Користувацький вхід

Морально-етичне виховання дітей дошкільного віку

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Морально-етичне виховання дітей дошкільного віку
Дошкільний вік – час активного входження дитини в широкий
соціальний світ, встановлення різноманітних взаємин з дорослими і
однолітками, пробудження гуманних почуттів. Саме в цьому віці
необхідно задати етичні орієнтири соціального розвитку дитини. Важливо
з самого початку формувати у дитини необхідні моральні почуття, поняття
і на їх основі вчинки, що відповідають нормам поведінки.
Вже в молодшому дошкільному віці під керівництвом дорослих
дитина набуває початкового досвіду поведінки, ставлення до близьких
людей, однолітків, речей, природи, засвоює моральні норми. Керуючи
діяльністю дітей, вихователь формує в них такі важливі для людини риси,
як любов до Батьківщини, доброзичливість і повагу до оточуючих,
дбайливе ставлення до результатів людської праці, бажання посильно
допомагати їм, активність та ініціативу у самостійній діяльності.
Правильне виховання не дає накопичувати дитині негативного досвіду,
перешкоджає розвитку небажаних навичок і звичок поведінки, що може
негативно позначатися на формуванні його моральних якостей.
В середньому дошкільному віці моральні почуття стають більш
свідомими. У дітей формуються почуття любові до рідного краю, почуття
поваги та вдячності до людей праці. Продовжують формуватися звички
культурного спілкування з дорослими, однолітками, звички говорити
правду, дотримуватись чистоти, порядку, виконувати корисну діяльність.
У старшому дошкільному віці на основі моральних почуттів
виховується почуття власної гідності, справедливості, поваги до людей, а
також відповідальність за доручену справу.
Виховуючи у дітей морально-етичні навички поведінки, педагог
проводить велику роз'яснювальну роботу, спрямовану на усвідомлення
дітьми доцільності, справедливості і правильності тих чи інших вчинків,
які він пропонує зробити. Перед педагогом стоїть завдання розвинути у
дітей етичні уявлення, на основі яких формуються мотиви поведінки. На
конкретних прикладах він роз'яснює, як слід чинити. Вихователь
піклується про те, щоб діти розуміли суть моральних понять,
співвідносили з ними конкретний зміст своїх і чужих вчинків. Цим самим
попереджає появу формальних знань, коли діти мають загальне уявлення
про те, як слід чинити, але не можуть керуватися ними в ситуаціях, що
складаються в повсякденному житті в спілкуванні з однолітками.
Важливим принципом морального виховання є принцип виховання
дітей в колективі. Колектив є дієвим засобом виховання у дитини почуття
дружби, поваги до оточуючих, гуманності і взаємодопомоги, тобто
основних принципів, взаємин між людьми. Колектив – це школа

формування громадської спрямованості особистості дитини. Тут найбільш
яскраво розкривається його індивідуальність, здібності та моральні якості.
Моральна цінність людини проявляється насамперед у вчинках. У
колективі дитина отримує можливість проявити свої знання, ставлення до
оточуючих, до діяльності: прагнення надати допомогу, добитися
результату, подбати про однолітків, проявити доброту, скромність,
працьовитість.
Принцип виховання в колективі зобов'язує педагогів об'єднувати
дітей у різних видах спільної діяльності для сприятливого впливу на
особистість кожної дитини. Так, організовуючи колективну працю,
вихователь вчить дітей спільними зусиллями досягати мети. Дошкільнята
разом обговорюють послідовність роботи, допомагають один одному, що
сприяє формуванню позитивних взаємин, початку колективізму.
Визначаючи засоби і методи впливу на дітей, вихователь керується
принципом вимогливості до дитини в поєднанні з повагою до його
особистості. Застосування цього принципу полягає в умінні вихователя
поєднувати доброту з обгрунтованою вимогливістю, що враховує
можливості, розвиток, моральний досвід і індивідуальні особливості дітей.
Це дозволяє формувати у них основи моральної поведінки,
дисциплінованості, не пригнічуючи ініціативи і життєрадісності, вчити
шанобливо ставитися до встановленого в групі порядку. Від педагога, у
свою чергу, потрібно стриманість, терплячість, розумна строгість,
шанобливе ставлення до вихованців.
Систематичність і послідовність, єдність вимог до дітей в закладі
дошкільної освіти і родині забезпечує міцне засвоєння навичок поведінки,
формування моральних основ особистості дитини. Цей принцип вимагає
від педагога здійснювати всю виховну роботу систематично, послідовно
ускладнюючи завдання виховання для всієї групи в цілому і для кожної
дитини окремо (з урахуванням його особливостей і рівня засвоєння що
вводяться моральних правил, досвіду поведінки). Необхідно також
створення умов, що забезпечують найбільш повне рішення виховних
завдань: для того, щоб сформувати будь-яку моральну якість, потрібно
забезпечити систематичність вправ дитини у вчинках, в яких воно
проявляється, а також забезпечити єдність вимог до нього з боку всіх
виховуючих його осіб. В іншому випадку у дітей формується лише вміння
підкорятися розпорядженням того чи іншого дорослого, а не свідоме
управління своєю поведінкою. Виникає небезпека формування
пристосовництва. Облік цього принципу у виховній роботі вимагає від
педагога встановлення тісного зв'язку з сім'єю, проведення великої
роз'яснювальної роботи, розробки рекомендацій для батьків, вироблення
загальних, єдиних методів впливу на дітей.
Моральний вигляд вихователя – важлива умова морального
виховання. Вихователям закладу дошкільної освіти держава довірила
самих маленьких громадян країни. Діти у всьому наслідують своєму

вихователю, вірять в його справедливість, переймаються його
переконаністю. Моральний вигляд педагога стає для них прикладом
ставлення до оточуючих, до природи, до Батьківщини, до своїх обов'язків.

Автор: 

Олена

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі