Тема. Щедрість – запорука дружби
Мета. Навчати школярів розуміти загальнолюдські цінності, виховувати в дітях моральні якості (щедрість, безкорисливість, доброту); викликати негативне ставлення до жадібності.
Обладнання: ілюстрації до використаних текстів.

Хід заняття
І. Організаційний момент
- Діти, у нашому дружному класі навчається багато дітей. І мабуть, нікому з вас не хочеться, щоб у нашому класі панували незлагода і сварки. А от дружні, щирі, доброзичливі стосунки до душі кожному, чи не правда? (Так!)
ІІ. Розкриття теми заняття
- Та часом дружба не може довго тривати або взагалі не виникає між людьми. їй на заваді стають погані, недостойні якості. Хто зрозумів, що я зараз маю на увазі: людські чесноти чи вади? (Вади.)
-Розкажіть, які вади можуть заважати дружнім стосункам? (Неправдивість, забіякуватість, жадібність...)
-Так. А яких друзів ми обираємо? (Добрих, чуйних, щедрих.)
III. Повідомлення теми й мети
- Серед щойно названих вами слів прозвучали такі, як «жадібність» і «щедрість». Всім, напевне, зрозуміло, що це протилежні якості. Сьогодні ми поговоримо про те, як кожна з них впливає на внутрішній світ людини, її стосунки з оточуючими, враження, яке вона справляє. Ми зробимо висновки про те, кому в житті ніколи не бракуватиме справжніх, вірних друзів — щедрому й безкорисливому чи жадібному.
ІV. Подання нових знань
1.Бесіда «Життя жадібного та щедрого»
- Отже, діти, уявімо двох ваших однолітків, один з яких щедрий, а інший — жадібний. Як ви вважаєте, кому з них живеться краще? У кого більше друзів? (Учні відповідають.)
Правильно. Адже щедра людина завжди готова поділитися тим, що в неї є, з іншими.
-Скажіть, ви також вважаєте себе щедрими? Чим ви ділитеся зі своїми товаришами й подружками? (Солодощами, книжками, іграшками, шкільним приладдям...)
-Виявляючи щедрість, людина відчуває ні з чим не зрівняну радість, тому що вона стає духовно багатшою та радіє тому, що принесла задоволення іншим. І люди відплачують їй щирою вдячністю.
Жадібність і скупість, навпаки, призводять до самотності, невдоволеності, бідності внутрішнього світу. Чи доводилося вам зустрічати в житті жадібних людей? Якою була їхня вдача?
-Як ви думаєте, чи може відчувати себе щасливою жадібна людина?
(Учні відповідають.)
-Мабуть, кожен з вас хоча б раз також колись виявив жадібність. Хто може щиро розказати про цей вчинок? (Звучать розповіді 2—3 дітей.)
-Чи шкодували ви потім про те, що так вчинили? (Так.) Що ще відчували опісля?(Сором, прикрість, незручність перед друзями.)
-А як ваші друзі поставилися до прояву вашої жадібності? ( Їм було неприємно.)
-Справді, скупість і черствість жадібного завжди викликала в людей негативну, осудливу думку. Про це розповідають нам мудрі українські прислів'я: «Жадібний сам собі спокою не дає», «Щедрий споживає, а скупий складає», «Жадібний як вовк»,
«Жадібна курка лиш під себе гребе». Кому з вас зрозумілий зміст цих прислів'їв? Спробуймо їх пояснити! (Учні виконують завдання за допомогою вчителя.)
-А ще є таке прислів'я: «Жадібний багач бідніший за злидня». Смисл його в тому, що в багатої, але жадібної людини немає друзів. Адже недарма говорять: «Дружба та братство — найліпше багатство». Саме друзями ми й багаті! Друзями, з якими нам
цікаво та приємно, які завжди підтримають, допоможуть, вислухають, дадуть добру пораду і також завжди готові поділитися з нами тим, що мають самі. Отже, чого позбавляє себе скупа, не здатна до щедрості людина? (Школярі відповідають.)
-Часто жадібність стримує прояви великодушності й доброти. У таких випадках людині, з одного боку, наче й хочеться бути щедрою, а з іншого — ділитися все-таки шкода. Тоді ми відчуваємо докори совісті, нам неприємно від себе самих. Як ви думаєте, що можна порадити людині, яка не знає, як учинити: виявити щедрість чи залишитися жадібною? (Відповідають усі бажаючі.)
2.Робота з текстами
Знайомилю першокласників з тематичними текстами.Після прослуховування діти обговорюють зміст прослуханого, відповідаючи на запитання.
Підйомний кран
В мене є підйомний кран,
Ним я гратись буду сам!
Кран новий, блискучий, гожий
І на справжній дуже схожий.
Ось він — гляньте, підійдіть!
Але крана не просіть:
Я не дам його нікому,
Краще гратися самому.
Килим-літак
У мене є гойдалка — «килим-літак»,
Я в мандри на нім вирушати мастак,
У небо, у вись мій прямує політ,
Я друзям махаю: «Бувайте, привіт!»
Та я не барюся: потрібно спішить —
І друзів також у політ запросить!
Запитання і завдання до текстів
• Розкажіть, якими ви уявляєте хлопчиків — персонажів віршів.
• Яку вдачу має той, хто грається підйомним краном?
• Які чесноти притаманні хлопчику, що гойдається на гойдалці?
• Який із хлопчиків вам подобається більше? Чому?
• Як ви думаєте, чи багато друзів у того хлопчика, який хвалився своєю новою іграшкою перед товаришами, але категорично відмовився ділитися нею?
• У кого з хлопчиків, на вашу думку, кращий настрій? Чому ви так вважаєте?
Випадок у дворі
Миколці подарували нову іграшку — вантажну машинку.
