Виховний захід «Світ створений для добра».

Мета. Виховувати у дітей благородні риси характеру, високі моральні якості: доброту, милосердя, ввічливість, готовність прийти на допомогу, повагу до старших. Удосконалювати вміння аналізувати власні відчуття, вчинки людей.Розвивати творчі здібності, вміння жити в колективі, прислухатися до думки інших, уміння спілкуватися, працювати в групах. Формувати особисту життєву позицію.

1-учень
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром!
Для людей відкрита школа наша мила,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
Хліб ясниться в школі, сяють очі щирі.
Щоб жилося по правді, щоб жилось у мирі.
2-учень
Ми прийшли у світ, щоб жити
Всі на просторі земнім,
Щоб сміятись і радіти
В нашім світі чарівнім.
Бо життя – це справжнє диво.
Найцінніше над усе.
Глянь довкола! Як красиво!
Сонечко тепло несе!
А навколо тебе люди,
Квіти, звірі і ліси.
Різні звуки чути всюди
І пташині голоси.
Це життя це справжня казка!
Ллється музика і сміх.
Ти ж запам'ятай будь-ласка
Неповторний серед всіх!
Більш таких,як ти, не має
На усій Землі нема!
Тільки в казці так буває
Й не шукай, усе дарма!
3-учень
Ну й гарно все придумав Бог:
Як тато й мама – то удвох.
А як бджола – то у гурті,
Сова – в дуплі й у самоті.

Придумав рибок ціле море,
Карпати – гори й хмари – гори.
Придумав сонце – соняха вгорі,
А зорі засвітив, як ліхтарі.

І місяця поставив на сторожі
Лілеї, чорнобривчика і рожі.
А щоб забути геть про все сумне,
Придумав Бог тебе й мене!

4-учень
Ми усі – одна сім’я,
Неповторні – ти і я!
Будемо усі дружити,
В злагоді і в мирі жити.
Вчитель
--Я хочу вас запросити зіграти в гру «Один до одного». (Учні стоять парами. По команді виконують вправи: «Рука до руки», «Вушко до вушка», «Спинка до спинки», «Плече до плеча», «Віч – на – віч».)
--Подивіться один на одного і подаруйте усмішку.

5-учень
--А я хочу подарувати усмішку всім присутнім.
Пісня про усмішку
1.Від усмішки хмарний день ясніш,
Від усмішки засія веселка в небі…
Поділись усмішкою щедріш,
І вона не раз повернеться до тебе.
Приспів:
І тоді хмарок склика
В танець музика дзвінка
І на скрипці грає коник найніжніше…
Із блакитного струмка починається ріка,
Ну а дружба починається з усмішки.
Вчитель
--Весела пісенька підняла всім настрій і розсипала усмішки. Оберіть собі ту, яка вам найбільше подобається.
(Діти обирають усмішки з кольоровими літерами. Складають слова, зачитують. Слова «Доброта», «Милосердя», «Ввічливість»).
--Доброта, милосердя і ввічливість – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.
--Люди не будуть щасливі, якщо не знатимуть азбуки любові – любити інших людей, співчувати, допомагати їм, що є основою виховання. Про це ми сьогодні і поговоримо.

(Сценка в ролях)
«Татова порада»
Прибіг щодуху син додому, до тата голосно гука:
«А я провідав у лікарні свого товариша-дружка!
То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте?»
Замисливсь тато на хвилину і так сказав йому на те:
«Коли тебе в тяжку годину, людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку, ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно , ти зробиш сам добро колись,
Про це забудь, аж поки віку, мовчи й нікому не хвались».
(Обговорення сценки).
6-учень(1) Добрим бути — зовсім це не просто.
Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку,
Добрим треба бути нам довіку.

7-учень
Тільки треба, треба добрим буть
І в біді про друга не забуть.
І закрутиться земля скоріш,
Якщо будем ти і я добріш.

