Агресивна поведінка підлітків являє собою сукупність деструктивних дій і вчинків. Формування мотиву агресивної поведінки починається з виникнення у підлітків певних негативні станів – досади, образи, злості, обурення, гніву, люті та ін. Переживання цих станів призводить до виникнення потреби усунути психічну напругу, розрядити її. Ця потреба веде до формування доки абстрактної мети: що треба зробити, аби задовольнити виникле бажання покарати кривдника, усунути його як джерело конфлікту. Виникнення наміру покарати, помститися веде до пошуку конкретної дороги і засобу досягнення наміченої абстрактної мети. Підліток розглядає конкретні агресивні дії, вибір яких залежить від оцінки ситуації і його можливостей, відношення до джерела конфлікту, установки на дозвіл конфліктів. Пропустивши всі ці способи через «внутрішній фільтр», дитина переходить до формування наміру здійснення конкретної агресивної дії відносно того або іншого об’єкту, здійснюється вибір конкретної агресивної дії, тобто приймається рішення. На цьому процес формування мотиву агресивної поведінки закінчується. Його підсумком є утворення складного психологічного комплексу, до якого входять потреба особи відреагувати на конфліктну ситуацію, спосіб і засіб цього реагування, і обґрунтування. Таким чином, у підлітка з’являється обґрунтування агресивної поведінки, яка пояснює, чому він прийшов до розуміння необхідності такої поведінки (що спонукало), що він хоче досягти (яка мета).

Предмети: Психологія