Ярмарок педагогічних ідей

Розпізнавання інформації

Метод навчить учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).

Учитель пропонує школярам низку речень. Користуючись скороченнями «ф» — факт і «п» — погляд (точка зору), вони повинні позначати, у яких із наведених речень подано факти, а які висвітлюють певні погляди.

Приклад

Тема. Історія Давнього Риму.

Завдання учням

Поставте позначки «ф» (факт) чи «п» (погляд).

•  Диктатори ніколи не бувають щасливими людьми.

•   Юлій Цезар написав книжку про війни в Галлії.

•   Цивілізація Давнього Риму перебувала на вищому рівні розвитку, ніж сучасна.

• Латиною «сім'я» перекладається як «фамілія».

• Повстання Спартака — найбільший виступ рабів- гладіаторів періоду Римської республіки.

•   Безперервні війни Риму підвищували авторитет полководців.

Пошук логічних зв'язків

Метод допомагає дітям засвоїти елементи логічного мислення.

Учням пропонується невеликий текст, що містить історичну інформацію, і до нього — висновки-підсумки, серед яких є як логічні, так і помилкові. Школярі визначають, які з них правильні, а які хибні, користуючись скороченнями (п) та (х).

Приклад

Тема. Італія у другій половині XX—на початку XXI ст.

Період 50-х років XX ст. в Італії характеризується бурхливим економічним розвитком, так званим «економічним дивом». Політика уряду ХДП А. де Гаспері (1945—1953 рр.) сприяла встановленню в країні повної свободи ринкової торгівлі, розвитку конкуренції й зміцненню приватного підприємництва. У подальшому Італія заохочує іноземні інвестиції, активно підтримує нові галузі промисловості, запроваджує досягнення НТР, проводить аграрну реформу, осучаснює інфраструктуру туризму.

Система здійснених заходів забезпечила дивовижні результати:

• середньорічний приріст промислової продукції склав 10%; (п)

•   скорочення сільськогосподарського виробництва сягнуло близько 60%; (х)

•   за 1950—1963 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3 рази (переробки нафти і газу — у 28, виробництво пластмас — у 10 разів); (п)

•   виникла інфляція, стало можливим існування «чорного ринку»; (х)

•   Італія перетворилася на високорозвинену європейську державу; (п)

Пошук аналогій

Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

Учитель називає певне поняття, а учням необхідно знайти аналогічне серед раніше вивчених і обгрунтувати свій варіант відповіді.

Приклад

Орієнтовні аналогії

Індустріальне суспільство - аграрне суспільство.

Друга світова війна — Перша світова війна.

Перебудова - реконструкція — реставрація.

ООН - Ліга Націй і т. ін.

«Перекладач»

Метод доцільно застосовувати для кращого засвоєння визначень понять чи термінів.

Учитель називає учням поняття або термін і пояснює його значення. Діти повинні «перекласти» почуту фразу з наукової мови на загальновживану. Усі бажаючі висловлюють різні варіанти. Найцікавіші, найбільш чіткі й лаконічні речення записують у спеціальний розмовник.

Приклад

Орієнтовні зразки понять і термінів, їх перекладів

Колективізація — об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілку, що спирається на колективну власність на засоби виробництва

Колективізація — створення колективних господарств шляхом об'єднання самостійних селянських. Здійснювалась насильницькими методами («переклад»).

Націоналізація — перехід до держави прав власності на землю і капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без компенсації.

Націоналізація — перехід у державну власність приватних об'єктів («переклад»).

Націоналізм — позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси індивідуальних суспільних груп.

Націоналізм — патріотизм, повага до своєї нації, її

історичного минулого і сьогодення, матеріальних та духовних цінностей («переклад»).

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами)

Метод допомагає формувати уміння сприймати й опрацьовувати нову інформацію.

Абзац — частина тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (до 10 слів).

