
1. Створити асоціативний кущ до понять «камінь», «дерево», «біда», «борг», «дорога».
2. Презентація власних проектів «Я – Добротворець».

3. Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня)
№ з/п Питання Так Ні
1 Інформація достатня
2 Мені вдалося висловитися
3 Я задоволений (-а) співпрацею з однокласниками
4 Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у навчанні та спілкуванні
5 Мене зацікавила ця форма роботи

VІ. Домашнє завдання
Завдання для всіх учнів: вивчити напам’ять 5-6 афоризмів В.О.Сухомлинського.
Завдання на вибір: знайти афоризми у творчості українських письменників.

9 клас
Тема: «Листи до сина» Василя Сухомлинського - документ епохи
Мета: поглибити знання про життя та творчість В.О. Сухомлинського, проаналізувати епістолярну спадщину письменника-педагога, розкрити виховний та естетичний зміст листів.
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, зібрання творів письменника-педагога
Випереджувальне завдання: прочитати 10 «Листів до сина» Василя Сухомлинського, підібрати тези за тематичними блоками, підготувати термінологічну довідку

Хід уроку
Хочеться, щоб ви стали
гідними нашими послідовниками.
В.Сухомлинський
І. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Занурення у світ автора (презентація етюдів з життя Василя Олександровича Сухомлинського)
ІІІ. Основний зміст уроку.
Вчитель
Зв'язок поколінь… Це вічна проблема сучасного розвитку – передача життєвого й історичного досвіду від одного покоління до іншого. Проблема зовсім не така проста й однолінійна, як може здаватися на перший погляд, тому що передача ця може йти і йде різними, іноді важкими шляхами і в різних формах. Одна з них – батьківські листи, які є давнім, навіть можна сказати древнім, літературно-педагогічним жанром, який мав широке поширення у різних народів світу.
Термінологічна довідка (повідомлення учня)
Лист – інтимний людський документ, його пишуть до близьких людей, в ньому розкривається душа людини. Лист відноситься до епістолярної літератури (від латинської – послання, лист). Ознайомлення з епістолярною спадщиною письменника допомагає глибше вивчити його життя, ідейні інтереси, зв’язки з іншими людьми, творчу історію його творів, тощо.
Вчитель
«Листи до сина» Василя Сухомлинського є документом епохи. Видання це, на жаль, посмертне, основане на рукопису, взятому із архіву цієї видатної людини, рукопису, до якого він ще й ще раз би повернувся б, якби не завадила
цьому його до болісного рання смерть. Це твір чесного розуму й гарячого серця, який є доповненням й розвитком таких його ґрунтовних книг, як «Серце віддаю дітям», «Як виховати справжню людину», й, особливо, «Народження громадянина». Подорожуючи з листами Василя Олександровича, ми повинні зрозуміти основний їх задум: «Хочеться, щоб ви стали гідними нашими послідовниками».
«Листи до сина» вперше вийшли у світ у 1977 році, над ними В.Сухомлинський працював до останніх днів свого життя. Вони побудовані у формі діалогу вихователя зі своїм дорослим вихованцем, вже покинувши стіни школи. Теми, над якими розмірковує педагог, актуальні й злободенні; у своїй сукупності вони представляють програму діючого гуманізму. Їх умовно можна розділити на три тематичні групи:

Василь Олександрович закликає молодь бачити в праці на благо Батьківщини зміст і мету свого життя, підкреслює, безпека і розквіт нації, вітчизни залежать від особистого внеску кожного з нас. Вихованню людини присвячена більшість листів. У них Василь Сухомлинський розкриває свої думки про ідейність, про призначення й духовність, розглядає питання самовиховання, любові дружби, краси, ідеалу.
Аналіз листів.
Учні зачитують вибрані тези листів, за їх нумерацією об’єднують в тематичні блоки та діляться на три тематичні групи.

