Застосування інтерактивних технологій колективно-групового навчання у виховній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Постановка проблеми
Суспільні зміни, пов’язані з процесами глобалізації та інтеграції, які відбуваються майже в усіх сферах людської діяльності, визначають пріоритетні напрями розвитку сучасної освіти. Особливої актуальності набуває процес формування творчої особистості, здатної відійти від канонів та стандартів, а також готової до пошуку нових концептуальних ідей навчання, що органічно поєднують елементи традицій та інновацій. З огляду на це, завдання професійної освіти полягає в організації професійної підготовки студентів педагогічних навчальних закладів та оптимізації системи підготовки майбутнього вихователя, зокрема, вихователя спеціальних шкіл-інтернатів, який працює в особливих умовах з дітьми з особливими освітніми потребами, шляхом вироблення нових ефективних форм та методів навчання, а також використання педагогічних технологій, які носять інтерактивний характер.
За нової парадигми освіти пріоритетним у педагогічній практиці став новий підхід до ролі учня у навчальному процесі. Саме він повинен стати центральною фігурою на самопідготовці, виховних заняттях. Від творчої активності учнів, їх вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учнями класу, з вихователем залежить результативність уроку.
У виховному процесі середньої ланки учнів спеціальних школах – інтернатах саме на вихователя покладається місія забезпечити необхідні докорінні зміни. У вирішенні цих завдань актуального значення набуває використання інтерактивних технологій колективно-групового навчання на оздоровчих годинах,самопідготовці, виховних годинах . Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою. Саме використання цієї моделі навчання вихователем на своїх виховних годинах, самопідготовці, оздоровчих годинах свідчить про його інноваційну діяльність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації, проникнення інформаційних потоків в свідомість, що викликають його активну діяльність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Розробкою елементів інтерактивного навчання в історії освіти України почали займатися ще в першому десятиріччі минулого століття. Подальші розробки елементів інтерактивного навчання можна знайти у працях В. Сухомлинського, учителів-новаторів 70−80-х років (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.). Зокрема, В. Сухомлинський (1918—1970) закликав спеціальними заходами і прийомами підтримувати бажання учнів бути першовідкривачами. Це стало підґрунтям для виникнення теорії та практики розвивального навчання. Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різних предметів від молодшого шкільного віку до старшого.
Як свідчить аналіз науково-педагогічної літератури, проблемам застосування інтерактивних технологій колективно-групового навчання присвячені численні наукові дослідження, зокрема російські та українські вчені Н. Коломієць, О. Коротаєва, А. Марганець, Г. Мітіна, О. Пєхота, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Самохіна, М. Скрипник, С. Стилік, Н. Суворова, О. Ярошенко та інші вивчали теоретичні аспекти, пов'язані з визначенням сутності інтерактивних методів, їх класифікації, ефективності для розв'язання навчальних завдань. їх використання в початковій школі досліджувалися І. Бехом, Л. Виготським, Л. Куликовою, М. Левітовим, А. Матвєєвою, Д. Ольшанським, С. Рубінштейном, О. Скрипченко. Поряд зі значною кількістю наукових праць із питань використання інтерактивних методів у навчально-виховному процесі ми пропонуємо зосередити увагу на доцільності застосування інтерактивних технологій навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів для організації й проведення оздоровчих годин, виховних занять та застосування їх на самопідготовці.
Мета написання статті - надання методичних рекомендацій щодо застосування чинних інтерактивних технологій колективно-групового навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів, а також для організацій та проведення оздоровчих годин, виховних занять, самопідготовок для учнів середньої ланки спеціальних шкіл-інтернатів.

Виклад основного матеріалу
Слово "інтерактив" має походження з англійської мови від слова "іnteract", де "іnter" – взаємний, "асt" – діяти. Таким чином, "інтерактивний" означає "здатний до взаємодії, діалогу". Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Отже, розглянемо докладніше найефективніші інтерактивні технології колективно-групового навчання:
- Мозковий штурм (Мозкова атака);
- Мікрофон;
- Незакінчені речення;
- « Ажурна пилка» ( «Мозаїка», «Джинг-со»);
- Дерево рішень.

Перед початком застосування того, чи іншого інтерактивного методу необхідно реально оцінити можливості учнів та співставити їх з психологічним станом та настроєм . Адже для дітей які потребують корекції фізичного або розумового розвитку дуже характерна часта зміна настрою, поведінки, що значно впливає на ефективність роботи. Тому вихователь повинен адаптувати план , програму, методи,форми виховної роботи, аби зробити комфортнішим процес навчання та виховання таких школярів. А також має бути готовим до зміни того, чи іншого інтерактивного методу, якщо він є не ефективним , або учні не спроможні його виконати в даний момент через психічний чи фізичний стан.

