Здається, немає жодної людини, яка не читала б чудових усмішок Остапа Вишні, «запашних», «ніжних», «смішних» і водночас, кажучи словами Миколи Хвильового, «глибоко трагічних». Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини, а девізом — «Треба любити людину більше, як самого себе». Остап Вишня — Це не просто гуморист, він поет за станом душі.Зверніть увагу на портрет письменника. Таким він був і в житті: ласкавий, щирий, люблячий, завжди усміхнений. Таким він запам’ятався рідним, друзям, усім, хто його знав. А життя не балувало гумориста.