Робота в початкових класах спрямована на формування,перш за все,компетентної особистості школярів. Це означає не тільки розвиток інтелектуальних здібностей дітей,а й активний розвиток їх емоційно-чуттєвої сфери. Перед педагогами постає завдання формувати навички учнів до самостійної творчої діяльності,дати можливість природній дитячій допитливості перерости в потребу вивчати нове. Діти молодшого шкільного віку мають навчитися чітко і ясно висловлювати свої думки і почуття,пристосовувати до нових обставин,орієнтуватись в просторі,бути компетентними в спілкуванні.
Формування особистості молодшого школяра не можливе без формування мовленнєвої компетенції. В свою чергу,мовленнєва компетенція включає в себе оволодіння учнями закономірностей мови,її функцій,вміння використовувати в різних сферах і ситуаціях нормативні та естетичні засоби мови.
Для того,щоб формувати мовленнєву компетенцію молодших школярів,необхідно створювати ситуації,в яких дітям буде запропоновано вирішувати різноманітні комунікативні задачі. На приклад:приймати участь у бесіді,дискусії,дебатах з вчителем,або з іншими учнями в групах,або парах;виступати з доповіддю,як заздалегідь приготованою,так і експромтом;давати відповіді на запитання і ставити їх самому;знаходити асоціації;вільно висловлювати свою думку,аргументувати,захищати її;порівнювати та оцінювати,не тільки,роботу інших,а й свою власну;приймати на себе різні ролі в рольовій грі,чи театралізаціях. Також розвиток мовленнєвої компетенції залежить від багатства словникового запасу школяра,культури,точності,виразності та образності його мови,чіткості та лаконічності думки,розкутості в її формулюванні. Впливати на всі ці ланки мовленнєвої компетенції можливо через завдання,які розвивають уяву та творчі здібності дітей. На приклад застосовувати ігри: «У світі емоцій»(описати,чи навпаки зобразити емоції,що виникають у запропонованій ситуації,порівняти емоції різних учасників ситуації);«Повне занурення»(уявити себе учасником описаних подій,запропонувати свої варіанти вчинків,пофантазувати про зміни,що при цьому відбулись); «Неочікуваний гість»(додати у відомий твір незвичний персонаж,описати,пояснити його взаємодію з іншими); «Лабіринт» (змінити кінцівку відомого твору,висловлюючи думки по черзі,продовжуючи одне за одним), «Гід»(дітям пропонується прийняти на себе роль екскурсовода місцем,твором,тощо).Педагогу важливо бути уважним до мовлення учнів,допомагати їм добирати слова,виправляти помилки,аналізувати сказане.
Мовленнєва компетенція формується під час групової роботи,коли виникає необхідність домовитись,обговорити,донести свою думку,та почути інших. Такі ситуації часто виникають на уроках образотворчої майстерності та трудового навчання,під час створення колективних композицій. Групова творча діяльність,під наглядом і керівництвом педагога допомагає створити дружню атмосферу в колективі,стимулює виникнення доброзичливих відносин між учнями,викликає відчуття захищеності і єдності,що в свою чергу,полегшує залучання,навіть,боязких,тривожних дітей до колективної взаємодії та спілкування. Ще на уроках образотворчої майстерності та трудового навчання можливо заохочувати дітей до читання,прищеплювати їм любов до художньої літератури. На приклад залучити до створення власноруч книжок-саморобок. Книга створюється за вигаданими дітьми історіями,казками,тощо і наповнюється власноруч виготовленими малюнками,аплікаціями.
Формування мовленнєвої компетенції можливе не тільки на уроках,а й позаурочній діяльності. Можна запропонувати створити проект,прийняти участь в дослідницькій діяльності,творчих конкурсах. При цьому,так само як і під час уроків дітям буде необхідно відповідно до ситуації використовувати засоби мовлення,прислухатись та проявляти толерантність до точки зору оточуючих,впевнено висловлювати власну думку,слухати,питати,давати відповіді,домовлятись.