Мозковий штурм
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується нами на практиці для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм підштовхує дітей розкрити уяву та творчість, фантазію дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, формулювати твердження.
Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх дітей протягом обмеженого відрізку часу.
Як організувати роботу
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
1. Під час «висування ідей» не втрачайте жодної. .Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час формулювання, діти зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й записати навіть фантастичні ідеї.
3. Кількість ідей підтримується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість задіяти фантазію.
4. Підштовхуйте всіх дітей розвивати або коректувати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.
Мікрофон
Мета: це технологія загальногрупового обговорення, вона дає змогу кожному учневі у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку.
Організація роботи
1. Повідомте проблему класові.
2. Запропонуйте уявний "мікрофон" (будь-який предмет).
3. Надавайте учням слово почергово, передаючи "мікрофон".
Говорити має право лише той, у кого знаходиться "мікрофон".
4. Повідомлені відповіді не коментують і не оцінюють.
5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось казати.
Незакінчені речення
Мета: цей прийом часто поєднується з ―мікрофоном і ндає можливість конкретно працювати над формою вираження власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота з такою методикою дає присутнім змогу долати шаблони, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати уміння та навички говорити коротко, але по суті, й переконливо.
Як організувати роботу? Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей, або використовуючи уявний мікрофон, вчитель формулює незакінчене речення і пропонує учням, висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На виховному занятті для мене стало відкриттям….», «Можна зробити висновок, що…», «Якби я мав можливіть здійснення бажання я б загадав…».
Ажурна пилка
Мета: такий вид діяльності на уроці дає можливість засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку.заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Як організувати роботу
1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня.
2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – „домашню” та „експертну”. Спочатку учні об'єднуються у „домашні” групи, а потім створюються „експертні” групи, використовуючи кольорові позначки.
3. Розпишіть учнів по „домашніх” групах. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Після завершення роботи домашніх груп учні розходяться в групи, де вони стануть експертами з окремої теми.
5. Кожна експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп і проаналізовує матеріал в цілому, проводить експертну оцінку за певний час.
6. Після завершення роботи учням пропонується повернутися „додому”. Кожен учень ділиться інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї „домашньої” групи. У „домашніх” групах має бути по одній особі з експертних груп.
Дерево вирішень
Мета: ця технологія є варіантом розв'язання конкретної проблеми. "Дерево вирі¬шень" допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.
Організація роботи
1. Виберіть проблему, яка не має однозначного вирішення. Викласти її мож¬на у вигляді цікавої історії, ситуації з життя, епізоду з літературного твору.
2. Запропонуйте учням необхідну інформацію для розв'язання проблеми, яка виникла під час домашнього читання.
3. Підготуйте на дошці (окремому плакаті) чи роздайте кожному учасникові взірець "дерева рішень".
4. Чітко сформулюйте проблему, її суть, запишіть на дошці, заповнюючи схему.
5. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми.
6. Запитайте в учнів про актуальність проблеми, з'ясуйте, чому саме сторо-ни прагнуть її розв'язання.
7. Шляхи і варіанти розв'язання проблеми можна визначити проведенням "мозкового штурму". На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправиль¬ним. Важливо набрати якнайбільше ідей.
8. Обговоріть кожен із варіантів вирішення. З'ясуйте, що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить. Таким чином, частину ідей можна відхилити і залишити три-чотири.
9. Об'єднайте учнів у малі групи і запропонуйте заповнити схему. Група шляхом обговорення повинна дійти до одного варіанту рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.

ВИСНОВКИ
Отже, упровадження інтерактивних технологій коллективно-групового навчання сприяє формуванню в учнів пізнавального інтересу до отримання нових знань, дозволяє вихователю враховувати особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Дає змогу вихователю вільно змінювати форми роботи на виховних заняттях з урахуванням розумових та психологічних можливостей учнів.
У результаті оптимального використання різних інтерактивних методів навчання змінюються позиції вихователя й учнів у навчально-виховному процесі. Із носія готових знань вихователь перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, а останні стають рівноправними суб’єктами в навчанні.
Необхідно зазначити, що вище розглянуті технології не застосовуються окремо одна від одної у виховному процесі, а існують у взаємодії, що покращує організацію життєдіяльності класу, популяризація моральних цінностей, пошук та виконання корисних справ, збільшення знань про рідний край, національну культуру. Головне – це діяльність, направлена на розвиток творчих здібностей дітей, виховання патріотичних почуттів, формування вмінь і навичок толерантного спілкування, мотивації пізнавального інтересу до мови, історії, літератури, культури.
Отже, пошук та запровадження учасниками педагогічного колективу ефективних засобів виховання в розрізі інноваційної діяльності спрямовує виховний процес на утворення системного підходу до організації виховної діяльності та відображає сучасний зміст виховання в Україні.

Класи: 7 клас

Предмети: Виховна робота