6-учень(2) Добрим бути — зовсім це не просто,
Не залежить доброта від зросту.
Доброта нещира не буває,
Нагород вона не вимагає.
Гра «Склади прислів’я». (Кожна команда отримує завдання – зі слів скласти прислів’я).
Добре слово і в мороз зігріє.
Слово – ключ, яким відкривають серця.
Вітер рушить гори, а слово дружбу.
Все добре переймай, а злого уникай.
Добре слово людині, що дощ у посуху.
Добре слово дім будує, а зле руйнує.
Вчитель
--Яке слово об’єднало всі ці прислів’я? («Добро»).
8-учень
У серденьку малому
живе Любов велика:
терпляча, безкорисна,
привітна, скромна, тиха.
Завжди допомагає
не на словах, а ділом.
За все і всіх довкола
те серденько боліло.
І вдячно звідусюди
лунає знову й знов:
— Хоч серденько маленьке,
велика в нім Любов.

Сценка «Покинуте кошеня»
Кошеня:
Мені сумно, мені страшно й холодно самому!
В мене нема мами, і немає дому…
1-дівчинка (лагідно):
Ой, це хто тут? – Кошенятко… Звідки ти, малеча?
Де твій дім? Де твоя мама? Вже надворі вечір..
(Звертаючись до друзів):
Може візьмемо його до себе додому?
1-хлопчик:
Та навіщо він нам здався?
Не чіпай, не треба!
2-хлопчик:
Що це в мене під ногами нявкає сіреньке?
Ану, брись! Ато забрудниш мій костюм новенький!
2-дівчинка:
Катю! Катю! Подивись, яке кошенятко!
3-дівчинка:
Не бери його на руки! Подивись спочатку –
Воно все якесь брудне, і ще, може, хворе!
Не чіпай цю замурз яку, бо ще буде горе!
1-дівчинка:
(полишає друзів, вертається до кошеняти)
Хай там що, а я від смерті кошеня врятую.

Принесу його додому, вмию, нагодую,
Вкрию котика тепленько і заколисаю.
А щоб він лежав тихенько, пісню заспіваю.
Обговорення сценки.
(Прикріплюються малюнки дійових осіб. Дівчинка в жовтому кружечку, а всі інші герої – у хмарці. Діти називають риси характеру, що відповідають тому чи іншому герою. Промінчики – риси дівчинки, крапельки дощу – риси інших героїв. Дівчинка: милосердна, чуйна, добра, щира, уважна, доброзичлива. Інші герої: байдужі, неуважні, жорстокі, сердиті).
--А тепер подивимось, що утворюють риси характеру наших героїв? (Утворилося сонечко з променями і хмаринка з дощем).
--Чому навколо дівчинки утворилось сонечко? (Тому що своїми вчинками вона несе тепло, світло – все те, що дає сонечко).
--А чому інших героїв вкрила хмарка і заплакала? (Бо вчинки цих людей викликають сльози, які дуже схожі на краплі дощу).
Гра «Займи позицію».
Вчитель
--Діти, станьте там, де бажаєте (під сонечко, чи під дощик). Чому ви зайняли саме таку позицію?

9-учень
У нашій мові рідній чарівні є слова.
Слова ці всім відомі, бо сила в них жива.
Ось ці прості живі слова не забувайте, діти.
Від них і радість ожива, в очах проміння світить.
Від цих чарівних, добрих слів тепліше людям жити,
Якщо ти їх не говорив, то треба говорити!

Вчитель
--А які ж це чарівні слова, ми з’ясуємо, прослухавши сценку.
Виходять Червона Шапочка і Вовк
Вовк (спостерігаючи, як наближається дівчинка).
Здається, їжа в ліс прийшла!
Жаль тільки, трохи замала.
А пахне так смачненько!
Нічого, що маленька.
Хоч і маленька, та смачна.
Ну й апетитненька ж вона!
Таку б я з'їв і в тапочках!
Егей, Червона Шапочко!
Червона Шапочка Ви знаєте моє ім'я?
Вовк Атож!
Червона Шапочка Безмірно рада я!
О пане, день вам добрий!
Ви сильний і хоробрий
І, певно, знаєте цей ліс?
Вовк О. так! Я тут як вдома скрізь! Туди-сюди все походжаю.
Червона Шапочка Я дуже Вас благаю! Чи не проводите мене!
Вовк Атож, дитятко запашне!
Червона Шапочка (дає Вовку кошик).
Ось, пригощайтесь, пане.
Це пиріжки рум'яні,
Беріть! Це — з сиром,
Ці — м'ясні.
Вовк (бере). О, дякую! Які смачні!
Червона Шапочка
Це я вам дуже вдячна.
Самій у лісі лячно.
Спасибі, пане! Ми прийшли,
Спасибі Вам, що провели!
(іде, помахавши рукою Вовку.)
Вовк (сам)
Ось так. Привітна, ввічлива,
Гостинна, доброзичлива,
Весь зіпсувала апетит!
Тепер я — лицар, не бандит!

Вчитель
― Ви бачили, як ввічливість розтопила серце навіть голо¬дного вовка. Отож, слова ввічливості—дійсно чарівні! Які ж це слова?

10-учень
«Добрий день!» — до мами й тата,
До сусідів говори,
До сестрички, і до брата,
І до друзів у дворі.

11-учень
«Добрий ранок!», «Добрий вечір!»
Є до кожної пори!
А слова такі, до речі,
Усміхнувшись, говори.

12-учень
Людям в очі подивися,
Ніжно й лагідно скажи,
Старшим злегка поклонися,
А тоді собі біжи!

13-учень
Крім вітання-побажання
Інші ще запам’ятай
І від ранку до смеркання
В мові повсякчас вживай.

14-учень
«Дякую вам!» і «Спасибі!»,
А без них, ну, як нам жить?
Ще коли дитя в колибі,
Немовлятко мама вчить

15-учень
Чемно «Дякую!» казати,
«До побачення!», «Па-па!».
Слів хороших є багато —
На них мова не скупа.

16-учень
І «Пробачте!», «Вибачайте!»
«Перепрошую!» є в нас,
І «Будь ласка!» всі вживайте,
Бо ж своє на кожен час!

17-учень
Ці слова дорослі знають
Їх вживають кожен раз.
Ну а діти їх вивчають —
Чемні діточки у нас.

Пісня «Чарівні слова»
Добре слово, ніби зайчик сонячний.
Зігріває душу й веселить.
Добре слово всім почути хочеться,
А від злого серденько болить.

Приспів: Теплі і лагідні,
Теплі і лагідні,
Серце ви гоїте,
Як вода жива.
Ви, ніби зайчики,
Зайчики сонячні,
Як ви потрібні нам,
Чарівні слова!

Ці слова яскраві, ніби квіточки,
Нібито метелики легкі,
Будемо слова казати ввічливі,
Ніжні і приємні, ось такі!

Вчитель
--Тож, тепер ми можемо заквітчати цими чарівними словами нашу галявину Ввічливості (Діти на квіточках пишуть слова ввічливості і прикріпляють їх на галявину).

1-ангелятко
Добрий день, усі малята,
Любі хлопчики й дівчата,
Я – ангел – хоронитель ваш,
По світу з свічкою літаю.
І темні сили відганяю.

2-ангелятко
З небес високих я приходжу.
Я той, що завжди при вас сторожу,
Маю опіку над вами.
Я той, що чую, я той,що бачу,
Що робить кожна дитина.
Як вона плаче – і я з нею плачу.
А радію, коли сміється дитина.

1-ангелятко
Ми бачимо, що ви всі добрі, милосердні і ввічливі дітки.
Ви - маленькі чарівники. А чарівники завжди дарують людям добрі подарунки.

2-ангелятко
Тож подаруймо нашим гостям ангелів, яких зробили власними руками.
Нехай ці ангели завжди оберігають вас від всього злого і лихого. Нехай вони приносять тільки добро.

Пісня «Дитинства світ»
Нас з дитинства світ казковий
Знов у гості кличе всіх
По доріжці веселковій,
Де лунає дружній сміх,
Де на кульках кольорових
Лине в небо дітвора…
Бо країна ця чудова
Світ любові і добра.
Приспів:
Дитинства світ, чарівний світ,
Це світ рожевих добрих мрій.
Це до зірок швидкий політ,
Віночок сонячних надій.
Це світ добра, це літній луг,
Це я, це ти, мій найдорожчий друг!

Там і гноми, і чаклунки у країні цій живуть.
І різдвяні подарунки під ялинками нас ждуть.
Тут навкруг лунає дзвінко
Дивних птахів ніжний спів.
Біля кожного будинку є крамниця добрих днів.

Класи: Початкова школа

Предмети: Виховна робота