Використання методу Ривіна передбачає:

•  уважне прочитання тексту;

•   виокремлення нових слів і словосполучень;

•  з'ясування значень виокремлених слів і словосполучень;

•   складання речень з виокремленими словами чи словосполученнями;

•  виокремлення ключового слова або словосполучення;

•  складання речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту;

•   обговорення та запис у зошити кращого із запропонованих речень;

• підбір запитань до тексту.

Приклад

Тема. Війни наполеонівської Франції.

Наполеонівські війни — війни Франції в період консульства (1799—1804) та імперії (1804—1815). Війни ці велися в інтересах нової військової та цивільної аристократії Франції і мали загарбницький характер. Метою їх було захоплення територій та джерел сировини, розширення ринку збуту для французьких товарів. З наполеонівськими війнами, при всій їх агресивності, примхливо поєднувалися і елементи прогресивного. Війни розчищали шлях для демократичного розвитку європейських країн...

Ключове словосполучення: наполеонівські війни.

Речення, що передає основну ідею тексту: Наполеонівські війни — війни Франції в період консульства та імперії, що мали загарбницький характер і суперечливе значення для історичного розвитку.

Запитання до тексту:

- Визначте поняття «наполеонівські війни».

-  Який характер мали наполеонівські війни?

-  У чому ви бачите негативне значення наполеонівських війн?

-  Яка позитивна роль наполеонівських війн в історичному розвитку окремих країн Європи?

Щоденник подвійних нотаток

Метод доцільно використовувати під час опрацювання письмової історичної інформації.

Сторінка учнівського зошита ділиться на дві колонки. Зліва школярі записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив або заінтригував, а справа — свій коментар.

Приклад

Тема. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.

Інтерактивне конспектування (інтерактивні нотатки,

система «Поміч»)

Метод навчає критично опрацьовувати та осмислювати письмовий навчальний матеріал; може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель пропонує учням для опрацювання письмову інформацію. В ході читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях статті (документа, уривка тексту тощо). На перших порах використовується невелика кількість позначок. Наприклад, V — інформація відома; ! — інформація важлива (необхідна для запам'ятовування); ? — інформація потребує уточнення, доповнення, додаткового опрацювання.

Наприклад:

Кероване читання (читання з передбаченням)

Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним щодо пояснення нового матеріалу.

Учитель заздалегідь ділить текст історичної інформації на окремі змістові частини і готує до кожної запитання про подальший перебіг сюжету. Він зачитує текст, а школярі уважно слухають, намагаючись не пропустити жодної деталі. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій.

Приклад

Тема. Українська революція.

7 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради М.Грушевський проголосив текст III Універсалу. Документ скасовував право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств. Земля визнавалася власністю усього трудового народу, що має перейти до нього без викупу.

Завдання учням

• Проаналізувавши тогочасну суспільно-політичну ситуацію в Україні, спробуйте спрогнозувати подальший перебіг подій щодо земельного питання.

Низка слів наперед

Метод допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням історичної інформації.

Педагог називає школярам вирази або дає короткий перелік слів із наукового чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють припущення, де і яким чином ці слова можуть бути використані у змісті навчальної теми.

Приклад

Тема. Світ на межі тисячоліть.

Орієнтовний перелік слів та словосполучень: глобальні проблеми, демографічний вибух, екологія, зброя масового знищення, природні ресурси, «парниковий ефект», бідність, голод, охорона здоров'я, медична профілактика, альтернативні джерела енергії, анти-глобалізм, суспільні конфлікти, дискримінація, міжнародний тероризм, інформаційне суспільство і т. ін.

Метод навчає класифікувати, виокремлювати характерні ознаки.

Учитель записує на дошці чи ватмані низку історичних категорій: понять, термінів, прізвищ, дат, історико-геогра-фічних назв. При цьому в перелік закладають і слова, що не стосуються обраної теми. Використовуючи задані змістові одиниці, учні мають написати невелике оповідання про конкретну подію, явище, процес тощо.

Приклад

Тема. Облаштування повоєнного світу.

Історичні категорії: Рапалло; Німеччина; РРФСР; 1922 р.; Далекий Схід; договір; Паризька конференція; дипломатичні відносини; торгово-економічні зв'язки.