Робота в групах
1 завдання для трьох груп:
- визначити сенс життя, виходячи з тез, виділених у листах В.Сухомлинського;
- виділити ключові поняття, які називає Василь Олександрович, у листах до сина;
- охарактеризувати мову, емоційний настрій листів.
2 завдання (ситуативні завдання)
Перша група. Уявіть, що вам доручили взяти участь у радіопередачі під назвою «Світ вступає у вік людини». Підготуйте виступ.
Друга група. Чи листуєтесь ви з ким-небудь? Створіть лист-роздум своєму ровеснику, порушуючи в ньому проблему людини сьогодення.
Третя група. Пригадаєте, що ви відчували, що думали, який настрій у вас був, коли ви виконували будь-яку роботу з великим задоволенням та без ентузіазму.
3 завдання для трьох груп:
Скласти 5-6 запитань узагальнюючого характеру відповідно до тематики своєї проблемної групи.
Підсумок уроку
Лейтмотивом «Листів до сина» Василя Сухомлинського є думка про те, що головне в житті – це труд, відношення до праці, як до вінця й торжества людської сутності. «І саме головне, на чому завжди буде триматися людина – його розум, совість, людська гордість – це те, що завжди буде добувати хліб в поті чола свого». Запам’ятайте цей закон життя і наслідуєте його.
Оцінювання
Тест «Оцінка уроку» (роздрукований для кожного учня).
Оцініть своє ставлення до сьогоднішнього уроку, підкресливши той бал, який відповідає вашій оцінці:
5-6 балів – мінімально задоволений (-а);
7-8 балів – задоволений (-а);
9-10 балів – добре;
11-12 балів – дуже добре.
Домашнє завдання
Дочитати «Листи до сина» В.Сухомлинського
Додатки
Орієнтовні тези до листів
Перший лист
– Сум за батьківською хатою й за нас з мамою прийде пізніше, коли ти пізнаєш життя.
– Пам’ятай, хто ти й звідки ти вийшов.
– Хліб – це труд людський, яким завжди буде вимірюватися совість твоя й твоїх дітей.
– На перше місце я б поставив три слова: хліб, труд, народ.
– Головне, на чому завжди буде триматися людина, – його розум, совість, людська гордість – це те, що завжди буде добувати хліб в поті чола свого.
– По колоску пшениці узнають людину, яка його виростила.
Другий лист
– Подавити в собі голос совісті – дуже небезпечне діло.
– Найстрашніше для людини – це перетворитися на сплячу людину, з відкритими очима.
– Людина без переконань – ганчірка, нікчема.
– Ніколи не бійтеся висловлювати те, що ти відчуваєш, навіть якщо ваші думки протирічать загальноприйнятим.
– Треба думати самому, вирішувати самому.
Третій лист
– Тобі не все рівно, що говорять й що думають люди, які тебе оточують.
– В якому серці немає ідей, той наближається до тварини.
– Якби кожен молодий хлопець, кожна дівчина в нашій країні жили благородною, високою ідеєю, якби ідея була у кожного на сторожі совісті, – наше суспільство стало б світом ідеальної моралі, духовної краси.
– Смерть при всіх випадках неприємна, особливо для людей, серця яких наповнені надією нам майбутнє, майбутнє світле й прекрасне.
– Треба не просто побачити зло й на весь голос сказати про нього, а треба його подолати.
– Добро перемагає, але джерела тріумфу добра – в людині, в нас самих.
Четвертий лист
– Пізнання людини – це повторне пізнання самого себе.
– Щастя неможливо без матеріальних і духовних благ, багатств, цінностей.
– Де є матеріальне благополуччя, там є й багате духовне життя.
– Ідеальне – в самому нашому житті.
П’ятий лист
– Покликання – це маленький пагінець таланту, перетворений в крепке, могутнє дерево на благородному грунті працелюбства.
– Знайти своє покликання, ствердитися в ньому – це джерело щастя.
– Найвища насолода життя в творчій праці, яка наближується до мистецтва.
– Людина – хазяїн свого покликання.
Шостий лист
– Виховання може бути розумним тільки тоді, коли воно базується на задатках, даних природою
– Бачення межі невичерпної людської душі – це і є майстерність виховання.
– Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки.
– Ніколи не гребуй самою простою, самою чорною, грязною працею – з неї починається творчість.
Сьомий лист
– Транзистори стають всенародною бідою.
– Так легко дійти до повного отупіння.
– Підемо слухати музику природи.
Восьмий лист
– Якщо ти хочеш стати дійсним, творчим, думаючим спеціалістом, то навчання у вузі – адськи важка справа.
– Дуже велике уміння – уміння слухати вченого.
– Шпаргалка у вузі – це дитя лінощі думки.
– Книжка, книжка й ще раз книжка – ось що назавжди повинно ввійти у твоє духовне життя.
– Наука вимагає не тільки розуму, а й великої мужності, працелюбства, терпіння.
Дев’ятий лист
– Наукові істини повинні хвилювати, тривожити юні серця.
Десятий лист
– Порожнеча душі починається з того, роки ранньої юності більше вчить, заучує, ніж думає.
– Світ вступає у вік людини.
– Виховуй у собі людину – ось що саме головне.
– Виховуй у собі людську душу. Найголовніший засіб самовиховання душі – краса. Краса в широкому розумінні – і мистецтво, і музика, і сердечні стосунки з людьми.

Автор: 

Доброва Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури Вільшанської ЗШ І-ІІІ ступенів Вільшанської районної ради Кіровоградської області

Для отримання сертифікату - необхідно поставити галку навпроти "Погоджуюсь з правилами. Підтверджую своє авторство на матеріал".

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі