Семінар – практикум
«Патріотичне виховання засобами інтегрованої освітньої діяльності»

Мета: підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
-розкрити необхідність посилення громадянського виховання у ДНЗ;
-удосконалювати знання педагогів щодо змісту, принципів, закономірностей, методів та організаційних форм громадянського виховання дітей дошкільного віку.
Завдання:
Методичні – сприяти оволодінню педагогами основними засобами цілеспрямованого впливу на формування особистості дошкільників, методикою організації дитячого колективу;
-розширити та уточнити знання з основних напрямків патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
Пізнавальні – ознайомити із засобами формування наукової світоглядної і громадської позиції, суспільної активності, залучення до виховного процесу батьків.
Практичні – удосконалювати уміння і навички організації патріотичного виховання дошкільників.
Хід семінару-практикуму:

Слова «Я – українець», «Україна – моя Батьківщина», донедавна вимовлялися як завчені фрази, без розуміння самої їх суті. Дуже прикро, що саме трагічні події на Майдані Незалежності, Революція гідності, а тепер і війна на сході України змусили нас замислитися над справжнім змістом таких знайомих на слух, а разом з тим, і незрозумілих для нас до кінця висловів. Саме сьогодні доля людини кожної нації світової спільноти залежить від духовності й моральності особистості, її порядності та відповідальності, рівня громадянської свідомості,відчуття незалежності до рідної землі, народу. Тож і не дивно, що зараз, як ніколи, є актуальним питання патріотичного виховання у контексті духовного розвитку особистості.
Щоб діти стали свідомими громадянами країни, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час перебування в дошкільному закладі міцно засвоїли культуру рідного народу, глибоко перейнялися його національним духом, способом мислення і буття.

Ми визначимо:
-сутність процесу патріотичного виховання;
-принципи організації патріотичного виховання;
-зміст та основні напрямки патріотичного виховання дошкільників;
-пріоритетні методи і організаційні форми патріотичного виховання.
Скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи є у сьогоднішньому житті місце подвигу, героїзму, патріотизму? Питання, як виховати справжнього патріота, громадянина України, постає все частіше. Протягом семінару кожний з нас спробує дати на нього відповідь.
Актуальність патріотичного виховання Питання, як виховати справжнього патріота, громадянина України, постає все частіше.
Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами. Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову.
На думку академіка Семена Гончаренка, «педагогічна драма виховання стрімко переростає в загальнонаціональну трагедію». За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30% українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон. У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави.
Метою патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.
Щоб досягти цієї мети, виховувати патріотів слід вже з дошкільного віку. Які ж завдання стоять перед педагогами дошкільного закладу?
Так, патріотичне виховання дошкільників має вирішувати ширше коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини – трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
Тож сьогодні ми з’ясуємо зміст патріотичного виховання дошкільників та засоби, якими потрібно його здійснювати.
У наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів доведено важливість дошкільного періоду у становленні особистості. Ця теза є ключовою і в змісті державних нормативних документів. Завдання патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти.
Як ви гадаєте, які особистісні якості та риси характеру притаманні свідомому громадянину і патріоту?
Так, йдеться про повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість; високу художню – естетичну культуру; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.
Звичайно, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте створити фундамент, на основі якого можна формувати майбутнього громадянина-патріота , не лише можливо, а й потрібно.
Зважаючи на те, що в період дошкільного дитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для патріотичного виховання. На думку вчених, уже наприкінці дошкільного віку дитина здатна усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона на цей час займає у житті. Уже з перших днів життя особистість дитини формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, дитина бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості, переймаючи досвід попередніх поколінь рідного народу. Дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами.
Цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості, а саме:
-розуміння своєї приналежності до нації;
-любові та поваги до національної мови, традицій, символіки;
-основ фундаментальних рис національного характеру.
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Для того щоб визначити специфіку процесу формування у дітей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, зокрема на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з’явитися це складне інтегральне почуття. Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, любові до своєї Батьківщини, відповідальності за неї, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до когось чи до кого не будь), любити (рідних, красу довкілля тощо), бути відповідальною (в її малих справах, вчинках).

Завдання 1
Бути справжнім громадянином-патріотом - це інтегральна якість особистості. Давайте спробуємо визначити завдання патріотичного виховання дошкільників, керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти.

Для цього утворимо дві робочі групи за кількістю освітніх ліній, використовуючи кольорові фішки:
- червона – освітня лінія «Особистість дитини»;
- жовта – «Дитина в соціумі»;
- зелена – «Дитина в природному довкіллі»;
- синя – «Дитина в світі культури»;
- фіолетова – «Гра дитини»;
-коричнева – «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
-жовтогаряча – «Мовлення дитини».
Утворені групи педагогів працюватимуть над визначенням завдань щодо громадянського виховання дітей дошкільного віку відповідно до змісту кожної освітньої лінії. (Робота в групах)

Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, національно-свідому особистість, громадянина-патріота України.

Завдання 2.
Громадянське виховання, як цілісна система, ґрунтується на фундаментальних принципах. У вас на столах лежать картки, на яких записані загально-дидактичні принципи. З них треба вибрати ті принципи, які забезпечать найефективнішу організацію патріотичного виховання. Презентуючи обрані принципи, потрібно розкрити їх зміст та аргументувати свій вибір.
Висновок: Кожен з перелічених принципів патріотичного виховання більшою чи меншою мірою стосується всіх напрямків виховання. Ці принципи є методологічною основою організації патріотичного виховання.

Принципи патріотичного виховання
Патріотичне виховання спирається на загально педагогічні принципи виховання, такі як дитино центризм, природо відповідність, культуро відповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має свої принципи, що відображають його специфіку. Серед них:
-принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної країни, рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
-принцип само активності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктивних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
-принцип полі культурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру, як невід’ємну складову культури загальнолюдської;
-принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту Вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
-принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності.
Принцип природо відповідності виховання означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.
Принцип культуро відповідності, який передбачає виховання як культуро творчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.
Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.
Принцип гуманізму означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання Його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір’я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.
Принцип демократизму передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.
Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних вимог школи, сім’ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіта як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного навчання батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності виховного процесу.
Принцип безперервності виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання , формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

Завдання 3 (презентація)
«Форми та методи патріотичного виховання»
Різні форми та методи виховання дітей дошкільного віку забезпечують засвоєння ними знань про рідний народ, Батьківщину і на цій основі дають змогу розвивати національні риси і якості підростаючого покоління.
До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільників належать:
-формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста);
-формування духовно-моральних взаємин;
-формування любові до культурного спадку свого народу;
-виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
-почуття власної гідності як представників свого народу;
-толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіванням ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі – розвиток національних рис і якостей молодого покоління.
До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстрованих матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; заняття; ігри; розв’язування проблемних ситуацій; запрошення членів родин у дитсадок; спільні з родинами виховні заходи; зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи, участь у громадському житті міста та ін..
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості : моральну, трудову, розумову,естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

Наступним етапом – виховання любові та приязного ставлення до свого рідного міста . Щоб діти «відчули» своє місто, їм потрібно про нього розказувати та показувати його.Діти старшого віку повинні знати назву свого міста , його головні вулиці. Особливостю є те , що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності.

Система патріотичного виховання передбачає формування у дітей уявлень з народознавства, складовими якого вважаємо мову, культуру, традиції, мораль, декоративне-прикладне мистецтво, народний фольклор.
Засвоюючи матеріальні і духовні цінності, вироблені народом і людством, дитина стає людиною з відповідними рисами характеру і вдачі. Національні цінності сприяють формуванню у дітей національних якостей, у тому числі громадянських і патріотичних .

Важливим напрямом громадянського виховання є правове виховання дітей, яке полягає у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової поведінки. Правове виховання передбачає ознайомлення дітей старшого дошкільного віку зі змістом їхніх прав,розвиток критичного ставлення до спроб їх порушити (використання авторитарного стилю спілкування,приниження гідності тощо)
Дошкільний вік, як період ставлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Саме в цей період становлення особистості,коли формуються основи характеру,ставлення до навколишнього світу, людей , до себе, засвоюються моральні норми поведінки й моральні якості особистості, зокрема:
- Почуття власної гідності - дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом.

- Почуття сорому - виявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку.
- Почуття обов’язку – виявляється у формі емоційних станів ,розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке дитина 3-4 років відчуває при схваленні дорослим її поведінки,до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення.

Ще одним важливим напрямом роботи з виховання любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни.
Насамперед слід ознайомлювати дітей з тими людьми ,які прославили нашу країну – композиторами, письменниками, винахідниками, вченими, мандрівниками , філософами, лікарями.
Діти мають знати , що український народ – один з найпісенніших народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце посідає пісня, яка відображає визначні історичні події, героїчну боротьбу проти соціального і національного гноблення, розкриває глибину української душі, передає впевненість і надію на майбутнє. Тож варто з дитинства прищеплювати любов до української народної пісні, адже виховання у дітей естетичних почуттів має велику гуманістичну мету- виховання щирості душі, доброти та доброзичливості.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Патріотичне виховання