Орієнтовне оповідання. Відчувши себе зайвими у повоєнному світі, РРФСР та Німеччина в містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. уклали сепаратний договір про відновлення дипломатичних відносин, взаємну відмову від претензій, встановлення торговельно-економічних зв'язків.

Метод рольової діяльності

Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

Педагог пропонує дітям текст історичного документа, вони читають його з позицій певної людини (науковця-історика, художника, літератора, інтелігента; селянина, робітника тощо). В ході колективного обговорення здійснюється аналіз матеріалу та процесу виконання завдання.

Приклад

Тема.  Україна у Другій світовій війні.

Оголошення комендантом м. Києва про розстріл 300 киян

2 листопада 1941 р.:

«Випадки підпалів та саботажу, що поширюються в місті Києві, змушують мене вжити рішучих заходів.

Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватися значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов'язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції.

Я буду за будь-яку ціну і всіма засобами підтримувати порядок та спокій в Києві».

(Хрестоматія з історії України. — К.: Освіта, 1988. -

С. 157)

Завдання учням

•  Прочитайте оголошення з позицій історика (пересічного киянина, літератора тощо).

•  Зробіть висновок про характер фашистського окупаційного режиму на території України.

Порушена послідовність

Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

Приклад

Тема. Міжнародні відносини в другій половині XX ст.

Завдання учням

•  Виберіть з-поміж наведених війни і збройні конфлікти, що відбувались у 70-ті рр. XX ст.

Визначте їх послідовність:

1. Війна між Іраном й Іраком.
2. «Жовтнева війна» між арабськими країнами й Ізраїлем.
3. Індо-пакистанський конфлікт через Бенгалію.
4. Операція «Буря в пустелі».
5. Збройний конфлікт між В'єтнамом і Камбоджею.
6. Квітневий переворот в Афганістані.

«Рамка цілі»

Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у поясненні будь-якої історичної події, явища, процесу.

Учитель повідомляє учням алгоритм роботи, розрахований на чотири послідовні кроки:

1.  Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) — те, чого прагнуть головні дійові особи або групи.

2.   План (Яким чином? Як?) — кроки для досягнення мети, практичні дії.

3. Дія (Що? Де? Коли?) - фактичне втілення плану.

4. Результат (Які наслідки? Які підсумки?) — наслідок дії чи дій, що приводять або не приводять до досягнення мети.

Схематично це можна зобразити таким чином:

Приклад

Тема.  Друга світова війна.

Підтема. Тегеранська конференція

1. Мета — обговорення питань подальшого ведення війни та післявоєнного облаштування світу.

2.  План — зустріч лідерів держав — учасниць антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Англії).

3. Дія: 28 листопада—1 грудня 1943 р. зустріч лідерів держав (Й.Сталін, Ф.Рузвельт, У.Черчіль).

4. Результат — домовленості про:

•  відкриття другого фронту;

•  участь СРСР у війні з Японією після розгрому Німеччини;

•  визнання майбутніх кордонів Польщі;

•   визнання радянських претензій на Кенігсберг та анексії Радянським Союзом прибалтійських держав.

Побудова повідомлень за алгоритмом

Метод навчає логічно мислити  структурувати матеріал і може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

Учитель подає учням алгоритм, за яким ті готують усне чи письмове повідомлення. Алгоритми пропонуються різні, наприклад:

«причина - подія - наслідок»,

«навіщо? -  хто? - що? - коли?»,

«причини - політичні, економічні»,

«наслідки - позитивні, негативні» та ін.

Приклад

Тема. Радянізація західних земель України.

Повідомлення за алгоритмом: державне будівництво - промисловість і фінанси - сільське господарство - соціальна сфера.

Радянська влада на західноукраїнських територіях здійснювала «нововведення» у русі сталінської політики будівництва соціалізму. «Реформувались» усі життєво важливі галузі.

1. Державне будівництво:

•   проведення виборів до рад;

•   ліквідація старого адміністративного апарату.

2. Промисловість і фінанси:

•   націоналізація промислових підприємств та банківських установ;

•    установлення контролю над виробництвом і розподілом продукції;

•  створення робітничих комітетів;

•  упровадження 8-годинного робочого дня.

3. Сільське господарство:

•  конфіскація поміщицьких і монастирських земель та майна, розподіл їх між малоземельними і безземельними селянськими господарствами;

•  створення селянських комітетів;

•   організація колгоспів і радгоспів.

4. Соціальна сфера:

•   зміцнення системи охорони здоров'я;

•  запровадження нової освітньої політики, ліквідація неписьменності;

•   створення системи соціального забезпечення.

«Коротше — ще коротше»

Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні спробувати висловити основну думку уривка одним реченням, а потім — одним словом.

Приклад

Тема. Соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки наприкінці XIX—на початку XX ст.

Текст

Остання третина XIX—початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком у провідних країнах світу модерного суспільства, яке в цей період переживало епоху індустріалізації — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання і є базою для подальшого розвитку промисловості. За цей період промислове виробництво виросло майже втричі. Особливо швидко розвивалася важка промисловість.

Речення.

Кінець XIX—початок XX ст. характеризується утвердженням індустріального суспільства у провідних країнах світу.

Слово — Індустріалізація (модернізація).

«Три речення»

Метод допомагає опанувати уміння чітко, лаконічно і логічно висловлювати думку; проводиться на етапі засвоєння нових знань.

Учитель зачитує коротку розповідь або документ. Учні

повинні уважно вислухати і передати зміст почутого трьома простими реченнями. Інший варіант — робота з друкованим текстом. Речення записуються у зошит.

Приклад

Тема. США у другій половиш XX - на початку XXI ст.

«Уотергейтська справа»

Президентство Р.Ніксона (1969—1974) — це період гострої політичної боротьби між республіканцями і демократами, що яскраво проявилася у так званій «Уотергейтській справі».

Уночі 27 червня 1972 року у Вашингтоні в комплексі «Уо-тергейт» відбулася справжня політична драма. Поліцейські, що прибули о 2 годині ночі за сигналом охоронців, виявили у приміщенні, де містився національний комітет демократичної партії, п'ятьох змовників, які мали апаратуру для прослуховування, а також портативну рацію, фотокамери та мініатюрні пістолети зі сльозогінним газом. Злочинців було заарештовано. Серед них виявились особи, що служили у ФБР та ЦРУ. Звістка про проникнення до штаб-квартири демократів з'явилась у пресі наступного дня. Голова Національного комітету демократичної парти Л.О'Браєн охарактеризував цю подію як «жахливий акт політичного шпигунства», сліди якого ведуть до Білого дому.

Проти самих учасників «Уотергейтського інциденту» порушили кримінальну справу. 15 вересня їм висунули звинувачення. 27 липня 1973 року юридичний комітет парламенту проголосував за схвалення процедури імпічменту щодо президента США, який перешкоджав правосуддю в «Уотергейтській справі», при цьому виявивши неповагу до Конгресу,

5 серпня 1974 р. Р.Ніксон зробив заяву, в якій визнав, що втручався у розслідування скандалу з політичних міркувань. 8 серпня 1974 р. він звернувся до громадян з промовою по телебаченню, де заявив про свою відставку. Посаду президента обійняв віце-президент Джеральд Форд.

Феномен «Уотергейтської справи», з одного боку, свідчив про напружену політичну боротьбу між провідними партіями, про численні факти корупції у вищих ешелонах влади. Але водночас перший в історії США імпічмент довів життєздатність американської демократії та вірність конституції всіх гілок влади і громадян країни.

Орієнтовні «три речення»

Період правління президента Р.Ніксона пов'язаний із розгортанням політичної боротьби між демократичною й республіканською партіями, про що свідчить «Уотергейтська справа».

У причетності до прослуховування свого офісу демократи звинуватили Білий дім.

Під тиском Конгресу та громадськості Р. Ніксон подав у відставку, що підтвердило дієвість американської демократії.

Метод Таби

Хільда Таба 1969 р. розробила низку рекомендацій, що можуть застосовуватися під час вивчення різних історичних категорій. Вони базуються на певній системі питань, що ставляться у зазначеній послідовності. Пропонуються два варіанти реалізації методу.

В-І передбачає наступний алгоритм роботи:

збирання інформації - систематизація - узагальнення.

Тут використовуються запитання, що:

•   спрямовані на збирання інформації;

•  допомагають її систематизувати;

•   скеровують на узагальнення.

У випадку застосування В-ІІ алгоритм роботи дещо відмінний від попереднього: збирання інформації - порівняння - підбиття підсумків.

Учням пропонуються запитання, що:

•   спрямовані на збирання інформації;

•   допомагають здійснити порівняння;

•   скеровують на підбиття підсумків.

Приклад

В-І

- Що спадає вам на думку, коли ви зустрічаєте (чуєте, бачите) термін «холодна війна»?

-  Проаналізуйте перелік отриманих фактів. За якими ознаками можна їх згрупувати?

-   Розгляньте першу групу фактів. Спробуйте назвати її одним-двома словами.

В-ІІ

-  Визначте основні риси розвитку української економіки в період «застою».

- Як співвідносяться ці риси з основними ознаками розвитку економіки СРСР у цей період? Визначте спільне й відмінне.

-  Які висновки ви можете зробити на основі здійснених порівнянь?

Асоціювання

Метод спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему. Він націлений на стимулювання роздумів про взаємозалежність між окремими категоріями і може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель на дошці або ватмані записує ключове слово чи фразу. Учні проговорюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованим (вони можуть бути суттєвими або несуттєвими). Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв'язків між окремими елементами.

Гронування (асоціативний кущ)

Метод можна використовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на утворенні цілої низки асоціацій.

Учитель посередині аркуша паперу чи на дошці записує історичну категорію — факт, подію, поняття, термін,

постать, назву історико - географічного об'єкта. Учні пропонують асоціації з обраною темою — слова або фрази. У свою чергу, ці слова і фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються можливі зв'язки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати твір-мініатюру.

Для ефективного проведення гронування педагог повинен:

*   обрати цікаву для учнів тему і змоделювати зразок для класу;

*  запропонувати іншу тему, коли виявиться, що школярі недостатньо володіють матеріалом або він їх не зацікавив;

*   обговорити результати роботи всім класом з мотивацією кожної дії.

Приклад

Тема. Громадянська війна у США (1861—1865)

Асоціації з обраною темою: конституція, плантаційне господарство, рабство, фермерське господарство, аболіціонізм, ненависть, конфлікт, гомстед, реконструкція.

Орієнтовні можливі зв 'язки

між запропонованими словами та словосполученнями: демократична конституція; плантаційне господарство - рабство; гомстед - фермерське господарство; громадянська війна -  «Реконструкція» і т. ін.

Речення або цитата з використанням утвореного грона. «Усі молитви про свободу, спрямовані до Бога Америкою, будуть блюзнірством, доки не буде знищено невільництво» (Джон Дей).

Розумова картографія (мережа думок)

Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал і може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

Учитель пропонує тему для обговорення. Учні (колективно чи індивідуально) повинні розбити її на логічно взаємопов'язані підтеми. Шляхом розкриття кожної підтеми створюється загальна характеристика обраної проблеми.

Приклад

Тема. Київська Русь за часів князя Володимира Великого.  

• Розкрийте значення постаті князя Володимира Великого для утвердження могутності Київської Русі.

• Які аспекти його життя й діяльності треба розглянути, щоб висвітлити це питання?

П'ятихвилинне есе

Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

Есе — науково-популярний твір, написаний з метою розкрити якесь поняття чи погляд, трактування теми; дослідницька праця.

Учитель ставить перед учнями два завдання.

1.  Написати невеличке есе, присвячене факту, події, явищу, поняттю, терміну, що вивчалися в контексті теми.

2. Письмово поставити одне запитання до опрацьованої теми.                                  

Приклад

Тема. Культура Київської Русі.

Есе

Мозаїка — зображення з різнокольорових камінців чи шматочків кольорового непрозорого скла. Мозаїчні панно Софії Київської набрані зі смальти 177 кольорових відтінків. Вражає зображення Богородиці — Оранти. Техніка мозаїки -  вагоме культурне надбання давньоруської держави.

Питання до теми

• Хто такі скоморохи?

Пошук помилок

Метод застосовується під час повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом 1 (без помилок) із теми, що досліджується, і стільки ж аркушів з аналогічним текстом 2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст 1. Вони протягом 10 хвилин уважно вивчають його зміст. Потім текст 1 вилучають і замінюють текстом 2, у якому школярі мають знайти допущені помилки.

Приклад

Тема. Україна незалежна.

Текст 1

Після провалу спроби перевороту в Москві 19—21 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову: «Проголосити з 24 серпня 1991 р. Україну незалежною демократичною державою». Вона затвердила Акт проголошення незалежності України. У постанові вирішено провести 1 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 84,18% громадян, які прийшли на виборчі дільниці, незалежність України підтримали 90,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян і 54,1% з них підтримали ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Україна.

Текст 2

Після перемоги перевороту в Москві 21—24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову: «Проголосити з 25 серпня 1991 р- Україну незалежною демократичною державою». Вона затвердила Акт проголошення відновлення незалежності України. У постанові вирішено провести 12 грудня 1991 р- всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 34,18% громадян, які прийшли на дільниці, незалежність України підтримали 60,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян, і 54,1% з них підтримали ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Україна.

Описана технологія дає можливість пробудити критичне мислення учнів, показати різні точки зору на історичні факти, події, явища, процеси; допомагає успішно керувати пізнавальною діяльністю школярів, ефективно формувати творчі особистості. Педагогічна технологія розвитку критичного мислення може успішно застосовуватись під час вивчення будь-якої теми у будь-якому учнівському колективі. Окрім того, її можна поєднувати з іншими технологіями, зокрема з методами активного та інтерактивного навчання.

СТРУКТУРА УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ КРИТИЧНИХ МЕТОДІВ МИСЛЕННЯ УЧНІВ (МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ)

Актуалізація знань

На початку уроку більшість учителів переймаються питаннями активізації, введення учнів у зміст нової теми, тобто: «Яким чином збудити цікавість учнів?», «Як відновити у пам'яті попередні знання?», «Як спрямувати думку учнів за темою уроку?»

Всі вчителі знають, що ефективність цієї стадії уроку створює подальшу мотивацію учнів до ефективного навчання.

Ось якими можуть бути форми діяльності на цьому етапі уроку.

1. Попередня активізація. Вчитель представляє фонові знання і збуджує інтерес до теми. Так, починаючи вивчення Великої Французької революції, вчитель може зачитати уривки з різних джерел того періоду: щоденників, художніх творів, газет, коротко обговорити настрої, дух, які панували тоді, і тільки після цього почати працювати зі змістом теми.

2.    Фокусуючі запитання. Питання, на які треба відповідати після представлення теми. Часто вони є проблемними питаннями. Учні можуть самі сформулювати запитання, на які треба знайти відповідь.

3.    «Мозкова атака». Складання списку того, що вже відомо учням із цієї теми. Розширити цей прийом можна, показавши зв'язки між висунутими пропозиціями.

4.    Керована діяльність — читання-мислення. При самостійному вивченні тексту вчитель пропонує розділити текст на частини. Завдання для учнів буде таким: передбачити, що станеться у наступній частині або про що вони дізнаються в інформаційному тексті.

5.     Низка слів наперед. Учням пропонуються вирази з тексту, короткий перелік слів. Пари учнів роблять припущення про те, як ці слова використані в тексті.

На стадії актуалізації, першій стадії уроку, учням пропонують здійснити «Мозкову атаку», тобто укласти списки того, що вони знають або думають про це. «Мозкова атака» проводиться індивідуально, у парах, групах. Хтось записує (наприклад, на дошці) ідеї, незважаючи нате, правильні вони чи ні. На цьому етапі важливо, щоб учитель утримувався від висловлювання власних ідей та дав можливість виступити учням. Роль учителя — спрямовувати роботу, виявляти думки учнів та уважно прислухатися до учнівських ідей.

Під час актуалізації відбувається кілька важливих пізнавальних операцій:

1.    Учні активно пригадують усе те, що їм відомо з теми. Це їх змушує перевірити власні знання та подумати над новою темою. В результаті школярі встановлюють рівень власних знань, які вони будуть поповнювати на уроці. Це дуже важливо, щоб нова інформація не була подана у відриві від відомого й частково зрозумілого. Реконструкція знань сприяє виявленню помилок у знаннях і створює основу для досягнення довготривалого розуміння очікуваної інформації.

2.     Відбувається активізація  учня.  Якщо  вважати навчання активною діяльністю, то стає зрозумілою пасивність наших учнів на уроках під час слухання, переказу, а іноді бездумного конспектування розповіді вчителя. Активізація школярів означає висловлення свого розуміння теми через говоріння та письмо, коли відбувається створення власної схеми до теми, яка вивчається. Учень доходить до усвідомлення етапів розгляду й розмірковування над новою інформацією.

3.    З'являється зацікавленість новою темою і прагнення її дослідити. Виникає цілеспрямоване бажання дізнатися більше про події» що вивчаються. Це прагнення може бути як кероване вчителем, так^;і підтримуване   власне   учнем.   Самоспрямованість,   зрозуміло,   має   набагато якісніші показники, ніж зовнішній поштовх. Адже без особистої мотивації навчання зводиться нанівець.

Дуже важливим є визначення мети навчання для учнів, що є вирішальним у їх подальшій роботі. На уроці виникає багато запитань, що відбивають відмінності у поглядах учнів, і відповідь на них є значним стимулом для розуміння нової теми.

Вивчення нового матеріалу

Після етапу актуалізації учень вже, власне, починає контактувати з новою для нього інформацією. Вивчення нового може відбуватися у формі читання, слухання, розповіді, проведення практичної роботи. Але не слід розуміти під цим, що учень на цьому етапі не відіграє активної ролі! Необхідно позбутися стереотипу, коли вважалося, що уважного слухання або читання достатньо для розуміння нової теми, коли вчитель сприймався як головніша дійова особа на цьому етапі, на відміну від ролі учня, в якого «закладають» нові знання. У цей час учень має підтримувати свою зацікавленість навчальною діяльністю, а роль учителя зводиться до організації самостійної роботи школярів і створення умов їх просування в отриманні нових знань.

Одним із ефективних прийомів є метод позначок, коли учень ставить «+» поряд з текстом, тим самим підкреслюючи «я знав це», а також «—», засвідчуючи «я не знав цього». Позначки є важливими і дозволяють учням перевіряти власне розуміння того, що вони читають при самостійному вивченні теми.

На цьому етапі зберігається зацікавленість, поштовхом до виникнення якої став початок уроку. Учні також продовжують перевіряти своє власне розуміння вивченої теми. І в разі ослаблення розуміння під час читання учень буде перечитувати текст, робитиме нотатки про те, що йому було незрозумілим, і запитуватиме вчителя, коли у нього виникатимуть питання.

Дуже важливою буде фаза аналізу процесу одержання знань, яка наступає водночас зі стадією усвідомлення змісту теми. На більшості уроків учителі на це майже не звертають уваги. Але це не тільки цікаво знати, а й корисно для подальшої підтримки зацікавленості учнів. Це може бути тестом для подальшої ефективної роботи вчителя. На цьому етапі учень перетворює нове знання на власне, тим самим створює основу для довготривалої зацікавленості темою, що вивчається. Учень починає відтворювати нові ідеї власними словами, утворюючи особистий змістовий контекст вивченого. Тобто запам'ятовування відбувається на стадії сприйняття ідеї. Також ця фаза збагачує словниковий запас, коли учні обмінюються думками з цього приводу. Вони усвідомлюють, що є багато шляхів інтеграції знань, які можна використати у майбутньому більш ефективно з кращою результативністю. Слід зауважити, що робити це необхідно в атмосфері толерантності і вітати розмаїття думок і поглядів.

Усвідомлення змісту навчального матеріалу

Представлення нового матеріалу може бути зроблене як вчителем, так і опрацьоване самостійно учнями під керівництвом педагога. Залежно від часу, відведеного на тему, робота зі змістом може мати різну тривалість. Але

в усіх випадках вона планується вчителем як міні-дослідження. Це є дуже важливою обставиною. Іншим важливим фактором є надання учням навчального матеріалу як основного — в підручнику, так і додаткового, який можна активно досліджувати.

Ось декілька прийомів роботи з текстом, які можна застосувати на цій стадії.

1.    Позначки. Учні відзначають у тексті ті частини, які підтверджують відому їм інформацію, або ті, які заперечують висловлені учнями ідеї, а також ті, що містять непередбачувані ідеї і щодо яких учні мають запитання.

2.    Подвійні нотатки. Розділивши сторінку зошита на дві частини, у лівій конспектуються ті частини тексту, які здалися учням важливими, а в правій записуються коментарі до цих частин.

3.    Запитання-відповідь. Текст розбивається на частини, до яких після прочитання учні ставлять запитання та відповідають на них.

4.    Взаємонавчання. Після прочитання частин тексту хтось із учнів виконує роль учителя — робить резюме, ставить запитання іншим учням, пояснює незрозуміле, а також дає прогнози щодо наступної частини. Роль учителя передається іншому учню. Все це відбувається в межах однієї групи.

Після закінчення цієї стадії учні обмірковують отримані знання з позиції власного досвіду, визначають свою позицію щодо поставлених проблем. Учитель може поставити запитання за текстом, яке викликає суб'єктивну реакцію учнів:«Про що вас спонукав замислитися текст?», «Що незвичного було в цьому тексті?», «Який найбільш важливий аспект тексту?», «Яке найважливіше речення у тексті?».

Рефлексія

1.    Учні можуть поділитися тим, що вони записали у своїх зошитах (подвійні нотатки).

2.    Пари учнів наводять докази на підтримку або спростування значущості певної проблеми у тексті.

3.    Учні можуть протягом 10 хвилин у короткому есе записати свої роздуми щодо вивченої теми.

4.    Учні можуть записати найважливішу ідею теми уроку, скласти одне запитання щодо вивченого матеріалу.

5.     Наприкінці уроку учні повертаються до питань, складених ними на початку. Можливо, на деякі запитання вони не отримають відповіді, а, крім того, можуть з'явитися нові запитання, що стануть основою для подальшої роботи, наприклад, домашньої.

Домашнє завдання

Домашня робота може переслідувати декілька цілей:

1.    Самостійно працювати над проблемами теми уроку.

2.    Опрацювати дома частину навчального змісту теми уроку.

Крім традиційних видів домашньої роботи, можуть бути використані такі форми:

1.    Інтерв'ю. Учні знаходять у своєму оточенні людей, що є знавцями проблеми, що вивчається, і беруть у них інтерв'ю на тему, наприклад, Другої світової війни, подій сучасності.

2.    Додаткові джерела. Коли інформацію підручника з теми вичерпано, учні можуть знайти додаткову інформацію, наприклад, у бібліотеці, в Інтернеті.

3.    Написання есе, в якому учні викладають власний погляд на проблему, що обговорювалася в класі, групі.

4.    Драматизація. Група учнів можуть приготувати інсценівки за темою уроку.

5.    Стаття-твір. Учні пишуть невеличкий твір у стилі підручника, статті енциклопедії тощо.

Предмети: Історія, Історія України, Всесвітня історія

Класи: Середня школа