Формування високої
інформаційно-комунікативної культури особистості та медіаграмотності

Iнформаційна культура - рівень розвиненості інформаційної взаємодії та всіх інформаційних стосунків у суспільстві, міра досконалості в оперуванні будь-якою необхідною інформацією.
Iнформаційна культура характеризує здатність суспільства ефективно використовувати
інформаційні ресурси й засоби інформаційних комунікацій та застосовувати передові досягнення в області інформаційних технологій.
Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і формах для різних типів медіа, а також розуміти і аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві, їх та вплив.

Інформаційна культура є найважливішим чинником успішної професійної й непрофесійної діяльності, а також соціальної захищеності особистості в інформаційному суспільстві. Інформаційна культура особистості - одна зі складових загальної культури людини: це сукупність інформаційного світогляду, інформаційної грамотності та системи знань та умінь, що забезпечують цілеспрямовану
самостійну діяльність по оптимальному задоволенню інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій.

Інформатизація професійної діяльності сьогодні
є ведучою тенденцією розвитку сучасної цивілізації. Немає ніяких сумнівів у тому, що це не
короткострокове соціальне явище, а довгостроковий процес, що стане однією з відмінних рис
подальшого розвитку. Використання засобів інформатики, телекомунікаційних систем й
інформаційних технологій стане в інформаційно розвинених країнах практично повсюдним не
тільки в промисловості, економіці і фінансах, але також й в сфері адміністративного керування,
політиці, науці, освіті, культурі, охороні здоров'я та інших сферах життєдіяльності суспільства.

Масове підвищення рівня інформаційної культури суспільства можливо лише при організації
інформаційної освіти. Тільки спеціальна підготовка гарантуює людині реальний доступ до
інформаційних ресурсів й культурних цінностей, зосереджених у бібліотеках, інформаційних
центрах, архівах, музеях світу.

Сучасний період розвитку цивілізації багатьма дослідниками кваліфікується як початковий
етап становлення глобального інформаційного суспільства. Засоби інформатики, нові інформаційні і
комп'ютерні технології проникають сьогодні практично в усі сфери життєдіяльності людей, змінюють умови їхньої праці і побуту, становляться атрибутами нової інформаційної культури.
Входження людства в епоху інформаційного суспільства характеризується не тільки стрімким розвитком телекомунікаційних систем та інформаційно-комунікаційних технологій, але й створенням якісно нового інформаційного середовища життєдіяльності. Усе більша кількість людей виявляється включеною до інформаційної взаємодії не тільки як пасивні споживачі інформації, але
й як виробники інформаційних ресурсів та послуг.

Необхідність вироблення системного
представлення інформаційних знань й розробки концепції підготовки людини до життя в
інформаційному суспільстві робить актуальним дослідження інформаційної культури суспільства.
Формують теоретичну основу становлення глобального інформаційного суспільства, допомагають осмислити проблеми розвитку людини та динаміку соціокультурних змін в ньому роботи Д.Белла, З.Баумана (на малюнках), З.Бжезінського, Ж.Бодрiйяра, I.Валлерстайна, Ю.Габермаса, Е.Гiденса,
П.Дракера, Д.Рісмена, Г.Кана, Р.Катца, М.Кастельса, Н.Лумана, Й.Масуди, М.Пората
та iн.

Боротьба з інформаційною бідністю стає однією з глобальних проблем світового
співтовариства в XXI ст., рішення цієї проблеми бачиться на шляху розвитку системи освіти.
Головним підсумком розвитку процесу інформатизації освіти, з погляду соціальних наслідків для
суспільства, повинне стати підвищення якості життя населення. Проблема інформаційної нерівності не є інструментально-технологічною, не повинна зводитися до проблеми "цифрового розриву", суть
якого – в нерівності доступу до інформаційних технологій. Ця проблема набагато ширша, вона тісно
пов'язана з інформаційною культурою особистості.

Наявність спеціальної інформаційної підготовки, необхідний рівень
інформаційної культури особистості важливі в такому ж ступені, як наявність комп'ютерів й каналів
зв'язку, неодмінних атрибутів інформаційного суспільства. Ні комп'ютерна грамотність, ні культура
читання, ні бібліотечно-бібліографічна грамотність самі собою не дають можливості людині
впевнено почувати себе в сучасному інформаційному суспільстві. Необхідний синтез усіх цих
знань, що у сукупності утворюють інформаційну культуру особистості. Необхідна взаємодія
системи освіти з соціальними інститутами, що традиційно акумулюють інформаційні ресурси
суспільства, такими, як бібліотеки і служби інформації.

Україна перетинає новий рубіж освоєння комп'ютерного миру - на місце освоєння техніки,
підключення до мереж, накопичення маси користувачів й маси інформації прийшов етап, коли
головним стає оптимізація використання можливостей, що надають комп'ютери та інформаційні
мережи, входження в кіберпростір та його освоєння. Здатність суспільства досить швидко сприймати
й практично використовувати в інтересах забезпечення своєї життєдіяльності нові знання, технології,
технічні засоби й інформаційні ресурси – усе це свідчення становлення інформаційної культури
суспільства. Рівень розвитку цієї культури, на нашу думку, може бути важливим інтегральним
показником рівня розвитку суспільства в інформаційну епоху.

Класи: Професійна освіта

Предмети: Естетичний цикл