Хлопчик давно міряв про таку: із великими колесами, кабіною та перекидним кузовом. Миколці одразу закортіло винести нову іграшку надвір, але він вагався: «А що як інші діти подряпають мою машинку чи навіть зламають її?» — думав він.
Проте гратися на самоті Миколці було нецікаво, і він вирішив все ж таки винести машинку на дитячий майданчик.
Щойно Миколка з'явився на майданчику, як його обступили товариші. Вони стали розглядати нову іграшку.
— Миколко, дай мені, будь ласка, повозити самоскида,— попрохав кращий друг Андрійко.
— І мені! І мені! — закричали інші діти.
Миколка насупився.
— Не дам! — відмовив він.— Раптом ви його зламаєте або забрудните.
Він узяв машинку, відійшов з нею вбік і присів на лавку.
— Ну й не треба. А ще друг називається! — образився на товариша Андрійко.
— Давайте всі разом фортецю будувати, а пісок та камінці можна й у відеречках носити,— запропонувала Юля.— Обійдемося без вантажівки.
Діти дружно взялися за будівництво піщаної фортеці.
Миколка сидів на лавці, милуючись новою машинкою. Та незабаром йому стало нудно.
«Може, піти додому й подивитися телевізор? Чи, може, все-таки дати друзям машинку й попросити, щоб мене прийняли до гри?» — розмірковував він. І раптом до Миколки підійшов Андрійко.
— Ходімо гратися з нами! — сказав він.— А вантажівка хай поруч із тобою стоїть, будівництво прикрашає.
Запитання і завдання до тексту
• Як ви думаєте, що заважало Миколці поділитися іграшкою з друзями?
• Чи був Миколка упевнений в тому, що вчинив правильно? Доведіть свою думку.
• Що зробили діти, коли Миколка їм відмовив?
• Що Андрійко запропонував Миколці? Як ви думаєте, що змусило Андрійка так учинити (йому стало шкода свого жадібного товариша; стало соромно за нього перед іншими; він розраховував, що Миколка все-таки передумає й дасть машинку)?
• Як ця історія могла б продовжитися? Придумайте два різні варіанти її завершення.
3.Гра «А як вчинив би ти?»
Зачитую речення про прояви жадібності. Завдання дітей — повторити кожне речення, уявивши себе на місці того, про кого йдеться, та відповідно змінивши його зміст.
Мовленнєвий матеріал для гри
Марійка жалкує для подружок шоколадки.— Я пригостила б подружок шоколадкою.
Дениско відмовив товаришеві в проханні дати почитати книжку.— Я радо погодився б дати почитати товаришу книжку, щойно він попросив би мене про це.
Петрик не ділиться із сусідом по парті ані олівцями, ані фломастерами.— Я поділюся із сусідом по парті і олівцями, і фломастерами — всім, чого він просить.
Євгенку жадібність заважає мати гарних друзів.— Мені щедрість допомагає знаходити гарних друзів.
Оля ніколи не пропонує друзям своїх іграшок.— Я завжди рада запропонувати друзям свої іграшки.
Однокласники були прикро вражені жадібністю Сергійка.—Однокласники радіють моїй щедрості й доброті.
Оленка думає, що даремно пригостила однокласницю цукеркою.— Я завжди радий пригостити товаришів.
Сашко обіцяє поділитися з другом м'ячем, якщо той зробить за нього заданий додому малюнок.— Я безкорисливо поділився б із другом м'ячем і не просив би нічого взамін.
4.Тест «Чи не бракує тобі щедрості?»
Учням пропонується вибрати варіант відповіді та пояснити свій вибір.
1. Дідусь змайстрував і подарував вам книжкову поличку. Ви хочете одразу поставити на неї улюблені книги з казками та пригодницькими історіями. Але старший брат просить у вас дозволу поставити на цю поличку кілька своїх підручників.
-Як ви вчините?
а) Радо дозволите братові зробити це.
б) Зауважите, що на поличці не вистачить місця для інших книг, і не дозволите братові користуватися своєю поличкою.
в) Попрохаєте дідуся зробити й подарувати таку саму поличку і своєму братові.
2. На ваш день народження мама купила торт, прикрашений мармеладною квіточкою. За чаюванням ви просите маму відрізати вам шматочок торта з цією квіткою. Але вашій молодшій сестричці теж дуже хочеться з'їсти саме цей шматок.
-Як ви вчините?
а) Поступитесь маленькій сестрі.
б) Станете наполягати на своєму: адже сьогодні ваш день народження, тож саме ви маєте обирати все найкраще.
в) Запропонуєте сестричці поділити цей шматок торта навпіл, щоб вона не ображалася.
3. Тато записав вас у дитячий комп'ютерний гурток. Керівник гуртка вам повідомив, що ви можете привести із собою на заняття своїх друзів. Як ви вчините?
а) Обов'язково запросите побільше друзів на заняття, адже разом буде веселіше.
б) Нікому нічого не скажете. Хай потім усі позаздрять вашій умілості й знанням!
в) Скажете товаришам про гурток тільки тоді, коли прийом до нього вже закінчиться.
V . Підсумки заняття
-У світі існує багато гарних якостей, важливих чеснот: це доброта й чемність, відвага й правдивість, працьовитість і скромність. Та всі вони стануть непомітними, якщо їх перекреслять жадібність, корисливість, скупість. Пам'ятайте про це, діти!
Завершуючи наше заняття, я кожному з вас щиро бажаю бути в житті щедрими й великодушними і мати багато таких же вірних, щирих та безкорисливих друзів.

Класи: 1 клас

Предмети: Виховна робота